Пауль Юон (нім. Paul Juon; 6 березня 1872 Москва — 21 серпня 1940 Веве, Швейцарія) — російський і швейцарський композитор і музичний педагог. Брат художника Костянтина Юона.
Пауль Юон | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 6 березня 1872[1][2][…] |
Місце народження | Москва, Російська імперія[4][5] |
Дата смерті | 21 серпня 1940[1][2][…] (68 років) |
Місце смерті | Веве, Швейцарія[4] |
Громадянство | Швейцарія |
Професії | композитор класичної музики, музичний педагог, викладач університету |
Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Вчителі | Танєєв Сергій Іванович, Аренський Антон Степанович і Вольдемар Барґіль |
Відомі учні | d, d і d |
Жанри | опера і симфонія |
Заклад | Берлінський університет мистецтв |
Нагороди | d |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Пауль Юон народився 7 березня 1872 року в сім'ї службовця страхової компанії, батько якого, дід композитора, булочник, перебрався в Росію зі швейцарської села Мазайн. Мати, за спогадами самого Пауля Юона, захоплювалася мистецтвом — трохи співала і грала. В силу німецько-швейцарського походження здобув середню освіту в німецькій школі. Навчався в Московській консерваторії у Івана Гржималі (скрипка), Антона Аренського і Сергія Танєєва (композиція), потім удосконалювався як композитор в Берліні під керівництвом Вольдемара Баргіля.
У 1896—1897 роках викладав теорію музики і скрипку в Бакинській консерваторії. Потім повернувся в Берлін, де жив і працював з 1898 по 1934 роки, замінивши в 1906 році Йозефа Йоахіма як професор композиції Берлінської Вищої школи музики. Серед учнів Юона були Штефан Вольпе, Генріх Камінський, Філіп Ярнах, Ференц Вечей, Сергій Каген та інші. Після жовтневої революції 1917 року в Росію більше не повертався. У 1934 році емігрував з нацистської Німеччини до Швейцарії.
Композиторська спадщина Юона включає оперу «Алеко» (1896), чотири симфонії, три скрипкові концерти, потрійний концерт для фортепіано, скрипки та віолончелі з оркестром, широкий спектр ансамблевої, камерної та театральної музики, пісні — в цілому близько 90 творів. Юону належать також різні аранжування і перекладання, переважно для фортепіано. Німецькою мовою він переклав підручник гармонії Аренського і біографію Петра Чайковського, написану його братом Модестом.
Низка творів Юона, особливо камерних ансамблів, були записані — в тому числі у виконанні Альтенберг-тріо. У 1998 році в Цюриху було засновано Міжнародне товариство Юона, що займається вивченням і пропагандою його творчості.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #117240443 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- Paul Juon, seine Musik, sein Leben [ 2008-11-21 у Wayback Machine.](нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yuon Paul Yuon nim Paul Juon 6 bereznya 1872 Moskva 21 serpnya 1940 Veve Shvejcariya rosijskij i shvejcarskij kompozitor i muzichnij pedagog Brat hudozhnika Kostyantina Yuona Paul YuonOsnovna informaciyaData narodzhennya6 bereznya 1872 1872 03 06 1 2 Misce narodzhennyaMoskva Rosijska imperiya 4 5 Data smerti21 serpnya 1940 1940 08 21 1 2 68 rokiv Misce smertiVeve Shvejcariya 4 GromadyanstvoShvejcariyaProfesiyikompozitor klasichnoyi muziki muzichnij pedagog vikladach universitetuOsvitaMoskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoVchiteliTanyeyev Sergij Ivanovich Arenskij Anton Stepanovich i Voldemar BargilVidomi uchnid d i dZhanriopera i simfoniyaZakladBerlinskij universitet mistectvNagorodid Fajli u VikishovishiZhittyepisPaul Yuon narodivsya 7 bereznya 1872 roku v sim yi sluzhbovcya strahovoyi kompaniyi batko yakogo did kompozitora bulochnik perebravsya v Rosiyu zi shvejcarskoyi sela Mazajn Mati za spogadami samogo Paulya Yuona zahoplyuvalasya mistectvom trohi spivala i grala V silu nimecko shvejcarskogo pohodzhennya zdobuv serednyu osvitu v nimeckij shkoli Navchavsya v Moskovskij konservatoriyi u Ivana Grzhimali skripka Antona Arenskogo i Sergiya Tanyeyeva kompoziciya potim udoskonalyuvavsya yak kompozitor v Berlini pid kerivnictvom Voldemara Bargilya U 1896 1897 rokah vikladav teoriyu muziki i skripku v Bakinskij konservatoriyi Potim povernuvsya v Berlin de zhiv i pracyuvav z 1898 po 1934 roki zaminivshi v 1906 roci Jozefa Joahima yak profesor kompoziciyi Berlinskoyi Vishoyi shkoli muziki Sered uchniv Yuona buli Shtefan Volpe Genrih Kaminskij Filip Yarnah Ferenc Vechej Sergij Kagen ta inshi Pislya zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku v Rosiyu bilshe ne povertavsya U 1934 roci emigruvav z nacistskoyi Nimechchini do Shvejcariyi Kompozitorska spadshina Yuona vklyuchaye operu Aleko 1896 chotiri simfoniyi tri skripkovi koncerti potrijnij koncert dlya fortepiano skripki ta violoncheli z orkestrom shirokij spektr ansamblevoyi kamernoyi ta teatralnoyi muziki pisni v cilomu blizko 90 tvoriv Yuonu nalezhat takozh rizni aranzhuvannya i perekladannya perevazhno dlya fortepiano Nimeckoyu movoyu vin pereklav pidruchnik garmoniyi Arenskogo i biografiyu Petra Chajkovskogo napisanu jogo bratom Modestom Nizka tvoriv Yuona osoblivo kamernih ansambliv buli zapisani v tomu chisli u vikonanni Altenberg trio U 1998 roci v Cyurihu bulo zasnovano Mizhnarodne tovaristvo Yuona sho zajmayetsya vivchennyam i propagandoyu jogo tvorchosti PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Deutsche Nationalbibliothek Record 117240443 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Paul Juon seine Musik sein Leben 2008 11 21 u Wayback Machine nim