Бідняк Іван Олександрович

Іва́н Олекса́ндрович Бідня́к (1 жовтня 1985, м. Марганець, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР — 20 квітня 2022, Херсонська область, Україна) — український стрілець, майстер спорту міжнародного класу України з кульової стрільби. Старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Іван Бідняк
Бідняк Іван Олександрович Загальна інформаціяГромадянство УкраїнаНародження1 жовтня 1985(1985-10-01)
м. Марганець, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСРСмерть20 квітня 2022(2022-04-20)
Херсонська область, Україна
·помер від ран^[d]Причина смертізагиув в боюСпортКраїна СРСР →  УкраїнаВид спортукульова стрільбаСпортивне звання

Майстер спорту України міжнародного класу

Тренери, Участь і здобутки

Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бідняк.

Життєпис

Народився 1 жовтня 1985 року в м. Марганці Дніпропетровської області.

В 2003 році закінчив Львівське державне училище фізичної культури (відділення кульової стрільби) та повернувся до м. Дніпропетровська.

На міжнародному турнірі 26 ISAS, який проводився в Дортмунді зайняв друге місце у стрільбі з малокаліберного пістолета (вправа МП-6), з результатом 657,0 очок; переміг росіянин Леонід Єкімов — 671,3 очка.

У березні 2010 року на чемпіонаті Європи зі стрільби у місті Меракер (Норвегія) у складі команди здобув срібну медаль — стрільба з пневматичного пістолета на 10 метрів (вправа ПП-3) — разом з Сергієм Кудрею (Херсон) та Олегом Омельчуком (Рівне); поступилися команді РФ 2 балами.

2010 року був визнаний восьмим в десятці найкращих спортсменів Дніпропетровщини (3 бронзові медалі Чемпіонату Європи з кульової стрільби).

В 2012 році на ювілейному 50-у чемпіонаті світу з кульової стрільби у вправі ПП-3 зайняв 7 місце та завоював Україні першу олімпійську ліцензію на Олімпійські ігри-2012.

В травні 2013 року, на 44-у Гран-Прі Визволення — змаганні зі стрільби переміг у вправі МП-8 (швидкісна стрільба з пістолета), у вправі МП-10 (стрільба з стандартного пістолета) здобув срібну нагороду, поступившись Торбену Енгелу (Німеччина).

Влітку 2013 року, в Осієку на чемпіонаті Європи зі стрільби з малокаліберної зброї здобув срібну нагороду — з дистанції 25 метрів, з результатом 575 очок; переміг Юсуф Дікеч (Туреччина) — 578, «бронза» у португальця Жоао Комти, 573 очка. У командному турнірі Бондарук Роман разом з Олександром Петрівим і Іваном Бідняком завоювали бронзові нагороди — 1706 балів, перемогли росіяни — 1708, «срібло» у турків — 1707.

У лютому 2022 року, на початку вторгнення російських військ в Україну, повернувся з-за кордону, де працював, і добровольцем пішов на фронт. Воював у Херсонській області. 20 квітня 2022 року загинув від ворожої кулі під час виконання бойового завдання.

Нагороди

• орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Див. також

• Список українських спортсменів, тренерів і функціонерів, що загинули під час Революції гідності чи внаслідок російської агресії в Україні

Примітки

1. Повернувся для захисту України: окупанти вбили призера чемпіонату Європи
2. . Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
3. . Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022.

Джерела

• УНІАН [ 25 вересня 2013 у Wayback Machine.]
• Львівське державне училище фізичної культури [ 15 квітня 2010 у Wayback Machine.]
• Кульова стрільба [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Перша українська ліцензія на Олімпіаду-2012 [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Гран Прі Визволення [ 30 червня 2013 у Wayback Machine.]
• Дніпропетровська ОДА^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• ВРУ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Федерація стрільби України [ 5 серпня 2013 у Wayback Machine.]