Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Жаба довгонога | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Жаба довгонога | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Rana macrocnemis Boulenger, 1885 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Rana camerani Rana holtzi | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Жаба довгонога (Rana macrocnemis) — вид земноводних з роду Бура жаба родини Жаб'ячі. Інші назви «кавказька жаба», «малоазійська жаба».
Опис
Загальна довжина сягає 9,8 см. Шкіра в цілому гладенька, але місцями можуть бути горбки. Кінець морди заокруглений або загострений. Спинно-бічні складки згинаються у бік барабанної перетинки. Задні кінцівки часто подовжені, але можуть бути і відносно короткими. Якщо їх скласти перпендикулярно осі тіла, то гомілковостопні суглоби найчастіше перекриваються, але іноді не стикаються. Якщо кінцівку витягнути вздовж тіла, то гомілковостопний суглоб доходить до ніздрів, кінця морди, а у багатьох особин навіть заходить за кінець морди, через що її часто помилково відносили до прудкої жаби. Внутрішній п'ятковий горбок зазвичай великий. У самців присутні парні внутрішні бічні резонатори у самців. Шлюбний мозоль на першому пальці не розчленована на частини.
Горло біле, сіре чи з дрібними цятками. Спинна поверхня забарвлена різноманітно: у попелястий, бежевий, бурий різних відтінків від світлого до темного, темно-фіолетовий, помаранчево-рожевий та цегляно-червоний (особливо у період розмноження) колір. На спині у багатьох особин маються — подібна ознака (шеврон), темні плями і/або світла поздовжня смуга. Має чітко виражену темну скроневу пляму. Знизу темно-рожевого, рудуватого, червонуватого, сіро-жовтого або попелястого кольору.
Спосіб життя
Полюбляє передгір'я, гірські місцини, широколистяні (включно субтропічні) і хвойних ліси, напівпустелі, рівнинний і нагірний степ, альпійські, заплавні, долинні луки, заболочені ділянки лісу, узлісся, галявини, зарості чагарнику, береги озер, річок і струмків, очеретяні болота, місця біля джерел, ариків, пасовища, сади. Зустрічається на висоті від 200 до 3000 м над рівнем моря.
Активна вдень і у вечірні години під пологом лісу, у сутінках та вночі на відкритих місцях, у високогір'ї — вдень. Спекотний час проводить у воді або на вологих ділянках, а в похмуру погоду з високою вологістю знаходиться на суші, часом далеко відходячи від водойми. Ховається у заглибленнях ґрунту, норах гризунів, під камінням, у тріщинах.
Харчується комахами (жуками, гусінню метеликів, двокрилими, прямокрилими), дощовими хробаками, павуками, молюсками, щипавками. Пуголовки рослиноїдні, харчуються переважно водоростями, але зрідка вживають личинок двокрилих, мертвих пуголовків й жаб.
На зимівлю уходить наприкінці вересня — на початку листопада при температурі повітря до 5-6 °С. Зимує у воді на дні під каменями в стоячих водоймах, струмках джерельного походження і на суші в норах гризунів, печерах. У теплі роки на зимівлю не йде.
На цю жабу полюють вужі. Пуголовків знищують малоазійський тритон, різні водні хижі безхребетні.
Тривалість життя в природі складає не менше 12 років. Середня річна смертність дорівнює 68%.
Розмноження
Прокидається наприкінці лютого — на початку травня при температурі повітря 2-3°С, води 4-7°С.
Статева зрілість настає у віці 2-3 років при довжині тіла 50-60 мм. У розмноженні беруть участь самці довжиною тіла не менше 45 мм і самиці розміром у 50 мм і більше. Розмноження починається наприкінці березня — у червні. Як нерестовища використовує тимчасові і постійні водойми: калюжі, колії на лісових дорогах, дрібні ставки, невеликі і великі озера, повільні поточні струмки. Під час розмноження тварини часто утворюють великі скупчення.
Період розмноження може бути дуже розтягнутий (від 20 до 55 діб), строки його різні на різних висотах й в різних районах. Самиця відкладає вдень або вночі однією порцією від 580 до 3500 ікринок. Кладка має форму кулі діаметром 10-20 см. Діаметр яйцеклітини 1,7-2,4 мм. Після ікрометання покидає водойму. Може пересуватися на відстань від 50 м до 3 км.
Ембріональний розвиток триває від 7 до 40 діб (у високогір'ї). Личинки мають довжину 7-10 мм. Багато ікри і личинок гине при весняних заморозках, а також при висиханні водойм. Розвиток личинок триває 45-90 діб. Пуголовки перед метаморфозом досягають у довжину до 17 мм (без хвоста). На ротовому диску зубчики розташовані у 3 рядки вище дзьоба і 3—4 рядки нижче його. До метаморфозу виживає в середньому менше 1% від відкладеної ікри. Сеголетки з'являються з середини червня до кінця серпня при довжині тіла 12 мм і більше.
Поширення
Мешкає від західної Туреччини, північного Іраку до північно-східного Ірану (провінція Мазендеран), Грузії, Вірменії, Азербайджані, Краснодарському і Ставропольському краях, Інгушетії, Чечні і Дагестані (Російська Федерація), Копетдазі (південний Туркменістан).
Джерела
- Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhaba dovgonoga Zhaba dovgonoga Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Pidklas Bezpancerni Lissamphibia Nadryad Batrahiyi Batrachia Ryad Bezhvosti Anura Pidryad Neobatrachia Rodina Zhab yachi Rid Bura zhaba Vid Zhaba dovgonoga Binomialna nazva Rana macrocnemis Boulenger 1885 Sinonimi Rana camerani Rana holtzi Posilannya Vikishovishe Rana macrocnemis Vikividi Rana macrocnemis EOL 329317 ITIS 665365 MSOP 58651 NCBI 157586 Fossilworks 288764 Zhaba dovgonoga Rana macrocnemis vid zemnovodnih z rodu Bura zhaba rodini Zhab yachi Inshi nazvi kavkazka zhaba maloazijska zhaba OpisZagalna dovzhina syagaye 9 8 sm Shkira v cilomu gladenka ale miscyami mozhut buti gorbki Kinec mordi zaokruglenij abo zagostrenij Spinno bichni skladki zginayutsya u bik barabannoyi peretinki Zadni kincivki chasto podovzheni ale mozhut buti i vidnosno korotkimi Yaksho yih sklasti perpendikulyarno osi tila to gomilkovostopni suglobi najchastishe perekrivayutsya ale inodi ne stikayutsya Yaksho kincivku vityagnuti vzdovzh tila to gomilkovostopnij suglob dohodit do nizdriv kincya mordi a u bagatoh osobin navit zahodit za kinec mordi cherez sho yiyi chasto pomilkovo vidnosili do prudkoyi zhabi Vnutrishnij p yatkovij gorbok zazvichaj velikij U samciv prisutni parni vnutrishni bichni rezonatori u samciv Shlyubnij mozol na pershomu palci ne rozchlenovana na chastini Gorlo bile sire chi z dribnimi cyatkami Spinna poverhnya zabarvlena riznomanitno u popelyastij bezhevij burij riznih vidtinkiv vid svitlogo do temnogo temno fioletovij pomaranchevo rozhevij ta ceglyano chervonij osoblivo u period rozmnozhennya kolir Na spini u bagatoh osobin mayutsya podibna oznaka shevron temni plyami i abo svitla pozdovzhnya smuga Maye chitko virazhenu temnu skronevu plyamu Znizu temno rozhevogo ruduvatogo chervonuvatogo siro zhovtogo abo popelyastogo koloru Sposib zhittyaPolyublyaye peredgir ya girski miscini shirokolistyani vklyuchno subtropichni i hvojnih lisi napivpusteli rivninnij i nagirnij step alpijski zaplavni dolinni luki zabolocheni dilyanki lisu uzlissya galyavini zarosti chagarniku beregi ozer richok i strumkiv ocheretyani bolota miscya bilya dzherel arikiv pasovisha sadi Zustrichayetsya na visoti vid 200 do 3000 m nad rivnem morya Aktivna vden i u vechirni godini pid pologom lisu u sutinkah ta vnochi na vidkritih miscyah u visokogir yi vden Spekotnij chas provodit u vodi abo na vologih dilyankah a v pohmuru pogodu z visokoyu vologistyu znahoditsya na sushi chasom daleko vidhodyachi vid vodojmi Hovayetsya u zagliblennyah gruntu norah grizuniv pid kaminnyam u trishinah Harchuyetsya komahami zhukami gusinnyu metelikiv dvokrilimi pryamokrilimi doshovimi hrobakami pavukami molyuskami shipavkami Pugolovki roslinoyidni harchuyutsya perevazhno vodorostyami ale zridka vzhivayut lichinok dvokrilih mertvih pugolovkiv j zhab Na zimivlyu uhodit naprikinci veresnya na pochatku listopada pri temperaturi povitrya do 5 6 S Zimuye u vodi na dni pid kamenyami v stoyachih vodojmah strumkah dzherelnogo pohodzhennya i na sushi v norah grizuniv pecherah U tepli roki na zimivlyu ne jde Na cyu zhabu polyuyut vuzhi Pugolovkiv znishuyut maloazijskij triton rizni vodni hizhi bezhrebetni Trivalist zhittya v prirodi skladaye ne menshe 12 rokiv Serednya richna smertnist dorivnyuye 68 RozmnozhennyaProkidayetsya naprikinci lyutogo na pochatku travnya pri temperaturi povitrya 2 3 S vodi 4 7 S Stateva zrilist nastaye u vici 2 3 rokiv pri dovzhini tila 50 60 mm U rozmnozhenni berut uchast samci dovzhinoyu tila ne menshe 45 mm i samici rozmirom u 50 mm i bilshe Rozmnozhennya pochinayetsya naprikinci bereznya u chervni Yak nerestovisha vikoristovuye timchasovi i postijni vodojmi kalyuzhi koliyi na lisovih dorogah dribni stavki neveliki i veliki ozera povilni potochni strumki Pid chas rozmnozhennya tvarini chasto utvoryuyut veliki skupchennya Period rozmnozhennya mozhe buti duzhe roztyagnutij vid 20 do 55 dib stroki jogo rizni na riznih visotah j v riznih rajonah Samicya vidkladaye vden abo vnochi odniyeyu porciyeyu vid 580 do 3500 ikrinok Kladka maye formu kuli diametrom 10 20 sm Diametr yajceklitini 1 7 2 4 mm Pislya ikrometannya pokidaye vodojmu Mozhe peresuvatisya na vidstan vid 50 m do 3 km Embrionalnij rozvitok trivaye vid 7 do 40 dib u visokogir yi Lichinki mayut dovzhinu 7 10 mm Bagato ikri i lichinok gine pri vesnyanih zamorozkah a takozh pri visihanni vodojm Rozvitok lichinok trivaye 45 90 dib Pugolovki pered metamorfozom dosyagayut u dovzhinu do 17 mm bez hvosta Na rotovomu disku zubchiki roztashovani u 3 ryadki vishe dzoba i 3 4 ryadki nizhche jogo Do metamorfozu vizhivaye v serednomu menshe 1 vid vidkladenoyi ikri Segoletki z yavlyayutsya z seredini chervnya do kincya serpnya pri dovzhini tila 12 mm i bilshe PoshirennyaMeshkaye vid zahidnoyi Turechchini pivnichnogo Iraku do pivnichno shidnogo Iranu provinciya Mazenderan Gruziyi Virmeniyi Azerbajdzhani Krasnodarskomu i Stavropolskomu krayah Ingushetiyi Chechni i Dagestani Rosijska Federaciya Kopetdazi pivdennij Turkmenistan DzherelaBiologiya Navch posib A O Slyusaryev O V Samsonov V M Muhin ta in Za red ta per z ros V O Motuznogo 3 ye vid vipr i dopov K Visha shk 2002 622 s Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002