Ждановичі

Ждановичі (Здановичі) — декілька українських козацько-старшинських родів. Рід Ждановичів гербу Яструбець^[] походив від роду князів зі Жмуді.

Найвідомішим є козац.-старшинський, згодом дворянський рід, що походить від (р.н. невід. — бл. 1730) — городницького сотника (1717—30), який, згідно з родинним переказом, виїхав 1694 з Литви до Гетьманщини. Його нащадки служили значковими товаришами у Чернігівському полку, військовими товаришами та бунчуковими товаришами.

• Правнуком родоначальника був Лев Іванович Жданович (1834—бл. 1901) — професор.
• До цього роду належав Яків Миколайович Жданович (1886–1953) — архівіст, мистецтвознавець, мемуарист, один з організаторів виставки «Ломоносов та Єлизаветинська доба» в М. Санкт-Петербург (1912).

За традицією представники роду вважали себе пов'язаними родинними зв'язками із київським полковником, генеральним суддею А.Ждановичем, але документальних підтверджень цього факту не наводили.

Рід внесено до 2-ї та 3-ї частин Родовідної книги Чернігівської губернії.

До іншої гілки роду Ждановичів належали брати: Павло Михайлович (р.н. невід. — 1725) — новосанжарський сотник (1715—25) та полтавський наказний полковник (1721) — і Данило Михайлович (р.н. невід. — бл. 1722) — царичанський сотник (1712—21). Але цей рід швидко згаснув.

Примітки

1. Згідно з «Малоросійським гербовником» (ст.52) Модзалевського, з посиланням на інфо від Я. М. Ждановича, гербом української гілки Ждановичів був герб Пом'ян

Література

• Модзалевський В. Л. Малороссийський родословник, т. 2. К., 1910.

Джерела

• В. В. Томазов. Ждановичі [ 10 квітня 2016 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.