Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вади́м Георгі́йович Ме́ллер (26 квітня 1884, Санкт-Петербург — 4 травня 1962, Київ) — український радянський живописець кубофутурист, конструктивіст, експресіоніст, графік, художник театру, ілюстратор та архітектор; член Асоціації революційного мистецтва України у 1925–1932 роках та Спілки художників України з 1938 року. Чоловік художниці Ніни Генке-Меллер, дідусь україно-американської художниці Ніни Вєтрової-Робінсон.
| Меллер Вадим Георгійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 26 квітня 1884 Санкт-Петербург, Російська імперія | |||
| Смерть | 4 травня 1962 (78 років) | |||
| Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Країна |  СРСР Російська імперія | |||
| Навчання | Мюнхенська академія мистецтв і КНУ імені Тараса Шевченка | |||
| Діяльність | художник, архітектор, викладач університету | |||
| Працівник | Березіль[1] | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| У шлюбі з | Генке Ніна | |||
| Нагороди |     | |||
| | ||||
Біографія
Народився 14 [26] квітня 1884 року в місті Санкт-Петербурзі (тепер Росія). Був другим сином високопосадовця Міністерства юстиції Російської імперії. Його батько, Георгій Меллер, був шведом за національністю, походив зі знатного роду, мати, Гелена Карузо, напівіталійка-напівгрекиня, також походила зі знатного роду.
У період 1892–1903 років навчався у різних школах Єревану та Тифлісу. З 1903 до 1908 року вивчав право у Київському університеті. Паралельно, з 1905 по 1908 рік навчався у Київському художньому училищі. У 1907 році публікував свої карикатури у газеті «Кіевская мысль».
У 1905 році відвідав Женеву, де брав уроки у приватній художній школі Франца Рубо. У 1908 році за рекомендаціями Рубо продовжив навчання у приватній школі графіки та малювання Гайнріха Кніра у Мюнхені. Після закінчення Київського університету, з 1909 по 1912 рік отримував художню освіту в Академії витончених мистецтв у Мюнхені, де навчався у творчій мастерні Ангело Янка. Зблизився з творчою групою художників-експресіоністів «Синій вершник».
У 1912–1914 роках працював у «Вільних майстернях» Парижа, навчався у майстерні А. Бурделя. Брав участь у виставках «Салону незалежних» (1913) та «Весняному салону» (1914) Запрошений бути експонентом «Осіннього Салону» (1914). Став членом «Міжнародного Товариства мистецтва та Літератури».
У 1914–1917 роках повернувся до Києва.
У 1917–1918 роках перебував у Москві, брав участь в организації Професійної Спілки художників-живописців.
У 1918–1919 роках повернувся до Києва, брав участь в оформленні Києва до радянських свят у співавторстві з Н. Генке та о. Екстер. Став одним з організаторів Робмису (Спілки Робітників Мистецтва). Працював у Російському Пересувному Театрі під орудою О. Смирнова.
У період 1918–1921 рр. він працює для балетної студії Броніслави Ніжинської. Для її вихованців Меллер створює метеоритної сили костюми до «Ассірийских танців». Вирішені в помірно гарячій колористичній гамі, вони вражають досконалістю пластики, лінії, силуету.
Стихія революції захопила його як художника, захопленого новою естетикою. Вадим Меллер оформлював масові революційні свята, спектаклі, створював архітектурні проєкти; з 1920 р. він — професор Академії мистецтв України.
1920 року працював у Першому Державному Театрі УРСР ім. Т. Шевченко — оформлював виставу Ю. Словацького «Мазепа», постановка К. Бережного.
У 1920–1921 роках працював заступником завідуючого Художньо-промислової школи, також зав. відділом живопису Держцентростудії.
У 1921–1923 роках працював в театрі Масового Дійства ім. Г. Михайличенко — вистава «Небо Горить» (літературна композиція), постановка М. Терещенко та В. Меллера. Оформлював виставу «Карнавал» за Р. Ролланом, режисер М. Терещенко (1923р.).
1922 року Лесь Курбас запрошує Меллера до співпраці у нещодавно створений театр «Березіль». Курбас та Меллер у повній мірі використовували ресурс знаку, символу, умовного образу. Тут-то й згодився художнику європейський досвід кубофутуризму та експресіонізму. Синтез ідей торжествував на сцені: симфонія руху, феєрія кольору, пафос без кордонів. Він був активним прибічником «культурного синтезу», програми, яка повинна була об'єднати архітектуру, театр, кіно, простір, просвітництво. Він, як і Лесь Курбас, пережив загальне захоплення технікою та агітвидовищами — «дитяче захворювання» всіх «лівих» художників 20-х років.
1925 року макет Вадима Меллера до вистави Л. Скотта «Секретар профспілки» театру «Березіль» був нагороджений золотою медаллю на Міжнародній виставці декоративного мистецтва у Парижі. Після цього В. Меллер був запрошений брати участь у Міжнародній театральній виставці у Нью-Йорку.
Вадим Меллер став засновником конструктивізму у театральному сценічному мистецтві України.
З 1925 року до жовтня 1926 року викладав у Київському художньому інституті.
З жовтня 1926 до 1933 року — харківський період Вадима Меллера в театрі «Березіль» у співпраці з Лесем Курбасом та Миколою Кулішем, вистави «Народний Малахій» (1928), «Мина Мазайло» (1929), «Маклена Граса» (1933) та інші.
У 1928–1929 роках брав участь у Всесвітній виставці преси у Кельні (автор експозиції розділу УРСР).
1931 року працював художнім редактором Державного видавництва України (ДВУ).
У 1946–1948 роках працював директором Інституту монументального живопису та скульптури при Академії архітектури Української РСР (звільнений з посади за обвинуваченням у космополітизмі); у 1948–1953 роках — головним художником Театру музичної комедії та у 1953–1959 роках — головним художником Театру імені Івана Франка у Києві. Член КПРС з 1952 року.
Помер у Києві 4 травня 1962 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Творчість
Працював в галузі абстрактної сценографії, станкового і монументального живопису, авангардної станкової графіки. Серед робіт:
- «Автопортрет» (1913);
- «Футуристична композиція» (1920);
- «Колгоспна родина (Святе сімейство)» (1934);
- «Автопортрет за мольбертом (Дон Кіхот)» (1945);
- «Маски» (1918);
- «Блакитна танцівниця» (1919);
- «Червоний танцівник» (1919);
- «Ассирійські танці» (1919).
Оформив
- У Російському Пересувному Теарті у Києві.
- «Весілля Фігаро» П.-О. Бомарше. Постановка О. Смирнова (1919)
- «Метр Патлен» (французький народний фарс). Постановка Ф. Лопатинського.(1919)
- у театрі «Березіль» (пізніше Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка):
- «Газ» Г.Кайзера, режисер-постановник Лесь Курбас (1923)
- «Джиммі Хіґґінс» за Ептоном Сінклером (1923, режисер-постановник Лесь Курбас);
- «Золоте Черево» Ф. Кроммелінк, режисер-постановник Лесь Курбас. (1926)
- «Седі» С. Моема та Д. Колтона, режисер-постановник В. Інкіжинов. (1926)
- «Мікадо» за А. Саллівеном, режисер-постановник В. Інкіжинов (1927)
- «Народний Малахій» (1929) та «Мина Мазайло» (1931) Миколи Куліша;
- «Диктатура» (1930) Івана Микитенка;
- «Тетнулд» Шалви Дадіані (1932);
- «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого (1932);
- «Загибель ескадри» (1933), «Богдан Хмельницький» (1939), «Фронт» Олександра Корнійчука (1942).
- у Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка:
- «Вишневий сад» Антона Чехова (1946);
- «Єгор Буличов» Максима Горького (1953);
- «Крила» Олександра Корнійчука (1954);
- «Король Лір» Вільяма Шекспіра (1959);
- «Фауст і смерть» Олександра Левади (1961);
- «Вендета» (1925);
- «Макдональд» (1925);
- «Арсенальці» (1926).
Автор костюмів торгівця, пастуха, графині Розіни, графа Альмавіви, ченця, офіцера, капіталіста.
Окремі роботи художника зберігаються у Національному художньому музеї України, музеях Росії, Канади, США.
Відзнаки
- Перша премія на Міжнародній виставці сучасного декоративного і промислового мистецтва (Art Deco) в Парижі у 1925 році;
- Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 29 серпня 1942 року);
- Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани».
Примітки
- http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CB%5CE%5CBerezil
- Вадим Меллер - Місіонер Сценографічного Авангарду. Тетяна Руденко. Стр. 47. Каталог виставки Інсценізація Українського Авангарду 1910-1920. Український Музей, куратори Мурослава Мудрак, Тетяна Руденко. Нью-Йорк, 2015.
- "Вадим Меллер. Театрально-декоративне мистецтво. Живопис. Графіка." Каталог виставки творів. Основні дати життя і творчості. стр.53. Автор та дослідник Зоя Кучеренко. Спілка Художників УРСР. Київ, 1984
- "Вадим Меллер. Театрально-декоративне мистецтво. Живопис. Графіка». Каталог виставки творів. Основні дати життя і творчості. стр.53-54. Автор та дослідник Зоя Кучеренко. Спілка Художників УРСР. Київ, 1984
- "Вадим Меллер. Театрально-декоративне мистецтво. Живопис. Графіка." Каталог виставки творів. Основні дати життя и творчості. стр.54. Автор та дослідник Зоя Кучеренко. Спілка Художників УРСР. Київ, 1984
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 148—149.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 407. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 396. — .;
- Петрова О. Експресивний Конструктивізм Вадима Меллера. Каталог виставки "Пригоди Авангарду. Вадим Меллер, Ніна Генке-Меллер, Ніна Вєтрова-Робінсон", НХМУ, Київ, 2004, ст. 5-37.
- Професори НАОМА (1917—2007) //Дослідницькі та науково-методичні праці: Зб. наук. пр. Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. — К. — 2007. Спецвипуск;
- Андрейканіч А. І. [[https://web.archive.org/web/20201008131018/http://uartlib.org/downloads/PlakatAntology_uartlib.org.pdf Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 71.] ;
- Коваленко Г. Ф. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Вадим Меллер.Театрально-декоративне мистецтво. Живопис. Графіка. Каталог виставки творів.Основні дати життя і творчості. Автор та дослідник Зоя Кучеренко. Спілка Художників УРСР. Київ, 1984.
- Вадим Меллер - Місіонер Сценографічного Авангарду. Тетяна Руденко. Стр. 47-67. Каталог виставки Інсценізація Українського Авангарду 1910-1920. Український Музей, куратори Мурослава Мудрак, Тетяна Руденко. Нью-Йорк, 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vadi m Georgi jovich Me ller 26 kvitnya 1884 Sankt Peterburg 4 travnya 1962 Kiyiv ukrayinskij radyanskij zhivopisec kubofuturist konstruktivist ekspresionist grafik hudozhnik teatru ilyustrator ta arhitektor chlen Asociaciyi revolyucijnogo mistectva Ukrayini u 1925 1932 rokah ta Spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1938 roku Cholovik hudozhnici Nini Genke Meller didus ukrayino amerikanskoyi hudozhnici Nini Vyetrovoyi Robinson Meller Vadim GeorgijovichNarodzhennya 26 kvitnya 1884 1884 04 26 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert 4 travnya 1962 1962 05 04 78 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSR Rosijska imperiyaNavchannya Myunhenska akademiya mistectv i KNU imeni Tarasa ShevchenkaDiyalnist hudozhnik arhitektor vikladach universitetuPracivnik Berezil 1 Chlen Nacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniU shlyubi z Genke NinaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Meller BiografiyaNarodivsya 14 26 kvitnya 1884 18840426 roku v misti Sankt Peterburzi teper Rosiya Buv drugim sinom visokoposadovcya Ministerstva yusticiyi Rosijskoyi imperiyi Jogo batko Georgij Meller buv shvedom za nacionalnistyu pohodiv zi znatnogo rodu mati Gelena Karuzo napivitalijka napivgrekinya takozh pohodila zi znatnogo rodu U period 1892 1903 rokiv navchavsya u riznih shkolah Yerevanu ta Tiflisu Z 1903 do 1908 roku vivchav pravo u Kiyivskomu universiteti Paralelno z 1905 po 1908 rik navchavsya u Kiyivskomu hudozhnomu uchilishi U 1907 roci publikuvav svoyi karikaturi u gazeti Kievskaya mysl U 1905 roci vidvidav Zhenevu de brav uroki u privatnij hudozhnij shkoli Franca Rubo U 1908 roci za rekomendaciyami Rubo prodovzhiv navchannya u privatnij shkoli grafiki ta malyuvannya Gajnriha Knira u Myunheni Pislya zakinchennya Kiyivskogo universitetu z 1909 po 1912 rik otrimuvav hudozhnyu osvitu v Akademiyi vitonchenih mistectv u Myunheni de navchavsya u tvorchij masterni Angelo Yanka Zblizivsya z tvorchoyu grupoyu hudozhnikiv ekspresionistiv Sinij vershnik U 1912 1914 rokah pracyuvav u Vilnih majsternyah Parizha navchavsya u majsterni A Burdelya Brav uchast u vistavkah Salonu nezalezhnih 1913 ta Vesnyanomu salonu 1914 Zaproshenij buti eksponentom Osinnogo Salonu 1914 Stav chlenom Mizhnarodnogo Tovaristva mistectva ta Literaturi U 1914 1917 rokah povernuvsya do Kiyeva U 1917 1918 rokah perebuvav u Moskvi brav uchast v organizaciyi Profesijnoyi Spilki hudozhnikiv zhivopisciv U 1918 1919 rokah povernuvsya do Kiyeva brav uchast v oformlenni Kiyeva do radyanskih svyat u spivavtorstvi z N Genke ta o Ekster Stav odnim z organizatoriv Robmisu Spilki Robitnikiv Mistectva Pracyuvav u Rosijskomu Peresuvnomu Teatri pid orudoyu O Smirnova U period 1918 1921 rr vin pracyuye dlya baletnoyi studiyi Bronislavi Nizhinskoyi Dlya yiyi vihovanciv Meller stvoryuye meteoritnoyi sili kostyumi do Assirijskih tanciv Virisheni v pomirno garyachij koloristichnij gami voni vrazhayut doskonalistyu plastiki liniyi siluetu Stihiya revolyuciyi zahopila jogo yak hudozhnika zahoplenogo novoyu estetikoyu Vadim Meller oformlyuvav masovi revolyucijni svyata spektakli stvoryuvav arhitekturni proyekti z 1920 r vin profesor Akademiyi mistectv Ukrayini 1920 roku pracyuvav u Pershomu Derzhavnomu Teatri URSR im T Shevchenko oformlyuvav vistavu Yu Slovackogo Mazepa postanovka K Berezhnogo U 1920 1921 rokah pracyuvav zastupnikom zaviduyuchogo Hudozhno promislovoyi shkoli takozh zav viddilom zhivopisu Derzhcentrostudiyi U 1921 1923 rokah pracyuvav v teatri Masovogo Dijstva im G Mihajlichenko vistava Nebo Gorit literaturna kompoziciya postanovka M Tereshenko ta V Mellera Oformlyuvav vistavu Karnaval za R Rollanom rezhiser M Tereshenko 1923r 1922 roku Les Kurbas zaproshuye Mellera do spivpraci u neshodavno stvorenij teatr Berezil Kurbas ta Meller u povnij miri vikoristovuvali resurs znaku simvolu umovnogo obrazu Tut to j zgodivsya hudozhniku yevropejskij dosvid kubofuturizmu ta ekspresionizmu Sintez idej torzhestvuvav na sceni simfoniya ruhu feyeriya koloru pafos bez kordoniv Vin buv aktivnim pribichnikom kulturnogo sintezu programi yaka povinna bula ob yednati arhitekturu teatr kino prostir prosvitnictvo Vin yak i Les Kurbas perezhiv zagalne zahoplennya tehnikoyu ta agitvidovishami dityache zahvoryuvannya vsih livih hudozhnikiv 20 h rokiv 1925 roku maket Vadima Mellera do vistavi L Skotta Sekretar profspilki teatru Berezil buv nagorodzhenij zolotoyu medallyu na Mizhnarodnij vistavci dekorativnogo mistectva u Parizhi Pislya cogo V Meller buv zaproshenij brati uchast u Mizhnarodnij teatralnij vistavci u Nyu Jorku Vadim Meller stav zasnovnikom konstruktivizmu u teatralnomu scenichnomu mistectvi Ukrayini Z 1925 roku do zhovtnya 1926 roku vikladav u Kiyivskomu hudozhnomu instituti Z zhovtnya 1926 do 1933 roku harkivskij period Vadima Mellera v teatri Berezil u spivpraci z Lesem Kurbasom ta Mikoloyu Kulishem vistavi Narodnij Malahij 1928 Mina Mazajlo 1929 Maklena Grasa 1933 ta inshi U 1928 1929 rokah brav uchast u Vsesvitnij vistavci presi u Kelni avtor ekspoziciyi rozdilu URSR 1931 roku pracyuvav hudozhnim redaktorom Derzhavnogo vidavnictva Ukrayini DVU U 1946 1948 rokah pracyuvav direktorom Institutu monumentalnogo zhivopisu ta skulpturi pri Akademiyi arhitekturi Ukrayinskoyi RSR zvilnenij z posadi za obvinuvachennyam u kosmopolitizmi u 1948 1953 rokah golovnim hudozhnikom Teatru muzichnoyi komediyi ta u 1953 1959 rokah golovnim hudozhnikom Teatru imeni Ivana Franka u Kiyevi Chlen KPRS z 1952 roku Mogila Vadima Mellera Pomer u Kiyevi 4 travnya 1962 roku Pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi TvorchistPracyuvav v galuzi abstraktnoyi scenografiyi stankovogo i monumentalnogo zhivopisu avangardnoyi stankovoyi grafiki Sered robit Avtoportret 1913 Futuristichna kompoziciya 1920 Kolgospna rodina Svyate simejstvo 1934 Avtoportret za molbertom Don Kihot 1945 Eskizi Maski 1918 Blakitna tancivnicya 1919 Chervonij tancivnik 1919 Assirijski tanci 1919 Oformiv VistaviU Rosijskomu Peresuvnomu Tearti u Kiyevi Vesillya Figaro P O Bomarshe Postanovka O Smirnova 1919 Metr Patlen francuzkij narodnij fars Postanovka F Lopatinskogo 1919 u teatri Berezil piznishe Harkivskij akademichnij ukrayinskij dramatichnij teatr imeni Tarasa Shevchenka Gaz G Kajzera rezhiser postanovnik Les Kurbas 1923 Dzhimmi Higgins za Eptonom Sinklerom 1923 rezhiser postanovnik Les Kurbas Zolote Cherevo F Krommelink rezhiser postanovnik Les Kurbas 1926 Sedi S Moema ta D Koltona rezhiser postanovnik V Inkizhinov 1926 Mikado za A Sallivenom rezhiser postanovnik V Inkizhinov 1927 Narodnij Malahij 1929 ta Mina Mazajlo 1931 Mikoli Kulisha Diktatura 1930 Ivana Mikitenka Tetnuld Shalvi Dadiani 1932 Hazyayin Ivana Karpenka Karogo 1932 Zagibel eskadri 1933 Bogdan Hmelnickij 1939 Front Oleksandra Kornijchuka 1942 u Kiyivskomu ukrayinskomu dramatichnomu teatri imeni Ivana Franka Vishnevij sad Antona Chehova 1946 Yegor Bulichov Maksima Gorkogo 1953 Krila Oleksandra Kornijchuka 1954 Korol Lir Vilyama Shekspira 1959 Faust i smert Oleksandra Levadi 1961 filmi Vendeta 1925 Makdonald 1925 Arsenalci 1926 Avtor kostyumiv torgivcya pastuha grafini Rozini grafa Almavivi chencya oficera kapitalista Okremi roboti hudozhnika zberigayutsya u Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini muzeyah Rosiyi Kanadi SShA VidznakiPersha premiya na Mizhnarodnij vistavci suchasnogo dekorativnogo i promislovogo mistectva Art Deco v Parizhi u 1925 roci Zasluzhenij diyach mistectv URSR z 29 serpnya 1942 roku Nagorodzhenij ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora Znak Poshani Primitkihttp www encyclopediaofukraine com display asp linkpath pages 5CB 5CE 5CBerezil Vadim Meller Misioner Scenografichnogo Avangardu Tetyana Rudenko Str 47 Katalog vistavki Inscenizaciya Ukrayinskogo Avangardu 1910 1920 Ukrayinskij Muzej kuratori Muroslava Mudrak Tetyana Rudenko Nyu Jork 2015 Vadim Meller Teatralno dekorativne mistectvo Zhivopis Grafika Katalog vistavki tvoriv Osnovni dati zhittya i tvorchosti str 53 Avtor ta doslidnik Zoya Kucherenko Spilka Hudozhnikiv URSR Kiyiv 1984 Vadim Meller Teatralno dekorativne mistectvo Zhivopis Grafika Katalog vistavki tvoriv Osnovni dati zhittya i tvorchosti str 53 54 Avtor ta doslidnik Zoya Kucherenko Spilka Hudozhnikiv URSR Kiyiv 1984 Vadim Meller Teatralno dekorativne mistectvo Zhivopis Grafika Katalog vistavki tvoriv Osnovni dati zhittya i tvorchosti str 54 Avtor ta doslidnik Zoya Kucherenko Spilka Hudozhnikiv URSR Kiyiv 1984LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 148 149 Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 407 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 396 ISBN 5 88500 071 9 Petrova O Ekspresivnij Konstruktivizm Vadima Mellera Katalog vistavki Prigodi Avangardu Vadim Meller Nina Genke Meller Nina Vyetrova Robinson NHMU Kiyiv 2004 st 5 37 Profesori NAOMA 1917 2007 Doslidnicki ta naukovo metodichni praci Zb nauk pr Nacionalnoyi akademiyi obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi K 2007 Specvipusk Andrejkanich A I https web archive org web 20201008131018 http uartlib org downloads PlakatAntology uartlib org pdf Arhivovano8 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Antologiya ukrayinskogo plakata pershoyi tretini HH stolittya Kosiv Vidavnichij dim Dovbush 2012 120 s il storinka 71 ISBN 966 5467 23 4 Kovalenko G F Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Vadim Meller Teatralno dekorativne mistectvo Zhivopis Grafika Katalog vistavki tvoriv Osnovni dati zhittya i tvorchosti Avtor ta doslidnik Zoya Kucherenko Spilka Hudozhnikiv URSR Kiyiv 1984 Vadim Meller Misioner Scenografichnogo Avangardu Tetyana Rudenko Str 47 67 Katalog vistavki Inscenizaciya Ukrayinskogo Avangardu 1910 1920 Ukrayinskij Muzej kuratori Muroslava Mudrak Tetyana Rudenko Nyu Jork 2015