Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Помпейські розписи – це узагальнюючий термін усього настінного живопису знайденого в будівлях Помпей. Він обмежений хронологічними рамками: кінець 2 століття до Р. Х. та до виверження Везувію в 79 році після Р. Х., яке знищило місто, але зберегло фрески.
Вони були описані німецьким археологом на ім’я Август Мау (1840 – 1909) під час археологічного дослідження у Помпеях унікального настінного живопису. Адже, вони є однією з найбільших груп збережених зразків римського настінного живопису. Більшість збережених настінних розписів – це фрески (настінні малюнки виконані на мокрій штукатурці); демонструють здобутки живописного мистецтва римського періоду. Роджер Ленг виділяє декілька основних моментів про римський настінний живопис.
· Стародавні будинки фарбували набагато частіше, ніж сьогодні. Сьогодні ми схильні думати, що розписи, виготовлені на замовлення, призначені лише для дуже багатих, але в Помпеях та Геркуланумі це було щоденним явищем.
· Настінні розписи є мірилом художнього смаку та соціальних прагнень господаря будинку.
Зважаючи на 4 фундаментальні відмінності у тому, як художник ставився до стіни та розписаного простору виділяють 4 стилі помпейського настінного живопису. Цей схоластичний поділ здійснив Август Мау. Він почав розкопки в Помпеях у 1860 році і проводив зиму, працюючи на цьому місці, а літо в Римі, аналізуючи свої дані.
Тож Він виділив:
1. Інкрустаційний (150–80 до Р. Х.);
2. Архітектурний (80 до Р. Х. – 14 після Р. Х.);
3. Орнаментальний (з 14 після Р. Х.);
4. Фантастичний (з 62 після Р. Х.).
ІСТОРІЯ
За мірками імперії, Помпеї були глибокою провінцією, а найкращі художники на той час, швидше за все, працювали у Римі. Проте, дивовижно високий рівень поширеного тут художнього мистецтва, яке за силою, майстерністю та новаторством часто порівнюють з епохою Відродження.
Почавши підкорювати світ, римляни знайомилися з усе новими способами прикрашання будинків і храмів, в тому числі з фресковим живописом на основі елліністичних зразків. Найкраще збереглися розписи в спорудах Помпеїв, Геркуланум і Стабії.
Традиція прикрашати стіни будинку розписами – як усередині, так і зовні – була взята римлянами від греків. Використовувалися різні техніки: писали по сухій штукатурці та по сирій. Останній тип розпису називався al fresco (буквально "по свіжому") - звідси назва "фреска". Зазвичай для прикраси будинку використовувалися картини з міфологічними, зокрема еротичними сценами. Еротичними сценами прикрашали або будинки розпусти (хоча вони зустрічаються і в одній з помпейських лазень), або приватні кімнати будинку, де бували лише господарі.
Як демонструють чотири стилі, римляни любили пишне оздоблення, коли могли собі це дозволити. Глибина різноманітних стилів також свідчить про те, що ця форма мистецтва була досить поширеною. Від копіювання багатого мармуру до відкриття стін в «інші світи», римляни шукали різні способи використовувати плоску поверхню стіни і робили це дуже творчо. Хоча виверження Везувію в 79 р. н. е. спричинило сильне руйнування міста та забрало багато життів.
Перший стиль: інкрустація
Перший стиль – інкрустаційний, був поширений у II ст. до Р. Х., існував до 80-х років до Р. Х. Він з’явився на основі грецької традиції створювати високохудожні настінні розписи. Такий розпис мав на меті створити враження розміщених по всій стіні картин. Цей стиль ґрунтується на такій техніці, що всі архітектурні деталі зі штукатурки (цоколь, квадрати облицювання, карнизи) прикріплюють до поверхні стіни, а після розписують. Перший помпейський стиль був позбавлений будь-яких сюжетних зображень. Зазвичай, живописець імітував мармур в кольорі або інші камені (граніт, алебастр і т. д.). Характерною рисою цього стилю є те, що квадрати виступають з площини стін.
Перший стиль давньоримських фресок представлений в декорі таких споруд, як , Стабії, (Геркуланум), , що танцює (Помпеї) тощо.
Другий стиль: архітектурний
Другий помпейський стиль – архітектурно-перспективний, що застосовувався з 80-х рр. до 20-х рр. до Р. Х. і з’явився в роки військових перемог. Поява цього стилю пов’язана з суспільно-політичними процесами. Воїни, що повернулись з походів отримали великі земельні наділи, тож переважно займались господарською діяльністю, але продовжували жити спогадами про успішні походи та мандри. Звичайно, вони ділилися історіями з родинами, читали твори еллінських письменників тощо. Так, в цей час змінюється мислення суспільства, кордони світу розширюються, виникає необхідність втілювати безмежність простору.
Вілла в Оплонтісі, 1 століття до Р. Х.]]
Інтер’єр набував деякої пишності завдяки тому, що між колонами почали поміщати багатофігурні композиції, а на стінах почали зображати перспективу, на них живописці створювали: вулиці, площі, храми, сільські рівнини, гори, сади. Розписна архітектура в цьому стилі мала тенденцію до багатоточкової перспективи, що іноді дає ефект Ешера. Так, це дало можливість візуально збільшити простір приміщення. Звичка відтворювати роботи грецьких художників продовжилась і в цьому стилі.
За Г. І. Соколовим другий стиль поділяється на п’ять фаз:
- У першій фазі квадрати втрачають рельєфність, вони лише трохи виступають зі стіни. З’являються зображення арок, перекинутих з однієї колони на іншу, колон (між якими створювали картини переважно на міфологічні сюжети) і напівколон корінфського ордера.
- У другій фазі можна побачити, що розширяється зображуваний простір та з’являється більше динаміки. На фресках зображають природу (реальні квітучі сади тощо), фантастичні ландшафти, перспективу вулиць, храмів тощо.
- У третій фазі відбувався прорив у верхній третині поверхні стіни, де зазвичай ножна було побачити верхні частини храмів і т. д.
- У четвертій фазі живописці починають ускладнювати архітектуру у розписах. Елементи архітектури набувають вигляду театральних декорацій. Навіть у квадратах живописці робили так, що деякі частини площини то виступали, то були заглиблені.
- У п’ятій фазі основною рисою є те, що на стінах зображували менш перспективні поглиблення, а також скорочувались пейзажі та композиції із міфологічними сюжетами. На стінах вілли Фарнезіна вводяться монохромні пейзажі. У помпеянському будинку Кріптопортіка, римському будинку Лівії, а також будинку імператора Октавіана Августа на Палатіні розташовуються великі фрескові пейзажні й міфологічні композиції.
Третій стиль: орнаментальний
Третій помпейський або «орнаментальний стиль» розпочався приблизно в 20 році до нашої ери в період Августа і продовжувався приблизно до часу великого землетрусу, який пошкодив більшу частину Помпей в 62 році після Р. Х.1.
Цей стиль з’являється як противага пишності, тож характеризується строгістю, відчуттям міри та вишуканістю. Переважно живописці зображували орнамент у вигляді тонких колон, гірлянд з квітів, що додавало затишку в кімнаті. Також, іноді можна було побачити, що художники виділяли центр стіни, вони відтворювали картини відомих стародавніх митців. В цьому стилі підкреслювали площину стіни, та переважно відтворювали орнаменти, колони було обвиті квітами та тонкими стрічками. Елементи архітектури спокійні, рівні, колони прикрашені візерунками, переважає рослинний мотив. Цей стиль відображає прагнення до безпеки та спокою на рівні з прагненням до розкоші. Зміст фресок відходить на другий план, живописці використовують яскраві чисті кольори та м’які тональні переходи.
Сакро-ідилічні сцени — це зображення природних ландшафтів із сакральними спорудами, такими як храми та священні урни. У таких сценах також зображені пастухи з їхніми стадами, деревами, водними краєвидами, які загалом спокійні й дуже безтурботні.
Цей стиль також називають єгиптизований, адже часто зображували фігурки сфінксів та інші елементи східних орнаментів.
Четвертий стиль: фантастичний або ілюзорний.
4-й помпейський є найновішим стилем, який з’явився з 62 по 79 роки після Р. Х. (хоча перші його ознаки з’явились дещо раніше). Цей стиль є свого роду симбіозом попередніх трьох: імітація мармуру, пишність архітектурних елементів, гірлянди з квітів, прикраса канделябрами. У цьому стилі переважно використовували зелений, червоний, жовтий кольори. У цьому стилі часто композиція руйнує конструктивність стіни, тут живописці створювали фантастичні архітектурні пейзажі, легкі та створені для декорації відкриті лоджії та арки. Також для цього стилю характерні створення портретів, пейзажів (фантастичних та реальних), сценки з життя, міфологічні сюжети, звірі та птахи. Серед сюжетів також багато еротичних сцен. Декоративні стінописи пишні, показово розкішні і створені за шаблоном. Саме такими були стінописи відкритого в 1898 році Будинку Веттіїв, що належав двом вільновідпущеним, які зуміли збагатитися.
У цей час найчастіше зустрічалися натюрморти, загалом дуже популярні. Вони не ставали центральною картиною стіни, а розміщувалися зазвичай у верхньому ярусі, проте виконувались з усією ретельністю. Тому натюрморти цінні ще як джерело відомостей про римське життя. Наприклад, особливо впадає у вічі поширення скляного посуду на противагу кераміці.
Коли Помпеї постраждали від чергового землетрусу в 62 після Р. Х., розпочався етап відновлення поруйнованих споруд і пошкодженого декору осель заможних римлян. Четвертий стиль це характерна риса будинків нових багатіїв у Помпеях, тож він мав на меті продемонструвати власну заможність при дефіциті культурних традицій, це спонукало звернутися вже до перевірених схем. Так, четвертий стиль можна вважати дещо еклектизм, він тяжів до показових розкошів, створених не дорогими способами, тож особливістю цього стилю також є використання шаблонів.
Моду на новий стиль задали настінні розписи Золотого будинку імператора Нерона.
«І став Останній день Помпеї…»
Катастрофа розпочалася у жовтні 79 року. Раніше виверження датували 24 серпня, але знайдений під час розкопок напис на стіні показав дату 17 жовтня.
Везувій, що супроводжувався небувалим землетрусом, викинув зі свого жерла гігантський вогняний стовп. Виверження стало повною несподіванкою. Щільний «дощ» з попелу та пемзи став фатальним для міста. Когось смерть спіткала в громадських місцях, когось загинув власному будинку, але більшості жителів вдалося покинути Помпеї.
Пліній Молодший у листах описав події з позиції очевидця:
«…А тут — ніч, од усіх ночей і чорніша, й густіша, дарма що незчисленні факели й усілякі вогні протистояли тій темряві. Вирішили вийти на узбережжя і глянути зблизька, чи море могло б уже прийняти судна; воно ж усе ще залишалося грізним і ворожим».
Фрески Помпей дивують своєю якістю. Навіть за такої «консервації» фарби не можуть через тисячоліття зберігати свою яскравість, а помпейські можуть. Подібних фресок не знайти більше ніде: як вважають, місцеві майстри у роботі використовували особливу техніку, секрет якої повністю не розгадано досі.
Після виверження вулкану нові стилі більше не створювали. Загалом використовували поєднання вже відомих стилів, хоча і з’являлись нові техніки настінного розпису.
Джерела та література
- Никифоров М.; Гулей, О.; Стилістичні особливості римського монументального живопису, 2015.
- Чубова А.П., Іванова А.П., Античний живопис, 1966.
Посилання
1. https://www.shutterstock.com/image-photo/detail-ancient-painting-villa-mysteries-pompeii-1402747394
2. http://arshistorian.blogspot.com/2015/02/12.html
3. https://www.worldhistory.org/article/597/roman-wall-painting/
Примітки
- https://moyaosvita.com.ua/kulturologia/zhivopis-starodavnogo-rimu/
- http://www.accla.org/actaaccla/ramage.html
- Соколов Г.І., Мистецтво Стародавнього Риму,1971
- Пліній Молодший. Вибрані листи. https://coollib.com/b/485053-pliniy-molodshiy-vibrani-listi/read
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pompejski rozpisi ce uzagalnyuyuchij termin usogo nastinnogo zhivopisu znajdenogo v budivlyah Pompej Vin obmezhenij hronologichnimi ramkami kinec 2 stolittya do R H ta do viverzhennya Vezuviyu v 79 roci pislya R H yake znishilo misto ale zbereglo freski Satir sho obijmaye menadu Dim Luciya Ceciliya Yukunda 1 50 roki pislya R H Voni buli opisani nimeckim arheologom na im ya Avgust Mau 1840 1909 pid chas arheologichnogo doslidzhennya u Pompeyah unikalnogo nastinnogo zhivopisu Adzhe voni ye odniyeyu z najbilshih grup zberezhenih zrazkiv rimskogo nastinnogo zhivopisu Bilshist zberezhenih nastinnih rozpisiv ce freski nastinni malyunki vikonani na mokrij shtukaturci demonstruyut zdobutki zhivopisnogo mistectva rimskogo periodu Rodzher Leng vidilyaye dekilka osnovnih momentiv pro rimskij nastinnij zhivopis Starodavni budinki farbuvali nabagato chastishe nizh sogodni Sogodni mi shilni dumati sho rozpisi vigotovleni na zamovlennya priznacheni lishe dlya duzhe bagatih ale v Pompeyah ta Gerkulanumi ce bulo shodennim yavishem Nastinni rozpisi ye mirilom hudozhnogo smaku ta socialnih pragnen gospodarya budinku Zvazhayuchi na 4 fundamentalni vidminnosti u tomu yak hudozhnik stavivsya do stini ta rozpisanogo prostoru vidilyayut 4 stili pompejskogo nastinnogo zhivopisu Cej sholastichnij podil zdijsniv Avgust Mau Vin pochav rozkopki v Pompeyah u 1860 roci i provodiv zimu pracyuyuchi na comu misci a lito v Rimi analizuyuchi svoyi dani Tozh Vin vidiliv 1 Inkrustacijnij 150 80 do R H 2 Arhitekturnij 80 do R H 14 pislya R H 3 Ornamentalnij z 14 pislya R H 4 Fantastichnij z 62 pislya R H ISTORIYaZa mirkami imperiyi Pompeyi buli glibokoyu provinciyeyu a najkrashi hudozhniki na toj chas shvidshe za vse pracyuvali u Rimi Prote divovizhno visokij riven poshirenogo tut hudozhnogo mistectva yake za siloyu majsternistyu ta novatorstvom chasto porivnyuyut z epohoyu Vidrodzhennya Pochavshi pidkoryuvati svit rimlyani znajomilisya z use novimi sposobami prikrashannya budinkiv i hramiv v tomu chisli z freskovim zhivopisom na osnovi ellinistichnih zrazkiv Najkrashe zbereglisya rozpisi v sporudah Pompeyiv Gerkulanum i Stabiyi Tradiciya prikrashati stini budinku rozpisami yak useredini tak i zovni bula vzyata rimlyanami vid grekiv Vikoristovuvalisya rizni tehniki pisali po suhij shtukaturci ta po sirij Ostannij tip rozpisu nazivavsya al fresco bukvalno po svizhomu zvidsi nazva freska Zazvichaj dlya prikrasi budinku vikoristovuvalisya kartini z mifologichnimi zokrema erotichnimi scenami Erotichnimi scenami prikrashali abo budinki rozpusti hocha voni zustrichayutsya i v odnij z pompejskih lazen abo privatni kimnati budinku de buvali lishe gospodari Yak demonstruyut chotiri stili rimlyani lyubili pishne ozdoblennya koli mogli sobi ce dozvoliti Glibina riznomanitnih stiliv takozh svidchit pro te sho cya forma mistectva bula dosit poshirenoyu Vid kopiyuvannya bagatogo marmuru do vidkrittya stin v inshi sviti rimlyani shukali rizni sposobi vikoristovuvati plosku poverhnyu stini i robili ce duzhe tvorcho Hocha viverzhennya Vezuviyu v 79 r n e sprichinilo silne rujnuvannya mista ta zabralo bagato zhittiv Pershij stil inkrustaciyaPershij stil inkrustacijnij buv poshirenij u II st do R H isnuvav do 80 h rokiv do R H Vin z yavivsya na osnovi greckoyi tradiciyi stvoryuvati visokohudozhni nastinni rozpisi Takij rozpis mav na meti stvoriti vrazhennya rozmishenih po vsij stini kartin Cej stil gruntuyetsya na takij tehnici sho vsi arhitekturni detali zi shtukaturki cokol kvadrati oblicyuvannya karnizi prikriplyuyut do poverhni stini a pislya rozpisuyut Pershij pompejskij stil buv pozbavlenij bud yakih syuzhetnih zobrazhen Zazvichaj zhivopisec imituvav marmur v kolori abo inshi kameni granit alebastr i t d Harakternoyu risoyu cogo stilyu ye te sho kvadrati vistupayut z ploshini stin Pershij stil davnorimskih fresok predstavlenij v dekori takih sporud yak Stabiyi Gerkulanum sho tancyuye Pompeyi tosho Drugij stil arhitekturnijDrugij pompejskij stil arhitekturno perspektivnij sho zastosovuvavsya z 80 h rr do 20 h rr do R H i z yavivsya v roki vijskovih peremog Poyava cogo stilyu pov yazana z suspilno politichnimi procesami Voyini sho povernulis z pohodiv otrimali veliki zemelni nadili tozh perevazhno zajmalis gospodarskoyu diyalnistyu ale prodovzhuvali zhiti spogadami pro uspishni pohodi ta mandri Zvichajno voni dililisya istoriyami z rodinami chitali tvori ellinskih pismennikiv tosho Tak v cej chas zminyuyetsya mislennya suspilstva kordoni svitu rozshiryuyutsya vinikaye neobhidnist vtilyuvati bezmezhnist prostoru Villa v Oplontisi 1 stolittya do R H Inter yer nabuvav deyakoyi pishnosti zavdyaki tomu sho mizh kolonami pochali pomishati bagatofigurni kompoziciyi a na stinah pochali zobrazhati perspektivu na nih zhivopisci stvoryuvali vulici ploshi hrami silski rivnini gori sadi Rozpisna arhitektura v comu stili mala tendenciyu do bagatotochkovoyi perspektivi sho inodi daye efekt Eshera Tak ce dalo mozhlivist vizualno zbilshiti prostir primishennya Zvichka vidtvoryuvati roboti greckih hudozhnikiv prodovzhilas i v comu stili Za G I Sokolovim drugij stil podilyayetsya na p yat faz U pershij fazi kvadrati vtrachayut relyefnist voni lishe trohi vistupayut zi stini Z yavlyayutsya zobrazhennya arok perekinutih z odniyeyi koloni na inshu kolon mizh yakimi stvoryuvali kartini perevazhno na mifologichni syuzheti i napivkolon korinfskogo ordera U drugij fazi mozhna pobachiti sho rozshiryayetsya zobrazhuvanij prostir ta z yavlyayetsya bilshe dinamiki Na freskah zobrazhayut prirodu realni kvituchi sadi tosho fantastichni landshafti perspektivu vulic hramiv tosho U tretij fazi vidbuvavsya proriv u verhnij tretini poverhni stini de zazvichaj nozhna bulo pobachiti verhni chastini hramiv i t d U chetvertij fazi zhivopisci pochinayut uskladnyuvati arhitekturu u rozpisah Elementi arhitekturi nabuvayut viglyadu teatralnih dekoracij Navit u kvadratah zhivopisci robili tak sho deyaki chastini ploshini to vistupali to buli zaglibleni U p yatij fazi osnovnoyu risoyu ye te sho na stinah zobrazhuvali mensh perspektivni pogliblennya a takozh skorochuvalis pejzazhi ta kompoziciyi iz mifologichnimi syuzhetami Na stinah villi Farnezina vvodyatsya monohromni pejzazhi U pompeyanskomu budinku Kriptoportika rimskomu budinku Liviyi a takozh budinku imperatora Oktaviana Avgusta na Palatini roztashovuyutsya veliki freskovi pejzazhni j mifologichni kompoziciyi Tretij stil ornamentalnijTretij pompejskij abo ornamentalnij stil rozpochavsya priblizno v 20 roci do nashoyi eri v period Avgusta i prodovzhuvavsya priblizno do chasu velikogo zemletrusu yakij poshkodiv bilshu chastinu Pompej v 62 roci pislya R H 1 Cej stil z yavlyayetsya yak protivaga pishnosti tozh harakterizuyetsya strogistyu vidchuttyam miri ta vishukanistyu Perevazhno zhivopisci zobrazhuvali ornament u viglyadi tonkih kolon girlyand z kvitiv sho dodavalo zatishku v kimnati Takozh inodi mozhna bulo pobachiti sho hudozhniki vidilyali centr stini voni vidtvoryuvali kartini vidomih starodavnih mitciv V comu stili pidkreslyuvali ploshinu stini ta perevazhno vidtvoryuvali ornamenti koloni bulo obviti kvitami ta tonkimi strichkami Elementi arhitekturi spokijni rivni koloni prikrasheni vizerunkami perevazhaye roslinnij motiv Cej stil vidobrazhaye pragnennya do bezpeki ta spokoyu na rivni z pragnennyam do rozkoshi Zmist fresok vidhodit na drugij plan zhivopisci vikoristovuyut yaskravi chisti kolori ta m yaki tonalni perehodi Sakro idilichni sceni ce zobrazhennya prirodnih landshaftiv iz sakralnimi sporudami takimi yak hrami ta svyashenni urni U takih scenah takozh zobrazheni pastuhi z yihnimi stadami derevami vodnimi krayevidami yaki zagalom spokijni j duzhe bezturbotni Cej stil takozh nazivayut yegiptizovanij adzhe chasto zobrazhuvali figurki sfinksiv ta inshi elementi shidnih ornamentiv Chetvertij stil fantastichnij abo ilyuzornij 4 j pompejskij ye najnovishim stilem yakij z yavivsya z 62 po 79 roki pislya R H hocha pershi jogo oznaki z yavilis desho ranishe Cej stil ye svogo rodu simbiozom poperednih troh imitaciya marmuru pishnist arhitekturnih elementiv girlyandi z kvitiv prikrasa kandelyabrami U comu stili perevazhno vikoristovuvali zelenij chervonij zhovtij kolori U comu stili chasto kompoziciya rujnuye konstruktivnist stini tut zhivopisci stvoryuvali fantastichni arhitekturni pejzazhi legki ta stvoreni dlya dekoraciyi vidkriti lodzhiyi ta arki Takozh dlya cogo stilyu harakterni stvorennya portretiv pejzazhiv fantastichnih ta realnih scenki z zhittya mifologichni syuzheti zviri ta ptahi Sered syuzhetiv takozh bagato erotichnih scen Dekorativni stinopisi pishni pokazovo rozkishni i stvoreni za shablonom Same takimi buli stinopisi vidkritogo v 1898 roci Budinku Vettiyiv sho nalezhav dvom vilnovidpushenim yaki zumili zbagatitisya U cej chas najchastishe zustrichalisya natyurmorti zagalom duzhe populyarni Voni ne stavali centralnoyu kartinoyu stini a rozmishuvalisya zazvichaj u verhnomu yarusi prote vikonuvalis z usiyeyu retelnistyu Tomu natyurmorti cinni she yak dzherelo vidomostej pro rimske zhittya Napriklad osoblivo vpadaye u vichi poshirennya sklyanogo posudu na protivagu keramici Koli Pompeyi postrazhdali vid chergovogo zemletrusu v 62 pislya R H rozpochavsya etap vidnovlennya porujnovanih sporud i poshkodzhenogo dekoru osel zamozhnih rimlyan Chetvertij stil ce harakterna risa budinkiv novih bagatiyiv u Pompeyah tozh vin mav na meti prodemonstruvati vlasnu zamozhnist pri deficiti kulturnih tradicij ce sponukalo zvernutisya vzhe do perevirenih shem Tak chetvertij stil mozhna vvazhati desho eklektizm vin tyazhiv do pokazovih rozkoshiv stvorenih ne dorogimi sposobami tozh osoblivistyu cogo stilyu takozh ye vikoristannya shabloniv Modu na novij stil zadali nastinni rozpisi Zolotogo budinku imperatora Nerona I stav Ostannij den Pompeyi Katastrofa rozpochalasya u zhovtni 79 roku Ranishe viverzhennya datuvali 24 serpnya ale znajdenij pid chas rozkopok napis na stini pokazav datu 17 zhovtnya Vezuvij sho suprovodzhuvavsya nebuvalim zemletrusom vikinuv zi svogo zherla gigantskij vognyanij stovp Viverzhennya stalo povnoyu nespodivankoyu Shilnij dosh z popelu ta pemzi stav fatalnim dlya mista Kogos smert spitkala v gromadskih miscyah kogos zaginuv vlasnomu budinku ale bilshosti zhiteliv vdalosya pokinuti Pompeyi Plinij Molodshij u listah opisav podiyi z poziciyi ochevidcya A tut nich od usih nochej i chornisha j gustisha darma sho nezchislenni fakeli j usilyaki vogni protistoyali tij temryavi Virishili vijti na uzberezhzhya i glyanuti zblizka chi more moglo b uzhe prijnyati sudna vono zh use she zalishalosya griznim i vorozhim Freski Pompej divuyut svoyeyu yakistyu Navit za takoyi konservaciyi farbi ne mozhut cherez tisyacholittya zberigati svoyu yaskravist a pompejski mozhut Podibnih fresok ne znajti bilshe nide yak vvazhayut miscevi majstri u roboti vikoristovuvali osoblivu tehniku sekret yakoyi povnistyu ne rozgadano dosi Pislya viverzhennya vulkanu novi stili bilshe ne stvoryuvali Zagalom vikoristovuvali poyednannya vzhe vidomih stiliv hocha i z yavlyalis novi tehniki nastinnogo rozpisu Dzherela ta literaturaNikiforov M Gulej O Stilistichni osoblivosti rimskogo monumentalnogo zhivopisu 2015 Chubova A P Ivanova A P Antichnij zhivopis 1966 Posilannya1 https www shutterstock com image photo detail ancient painting villa mysteries pompeii 1402747394 2 http arshistorian blogspot com 2015 02 12 html 3 https www worldhistory org article 597 roman wall painting Primitkihttps moyaosvita com ua kulturologia zhivopis starodavnogo rimu http www accla org actaaccla ramage html Sokolov G I Mistectvo Starodavnogo Rimu 1971 Plinij Molodshij Vibrani listi https coollib com b 485053 pliniy molodshiy vibrani listi read