Загальна характеристика
Словенська електроенергетика спирається на атомну та теплову генерацію при високій частці гідроенергетики. Так, в середньому за десять років з 2005 по 2014 частки АЕС та ТЕС у виробництві електроенергії складали по 36 %, тоді як для ГЕС цей показник становив 27 %. Щоправда, у 2014 р. частка ТЕС різко знизилась до 25 %, що було викликане виведенням з експлуатації однієї з трьох теплоелектростанцій. Утім, у тому ж 2014 почались пускові роботи на надсучасному вугільному енергоблоку Состанжі-6 (ТЕС Шоштань), потужність якого (600 МВт) ненабагато поступається єдиному атомному блоку (730 МВт).
Рік | Всього | АЕС | ТЕС | ГЕС | СЕС | ВЕС | Чистий імпорт | Чистий експорт | Споживання |
1996 | 12737 | 4562 | 4507 | 3668 | 0 | 0 | 0 | 1667 | 11070 |
1997 | 13178 | 5019 | 5067 | 3091 | 0 | 0 | 0 | 1696 | 11482 |
1998 | 13705 | 5019 | 5236 | 3450 | 0 | 0 | 0 | 1894 | 11811 |
1999 | 13261 | 4696 | 4826 | 3739 | 0 | 0 | 0 | 1333 | 11928 |
2000 | 13624 | 4761 | 5029 | 3834 | 0 | 0 | 0 | 1321 | 12303 |
2001 | 14466 | 5257 | 5413 | 3796 | 0 | 0 | 0 | 1772 | 12694 |
2002 | 14600 | 5528 | 5759 | 3313 | 0 | 0 | 0 | 1134 | 13466 |
2003 | 13821 | 5207 | 5657 | 2957 | 0 | 0 | 164 | 0 | 13985 |
2004 | 15272 | 5459 | 5718 | 4095 | 0 | 0 | 0 | 756 | 14516 |
2005 | 15117 | 5884 | 5772 | 3461 | 0 | 0 | 0 | 325 | 14792 |
2006 | 15115 | 5548 | 5975 | 3591 | 0 | 0 | 44 | 0 | 15159 |
2007 | 15043 | 5695 | 6082 | 3266 | 0 | 0 | 229 | 0 | 15272 |
2008 | 16398 | 6273 | 6107 | 4018 | 1 | 0 | 0 | 1599 | 14799 |
2009 | 16403 | 5739 | 5945 | 4715 | 4 | 0 | 0 | 3059 | 13344 |
2010 | 16440 | 5657 | 6067 | 4703 | 13 | 0 | 0 | 2120 | 14320 |
2011 | 16059 | 6215 | 6073 | 3706 | 66 | 0 | 0 | 1372 | 14687 |
2012 | 15736 | 5528 | 5958 | 4087 | 163 | 0 | 0 | 1039 | 14697 |
2013 | 16103 | 5300 | 5661 | 4923 | 215 | 4 | 0 | 1290 | 14813 |
2014 | 17437 | 6370 | 4440 | 6366 | 257 | 4 | 0 | 2743 | 14694 |
В останні роки почала активно розвиватись сонячна генерація, проте поки її частка досягла лише 1,5 %.
Споживання електроенергії стабільно зростало з 1996 по 2007. Під час світової економічної кризи 2008—2009 споживання дещо впало, за чим у 2010—2013 знову спостерігалось зростання попиту, хоча воно так і не досягнуло рівня 2007 року.
При цьому Словенія зазвичай є нетто-експортером електроенергії. За дев'ятнадцять років з 1996 по 2014 лише тричі країна змушена була виступати в ролі нетто-імпортера, причому двічі це збігалося з падінням виробництва на ГЕС.
Атомна енергетика
Теплоелектростанції на викопному паливі
З самого початку своєї історії словенська теплова генерація віддає перевагу традиційному для балканського регіону місцевому паливу — лігніту. Станом на 1999 рік вона складалась з трьох електростанцій, найновіші блоки яких відносились до 70-х років. При цьому базова генерація, що використовувала лігніт, налічувала 870 МВт, маневрові потужності на нафті — 158 МВт. Станом на 2016 рік теплова генерація зазнала докорінних змін. Усі зазначені об'єкти на лігніті виведені або плануються до швидкого виведення з експлуатації, натомість споруджено один сучасний енергоблок 600 МВт. Крім того, введені маневрові потужності на природному газі в обсязі 312 МВт.
ТЕС Шоштань
Найбільшою словенською теплоелектростанцією була (і залишається) ТЕС Шоштань. Станом на початок 2020-х років її потужність становить 1029 МВт.
ТЕС Трбовлє
Другою за значенням словенською ТЕС тривалий час був завод у Трбовлє, який розпочав свою роботу ще 1906 року. Як паливо електростанція використовувала вугілля копальні Засав'є. У 60-х роках завод пройшов докорінну модернізацію — починаючи з 1968 електроенергія вироблялась блоком № 2 потужністю 125 МВт. Первісно передбачалося спорудження однотипного блоку № 3, однак цьому не судилося збутися. Один лише блок № 2 через певні технічні прорахунки сильно погіршив екологічну ситуацію в районі побудови ТЕС, оскільки димар висотою 80 метрів при певних погодних умовах не забезпечував видалення викидів із вузької долини Сави. Тому в середині 70-х він був замінений новим висотою 360 метрів, який став найвищим в Європі.
Для забезпечення енергосистеми маневровими потужностями на ТЕС Трбовлє спорудили енергоблок № 4. Він складався з двох газових турбін загальною потужністю 63 МВт, які використовували як паливо продукти нафтопереробки.
А от більш пізні плани все-таки побудувати блок № 3, тільки із вибором як палива значно більш екологічного природного газу та потужністю в 400 МВт, так і не реалізували. Перевага була віддана спорудженню нового блоку № 6 на ТЕС Состанжі, після введення в дію якого у 2014 році ТЕС Трбовлє вивели з експлуатації.
ТЕС Брестаніца
Станом на початок 2020-х років потужність станції становила 350 МВт.
Когенерація
Станом на 2002 рік когенерація Словенії мала електричну потужність понад 200 МВт, причому більша частина відносилась до ТЕЦ Tе-Тол, яка здійснює централізоване теплопостачання столиці. Ще близько 30 % потужностей припадало на автовиробників (підприємства, які самі ж і є головними споживачами виробленої енергії). Майже вся тодішня когенерація працювала на вугіллі.
У 21 столітті словенська влада почала заохочувати розвиток когенераційних потужностей, що передусім надало поштовх створенню малих ТЕЦ. За період з 2003 до 2014 року було встановлено близько 300 одиниць когенераційного обладнання загальною потужністю 126 МВт. Паливом для нових об'єктів переважно слугує природний газ (57 %), біогаз (23 %), біомаса (18 %) і в окремих випадках біопаливо та газ, вироблений на очисних спорудах каналізації (по 1 %). Проте завдяки згаданим вище люблянській ТЕЦ та автовиробникам поки що 60 % електроенергії виробляє вугільна когенерація. В цілому на кінець 2014 потужність ТЕЦ досягла 370 МВт, а виробництво електроенергії перевищило 1,1 млрд кВт·год.
Найбільша словенська ТЕЦ Те-Тол наразі має вугільні енергоблоки загальною потужністю 124 МВт, проте у 2022 очікується запуск газових турбін потужністю 110 МВт з наступним виводом із експлуатації більшої частини застарілого обладнання.
Другою за величиною системою централізованого теплопостачання в Словенії є система міста Веленє, де розташована штаб-квартира концерну Gorenje. Саме тут у 1928 році спорудили першу словенську ТЕЦ електричною потужністю 7,5 МВт. Вона працювала понад 40 років, поки у 1971 не була виведена з експлуатації. Відтоді теплоенергію для Веле́нє постачає розташована неподалік теплоелектростанція Состанжі. Для цього на ТЕС є два окремих котли, які не беруть участі у виробництві електроенергії. Тому хоча ТЕС Состанжі і забезпечує Веленє теплом, проте не включається до складу когенерації.
Гідроенергетика
Гідроенергетична галузь Словенії з більш ніж сторічною історією продовжує розвиватись і в XXI столітті. За період з 2002 по 2014 в експлуатацію ввели декілька ГЕС загальною потужністю 170 МВт та проєктним середньорічним виробітком електроенергії 704 млн кВт·год, що збільшило можливості словенських гідроелектростанцій більш ніж на 20 %. В цей же період ввели в експлуатацію першу в країні ГАЕС потужністю 185 МВт та плановим річним виробітком електроенергії 426 млн кВт·год.
Примітки
- . pxweb.stat.si. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
- . www.ibe.si. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
- st-coal-slovenia. www.industcards.com. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 12 травня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 29 травня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zagalna harakteristikaSlovenska elektroenergetika spirayetsya na atomnu ta teplovu generaciyu pri visokij chastci gidroenergetiki Tak v serednomu za desyat rokiv z 2005 po 2014 chastki AES ta TES u virobnictvi elektroenergiyi skladali po 36 todi yak dlya GES cej pokaznik stanoviv 27 Shopravda u 2014 r chastka TES rizko znizilas do 25 sho bulo viklikane vivedennyam z ekspluataciyi odniyeyi z troh teploelektrostancij Utim u tomu zh 2014 pochalis puskovi roboti na nadsuchasnomu vugilnomu energobloku Sostanzhi 6 TES Shoshtan potuzhnist yakogo 600 MVt nenabagato postupayetsya yedinomu atomnomu bloku 730 MVt Virobnictvo ta spozhivannya elektroenergiyi v Sloveniyi mln kVt god Rik Vsogo AES TES GES SES VES Chistij import Chistij eksport Spozhivannya 1996 12737 4562 4507 3668 0 0 0 1667 11070 1997 13178 5019 5067 3091 0 0 0 1696 11482 1998 13705 5019 5236 3450 0 0 0 1894 11811 1999 13261 4696 4826 3739 0 0 0 1333 11928 2000 13624 4761 5029 3834 0 0 0 1321 12303 2001 14466 5257 5413 3796 0 0 0 1772 12694 2002 14600 5528 5759 3313 0 0 0 1134 13466 2003 13821 5207 5657 2957 0 0 164 0 13985 2004 15272 5459 5718 4095 0 0 0 756 14516 2005 15117 5884 5772 3461 0 0 0 325 14792 2006 15115 5548 5975 3591 0 0 44 0 15159 2007 15043 5695 6082 3266 0 0 229 0 15272 2008 16398 6273 6107 4018 1 0 0 1599 14799 2009 16403 5739 5945 4715 4 0 0 3059 13344 2010 16440 5657 6067 4703 13 0 0 2120 14320 2011 16059 6215 6073 3706 66 0 0 1372 14687 2012 15736 5528 5958 4087 163 0 0 1039 14697 2013 16103 5300 5661 4923 215 4 0 1290 14813 2014 17437 6370 4440 6366 257 4 0 2743 14694 V ostanni roki pochala aktivno rozvivatis sonyachna generaciya prote poki yiyi chastka dosyagla lishe 1 5 Spozhivannya elektroenergiyi stabilno zrostalo z 1996 po 2007 Pid chas svitovoyi ekonomichnoyi krizi 2008 2009 spozhivannya desho vpalo za chim u 2010 2013 znovu sposterigalos zrostannya popitu hocha vono tak i ne dosyagnulo rivnya 2007 roku Pri comu Sloveniya zazvichaj ye netto eksporterom elektroenergiyi Za dev yatnadcyat rokiv z 1996 po 2014 lishe trichi krayina zmushena bula vistupati v roli netto importera prichomu dvichi ce zbigalosya z padinnyam virobnictva na GES Atomna energetikaTeploelektrostanciyi na vikopnomu paliviZ samogo pochatku svoyeyi istoriyi slovenska teplova generaciya viddaye perevagu tradicijnomu dlya balkanskogo regionu miscevomu palivu lignitu Stanom na 1999 rik vona skladalas z troh elektrostancij najnovishi bloki yakih vidnosilis do 70 h rokiv Pri comu bazova generaciya sho vikoristovuvala lignit nalichuvala 870 MVt manevrovi potuzhnosti na nafti 158 MVt Stanom na 2016 rik teplova generaciya zaznala dokorinnih zmin Usi zaznacheni ob yekti na ligniti vivedeni abo planuyutsya do shvidkogo vivedennya z ekspluataciyi natomist sporudzheno odin suchasnij energoblok 600 MVt Krim togo vvedeni manevrovi potuzhnosti na prirodnomu gazi v obsyazi 312 MVt TES Shoshtan Dokladnishe TES Shoshtan Najbilshoyu slovenskoyu teploelektrostanciyeyu bula i zalishayetsya TES Shoshtan Stanom na pochatok 2020 h rokiv yiyi potuzhnist stanovit 1029 MVt TES Trbovlye Drugoyu za znachennyam slovenskoyu TES trivalij chas buv zavod u Trbovlye yakij rozpochav svoyu robotu she 1906 roku Yak palivo elektrostanciya vikoristovuvala vugillya kopalni Zasav ye U 60 h rokah zavod projshov dokorinnu modernizaciyu pochinayuchi z 1968 elektroenergiya viroblyalas blokom 2 potuzhnistyu 125 MVt Pervisno peredbachalosya sporudzhennya odnotipnogo bloku 3 odnak comu ne sudilosya zbutisya Odin lishe blok 2 cherez pevni tehnichni prorahunki silno pogirshiv ekologichnu situaciyu v rajoni pobudovi TES oskilki dimar visotoyu 80 metriv pri pevnih pogodnih umovah ne zabezpechuvav vidalennya vikidiv iz vuzkoyi dolini Savi Tomu v seredini 70 h vin buv zaminenij novim visotoyu 360 metriv yakij stav najvishim v Yevropi Dlya zabezpechennya energosistemi manevrovimi potuzhnostyami na TES Trbovlye sporudili energoblok 4 Vin skladavsya z dvoh gazovih turbin zagalnoyu potuzhnistyu 63 MVt yaki vikoristovuvali yak palivo produkti naftopererobki A ot bilsh pizni plani vse taki pobuduvati blok 3 tilki iz viborom yak paliva znachno bilsh ekologichnogo prirodnogo gazu ta potuzhnistyu v 400 MVt tak i ne realizuvali Perevaga bula viddana sporudzhennyu novogo bloku 6 na TES Sostanzhi pislya vvedennya v diyu yakogo u 2014 roci TES Trbovlye viveli z ekspluataciyi TES Brestanica Dokladnishe TES Brestanica Stanom na pochatok 2020 h rokiv potuzhnist stanciyi stanovila 350 MVt KogeneraciyaStanom na 2002 rik kogeneraciya Sloveniyi mala elektrichnu potuzhnist ponad 200 MVt prichomu bilsha chastina vidnosilas do TEC Te Tol yaka zdijsnyuye centralizovane teplopostachannya stolici She blizko 30 potuzhnostej pripadalo na avtovirobnikiv pidpriyemstva yaki sami zh i ye golovnimi spozhivachami viroblenoyi energiyi Majzhe vsya todishnya kogeneraciya pracyuvala na vugilli U 21 stolitti slovenska vlada pochala zaohochuvati rozvitok kogeneracijnih potuzhnostej sho peredusim nadalo poshtovh stvorennyu malih TEC Za period z 2003 do 2014 roku bulo vstanovleno blizko 300 odinic kogeneracijnogo obladnannya zagalnoyu potuzhnistyu 126 MVt Palivom dlya novih ob yektiv perevazhno sluguye prirodnij gaz 57 biogaz 23 biomasa 18 i v okremih vipadkah biopalivo ta gaz viroblenij na ochisnih sporudah kanalizaciyi po 1 Prote zavdyaki zgadanim vishe lyublyanskij TEC ta avtovirobnikam poki sho 60 elektroenergiyi viroblyaye vugilna kogeneraciya V cilomu na kinec 2014 potuzhnist TEC dosyagla 370 MVt a virobnictvo elektroenergiyi perevishilo 1 1 mlrd kVt god Dokladnishe TEC Lyublyana Najbilsha slovenska TEC Te Tol narazi maye vugilni energobloki zagalnoyu potuzhnistyu 124 MVt prote u 2022 ochikuyetsya zapusk gazovih turbin potuzhnistyu 110 MVt z nastupnim vivodom iz ekspluataciyi bilshoyi chastini zastarilogo obladnannya Drugoyu za velichinoyu sistemoyu centralizovanogo teplopostachannya v Sloveniyi ye sistema mista Velenye de roztashovana shtab kvartira koncernu Gorenje Same tut u 1928 roci sporudili pershu slovensku TEC elektrichnoyu potuzhnistyu 7 5 MVt Vona pracyuvala ponad 40 rokiv poki u 1971 ne bula vivedena z ekspluataciyi Vidtodi teploenergiyu dlya Vele nye postachaye roztashovana nepodalik teploelektrostanciya Sostanzhi Dlya cogo na TES ye dva okremih kotli yaki ne berut uchasti u virobnictvi elektroenergiyi Tomu hocha TES Sostanzhi i zabezpechuye Velenye teplom prote ne vklyuchayetsya do skladu kogeneraciyi GidroenergetikaDokladnishe Gidroelektroenergetika Sloveniyi Gidroenergetichna galuz Sloveniyi z bilsh nizh storichnoyu istoriyeyu prodovzhuye rozvivatis i v XXI stolitti Za period z 2002 po 2014 v ekspluataciyu vveli dekilka GES zagalnoyu potuzhnistyu 170 MVt ta proyektnim serednorichnim virobitkom elektroenergiyi 704 mln kVt god sho zbilshilo mozhlivosti slovenskih gidroelektrostancij bilsh nizh na 20 V cej zhe period vveli v ekspluataciyu pershu v krayini GAES potuzhnistyu 185 MVt ta planovim richnim virobitkom elektroenergiyi 426 mln kVt god Primitki pxweb stat si Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 19 travnya 2016 www ibe si Arhiv originalu za 4 chervnya 2016 Procitovano 12 travnya 2016 st coal slovenia www industcards com Arhiv originalu za 26 sichnya 2013 Procitovano 12 travnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 3 chervnya 2016 Arhiv originalu za 29 travnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 10 chervnya 2016