Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Manis pentadactyla (Панґолін п'ятипалий) — вид панголінів. Поширення: Південно-Східна Азія: Північна М'янма, Північний Таїланд, Лаос і В'єтнам. Також Східний Непал, Східний Бангладеш, Північно-Східна Індія, Центральний і Південний Китай і Тайвань. Відомий у високих і вторинних лісах, і культивованих площах, в тому числі садах.
| Manis pentadactyla | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Панголіноподібні (Pholidota) |
| Родина: | Панголінові (Manidae) |
| Рід: | Панголін (Manis) |
| Підрід: | |
| Вид: | M. pentadactyla |
| Біноміальна назва | |
| Manis pentadactyla | |
 | |
| Мапа поширення виду Manis pentadactyla | |
Етимологія та епос
Pentadactyla походить від penta, що означає «п'ять», і daktulos, тобто «палець». Термін pangolin походить від малайського слова peng-goling, що означає «ролик».
Manis pentadactyla згадуються в китайській літературі на початку династії Сун, 960—1279 до н. е. Китайський мандарин називав панґоліна Лінг-лі, що перекладається як пагорбовий короп. Ймовірно, це пов'язано як з їх покриттям лусками так і тим, що жовтувато-коричневі луски мають такий же колір, як короп в Китаї. Китайський кантонському назва для M. pentadactyla перекладається як тварина, яка риє через гори. Китайська легенда, що віддає належне їх здібності копати тунелі каже, що панґоліни подорожують по всьому світу під землею.
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 400—580 мм, довжина хвоста: 250—380 мм (50—70% довжини голови й тіла). Довжина вух: 20—26 мм, вага: до 7 кг.
Опис. Верхні частини тіла, включаючи хвіст, покриті великими коричневими лусками. Луски на верхній частині голови поширюються лише частково до ніздрів; передні ноги з дуже довгими кігтями, приблизно в два рази довші задніх кігтів, зовнішні частини вуха добре розвинені й помітні, хвіст відносно короткий з 16—19 лусками по краю і є лише невелика накладка під кінчиком хвоста. Подібний вид, Manis javanica, має менші вуха, короткі передні пазурі і довший, гнучкіший хвіст.
Поведінка
Ведуть в основному нічний спосіб життя; схожі звичками, до M.javanica. Харчуються переважно термітами. Самці більші за самиць. Ходять на чотирьох лапах; при цьому їх голова хитається з боку в бік, а хвіст залишає за собою слід в субстраті. Як правило, вони ходять повільно, але можуть рухатися швидше, балансуючи на їх задніх ногах і хвості. M. pentadactyla гарні плавці й дереволази. Вони підіймаються і спускаються з дерев, використовуючи їх чіпкий хвостом, щоб підтримати їх масу, дозволяючи іншим кінцівкам рухатися по стовбуру. M. pentadactyla риють нори передніми лапами, а їх хвіст вставляється в землю для підтримки. Вони штовхають бруд назад під своїм тілом. Швидкість копання землі становить 2-3 м/год.
M. pentadactyla мають дві пози оборони. Вони реагують на шум, поклавши голову між задніми ногами та виставляючи вперед до хижаків луски з області спини. Вони скочуються в сфери, якщо їх потурбувати безпосередньо. M. pentadactyla регулює температуру тіла на рівні 33.0-34.5°С. У М. pentadactyla в спокійному стані серце б'ється з темпом 80-86 уд/хв. Дихання дещо уривчасте з частотою, що має діапазон від 14-20 до 42-53 вдихів/хв.
Загрози та охорона
Перебувають під загрозою зникнення. Чисельність різко скоротилося через незаконне захоплення та полювання. Захищений національним або субнаціональним законодавством Бангладешу, Китаю, Індії, Лаосу, М'янми, Непалу, Тайваню, Таїланду і В'єтнаму.
Виноски
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 10 липня 2011.
- Charles M. Françis A field guide to the mammals of South-East Asia — New Holland Publishers, 2008, p. 175
- Martha E. Heath Manis pentadactyla / Mammalian Species No. 414, 1992, pp. 1-6
- Charles M. Françis A field guide to the mammals of South-East Asia — New Holland Publishers, 2008, pp. 174—175
- Вебсайт [ 28 квітня 2012 у Wayback Machine.] МСОП
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manis pentadactyla Pangolin p yatipalij vid pangoliniv Poshirennya Pivdenno Shidna Aziya Pivnichna M yanma Pivnichnij Tayiland Laos i V yetnam Takozh Shidnij Nepal Shidnij Bangladesh Pivnichno Shidna Indiya Centralnij i Pivdennij Kitaj i Tajvan Vidomij u visokih i vtorinnih lisah i kultivovanih ploshah v tomu chisli sadah Manis pentadactyla Ohoronnij status Na mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Pangolinopodibni Pholidota Rodina Pangolinovi Manidae Rid Pangolin Manis Pidrid Vid M pentadactyla Binomialna nazva Manis pentadactyla Linnaeus 1758 Mapa poshirennya vidu Manis pentadactylaEtimologiya ta eposPentadactyla pohodit vid penta sho oznachaye p yat i daktulos tobto palec Termin pangolin pohodit vid malajskogo slova peng goling sho oznachaye rolik Manis pentadactyla zgaduyutsya v kitajskij literaturi na pochatku dinastiyi Sun 960 1279 do n e Kitajskij mandarin nazivav pangolina Ling li sho perekladayetsya yak pagorbovij korop Jmovirno ce pov yazano yak z yih pokrittyam luskami tak i tim sho zhovtuvato korichnevi luski mayut takij zhe kolir yak korop v Kitayi Kitajskij kantonskomu nazva dlya M pentadactyla perekladayetsya yak tvarina yaka riye cherez gori Kitajska legenda sho viddaye nalezhne yih zdibnosti kopati tuneli kazhe sho pangolini podorozhuyut po vsomu svitu pid zemleyu MorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 400 580 mm dovzhina hvosta 250 380 mm 50 70 dovzhini golovi j tila Dovzhina vuh 20 26 mm vaga do 7 kg Opis Verhni chastini tila vklyuchayuchi hvist pokriti velikimi korichnevimi luskami Luski na verhnij chastini golovi poshiryuyutsya lishe chastkovo do nizdriv peredni nogi z duzhe dovgimi kigtyami priblizno v dva razi dovshi zadnih kigtiv zovnishni chastini vuha dobre rozvineni j pomitni hvist vidnosno korotkij z 16 19 luskami po krayu i ye lishe nevelika nakladka pid kinchikom hvosta Podibnij vid Manis javanica maye menshi vuha korotki peredni pazuri i dovshij gnuchkishij hvist PovedinkaVedut v osnovnomu nichnij sposib zhittya shozhi zvichkami do M javanica Harchuyutsya perevazhno termitami Samci bilshi za samic Hodyat na chotiroh lapah pri comu yih golova hitayetsya z boku v bik a hvist zalishaye za soboyu slid v substrati Yak pravilo voni hodyat povilno ale mozhut ruhatisya shvidshe balansuyuchi na yih zadnih nogah i hvosti M pentadactyla garni plavci j derevolazi Voni pidijmayutsya i spuskayutsya z derev vikoristovuyuchi yih chipkij hvostom shob pidtrimati yih masu dozvolyayuchi inshim kincivkam ruhatisya po stovburu M pentadactyla riyut nori perednimi lapami a yih hvist vstavlyayetsya v zemlyu dlya pidtrimki Voni shtovhayut brud nazad pid svoyim tilom Shvidkist kopannya zemli stanovit 2 3 m god M pentadactyla mayut dvi pozi oboroni Voni reaguyut na shum poklavshi golovu mizh zadnimi nogami ta vistavlyayuchi vpered do hizhakiv luski z oblasti spini Voni skochuyutsya v sferi yaksho yih poturbuvati bezposeredno M pentadactyla regulyuye temperaturu tila na rivni 33 0 34 5 S U M pentadactyla v spokijnomu stani serce b yetsya z tempom 80 86 ud hv Dihannya desho urivchaste z chastotoyu sho maye diapazon vid 14 20 do 42 53 vdihiv hv Zagrozi ta ohoronaPerebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Chiselnist rizko skorotilosya cherez nezakonne zahoplennya ta polyuvannya Zahishenij nacionalnim abo subnacionalnim zakonodavstvom Bangladeshu Kitayu Indiyi Laosu M yanmi Nepalu Tajvanyu Tayilandu i V yetnamu Vinoski Arhiv originalu za 5 grudnya 2013 Procitovano 10 lipnya 2011 Charles M Francis A field guide to the mammals of South East Asia New Holland Publishers 2008 p 175 Martha E Heath Manis pentadactyla Mammalian Species No 414 1992 pp 1 6 Charles M Francis A field guide to the mammals of South East Asia New Holland Publishers 2008 pp 174 175 Vebsajt 28 kvitnya 2012 u Wayback Machine MSOP Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi