Василь Васильович Заєць (нар. 13 листопада 1939 року, с. Шпичинці, Ружинський район, Житомирська область) — український письменник, журналіст. Член Національної спілки письменників України (2005).
Біографічні відомості
Народився в с. Шпичинці Вчорайшенського (нині Ружинського) району Житомирської області.
Перед Другою світовою війною родина переселилася на хутір Загайпіль Турбівського району Вінницької області (нині у межах Турбівської селищної ради). Тут, а потім у селищі Турбові минули його дитячі літа.
Закінчив Турбівську десятирічку, а потім Львівський лісотехнічний інститут (1962). Три роки працював у лісопроектній експедиції в м. Ірпінь, після чого став журналістом. Працюючи в районній газеті, закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1973).
Перед 1991 роком випускав газету «Київський час» Київської обласної організації Української республіканської партії. Потім працював у газеті «Хрещатик», редактором відділу газети «Культура і життя».
Помер 2015 року.
Творчість
Василь Заєць — автор збірок віршів для дітей «Боброве новосілля» (1970), «Льон посіяла зозуля» (1973), «Голубий дзвоник» (1976), «А ти, жабко, не сиди» (1986), «Шипшинові ліхтарі» (1988), «Семибарвний килимок» (1993), «Пелюстинки пахнуть медом» (2006), «Вальс кленової крилатки» (2006), «Сонячні ковалі» (2006), «Скрипка на сінокосі» (2008), «Посланець від сонечка» (2008).
З-під пера В. Зайця вийшла низка ліричних та публіцистичних книг: «Громова криниця» (2004), «Пісня помаранчевого містечка» (2004), «Стрічка помаранчева, оранжевий цвіт» (2005), «Повстанські вишні» (2005), «Катруся» (2006), «Розмова з донею» (2007), «Хліб від брата», «Дорогі хлібини сорок першого» (обидві — 2009), «З поля вітер повіває» (2010).
Основні мотиви поезії члена Національної спілки письменників України (від 2005 року) Василя Зайця — доброта, щирість, ніжність, любов до життя, людини, рідної Батьківщини.
Книжкові видання
Хліб від брата [Текст] : поема і вірші / В. В. Заєць. - Фастів : Поліфаст, 2009. - 184 с.: іл. - ISBN 978-966-7758-89-9.
Посилання
Димань Т.Ю., Заєць В.В../Стежечка в далекий світ. Пісні на вірші Василя Зайця.-К.:, УІВЦ "Галактика", 2019.
Джерела
- Мокренко А. «Громова криниця» Василя Зайця — джерело віри, надії та любові // Культура і життя. — 2004, 24 листопада.
- Сіверко І. «Тобі зірки високих слів з поезії небес…» // Українське слово. — 2007, 2 жовтня.
- Лупейко В. Строфи на честь героїв // Нація і держава. — 2008, 22 липня.
- Булах Г. Благовіст громової криниці // Українське слово. — 2009, 19 серпня.
- Булах Г. І. ЗА́ЄЦЬ Василь Васильович — Енциклопедія Сучасної України [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Про В. Зайця на сайті міської ради м. Вишневого [ 22 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Vasilovich Zayec nar 13 listopada 1939 roku s Shpichinci Ruzhinskij rajon Zhitomirska oblast ukrayinskij pismennik zhurnalist Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini 2005 Biografichni vidomostiNarodivsya v s Shpichinci Vchorajshenskogo nini Ruzhinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu rodina pereselilasya na hutir Zagajpil Turbivskogo rajonu Vinnickoyi oblasti nini u mezhah Turbivskoyi selishnoyi radi Tut a potim u selishi Turbovi minuli jogo dityachi lita Zakinchiv Turbivsku desyatirichku a potim Lvivskij lisotehnichnij institut 1962 Tri roki pracyuvav u lisoproektnij ekspediciyi v m Irpin pislya chogo stav zhurnalistom Pracyuyuchi v rajonnij gazeti zakinchiv fakultet zhurnalistiki Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni T G Shevchenka 1973 Pered 1991 rokom vipuskav gazetu Kiyivskij chas Kiyivskoyi oblasnoyi organizaciyi Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi Potim pracyuvav u gazeti Hreshatik redaktorom viddilu gazeti Kultura i zhittya Pomer 2015 roku TvorchistVasil Zayec avtor zbirok virshiv dlya ditej Bobrove novosillya 1970 Lon posiyala zozulya 1973 Golubij dzvonik 1976 A ti zhabko ne sidi 1986 Shipshinovi lihtari 1988 Semibarvnij kilimok 1993 Pelyustinki pahnut medom 2006 Vals klenovoyi krilatki 2006 Sonyachni kovali 2006 Skripka na sinokosi 2008 Poslanec vid sonechka 2008 Z pid pera V Zajcya vijshla nizka lirichnih ta publicistichnih knig Gromova krinicya 2004 Pisnya pomaranchevogo mistechka 2004 Strichka pomarancheva oranzhevij cvit 2005 Povstanski vishni 2005 Katrusya 2006 Rozmova z doneyu 2007 Hlib vid brata Dorogi hlibini sorok pershogo obidvi 2009 Z polya viter povivaye 2010 Osnovni motivi poeziyi chlena Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini vid 2005 roku Vasilya Zajcya dobrota shirist nizhnist lyubov do zhittya lyudini ridnoyi Batkivshini Knizhkovi vidannya Hlib vid brata Tekst poema i virshi V V Zayec Fastiv Polifast 2009 184 s il ISBN 978 966 7758 89 9 PosilannyaDiman T Yu Zayec V V Stezhechka v dalekij svit Pisni na virshi Vasilya Zajcya K UIVC Galaktika 2019 ISBN 978 617 7739 03 5DzherelaMokrenko A Gromova krinicya Vasilya Zajcya dzherelo viri nadiyi ta lyubovi Kultura i zhittya 2004 24 listopada Siverko I Tobi zirki visokih sliv z poeziyi nebes Ukrayinske slovo 2007 2 zhovtnya Lupejko V Strofi na chest geroyiv Naciya i derzhava 2008 22 lipnya Bulah G Blagovist gromovoyi krinici Ukrayinske slovo 2009 19 serpnya Bulah G I ZA YeC Vasil Vasilovich Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini 10 serpnya 2020 u Wayback Machine Pro V Zajcya na sajti miskoyi radi m Vishnevogo 22 lyutogo 2017 u Wayback Machine