Панчук Федір Васильович

Федір Васильович Панчук (нар. 3 травня 1954(19540503), с. Свердлівка, нині Пеньківка, Липовецький район, Вінницька обл.) — український художник та письменник. Заслужений діяч мистецтв України (1998).

Федір Васильович Панчук
Народження	3 травня 1954(1954-05-03) (70 років) Пеньківка, Липовецький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Жанр
Навчання	Вінницький педагогічний інститут (1979),
Діяльність	художник
Роки творчості	з 1978 р. — наш час
Працівник	^d і Музей-садиба М. Коцюбинського
Член	Національна спілка журналістів України
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Панчук.

Біографія

Народився 3 травня 1954 року в селі Пеньківка, Липовецького району на Вінниччині.

У 1979 році закінчив філологічний факультет Вінницький педагогічний інститут. Працював вчителем Новоприлуцької восьмирічної школи, зокрема своїм вихованцям присвятив повість «Педагогічна проба», що увійшла до збірки «Відлуння». Також закінчив факультет живопису у .

З 1981 року працює заввідділом образотворчого мистецтва в ОНМЦ. У 1991 році обраний головою Вінницького осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Успішно працює в жанрі сучасного народного живопису, експерементуючи з кольором як в авангардних, так і в наївних полотнах. Він винайшов оригінальну техніку фактури, що дістала продовження у розвитку української національной образотворчості. В ранній творчості йому притаманний поетичний символізм. Твори Федора Панчука  «Вовки», «Заготівля дров», «Проводи» закуплені Київським національним художнім музеєм. Є чимало його картин в галереях і приватних колекціях-збірках Ватикану, США, Туреччини, Німеччини, Ізраїлю. Учасник понад сотні міжнародних, загальнодержавних, регіональних виставок, нагороджений золотою медаллю Московського оргкомітету за картину «Сіно везуть» (1982 р.). Влаштовував персональні імпрези у Франції у кафедральному соборі української громади в Парижі (1990 р.), США (1993 р.), Німеччині (1994 р.), Туреччині (1995 р.), мав виставки у Києві: в Українському домі, галереї «Славутич», Будинку архітекторів, галереї Києво-Могилянської академії. Великий продвижник і пропагандист народного і образотворчого мистецтва Вінниччини, дослідник і мистецтвознавець, входить до складу Великої Ради майстрів народного мистецтва України. Заслужений діяч мистецтв України.

Працював директором музею-садиби Михайла Коцюбинського у Вінниці (призначений у 1999 році). Автор багатьох літературно-мистецьких проектів, які успішно реалізувалися на садибі музею М. Коцюбинського.

У 2006 році відкрив власну картинну галерею в школі села Козинці, де навчався, яка розташована у будівлі колишнього маєтку Раковських.

З 2007 року — член Національної спілки журналістів України.

У 2020 році вийшла його перша книга «Народні обереги». У тому ж році видано книги новел і оповідань «Блуд», «Як політ метелика». У 2021 році вийшли з друку роман «Крізь терни» та книга новел і оповідань «Відлуння».

Автор близько двохсот публікацій у журналах «Народне мистецтво», «Світлиця», «Народна творчість та етнографія» та інших періодичних виданнях України.

• Роботи Федора Панчука на ІІІ Міжнародному фестивалі народної творчості "Розквітни, Новосілко, рідний краю!"
• Галерея у школі села Козинці

Примітки

1. Панчук Ф. Відлуння. — Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2021. — 124 с. — ст. 23-58.

Джерела

• «АртАномалія» Федора Панчука (Вересень 2017 р.)
• Федір Панчук, Автобіографія
• Панчук Федір Васильович, «Вінницький обласний центр народної творчості»
• Панчук Федір Васильович: «Півтори сотні персонажів на одному полотні»
• Панчук Ф. Відлуння. — Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2021. — 124 с. —

Посилання

• Турбівська громада достойно представила себе на міжнародному фестивалі народної творчості «Розквітни, Новосілко, рідний краю!» // Турбівська селищна громада