Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Улоф Нільссон Скрагге, у дворянстві Гермелін (швед. Olof Nilsson Skragge, Hermelin, нар.1658 р. у м.Філіпстад — пропав 1709 р. у Полтавській битві) – шведський професор з риторики та юриспруденції, історіограф королівства, державний секретар, дипломат.
| Улоф Нільссон Скрагге Гермелін | |
|---|---|
| Olof Nilsson Skragge Hermelin | |
 | |
| Прізвисько | Гермелін |
| Народився | 1658 Філіпстад |
| Помер | 1709 Полтава |
| Громадянство | Швеція |
| Національність | швед |
| Діяльність | Дипломат, історик |
| Відомий завдяки | учасник Полтавської битви |
| Alma mater | Уппсальський університет |
| Знання мов | шведська |
| Заклад | Тартуський університет |
| Титул | Професор |
| Посада | Державний секретар |
| Термін | 1705 - 1709 |
| Батько | Нільс Монсон Скрагге |
| Мати | Карін Андешдотер |
| У шлюбі з | Гелена Бремшьольд Маргарета Окергільм |
| Діти | d |
 | |
| |
Біографія
Улоф Скрагге навчався в Уппсальському університеті. Зарахований до університету під ім’ям Скрагге, він змінив його на Гермелін, що було, власне, прізвиськом, даним товаришами за його незвичайну жвавість (нім. Hermelin — горностай). Потому став гувернером при дитині королівського канцлера Стенбока. Поїхав услід за сім’єю до Голландії, і вивчав там політологію. Після закордонної поїздки, з якої повернувся у 1687 р., він вступив на службу в Королівський архів. Після служби в архіві та у Магнуса Габріеля Делагарді йому присвоїли звання професора з римської риторики та поезії в університеті м. Дерпт. Двома роками пізніше був призначений професором римського та шведського права в тому самому навчальному закладі та супроводив його, коли той згодом розмістився у м.Пярну. У 1699 р. він став офіційним історіографом Шведського королівства після Лаґерльофа, але за свої вміння і навички з риторики заслужив визнання як дипломат. Наступного року покликаний графом Піпером у шведську армію у Ліфляндії та, зокрема, дістав доручення спростувати письмово той образливий маніфест, який цар і король Польщі Август веліли розповсюдити по Швеції. Опісля застосував свої вміння багатьма різними способами там, де були в потребі його знання як державного діяча, геніальне перо або визначні ораторські здібності. 1703 року йому надали шведське дворянство, а в 1705 р. його підвищили у званні до державного секретаря та радника-канцлера. За іншими даними, у 1702 р. він записався в армію як складач промов та одержав дворянський титул.
У 1705 р. його призначили держсекретарем. Переговори його і Карла Піпера з посольством Августа Сильного увійшли в історію як Альтранштадський мир. Взагалі він здебільшого слідував за королем і армією протягом її походу аж до Полтави. Державні діячі Європи ставилися до нього з пошаною, а французький міністр висловлював думку, що «треба приділяти велику увагу особі з таким метким і гострим розумом».
Гермелін уславився і в такому вченні як любов до батьківщини. Він неабияк дбав за славу шведської мови. Ще будучи поетом-латиністом, заслужив на спогади співвітчизників. Гермелін створив працю «Hecatompolis Suionum» (сто міст шведів), що містить пісні про всі без винятку міста Швеції, та мав намір подати під заголовком «Heroes Sueciæ»(Герої Швеції) життєписи найвизначніших постатей вітчизни, а також видати збірку праць шведських поетів. Він мав час і таємне завдання скласти опис до «Suecia Antiqua et Hodierna» (Швеція стародавня і сьогоденна) .
Версії загибелі
Коли поразку шведів можна було передбачити з усією очевидністю, Гермелін підпалив польову канцелярію, щоб її важливі папери не потрапили в руки росіян. Зате це стало його власним провалом. Адже цар Петро дуже розгнівався за ту різкість, з якою Гермелін торкався у своїх творах як його самого, так і його союзників. За деякими даними Гермеліна було відразу зарубано у власному наметі царя, за іншими — відвезено і кинуто у підземну в'язницю або зачинено у віддаленому монастирі. В обох останніх випадках кажуть, що він дожив до 1712 р.
Сім'я
Його батьком був бургомістр Нільс Монсон Скрагге, а мати – Карін Андешдотер. У 1689 р. він одружився з Геленою Бремшьольд, і овдовів 1698 р. У 1700 р. він одружився вдруге з Маргаретою Окергільм (дочкою Самуеля Окергільма-старшого), діти якої з попереднього шлюбу з Еліасом Обрехтом були прийняті у дворянство разом з Улофом Гермеліном під ім’ям вітчима.
Посилання
- Улоф Гермелін (швед.)
- Nils Bohman, Torsten Dahl. Svenska män och kvinnor. Stockholm, Albert Bonniers förlag, 1942-1955 (швед.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Germelin Ulof Nilsson Skragge u dvoryanstvi Germelin shved Olof Nilsson Skragge Hermelin nar 1658 r u m Filipstad propav 1709 r u Poltavskij bitvi shvedskij profesor z ritoriki ta yurisprudenciyi istoriograf korolivstva derzhavnij sekretar diplomat Ulof Nilsson Skragge GermelinOlof Nilsson Skragge HermelinPrizviskoGermelinNarodivsya1658 1658 FilipstadPomer1709 1709 PoltavaGromadyanstvoShveciyaNacionalnistshvedDiyalnistDiplomat istorikVidomij zavdyakiuchasnik Poltavskoyi bitviAlma materUppsalskij universitetZnannya movshvedskaZakladTartuskij universitetTitulProfesorPosadaDerzhavnij sekretarTermin1705 1709BatkoNils Monson SkraggeMatiKarin AndeshdoterU shlyubi zGelena Bremshold Margareta OkergilmDitid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaUlof Skragge navchavsya v Uppsalskomu universiteti Zarahovanij do universitetu pid im yam Skragge vin zminiv jogo na Germelin sho bulo vlasne prizviskom danim tovarishami za jogo nezvichajnu zhvavist nim Hermelin gornostaj Potomu stav guvernerom pri ditini korolivskogo kanclera Stenboka Poyihav uslid za sim yeyu do Gollandiyi i vivchav tam politologiyu Pislya zakordonnoyi poyizdki z yakoyi povernuvsya u 1687 r vin vstupiv na sluzhbu v Korolivskij arhiv Pislya sluzhbi v arhivi ta u Magnusa Gabrielya Delagardi jomu prisvoyili zvannya profesora z rimskoyi ritoriki ta poeziyi v universiteti m Derpt Dvoma rokami piznishe buv priznachenij profesorom rimskogo ta shvedskogo prava v tomu samomu navchalnomu zakladi ta suprovodiv jogo koli toj zgodom rozmistivsya u m Pyarnu U 1699 r vin stav oficijnim istoriografom Shvedskogo korolivstva pislya Lagerlofa ale za svoyi vminnya i navichki z ritoriki zasluzhiv viznannya yak diplomat Nastupnogo roku poklikanij grafom Piperom u shvedsku armiyu u Liflyandiyi ta zokrema distav doruchennya sprostuvati pismovo toj obrazlivij manifest yakij car i korol Polshi Avgust velili rozpovsyuditi po Shveciyi Opislya zastosuvav svoyi vminnya bagatma riznimi sposobami tam de buli v potrebi jogo znannya yak derzhavnogo diyacha genialne pero abo viznachni oratorski zdibnosti 1703 roku jomu nadali shvedske dvoryanstvo a v 1705 r jogo pidvishili u zvanni do derzhavnogo sekretarya ta radnika kanclera Za inshimi danimi u 1702 r vin zapisavsya v armiyu yak skladach promov ta oderzhav dvoryanskij titul U 1705 r jogo priznachili derzhsekretarem Peregovori jogo i Karla Pipera z posolstvom Avgusta Silnogo uvijshli v istoriyu yak Altranshtadskij mir Vzagali vin zdebilshogo sliduvav za korolem i armiyeyu protyagom yiyi pohodu azh do Poltavi Derzhavni diyachi Yevropi stavilisya do nogo z poshanoyu a francuzkij ministr vislovlyuvav dumku sho treba pridilyati veliku uvagu osobi z takim metkim i gostrim rozumom Germelin uslavivsya i v takomu vchenni yak lyubov do batkivshini Vin neabiyak dbav za slavu shvedskoyi movi She buduchi poetom latinistom zasluzhiv na spogadi spivvitchiznikiv Germelin stvoriv pracyu Hecatompolis Suionum sto mist shvediv sho mistit pisni pro vsi bez vinyatku mista Shveciyi ta mav namir podati pid zagolovkom Heroes Sueciae Geroyi Shveciyi zhittyepisi najviznachnishih postatej vitchizni a takozh vidati zbirku prac shvedskih poetiv Vin mav chas i tayemne zavdannya sklasti opis do Suecia Antiqua et Hodierna Shveciya starodavnya i sogodenna Versiyi zagibeliKoli porazku shvediv mozhna bulo peredbachiti z usiyeyu ochevidnistyu Germelin pidpaliv polovu kancelyariyu shob yiyi vazhlivi paperi ne potrapili v ruki rosiyan Zate ce stalo jogo vlasnim provalom Adzhe car Petro duzhe rozgnivavsya za tu rizkist z yakoyu Germelin torkavsya u svoyih tvorah yak jogo samogo tak i jogo soyuznikiv Za deyakimi danimi Germelina bulo vidrazu zarubano u vlasnomu nameti carya za inshimi vidvezeno i kinuto u pidzemnu v yaznicyu abo zachineno u viddalenomu monastiri V oboh ostannih vipadkah kazhut sho vin dozhiv do 1712 r Sim yaJogo batkom buv burgomistr Nils Monson Skragge a mati Karin Andeshdoter U 1689 r vin odruzhivsya z Gelenoyu Bremshold i ovdoviv 1698 r U 1700 r vin odruzhivsya vdruge z Margaretoyu Okergilm dochkoyu Samuelya Okergilma starshogo diti yakoyi z poperednogo shlyubu z Eliasom Obrehtom buli prijnyati u dvoryanstvo razom z Ulofom Germelinom pid im yam vitchima PosilannyaUlof Germelin shved Nils Bohman Torsten Dahl Svenska man och kvinnor Stockholm Albert Bonniers forlag 1942 1955 shved