Оругеро довгохвостий Довгохвостий оругеро підвид L l montrosieri Нова Каледонія Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3

Оругеро довгохвостий

Довгохвостий оругеро (підвид L. l. montrosieri, Нова Каледонія)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Личинкоїдові (Campephagidae)
Рід:	Оругеро (Lalage)
Вид:	Оругеро довгохвостий

Біноміальна назва

Lalage leucopyga
(Gould, 1838)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Symmorphus leucopygus

Посилання

Вікісховище:	Lalage leucopyga
Віківиди:	Lalage leucopyga
ITIS:	560659
МСОП:	22706687
NCBI:	498424

Оруге́ро довгохвостий (Lalage leucopyga) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Мешкає на островах Меланезії.

Опис

Довжина птаха становить 15-18 см, вага 16-23 г. Верхня частина тіла у самців чорна, у самиць коричнева, на крилах білі смуги. Надхвістя біле, кінчики бічних стернових пер білі. Нижня частина тіла біла або охристо-біла. Хвіст довгий. Дзьоб і лапи чорні, очі карі.

Підвиди

Виділяють шість підвидів:

L. l. affinis (Tristram, 1879) — південно-східні Соломонові острови;
L. l. deficiens Mayr & Ripley, 1941 — острови і ^[en] (Вануату);
L. l. albiloris Mayr & Ripley, 1941 — північне і центральне Вануату;
L. l. simillima (Sarasin, 1913) — південне Вануату і острови Луайоте;
L. l. montrosieri Verreaux, J & Des Murs, 1860 — Нова Каледонія;
†L. l. leucopyga (Gould, 1838) — острів Норфолк.

Поширення і екологія

Довгохвості оругеро мешкають на Вануату, на Соломонових Островах та на Новій Каледонії. Вони живуть в рівнинних і гірських вологих тропічних лісах.

Поведінка

Довгохвості оругеро живляться комахами і дрібними плодами. Живуть парами та невеликими зграями, територіальні. Гнізда робляться з трави і рослинних волокон, розміщуються на деревах на висоті 6-9 м над землею. В кладці 2 яйця.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. Типовий підвид L. l. leucopyga, який мешкав на острові Норфолк вважається вимерлим (востаннє його спостерігали в 1942 році).

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
Gould J. (1838). (англ.). London: J. Gould. с. 3 (appendix). doi:10.5962/bhl.title.94763. OCLC 851640342. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 20 жовтня 2021.

Джерела

Mayr E. (1978). (англ.). C. E. Tuttle. с. 316. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.

Посилання

Mayr E., Ripley S. D. (1941). Birds collected during the Whitney South Sea Expedition. XLIV — Notes on the genus Lalage Boie (англ.). Т. 1116. American Museum novitates.
Pepke M. L. та ін. (2019). Reconciling supertramps, great speciators and relict species with the taxon cycle stages of a large island radiation (Aves:Campephagidae) (англ.). Т. 46 (вид. Journal of Biogeography). с. 1214—1225. doi:10.1111/jbi.13577. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |автор= ()
Norfolk Island Triller. Lalage leucopyga. [ 17 жовтня 2012 у Wayback Machine.] by Paul Martinson. Artwork produced for the book Extinct Birds of New Zealand, by Alan Tennyson, Te Papa Press, Wellington, 2006

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.

[2] Gould J. (1838). (англ.). London: J. Gould. с. 3 (appendix). doi:10.5962/bhl.title.94763. OCLC 851640342. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 20 жовтня 2021.