Історичний центр Кордови — один з найбільших у Європі та включає багато монументів, які свідчать про давньоримські, арабські та християнські часи міста. 1984 року до Світової спадщини ЮНЕСКО була включена Велика мечеть Кордови, а через декаду до неї було приєднано майже все старе місто.
Історичний центр Кордови | |
---|---|
Historic centre of Córdoba | |
Світова спадщина | |
Історичний центр Кордови | |
37°52′45″ пн. ш. 4°46′47″ зх. д. / 37.87919444447221906° пн. ш. 4.77972222225000021° зх. д. | |
Країна | Іспанія |
Тип | Культурний |
(Критерії) | i, ii, iii, iv |
Об'єкт № | 313 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1984 (8 сесія) |
Внесено зміни | 1994 |
Історичний центр Кордови у Вікісховищі |
Історія
Започаткована як колонія Карфагену, Кордова була захоплена римлянами 206 р. до н. е. та невдовзі стала столицею провінції Ближня Іспанія з вишуканими будівлями та потужними укріпленнями. Після падіння Римської імперії, у VI столітті місто потрапило під владу вестготів, а на початку VIII сторіччя було завойоване маврами. 716 року Кордова стала столицею провінції, а 766 року — столицею мусульманського емірату в Аль-Андалусі. На початку X сторіччя стало одним з найрозвиненіших у світі, відомим своєю культурою, освітою та релігійною толерантністю. За мурами міста ховались величезна бібліотека, понад 300 мечетей та численні палаци та адміністративні будівлі.
Король Фернандо III завоював місто 1236 року, збудував нові захисні споруди та перетворив Велику мечеть на кафедральний собор. Християнське місто зростало довкола собору палацами, церквами та замком. Хоча місто втратило свою політичну вагу, воно й далі залишалося важливим торговим центром, завдяки розташованим неподалік мідним копальням (ісп. Sierra Morena).
Географічні кордони
Включений до Світової спадщини ЮНЕСКО історичний центр — це переважно будинки та вузькі вулички довкола кафедрального собору. З півдня він обмежений рікою Гвадалківір, включно з Римським мостом та вежею Калаорра, на сході — Калле Сан Фернандо, на півночі — комерційним центром, а з заходу включає Алькасар та район Сан Басіліо.
Пам'ятки
Римське минуле міста представлено Римським мостом з 16 прольотів через річку Гвадалківір, мозаїкою в Алькасарі, колонами та залишками римських мурів. Маврський вплив найбільш помітний у та у садах Алькасара, які межують з колишньою Великою мечеттю (Мескітою). Мінарети того періоду збереглися у складі церков св. Сантьяго, святого Лоренцо, Сан Хуан та монастиря Святої Клари. Єврейський вплив за часів панування маврів можна побачили у районі «La Judería», синагога якого використовувалась до 1492 року (вигнання євреїв з Іспанії).
Алькасар, який спочатку був фортецею маврів, був перетворений у резиденцію християнських королів у XIV сторіччі, а вежа Калаорра, збудована Альмохадами, була суттєво перебудована королем Кастилії Енріке ІІ 1369 року. Невелика поховальна була побудована 1410 року у поєднанні стилів готики та мудехар та є одним з найкращих прикладів останнього. Початково церква, колишній (нині — Конгрес-центр) був завершений 1516 року та демонструє поєднання стилів готики, мудехар та Відродження. Серед інших церков того періоду — церкви Святого Миколая та Святого Франциска.
До важливих будівель XVI сторіччя також входять семінарія Сан Пеладжіо, Пуерта дель Пуенте («Мостові ворота») та палац маркіза де ла Фенсанта дель Валле за проектом Ернана Руїса молодшого; з будівель 18-го ст. цікавий госпіталь кардинала Салазара з його барочним фасадом.
Іншими важливими пам'ятками старого міста є , збудований на залишках палацу вестготів, (тепер Єпархіальний музей образотворчих мистецтв), та Королівські стайні, збудовані королем Філіпом II 1570 року як частина Алькасара.
Галерея
- Римський міст
- Пуерта дель Пуенте
- Мескіта - мечеть-собор Кордови
- Кордовська синагога
- Каплиця Святого Варфоломея
- Церква Св. Миколая
- Каліфський хамам
- Колишній госпіталь Св.Себастьяна
- Колишній госпіталь кардинала Салазара
-
- Вежа Калаорра
- Єпископський палац
- Римська мозаїка в Алькасарі
- Римські колони
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Історичний центр Кордови на сайті ЮНЕСКО [ 11 липня 2017 у Wayback Machine.].
- «Córdoba en la Historia» [ 8 листопада 2013 у Wayback Machine.] (in Spanish).
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 14 січня 2016.
- «Госпіталь Св. Себастьяна» [ 5 грудня 2013 у Wayback Machine.] (ісп.)
- «Conservatorio Superior de Música Rafael Orozco de Córdoba» [ 30 грудня 2013 у Wayback Machine.] (in Spanish)
- «Госпіталь кардинала Салазара» [ 29 грудня 2015 у Wayback Machine.] (ісп.)
- «Єпископський палац» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
- «Королівські стайні» [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istorichnij centr Kordovi odin z najbilshih u Yevropi ta vklyuchaye bagato monumentiv yaki svidchat pro davnorimski arabski ta hristiyanski chasi mista 1984 roku do Svitovoyi spadshini YuNESKO bula vklyuchena Velika mechet Kordovi a cherez dekadu do neyi bulo priyednano majzhe vse stare misto Istorichnij centr KordoviHistoric centre of Cordoba Svitova spadshinaIstorichnij centr Kordovi37 52 45 pn sh 4 46 47 zh d 37 87919444447221906 pn sh 4 77972222225000021 zh d 37 87919444447221906 4 77972222225000021KrayinaIspaniyaTipKulturnijKriteriyii ii iii ivOb yekt 313RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1984 8 sesiya Vneseno zmini1994 Istorichnij centr Kordovi u VikishovishiIstoriyaZapochatkovana yak koloniya Karfagenu Kordova bula zahoplena rimlyanami 206 r do n e ta nevdovzi stala stoliceyu provinciyi Blizhnya Ispaniya z vishukanimi budivlyami ta potuzhnimi ukriplennyami Pislya padinnya Rimskoyi imperiyi u VI stolitti misto potrapilo pid vladu vestgotiv a na pochatku VIII storichchya bulo zavojovane mavrami 716 roku Kordova stala stoliceyu provinciyi a 766 roku stoliceyu musulmanskogo emiratu v Al Andalusi Na pochatku X storichchya stalo odnim z najrozvinenishih u sviti vidomim svoyeyu kulturoyu osvitoyu ta religijnoyu tolerantnistyu Za murami mista hovalis velichezna biblioteka ponad 300 mechetej ta chislenni palaci ta administrativni budivli Korol Fernando III zavoyuvav misto 1236 roku zbuduvav novi zahisni sporudi ta peretvoriv Veliku mechet na kafedralnij sobor Hristiyanske misto zrostalo dovkola soboru palacami cerkvami ta zamkom Hocha misto vtratilo svoyu politichnu vagu vono j dali zalishalosya vazhlivim torgovim centrom zavdyaki roztashovanim nepodalik midnim kopalnyam isp Sierra Morena Geografichni kordoniOdin z mliniv na richci Gvadalkivir Vklyuchenij do Svitovoyi spadshini YuNESKO istorichnij centr ce perevazhno budinki ta vuzki vulichki dovkola kafedralnogo soboru Z pivdnya vin obmezhenij rikoyu Gvadalkivir vklyuchno z Rimskim mostom ta vezheyu Kalaorra na shodi Kalle San Fernando na pivnochi komercijnim centrom a z zahodu vklyuchaye Alkasar ta rajon San Basilio Pam yatkiRimske minule mista predstavleno Rimskim mostom z 16 prolotiv cherez richku Gvadalkivir mozayikoyu v Alkasari kolonami ta zalishkami rimskih muriv Mavrskij vpliv najbilsh pomitnij u ta u sadah Alkasara yaki mezhuyut z kolishnoyu Velikoyu mechettyu Meskitoyu Minareti togo periodu zbereglisya u skladi cerkov sv Santyago svyatogo Lorenco San Huan ta monastirya Svyatoyi Klari Yevrejskij vpliv za chasiv panuvannya mavriv mozhna pobachili u rajoni La Juderia sinagoga yakogo vikoristovuvalas do 1492 roku vignannya yevreyiv z Ispaniyi Alkasar yakij spochatku buv forteceyu mavriv buv peretvorenij u rezidenciyu hristiyanskih koroliv u XIV storichchi a vezha Kalaorra zbudovana Almohadami bula suttyevo perebudovana korolem Kastiliyi Enrike II 1369 roku Nevelika pohovalna bula pobudovana 1410 roku u poyednanni stiliv gotiki ta mudehar ta ye odnim z najkrashih prikladiv ostannogo Pochatkovo cerkva kolishnij nini Kongres centr buv zavershenij 1516 roku ta demonstruye poyednannya stiliv gotiki mudehar ta Vidrodzhennya Sered inshih cerkov togo periodu cerkvi Svyatogo Mikolaya ta Svyatogo Franciska Do vazhlivih budivel XVI storichchya takozh vhodyat seminariya San Peladzhio Puerta del Puente Mostovi vorota ta palac markiza de la Fensanta del Valle za proektom Ernana Ruyisa molodshogo z budivel 18 go st cikavij gospital kardinala Salazara z jogo barochnim fasadom Inshimi vazhlivimi pam yatkami starogo mista ye zbudovanij na zalishkah palacu vestgotiv teper Yeparhialnij muzej obrazotvorchih mistectv ta Korolivski stajni zbudovani korolem Filipom II 1570 roku yak chastina Alkasara GalereyaRimskij mist Puerta del Puente Meskita mechet sobor Kordovi Kordovska sinagoga Kaplicya Svyatogo Varfolomeya Cerkva Sv Mikolaya Kalifskij hamam Kolishnij gospital Sv Sebastyana Kolishnij gospital kardinala Salazara Alkasar Hristiyanskih monarhiv Vezha Kalaorra Yepiskopskij palac Rimska mozayika v Alkasari Rimski koloniPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Istorichnij centr Kordovi na sajti YuNESKO 11 lipnya 2017 u Wayback Machine Cordoba en la Historia 8 listopada 2013 u Wayback Machine in Spanish Arhiv originalu za 28 grudnya 2021 Procitovano 14 sichnya 2016 Gospital Sv Sebastyana 5 grudnya 2013 u Wayback Machine isp Conservatorio Superior de Musica Rafael Orozco de Cordoba 30 grudnya 2013 u Wayback Machine in Spanish Gospital kardinala Salazara 29 grudnya 2015 u Wayback Machine isp Yepiskopskij palac 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Korolivski stajni 13 bereznya 2016 u Wayback Machine