Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Реккополіс (ісп. Recópolis) одне з пізньоантичних ранньосередньовічних міст, було засноване в 578 р. н. е. правителем вестготів Леовігильдом (569—586).
| Реккополіс | |
| Дата створення / заснування | 578 |
|---|---|
 | |
| Країна |  Іспанія[1] |
| Адміністративна одиниця | Соріта-де-лос-Канес[1] |
| Статус спадщини | d[1] |
 | |
| Стан збереженості | d |
 Реккополіс у Вікісховищі | |
Координати: 40°19′14″ пн. ш. 2°53′36″ зх. д. / 40.32055556002777763° пн. ш. 2.89361111002777793° зх. д.
Заснування міст не було звичайним явищем у германських королівствах і зокрема у вестготів, Реккополіс був першим відомим випадком.
Історичне підґрунтя
Між IV і VII століттями відбувається велике переселення кочових і напівкочових народів, що докорінно змінює політичне і соціальне обличчя Західної Римської Імперії. Прибульців називають «barbari» варварами, що є зневажливим терміном для чужих, некультурних людей. Причини проникнення цих народів на окуповані території Римської імперії різноманітні; однією з ймовірних причин, є те що це стало необхідним через кліматичні зміни.
Кочовики шукали пасовиська для великої рогатої худоби і коней або нові родючі сільськогосподарські угіддя. Так в V столітті племена зі сходу Європи з регіонів що знаходяться на сході від Райну і на півночі від Дунаю, вдираються в Римську Імперію, на своєму шляху розтрощивши римський Лімес, що до того часу був міцним кордоном між Римом та варварським світом.
Демографічні зрушення такого масштабу неминуче приводять до руйнування етнічного та політичного балансу в державі. Це створює нові соціальні і політичні формування, які можна охарактеризувати як варварсько-римські імперії.
Першим народом що оселився на теренах Римської Імперії в 408 році стали Вестготи під проводом готського царя Аларіха. Після пограбування Риму в 410 році вони спочатку влаштувалися на території сучасної Франції, де вони заснували тулузьке королівство (раннє вестготське королівство); пізніше вони осідають на Піренейському півострові і започатковують Толедське королівство, яке існуватиме аж до прибуття в 711 році арабів.
-
![image]()
Реккополіс та вестготи 586 р.
Етимологія назви
у своїй Chronica, 175—180, повідомляє, що Леовігильд засновав і назвав місто на честь свого молодшого сина Реккареда, за вісім років до його коронування, після підкорення основної частини королівства Толедо.
Останнім часом з'явилася нова теорія походження назви міста, так Реккополіс не є містом Реккареда, а є формою похідною від латинського rex (Король), що дає можливість трактувати назву як «Королівське місто». Цю теорію підсилює той факт що місто Реккополіс було якийсь час резиденцією вест-готських правителів. При найменуванні міста на честь Реккареда, місто мало б називатися «Реккаредополіс» як до прикладу місто «Константинополіс» назване на честь імператора Константина. Для скорочення від імені Реккаред до Рекко- не має ніякого прецеденту.
Проте трактування назви міста як «Королівське місто» від латинського rex є так само проблематичним як і інше рішення, тим паче це трактування суперечить повідомленням сучасника Іоанна Бікларського.
Розташування
Місто Реккополіс було локалізоване на пагорбі на висоті 650 м над рівнем моря і близько 30 метрів над долиною (Соріта-де-лос-Канес, провінція Гвадалахара) з північної частини пагорба протікає річка Тахо. У повідомленнях арабських географів X століття, місто Реккополіс зустрічається без вказівки на місце розташування. Археологічні знахідки вказують що саме на цьому місті знаходився Реккополіс. Поміж іншим, важливою знахідкою є скарб монет, який було виявленно під фундаментом базиліки. Надписи на монетах «Reccopoli» і розташований на них образ Леовігільда є однозначним підтвердженням існування міста Реккополіс.
Дослідники міста
У кінці XIX ст. іспанський археолог , дослідник середньовічного міста арабського періоду Соріта-де-лос-Канес помітив у брамі вбудовані елементи вестготської епохи. Пізніше було встановлено, що будівельники укріплення використовували матеріали з руїн більш раннього міста, яке розташовувалося на відстані менше одного кілометра на південь вниз по течії річки Тахо. Згодом на цьому місті було локалізовано місто Реккополіс, що до того часу був відомий лише з письмових джерел та власній монеті. Проте перші археологічні дослідження були проведені в 1944—1945 роках археологом . Іспанський дослідник ставив за мету шляхом археологічних методик, перевірити ідентичність руїн міста з Реккополісом у вестготських та арабських письмових джерелах. Важливим аргументом локалізувати Реккополіс саме в цьому місті, були записи 10-го століття арабського географа з Кордоби (). У його джерелах вказано, що було сильним розташованим на височині містом, далі повідомляє географ, що при будівництві його були використані кам'яні брили з розташованого поблизу Ракупела (Реккополіс) де були добрі каменоломні.
В 1964 році розкопки проводив німецький дослідник , який першим опублікував план локалізованих ним будівель та фортифікації. З 1983 року археологічними дослідженнями Реккополісу займався іспанський вчений . На даний час розкопки ще не закінченні.
Фортифікація
Все місто займало площу приблизно 33 га, і було оточене великим муром, що переривався тільки на півночі міста, де висота пагорба сягала 60 м від його основи в долині.
Мур
З західної сторони уціліла найбільша частина муру довжиною в 128,2 метра, та шириною 2 метри. Мури міста складаються з зовнішньої та внутрішньої кам'яної стіни та міжстінового простору, заповненого сумішшю землі з гравієм, дрібним камінням. Гіпотетично повна довжина мурів сягає 1,6 км, а висота мала б бути приблизно 5 метрів.
Вежі
З початкових веж частково збереглися лише вісім. Вежі переважно прямокутні деколи напівкруглі. Вони були збудовані вздовж мурів із нерегулярними інтервалами — відстань між ними змінюється від 20 м до 40 м. Для будівництва веж були використані різні матеріали — здебільшого великі кам'яні брили з вапняку, та з піщаника.
На сьогодні було розкопано одну напівкруглу вежу, п'ять квадратних, та дві квадратні по сторонах однієї з брам. Вежі виступають із муру на 2—3 метри. Довжина сторін квадратних веж сягає 5,75 м.
Брами
Сьогодні маємо мало інформації стосовно брам міста. Німецький дослідник Раддац, який першим проводив археологічні розкопки міста в 1940—1950-х роках, локалізував три брами. Одну з них на сході укріплення де пагорб має природний вхід. Інша брама могла знаходитися з західної сторони. І третю припускає Раддац у південній частині мура. На даний час було знайдено лише одну браму з західної сторони, ця брама знаходиться поміж двома квадратними вежами.
Будівлі в середині міста
У середині міста на підвищенні пагорба, будівлі розташовані вільно навколо відкритого майданчика. З північного краю розташована будівля, що була інтерпретована дослідниками як королівський палац, зі східного краю будівля аріанської базиліки. На півдні центральний майдан закривається довгою будівлею з прямокутним фундаментом. Ще далі на південь місто було забудоване домівками його мешканців. На сході урбаністичного комплексу були локалізовані каменоломні з яких добували матеріал для будівництва муру, і будівель. До місця видобутку каміння пролягало декілька доріг, а поблизу розташовувався річковий порт. Також дослідники виявили канал та систему водопостачання в місто акведук. Навколо міста були сільськогосподарські угіддя.
На цей момент стан археологічних досліджень не дає змоги повною мірою щось стверджувати про загибель міста, як і про справжній стан урбаністичного і архітектурного розвитку Реккополісу.
Відомо що в VIII та IX століттях в андалузійський період місто і надалі існувало, але поступово занепадало через постійні зіткнення з берберами. Що з часом привело до повного занепаду міста.
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- Collins, Roger (2004). Visigothic Spain 409–711 (English) . Malden (MA): Blackwell. с. 55 f. ISBN .
Джерела
- Olmo Enciso, Lauro [Hrsg.] Recópolis y la ciudad en la Epoca Visigoda Madrid, Comunidad Autónoma de Madrid, 2008
- Ulbert, Thilo 50 Años del Instituto Arqueológico Alemán de Madrid 1954—2004
- Gisela Ripoll: Reccopolis, in: Reallexikon der Germanischen Altertumskunde. Bd. 24, 2003,
- Roger Collins: Visigothic Spain 409—711. Malden (MA) 2004,
- Raddatz, Klaus: Anmerkungen zu Reccopolis. Madrider Mitteilungen (Mainz), 36.1995
- Raddatz, Klaus: Studien zu Reccopolis, 1. Die archäologische Befunde. Madrider Mitteilungen, 5.1964
- Vázquez de Parga: Studien zu Reccopolis 3. Die archäologischen Funde. Madrider Mitteilungen, 8.1967
- Claude, D.: Studien zu Reccopolis, 2. Die historische Situation. Madrider Mitteilungen, 6.1965
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rekkopolis isp Recopolis odne z piznoantichnih rannoserednovichnih mist bulo zasnovane v 578 r n e pravitelem vestgotiv Leovigildom 569 586 Rekkopolis Data stvorennya zasnuvannya578 Krayina Ispaniya 1 Administrativna odinicyaSorita de los Kanes 1 Status spadshinid 1 Stan zberezhenostid Rekkopolis u Vikishovishi Koordinati 40 19 14 pn sh 2 53 36 zh d 40 32055556002777763 pn sh 2 89361111002777793 zh d 40 32055556002777763 2 89361111002777793 Leovigild zasnovnik Rekkopolisa Zasnuvannya mist ne bulo zvichajnim yavishem u germanskih korolivstvah i zokrema u vestgotiv Rekkopolis buv pershim vidomim vipadkom Istorichne pidgruntyaMizh IV i VII stolittyami vidbuvayetsya velike pereselennya kochovih i napivkochovih narodiv sho dokorinno zminyuye politichne i socialne oblichchya Zahidnoyi Rimskoyi Imperiyi Pribulciv nazivayut barbari varvarami sho ye znevazhlivim terminom dlya chuzhih nekulturnih lyudej Prichini proniknennya cih narodiv na okupovani teritoriyi Rimskoyi imperiyi riznomanitni odniyeyu z jmovirnih prichin ye te sho ce stalo neobhidnim cherez klimatichni zmini Kochoviki shukali pasoviska dlya velikoyi rogatoyi hudobi i konej abo novi rodyuchi silskogospodarski ugiddya Tak v V stolitti plemena zi shodu Yevropi z regioniv sho znahodyatsya na shodi vid Rajnu i na pivnochi vid Dunayu vdirayutsya v Rimsku Imperiyu na svoyemu shlyahu roztroshivshi rimskij Limes sho do togo chasu buv micnim kordonom mizh Rimom ta varvarskim svitom Demografichni zrushennya takogo masshtabu neminuche privodyat do rujnuvannya etnichnogo ta politichnogo balansu v derzhavi Ce stvoryuye novi socialni i politichni formuvannya yaki mozhna oharakterizuvati yak varvarsko rimski imperiyi Shlyahi poroniknennya varvariv u Rimsku Imperiyu Pershim narodom sho oselivsya na terenah Rimskoyi Imperiyi v 408 roci stali Vestgoti pid provodom gotskogo carya Alariha Pislya pograbuvannya Rimu v 410 roci voni spochatku vlashtuvalisya na teritoriyi suchasnoyi Franciyi de voni zasnuvali tuluzke korolivstvo rannye vestgotske korolivstvo piznishe voni osidayut na Pirenejskomu pivostrovi i zapochatkovuyut Toledske korolivstvo yake isnuvatime azh do pributtya v 711 roci arabiv Rekkopolis ta vestgoti 586 r Etimologiya nazviu svoyij Chronica 175 180 povidomlyaye sho Leovigild zasnovav i nazvav misto na chest svogo molodshogo sina Rekkareda za visim rokiv do jogo koronuvannya pislya pidkorennya osnovnoyi chastini korolivstva Toledo Ostannim chasom z yavilasya nova teoriya pohodzhennya nazvi mista tak Rekkopolis ne ye mistom Rekkareda a ye formoyu pohidnoyu vid latinskogo rex Korol sho daye mozhlivist traktuvati nazvu yak Korolivske misto Cyu teoriyu pidsilyuye toj fakt sho misto Rekkopolis bulo yakijs chas rezidenciyeyu vest gotskih praviteliv Pri najmenuvanni mista na chest Rekkareda misto malo b nazivatisya Rekkaredopolis yak do prikladu misto Konstantinopolis nazvane na chest imperatora Konstantina Dlya skorochennya vid imeni Rekkared do Rekko ne maye niyakogo precedentu Rekkared pravitel vestgotiv Prote traktuvannya nazvi mista yak Korolivske misto vid latinskogo rex ye tak samo problematichnim yak i inshe rishennya tim pache ce traktuvannya superechit povidomlennyam suchasnika Ioanna Biklarskogo RoztashuvannyaTaho na okolicyah Rekkopolisu Vestgoti ta Rekkopolis 586 r Misto Rekkopolis bulo lokalizovane na pagorbi na visoti 650 m nad rivnem morya i blizko 30 metriv nad dolinoyu Sorita de los Kanes provinciya Gvadalahara z pivnichnoyi chastini pagorba protikaye richka Taho U povidomlennyah arabskih geografiv X stolittya misto Rekkopolis zustrichayetsya bez vkazivki na misce roztashuvannya Arheologichni znahidki vkazuyut sho same na comu misti znahodivsya Rekkopolis Pomizh inshim vazhlivoyu znahidkoyu ye skarb monet yakij bulo viyavlenno pid fundamentom baziliki Nadpisi na monetah Reccopoli i roztashovanij na nih obraz Leovigilda ye odnoznachnim pidtverdzhennyam isnuvannya mista Rekkopolis Doslidniki mistaU kinci XIX st ispanskij arheolog doslidnik serednovichnogo mista arabskogo periodu Sorita de los Kanes pomitiv u brami vbudovani elementi vestgotskoyi epohi Piznishe bulo vstanovleno sho budivelniki ukriplennya vikoristovuvali materiali z ruyin bilsh rannogo mista yake roztashovuvalosya na vidstani menshe odnogo kilometra na pivden vniz po techiyi richki Taho Zgodom na comu misti bulo lokalizovano misto Rekkopolis sho do togo chasu buv vidomij lishe z pismovih dzherel ta vlasnij moneti Prote pershi arheologichni doslidzhennya buli provedeni v 1944 1945 rokah arheologom Ispanskij doslidnik staviv za metu shlyahom arheologichnih metodik pereviriti identichnist ruyin mista z Rekkopolisom u vestgotskih ta arabskih pismovih dzherelah Vazhlivim argumentom lokalizuvati Rekkopolis same v comu misti buli zapisi 10 go stolittya arabskogo geografa z Kordobi U jogo dzherelah vkazano sho bulo silnim roztashovanim na visochini mistom dali povidomlyaye geograf sho pri budivnictvi jogo buli vikoristani kam yani brili z roztashovanogo poblizu Rakupela Rekkopolis de buli dobri kamenolomni V 1964 roci rozkopki provodiv nimeckij doslidnik yakij pershim opublikuvav plan lokalizovanih nim budivel ta fortifikaciyi Z 1983 roku arheologichnimi doslidzhennyami Rekkopolisu zajmavsya ispanskij vchenij Na danij chas rozkopki she ne zakinchenni FortifikaciyaVse misto zajmalo ploshu priblizno 33 ga i bulo otochene velikim murom sho pererivavsya tilki na pivnochi mista de visota pagorba syagala 60 m vid jogo osnovi v dolini Mur Z zahidnoyi storoni ucilila najbilsha chastina muru dovzhinoyu v 128 2 metra ta shirinoyu 2 metri Muri mista skladayutsya z zovnishnoyi ta vnutrishnoyi kam yanoyi stini ta mizhstinovogo prostoru zapovnenogo sumishshyu zemli z graviyem dribnim kaminnyam Gipotetichno povna dovzhina muriv syagaye 1 6 km a visota mala b buti priblizno 5 metriv Vezhi Z pochatkovih vezh chastkovo zbereglisya lishe visim Vezhi perevazhno pryamokutni dekoli napivkrugli Voni buli zbudovani vzdovzh muriv iz neregulyarnimi intervalami vidstan mizh nimi zminyuyetsya vid 20 m do 40 m Dlya budivnictva vezh buli vikoristani rizni materiali zdebilshogo veliki kam yani brili z vapnyaku ta z pishanika Na sogodni bulo rozkopano odnu napivkruglu vezhu p yat kvadratnih ta dvi kvadratni po storonah odniyeyi z bram Vezhi vistupayut iz muru na 2 3 metri Dovzhina storin kvadratnih vezh syagaye 5 75 m Brami Sogodni mayemo malo informaciyi stosovno bram mista Nimeckij doslidnik Raddac yakij pershim provodiv arheologichni rozkopki mista v 1940 1950 h rokah lokalizuvav tri brami Odnu z nih na shodi ukriplennya de pagorb maye prirodnij vhid Insha brama mogla znahoditisya z zahidnoyi storoni I tretyu pripuskaye Raddac u pivdennij chastini mura Na danij chas bulo znajdeno lishe odnu bramu z zahidnoyi storoni cya brama znahoditsya pomizh dvoma kvadratnimi vezhami Budivli v seredini mistaRuyini arianskoyi baziliki Arki baziliki U seredini mista na pidvishenni pagorba budivli roztashovani vilno navkolo vidkritogo majdanchika Z pivnichnogo krayu roztashovana budivlya sho bula interpretovana doslidnikami yak korolivskij palac zi shidnogo krayu budivlya arianskoyi baziliki Na pivdni centralnij majdan zakrivayetsya dovgoyu budivleyu z pryamokutnim fundamentom She dali na pivden misto bulo zabudovane domivkami jogo meshkanciv Na shodi urbanistichnogo kompleksu buli lokalizovani kamenolomni z yakih dobuvali material dlya budivnictva muru i budivel Do miscya vidobutku kaminnya prolyagalo dekilka dorig a poblizu roztashovuvavsya richkovij port Takozh doslidniki viyavili kanal ta sistemu vodopostachannya v misto akveduk Navkolo mista buli silskogospodarski ugiddya Na cej moment stan arheologichnih doslidzhen ne daye zmogi povnoyu miroyu shos stverdzhuvati pro zagibel mista yak i pro spravzhnij stan urbanistichnogo i arhitekturnogo rozvitku Rekkopolisu Vidomo sho v VIII ta IX stolittyah v andaluzijskij period misto i nadali isnuvalo ale postupovo zanepadalo cherez postijni zitknennya z berberami Sho z chasom privelo do povnogo zanepadu mista PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Collins Roger 2004 Visigothic Spain 409 711 English Malden MA Blackwell s 55 f ISBN 0 631 18185 7 DzherelaOlmo Enciso Lauro Hrsg Recopolis y la ciudad en la Epoca Visigoda Madrid Comunidad Autonoma de Madrid 2008 Ulbert Thilo 50 Anos del Instituto Arqueologico Aleman de Madrid 1954 2004 Gisela Ripoll Reccopolis in Reallexikon der Germanischen Altertumskunde Bd 24 2003 Roger Collins Visigothic Spain 409 711 Malden MA 2004 Raddatz Klaus Anmerkungen zu Reccopolis Madrider Mitteilungen Mainz 36 1995 Raddatz Klaus Studien zu Reccopolis 1 Die archaologische Befunde Madrider Mitteilungen 5 1964 Vazquez de Parga Studien zu Reccopolis 3 Die archaologischen Funde Madrider Mitteilungen 8 1967 Claude D Studien zu Reccopolis 2 Die historische Situation Madrider Mitteilungen 6 1965