Чингіз (Шынгы́с, Шынгы́з) Тороку́лович Айтма́тов (кирг. Чынгыз Төрөкул уулу Айтматов, 12 грудня 1928 — 10 червня 2008) — киргизький радянський письменник-прозаїк, гуманіст, радянський політичний та культурний діяч, представник генерації «шістдесятників». Писав російською та киргизькою мовами.
Чингіз Айтматов | ||||
---|---|---|---|---|
кирг. Чынгыз Айтматов | ||||
Чингіз Айтматов | ||||
Ім'я при народженні | Чингіз Торекулович Айтматов | |||
Народився | 12 грудня 1928[1][2][…] d, СРСР[4] | |||
Помер | 10 червня 2008[5][1][…] (79 років) Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія, Німеччина[6] ·пневмонія[7] і ниркова недостатність | |||
Поховання | Ата-Беїт | |||
Країна | СРСР Киргизстан | |||
Діяльність | письменник, дипломат | |||
Alma mater | Літературний інститут імені Горького | |||
Мова творів | російська, киргизька | |||
Роки активності | 1952 — 2006 | |||
Жанр | проза | |||
Magnum opus | І довше віку день триває, d, d, d, d, d і d | |||
Членство | СП СРСР[4] і СК СРСР | |||
Партія | КПРС | |||
Батько | d | |||
Мати | Q93446343? | |||
Діти | d | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Айтматов Чингіз Торекулович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Народився 1928 року в селі Шекер Таласької області Киргизстану. Батько був відомим державним діячем Киргизької РСР, але 1937 року був заарештований, а 1938 року розстріляний. Трудова біографія майбутнього письменника почалася в роки Німецько-радянської війни.
Самому тепер не віриться, — згадував Чингіз Айтматов, — у чотирнадцять років від роду я вже працював секретарем ради. У чотирнадцять років я повинний був розв'язувати питання, що стосуються всіляких сторін життя великого села, так ще у воєнний час. |
1948 року Айтматов вступив до сільськогосподарського інституту в місті Фрунзе, який закінчив 1953 року. 1952 року почав публікувати в періодичних виданнях оповідання киргизькою мовою. Після закінчення інституту протягом трьох років працював у НДІ скотарства, одночасно продовжуючи писати та друкувати оповідання. 1956 року поступив на «Вищі літературні курси» в Москві (закінчив 1958 року). У рік закінчення курсів в журналі «Жовтень» було опубліковано повість «Обличчям до обличчя» (переклад з киргизької). Того ж року були опубліковані його оповідання в журналі «Новий світ», а також вийшла друком повість «Джаміля», що здобула Айтматову світову славу.
Був організатором Іссик-Кульського форуму діячів світової культури (1986).
У 1988 —1990 рр. був головним редактором журналу «Иностранная литература».
З 1990 року працював послом СРСР, з 1992 послом Російської Федерації в Люксембурзі. Потім — посол Киргизстану в Бельгії. Помер 10 червня 2008 в одній із лікарень Нюрнберга (Німеччина) від запалення легенів. На його честь названо гірську вершину в Киргизстані.
Нагороди
Лауреат Ленінської премії (1963) і трьох Державних премій (1968, 1977, 1983), народний письменник Киргизстану. Герой Соціалістичної Праці (1978).
Творчість
Айтматов разом із соціологом Інституту проблем керування АН СРСР Рустемом Хаїровим звернувся до тодішнього генсека Андропова (1983) із пропозицією про створення комітету з зустрічі третього тисячоліття. Його пропозицію було прийнято. Айтматов організував 1986 року Іссик-Кульський форум, на який зібралися представники ЮНЕСКО, футурологи, письменники та художники. Обговорювалася проблема необхідності виховання нового «планетарного» мислення, завдяки якому людство змогло б уникнути тотального катаклізму — військового, екологічного, економічного тощо.
У творчості й духовному розвитку Айтматова можна виділити три періоди.
«Повісті гір і степів» — така емблема того нового слова, з яким він ввійшов у літературу своїми ранніми, «молодіжними» здобутками: «Віч-на-віч», «Джаміля», «Верблюже око», «Топольок мій у червоній косинці» і «Перший учитель», за які й одержав у 1963 році Ленінську премію. Його герой тут — молода пристрасна людина, що протиставляє себе патріархально-родовому суспільству.
Другий період — повісті «Материнське поле» і «Прощавай, Гульсарі!». Письменник переймається історією свого народу, подіями революції, колгоспів, війни. Герой тут — старець, мати.
Третій період почався з «Після казки (Білий пароплав)» і творів «Ранні журавлі», «Рудий пес, що біжить краєм моря», п'єси «Сходження на Фудзіяму», написаної разом з Калтаєм Мухамеджановим, роман «Буранний полустанок. (І довше століття триває день)». Тут письменник роздумує над першоосновами.
Бібліографія
Серед написаного:
- «Джаміля» (1958)
- «Віч-на-віч» (1958)
- «Топольок мій у червоній косинці» (1961)
- «Перший учитель» (1962)
- «Материнське поле» (1965)
- «Прощавай, Гульсари!» (1966)
- «Білий пароплав» (1970)
- «Ранні журавлі» (1975)
- «Рудий пес, що біжить краєм моря» (1977)
- «І довше століття триває день» (1980) — також відомий під назвою «Буранний полустанок»
- «Тавро Кассандри» (1994)
- «Після казки»
- «Плаха» (1986)
- «Сходження на Фудзіяму» п'єса
Видання українською мовою
Твори Ч. Атматова публікувалися українською в перекладах з киргизької у радянський час:
- Айтматов Ч. Материнське поле., К., 1967
- Повісті гір і степів., К., 1972
- Айтматов Ч. Джаміля., К., 1975
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 30. —
- http://rt.com/news/famous-writer-aitmatov-dies-aged-79/
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118501259 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://litera.hu/hirek/meghalt-csingiz-ajtmatov.html
- Бажинов І. Д. Айтматов
Посилання
- Айтматов, Чингіз Торокулович [ 25 квітня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Айтматов Чингіз // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 18. — .
- Інтерв'ю: «Российская газета» — вып. № 3474 — 13.05.2004 [ 26 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 1, К., 1977, стор. 100
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chingiz Shyngy s Shyngy z Toroku lovich Ajtma tov kirg Chyngyz Torokul uulu Ajtmatov 12 grudnya 1928 10 chervnya 2008 kirgizkij radyanskij pismennik prozayik gumanist radyanskij politichnij ta kulturnij diyach predstavnik generaciyi shistdesyatnikiv Pisav rosijskoyu ta kirgizkoyu movami Chingiz Ajtmatovkirg Chyngyz AjtmatovChingiz AjtmatovIm ya pri narodzhenniChingiz Torekulovich AjtmatovNarodivsya12 grudnya 1928 1928 12 12 1 2 d SRSR 4 Pomer10 chervnya 2008 2008 06 10 5 1 79 rokiv Nyurnberg Serednya Frankoniya Bavariya Nimechchina 6 pnevmoniya 7 i nirkova nedostatnistPohovannyaAta BeyitKrayina SRSR KirgizstanDiyalnistpismennik diplomatAlma materLiteraturnij institut imeni GorkogoMova tvorivrosijska kirgizkaRoki aktivnosti1952 2006ZhanrprozaMagnum opusI dovshe viku den trivaye d d d d d i dChlenstvoSP SRSR 4 i SK SRSRPartiyaKPRSBatkodMatiQ93446343 DitidAvtografNagorodiGeroj Kirgizkoyi Respubliki 1997 d d 1992 Avstrijska derzhavna premiya z yevropejskoyi literaturi 1993 Ajtmatov Chingiz Torekulovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaNarodivsya 1928 roku v seli Sheker Talaskoyi oblasti Kirgizstanu Batko buv vidomim derzhavnim diyachem Kirgizkoyi RSR ale 1937 roku buv zaareshtovanij a 1938 roku rozstrilyanij Trudova biografiya majbutnogo pismennika pochalasya v roki Nimecko radyanskoyi vijni Samomu teper ne viritsya zgaduvav Chingiz Ajtmatov u chotirnadcyat rokiv vid rodu ya vzhe pracyuvav sekretarem radi U chotirnadcyat rokiv ya povinnij buv rozv yazuvati pitannya sho stosuyutsya vsilyakih storin zhittya velikogo sela tak she u voyennij chas 1948 roku Ajtmatov vstupiv do silskogospodarskogo institutu v misti Frunze yakij zakinchiv 1953 roku 1952 roku pochav publikuvati v periodichnih vidannyah opovidannya kirgizkoyu movoyu Pislya zakinchennya institutu protyagom troh rokiv pracyuvav u NDI skotarstva odnochasno prodovzhuyuchi pisati ta drukuvati opovidannya 1956 roku postupiv na Vishi literaturni kursi v Moskvi zakinchiv 1958 roku U rik zakinchennya kursiv v zhurnali Zhovten bulo opublikovano povist Oblichchyam do oblichchya pereklad z kirgizkoyi Togo zh roku buli opublikovani jogo opovidannya v zhurnali Novij svit a takozh vijshla drukom povist Dzhamilya sho zdobula Ajtmatovu svitovu slavu Buv organizatorom Issik Kulskogo forumu diyachiv svitovoyi kulturi 1986 U 1988 1990 rr buv golovnim redaktorom zhurnalu Inostrannaya literatura Z 1990 roku pracyuvav poslom SRSR z 1992 poslom Rosijskoyi Federaciyi v Lyuksemburzi Potim posol Kirgizstanu v Belgiyi Pomer 10 chervnya 2008 v odnij iz likaren Nyurnberga Nimechchina vid zapalennya legeniv Na jogo chest nazvano girsku vershinu v Kirgizstani NagorodiLaureat Leninskoyi premiyi 1963 i troh Derzhavnih premij 1968 1977 1983 narodnij pismennik Kirgizstanu Geroj Socialistichnoyi Praci 1978 TvorchistNa zustrichi z chitachami 2007 rik Ajtmatov razom iz sociologom Institutu problem keruvannya AN SRSR Rustemom Hayirovim zvernuvsya do todishnogo genseka Andropova 1983 iz propoziciyeyu pro stvorennya komitetu z zustrichi tretogo tisyacholittya Jogo propoziciyu bulo prijnyato Ajtmatov organizuvav 1986 roku Issik Kulskij forum na yakij zibralisya predstavniki YuNESKO futurologi pismenniki ta hudozhniki Obgovoryuvalasya problema neobhidnosti vihovannya novogo planetarnogo mislennya zavdyaki yakomu lyudstvo zmoglo b uniknuti totalnogo kataklizmu vijskovogo ekologichnogo ekonomichnogo tosho U tvorchosti j duhovnomu rozvitku Ajtmatova mozhna vidiliti tri periodi Povisti gir i stepiv taka emblema togo novogo slova z yakim vin vvijshov u literaturu svoyimi rannimi molodizhnimi zdobutkami Vich na vich Dzhamilya Verblyuzhe oko Topolok mij u chervonij kosinci i Pershij uchitel za yaki j oderzhav u 1963 roci Leninsku premiyu Jogo geroj tut moloda pristrasna lyudina sho protistavlyaye sebe patriarhalno rodovomu suspilstvu Drugij period povisti Materinske pole i Proshavaj Gulsari Pismennik perejmayetsya istoriyeyu svogo narodu podiyami revolyuciyi kolgospiv vijni Geroj tut starec mati Tretij period pochavsya z Pislya kazki Bilij paroplav i tvoriv Ranni zhuravli Rudij pes sho bizhit krayem morya p yesi Shodzhennya na Fudziyamu napisanoyi razom z Kaltayem Muhamedzhanovim roman Burannij polustanok I dovshe stolittya trivaye den Tut pismennik rozdumuye nad pershoosnovami BibliografiyaSered napisanogo Dzhamilya 1958 Vich na vich 1958 Topolok mij u chervonij kosinci 1961 Pershij uchitel 1962 Materinske pole 1965 Proshavaj Gulsari 1966 Bilij paroplav 1970 Ranni zhuravli 1975 Rudij pes sho bizhit krayem morya 1977 I dovshe stolittya trivaye den 1980 takozh vidomij pid nazvoyu Burannij polustanok Tavro Kassandri 1994 Pislya kazki Plaha 1986 Shodzhennya na Fudziyamu p yesaVidannya ukrayinskoyu movoyuTvori Ch Atmatova publikuvalisya ukrayinskoyu v perekladah z kirgizkoyi u radyanskij chas Ajtmatov Ch Materinske pole K 1967 Povisti gir i stepiv K 1972 Ajtmatov Ch Dzhamilya K 1975PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 30 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 http rt com news famous writer aitmatov dies aged 79 Deutsche Nationalbibliothek Record 118501259 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https litera hu hirek meghalt csingiz ajtmatov html Bazhinov I D AjtmatovPosilannyaAjtmatov Chingiz Torokulovich 25 kvitnya 2022 u Wayback Machine VUE Ajtmatov Chingiz Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 18 ISBN 966 692 578 8 Interv yu Rossijskaya gazeta vyp 3474 13 05 2004 26 chervnya 2008 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 1 K 1977 stor 100