Кропив'янка біловуса | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Curruca mystacea (, 1832) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Sylvia mystacea Ménétriés, 1832 Communis mystacea (Ménétriés, 1832) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Кропи́в'янка біловуса (Curruca mystacea) — вид горобцеподібних птахів родини кропив'янкових (Sylviidae). Мешкає в Західній і Центральній Азії. В Україні рідкісний залітний вид.
Опис
Довжина птаха становить 12-14 см, розмах крил 15-19 см, вага 9-11 г. Хвіст відносно довгий, чорнуватий з білими краями, часто направлений догори. Птахи хитають його зі сторони в сторону або зверху вниз. Дзьоб відносно міцний. темний з рожевуватою плямою біля основи, Навколо очей бліді кільця.
У самців номінативного підвиду C. m. mystacea верхня частина тіла темно-сірувата, нижня частина тіла білувата, на щоках білі "вуса". горло і груди мають рожевий відтінок. Верхня частина голови у них темна, спереду тьмяно-чорна, ззаду більш бліда, переходить у сіру потилицю, на відміну від середземноморської кропив'янки, у якої верхня частина голови повністю вугільно-чорна. Третьорядні махові пера однотонні, тоді як у середземноморських кропив'янок вони мають темну центральну частину і світлі краї. У самців підвиду C. m. rubescens верхня частина тіла більш блідо-сіра, а рожевий відтінок на нижній частині тіла слабо виражений або відсутній. у самців підвиду C. m. turcmenica верхня частина тіла більш блідо-сіра, ніж у номінативного підвиду, а нижня частина тіла більш блідо-рожева, крила у них більш довгі, ніж у представників інших підвидів. Під час негніздового періоду самці біловусих кропив'янок набувають більш коричневого забарвлення, а верхня частина голови у них позбавляється контрастно-темного забарвлення.
У самиць верхня частина тіла піщано-сіро-коричнева, а нижня частина тіла охристо-біла. Вони схожі на самиць середземноморських і червоноволих кропив'янок, однак мають більш однотонні третьорядні махові пера, а контраст між блідішою спиною і темнішим хвостом у них більш виражений. Забарвлення молодих самців є подібне до забарвлення самиць, однак горло і груди у них мають рожевий відтінок.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- C. m. mystacea (Ménétriés, 1832) — східна Туреччина, Закавказзя, західний Прикаспій;
- C. m. rubescens (Blanford, 1874) — від південно-східної Туреччини до Лівана, Сирії, Ірака і південно-західного Ірана;
- C. m. turcmenica (Zarudny & Bilkevitch, 1918) — від північно-східного Ірана до долини Сирдар'ї в південному Казахстані і Белуджистана на заході Пакистану.
Поширення і екологія
Біловусі кропив'янки гніздяться від східної Туреччини до Казахстана і Пакистана. Взимку вони мігрують до Північно-Східної Африки, на Аравійський півострів і на південь Ірану. Біловусі кропив'янки живуть в чагарникових заростях, що ростуть в долинах і на посушливих гірських схилах, а такрож в тамариксових заростях на берегах річок, на висоті до 1400 м над рівнем моря. Також вони зустрічаються в рідколіссях, пальмових гаях і садах. Зимують в чагарникових заростях.
Біловусі кропив'янки живляться комахами, їх личинками і яйцями, іншшими безхребетними, восени також ягодами і плодами, взимку насінням. Моногамні, гніздяться з початку квітня по липень. Гніздо глибоке, чашоподібне, будується порою птахів з гілочок, стебел і трави, встелюється пір'ям і шерстю, розміщується в травіф, невисоких шуках або на молодих деревах, на висоті до 70-90 см над землею. В кладці від 4 до 6 білих, поцяткованих коричневими плямками яєць. Інкубаційний період триває 11-13 днів, пташенята покидають гніздо через 10-11 днів після вилуплення. І самиці, і самці насиджують кладку і доглядають за пташенятами. За сезон може вилупитися два виводки.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, глобальна популяція біловусих кропив'янок становить від 430 до 1250 тисяч дорослих птахів.
Примітки
- BirdLife International (2016). Curruca mystacea: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 16 листопада 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В. У фауні птахів України поповнення // Птах : інформаційний бюлетень Українського товариства охорони птахів. — 2004. — № 4. — С. 4—5.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 листопада 2022.
Посилання
- Позвоночные животные России: Белоусая славка
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kropiv yanka bilovusa Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Kropiv yankovi Sylviidae Rid Curruca Vid Kropiv yanka bilovusa Binomialna nazva Curruca mystacea 1832 Pidvidi Div tekst Sinonimi Sylvia mystacea Menetries 1832 Communis mystacea Menetries 1832 Posilannya Vikishovishe Curruca mystacea Vikividi Curruca mystacea EOL 60783397 MSOP 22716971 Kropi v yanka bilovusa Curruca mystacea vid gorobcepodibnih ptahiv rodini kropiv yankovih Sylviidae Meshkaye v Zahidnij i Centralnij Aziyi V Ukrayini ridkisnij zalitnij vid OpisBilovusa kropiv yanka Bilovusa kropiv yanka Dovzhina ptaha stanovit 12 14 sm rozmah kril 15 19 sm vaga 9 11 g Hvist vidnosno dovgij chornuvatij z bilimi krayami chasto napravlenij dogori Ptahi hitayut jogo zi storoni v storonu abo zverhu vniz Dzob vidnosno micnij temnij z rozhevuvatoyu plyamoyu bilya osnovi Navkolo ochej blidi kilcya U samciv nominativnogo pidvidu C m mystacea verhnya chastina tila temno siruvata nizhnya chastina tila biluvata na shokah bili vusa gorlo i grudi mayut rozhevij vidtinok Verhnya chastina golovi u nih temna speredu tmyano chorna zzadu bilsh blida perehodit u siru potilicyu na vidminu vid seredzemnomorskoyi kropiv yanki u yakoyi verhnya chastina golovi povnistyu vugilno chorna Tretoryadni mahovi pera odnotonni todi yak u seredzemnomorskih kropiv yanok voni mayut temnu centralnu chastinu i svitli krayi U samciv pidvidu C m rubescens verhnya chastina tila bilsh blido sira a rozhevij vidtinok na nizhnij chastini tila slabo virazhenij abo vidsutnij u samciv pidvidu C m turcmenica verhnya chastina tila bilsh blido sira nizh u nominativnogo pidvidu a nizhnya chastina tila bilsh blido rozheva krila u nih bilsh dovgi nizh u predstavnikiv inshih pidvidiv Pid chas negnizdovogo periodu samci bilovusih kropiv yanok nabuvayut bilsh korichnevogo zabarvlennya a verhnya chastina golovi u nih pozbavlyayetsya kontrastno temnogo zabarvlennya U samic verhnya chastina tila pishano siro korichneva a nizhnya chastina tila ohristo bila Voni shozhi na samic seredzemnomorskih i chervonovolih kropiv yanok odnak mayut bilsh odnotonni tretoryadni mahovi pera a kontrast mizh blidishoyu spinoyu i temnishim hvostom u nih bilsh virazhenij Zabarvlennya molodih samciv ye podibne do zabarvlennya samic odnak gorlo i grudi u nih mayut rozhevij vidtinok PidvidiVidilyayut tri pidvidi C m mystacea Menetries 1832 shidna Turechchina Zakavkazzya zahidnij Prikaspij C m rubescens Blanford 1874 vid pivdenno shidnoyi Turechchini do Livana Siriyi Iraka i pivdenno zahidnogo Irana C m turcmenica Zarudny amp Bilkevitch 1918 vid pivnichno shidnogo Irana do dolini Sirdar yi v pivdennomu Kazahstani i Beludzhistana na zahodi Pakistanu Poshirennya i ekologiyaBilovusi kropiv yanki gnizdyatsya vid shidnoyi Turechchini do Kazahstana i Pakistana Vzimku voni migruyut do Pivnichno Shidnoyi Afriki na Aravijskij pivostriv i na pivden Iranu Bilovusi kropiv yanki zhivut v chagarnikovih zarostyah sho rostut v dolinah i na posushlivih girskih shilah a takrozh v tamariksovih zarostyah na beregah richok na visoti do 1400 m nad rivnem morya Takozh voni zustrichayutsya v ridkolissyah palmovih gayah i sadah Zimuyut v chagarnikovih zarostyah Bilovusi kropiv yanki zhivlyatsya komahami yih lichinkami i yajcyami inshshimi bezhrebetnimi voseni takozh yagodami i plodami vzimku nasinnyam Monogamni gnizdyatsya z pochatku kvitnya po lipen Gnizdo gliboke chashopodibne buduyetsya poroyu ptahiv z gilochok stebel i travi vstelyuyetsya pir yam i sherstyu rozmishuyetsya v travif nevisokih shukah abo na molodih derevah na visoti do 70 90 sm nad zemleyu V kladci vid 4 do 6 bilih pocyatkovanih korichnevimi plyamkami yayec Inkubacijnij period trivaye 11 13 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 10 11 dniv pislya viluplennya I samici i samci nasidzhuyut kladku i doglyadayut za ptashenyatami Za sezon mozhe vilupitisya dva vivodki ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Za ocinkami doslidnikiv globalna populyaciya bilovusih kropiv yanok stanovit vid 430 do 1250 tisyach doroslih ptahiv PrimitkiBirdLife International 2016 Curruca mystacea informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 16 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V U fauni ptahiv Ukrayini popovnennya Ptah informacijnij byuleten Ukrayinskogo tovaristva ohoroni ptahiv 2004 4 S 4 5 Gill Frank Donsker David red 2022 Sylviid babblers parrotbills white eyes IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 16 listopada 2022 PosilannyaPozvonochnye zhivotnye Rossii Belousaya slavka Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi