Горі́шнє Залу́ччя — село в Україні, у Снятинській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області. До 1947 року село називалося Залуччя над Черемошем.
село Горішнє Залуччя | |
---|---|
Церква Перенесення мощей святителя Миколая | |
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Коломийський район |
Громада | Снятинська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1441 |
Населення | 1297 |
Територія | 2401,1 км² |
Площа | 364,1 км² |
Густота населення | 125,19 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78362 |
Телефонний код | +380 03476 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°24′34″ пн. ш. 25°29′41″ сх. д. / 48.40944° пн. ш. 25.49472° сх. д.Координати: 48°24′34″ пн. ш. 25°29′41″ сх. д. / 48.40944° пн. ш. 25.49472° сх. д. |
Водойми | річка Черемош |
Відстань до обласного центру | 108 км |
Відстань до районного центру | 8 км |
Найближча залізнична станція | Снятин |
Відстань до залізничної станції | 3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78300, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Снятин, пл.Незалежності України, буд. 1 |
Карта | |
Горішнє Залуччя | |
Горішнє Залуччя | |
Мапа | |
Горішнє Залуччя у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Снятинської міської громади.
Історія
Перша письмова згадка про село датована 1441 роком.
Згадується 5 травня 1449 року в книгах галицького суду.
За часів Австро-Угорщини входило до складу Снятинського повіту.
Село завжди було активне у політичному житті. В часи Австро-Угорської імперії вперто і тривалий час боролося за православну церкву. В 1914 році австроугорські вояки на Липовій алеї (вела до панського двору) на горі біля церкви повішали 21 залучанана, звинуваченого у русофільстві. На їх пам'ять при дорозі зі Снятина біля спуску з горба встановлений камінний хрест. Був знищений комуністами у 1963 році, відновлений в часи незалежності України.
У 1934—1939 рр. село було центром гміни Залуче.
Офіційний поділ Залуччя на Долішнє і Горішнє відбулося зразу ж по закінченні Другої світової війни. У 1958 році в селі проживало 2875 мешканців. Нині нараховується 1222 двори.
Сьогодення
На території села розміщені дві школи І-ІІІ та І-ІІ ступенів, дві Православні церкви й одна Греко-католицька, клуб, лікарська амбулаторія, сільська бібліотека, ясла-садок «Ромашка», ФАП, два відділення поштового зв'язку, відділення Ощадбанку, психо-соматичне відділення Снятинської ЦРЛ, дитячий будинок-інтернат, спиртзавод, три фермерські господарства, ряд об'єктів торгівлі.
У селі встановлено два пам'ятники Т. Г. Шевченку, насипана могила «Борцям за волю України», пам'ятні хрести на честь скасування панщини та проголошення ЗУНР, пам'ятник односельчанам, які загинули в роки Другої світової війни. Гордістю села є відновлена могила священика, вчителя, засновника у 1825 році першої народної школи в Галичині о. Степана Григоровича (1787—1843).
Відомі люди
- Іґнатій Ґудима — священик-москвофіл, проповідник православ'я на Галичині. Парох місцевої православної церкви (1911—1912).
- Семен Шкурган — український співак (баритон) заслужений артист УРСР, педагог. Батько Андрія Шкургана.
- Станіслав Данилюк-Даниловський - генерал Війська польського
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.196, № 2279 [ 5 січня 2016 у Wayback Machine.] (лат.)
Джерела
- Załucze (2), wś, pow. śniatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 357. (пол.).— S. 357. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zaluchchya Gori shnye Zalu chchya selo v Ukrayini u Snyatinskij miskij gromadi Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Do 1947 roku selo nazivalosya Zaluchchya nad Cheremoshem selo Gorishnye ZaluchchyaCerkva Perenesennya moshej svyatitelya MikolayaCerkva Perenesennya moshej svyatitelya MikolayaKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kolomijskij rajonGromada Snyatinska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1441Naselennya 1297Teritoriya 2401 1 km Plosha 364 1 km Gustota naselennya 125 19 osib km Poshtovij indeks 78362Telefonnij kod 380 03476Geografichni daniGeografichni koordinati 48 24 34 pn sh 25 29 41 sh d 48 40944 pn sh 25 49472 sh d 48 40944 25 49472 Koordinati 48 24 34 pn sh 25 29 41 sh d 48 40944 pn sh 25 49472 sh d 48 40944 25 49472Vodojmi richka CheremoshVidstan do oblasnogo centru 108 kmVidstan do rajonnogo centru 8 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya SnyatinVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 3 kmMisceva vladaAdresa radi 78300 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n m Snyatin pl Nezalezhnosti Ukrayini bud 1KartaGorishnye ZaluchchyaGorishnye ZaluchchyaMapa Gorishnye Zaluchchya u Vikishovishi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Snyatinskoyi miskoyi gromadi IstoriyaPersha pismova zgadka pro selo datovana 1441 rokom Zgaduyetsya 5 travnya 1449 roku v knigah galickogo sudu Za chasiv Avstro Ugorshini vhodilo do skladu Snyatinskogo povitu Selo zavzhdi bulo aktivne u politichnomu zhitti V chasi Avstro Ugorskoyi imperiyi vperto i trivalij chas borolosya za pravoslavnu cerkvu V 1914 roci avstrougorski voyaki na Lipovij aleyi vela do panskogo dvoru na gori bilya cerkvi povishali 21 zaluchanana zvinuvachenogo u rusofilstvi Na yih pam yat pri dorozi zi Snyatina bilya spusku z gorba vstanovlenij kaminnij hrest Buv znishenij komunistami u 1963 roci vidnovlenij v chasi nezalezhnosti Ukrayini U 1934 1939 rr selo bulo centrom gmini Zaluche Oficijnij podil Zaluchchya na Dolishnye i Gorishnye vidbulosya zrazu zh po zakinchenni Drugoyi svitovoyi vijni U 1958 roci v seli prozhivalo 2875 meshkanciv Nini narahovuyetsya 1222 dvori SogodennyaCerkva Soboru Presvyatoyi Bogorodici Na teritoriyi sela rozmisheni dvi shkoli I III ta I II stupeniv dvi Pravoslavni cerkvi j odna Greko katolicka klub likarska ambulatoriya silska biblioteka yasla sadok Romashka FAP dva viddilennya poshtovogo zv yazku viddilennya Oshadbanku psiho somatichne viddilennya Snyatinskoyi CRL dityachij budinok internat spirtzavod tri fermerski gospodarstva ryad ob yektiv torgivli U seli vstanovleno dva pam yatniki T G Shevchenku nasipana mogila Borcyam za volyu Ukrayini pam yatni hresti na chest skasuvannya panshini ta progoloshennya ZUNR pam yatnik odnoselchanam yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijni Gordistyu sela ye vidnovlena mogila svyashenika vchitelya zasnovnika u 1825 roci pershoyi narodnoyi shkoli v Galichini o Stepana Grigorovicha 1787 1843 Vidomi lyudiIgnatij Gudima svyashenik moskvofil propovidnik pravoslav ya na Galichini Paroh miscevoyi pravoslavnoyi cerkvi 1911 1912 Semen Shkurgan ukrayinskij spivak bariton zasluzhenij artist URSR pedagog Batko Andriya Shkurgana Stanislav Danilyuk Danilovskij general Vijska polskogoPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 196 2279 5 sichnya 2016 u Wayback Machine lat DzherelaZalucze 2 ws pow sniatynski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 357 pol S 357 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi