Жан IV де Монфор (фр. Jean de Montfort; 1295 — 16/26 вересня 1345) — герцог Бретані у 1341—1345 роках, граф Монфор (як Жан II).
Жан IV де Монфор | |
---|---|
фр. Jean de Montfort | |
Народився | 1295 Еннбон |
Помер | 26 вересня 1345[1] Еннбон |
Поховання | Бретань |
Країна | Королівство Англія |
Національність | француз |
Діяльність | аристократ |
Титул | герцог Бретані |
Термін | 1341—1345 роки |
Попередник | Жан III |
Наступник | Жан V |
Конфесія | католицтво |
Рід | династія де Дрьо |
Батько | Артур II |
Мати | Іоланда де Дрьо |
Брати, сестри | d, d, d і Жан III |
У шлюбі з | Жанна де Дамп'єр |
Діти | 1 син і 1 донька |
|
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Дрьо. Син Артура II, герцога Бретані, та його другої дружини Іоланда де Дрьо. Народився у 1295 році у замку Еннбон. У 1312 році помер його батько. Водночас склалися доволі погані стосунки зі зведеним братом — герцогом Жаном III, який розпочав у 1313 році судовий процес проти Іоланди де Дрьо стосовно анулювання її шлюбу з покійним Артуром II. За цих умов Жан з матір'ю перебрався до родинних земель в Іль-де-Франсі.
У 1329 році Жан одружився в Шартрі з донькою Людовика I де Дамп'єра, графа Неверского. У серпні 1330 роки після смерті своєї матері Жан успадкував графство Монфор-д'Аморі. З цього моменту він став відомим як Жан де Монфор, а його рід дістав назву Монфору (хоча за фактом — Дрьо).
Незабаром став претендентом на герцогство Бретань, оскільки у Жана III не було спадкоємців. Проте останній негативно ставився до Жана де Монфора. Він більше схилявся до передачі Бретані королю Франції. Втім, проти цього виступили бретонські барони. Питання стосовно законного спадкоємця не було вирішено до самої смерті герцога у 1341 році.
Боротьба за Бретань
Жан в претензії на Бретань спирався на Салічне право, проваджене у Франції за короля Філіппа V у 1316 році. Спочатку Жан де Монфор запропонував іншим претендентам на герцогство — Жанні де Пент'євр та її чоловікові Карлу де Блуа розділити Бретань, проте ті відмовилися. Тоді Жана де Монфора було оголошено герцогом на синоді єпископів і шляхти в Нанті. Тим самим Жан де Монфор спровокував початок війни за Бретонську спадщину, що стала частиною Столітньої війни між Англією та Францією.
Завдяки захопленій герцогській скарбниці Жану IV вдалося зібрати потужне наймане військо, з яким він захопив Ренн, Ванн, Орей, Еннбон, Кемпер, Сен-Брієк, Ламбаль, Джугон, Дінан, Доль-де-Бретань, Брест. На його бік перейшов Ерве VII де Леон. Але проти нього виступив впливовий рід Роганів. Водночас у боротьбі з суперниками Жан IV уклав союз з англійським королем Едуардом III. Останній на підтвердження прав Жана IV на Бретань надав його графство Річмонд, давнє спадкове володіння бретонських герцогів.
У вересні 1341 року в Конфлані судова асамблея, скликана королем Філіппом VI вирішила суперечку не на користь Жана IV, у якого було конфісковано графство Монфор та володіння в Лімузені. Вже у жовтні того ж року Жан IV опинився в облозі в Нанті, якою керували Карл де Блуата французький герцог Жан. З огляду на складну ситуацію 21 листопада 1341 року містяни видали його Карлу де Блуа. Жана де Монфора було запроторено до в'язниці Лувру. Під час його перебування в полоні дружина Жанна успішно захищала місто Еннбон проти французьких військ до прибуття навесні 1342 року англійського загону під командуванням Волтера Менні. 1343 року завдяки втручанню папи римського Климента VI було підписано перемир'я, за яким Жан IV отримав волю, перебравшись до Англії.
У 1344 році Жан IV втратив місто Кемпер, захоплене Карлом де Блуа, і був узятий в полон. 27 березня 1345 він вдруге втік з ув'язнення до Англії. За допомогою війська Едуарда III відібрав місто назад, розгромивши Карла де Блуа і його прихильників в битві при Кадорі. Проте він отримав важке поранення, від якого незабаром помер. Його справу продовжив син Жан.
Родина
Дружина — Жанна, донька Людовика I де Дамп'єра, графа Невера.
Діти:
Примітки
- https://books.google.fr/books?id=OMIaAAAAYAAJ&pg=PA873#v=onepage&q=26%20septembre%201345&f=false
Джерела
- Arthur de la Borderie. Histoire de la Bretagne. Reissue, Joseph Floch Mayenne (1975), third volume. — P. 425—429. (фр.)
- Jean-Pierre Leguay & Hervé Martin. Fastes et malheurs de la Bretagne ducale 1213—1532. Ouest-France Université, Rennes (1982). (). — P. 99. (фр.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан IV (герцог Бретані) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan IV de Monfor fr Jean de Montfort 1295 16 26 veresnya 1345 gercog Bretani u 1341 1345 rokah graf Monfor yak Zhan II Zhan IV de Monforfr Jean de MontfortNarodivsya1295 1295 EnnbonPomer26 veresnya 1345 1 EnnbonPohovannyaBretanKrayina Korolivstvo AngliyaNacionalnistfrancuzDiyalnistaristokratTitulgercog BretaniTermin1341 1345 rokiPoperednikZhan IIINastupnikZhan VKonfesiyakatolictvoRiddinastiya de DroBatkoArtur IIMatiIolanda de DroBrati sestrid d d i Zhan IIIU shlyubi zZhanna de Damp yerDiti1 sin i 1 donka Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Dro Sin Artura II gercoga Bretani ta jogo drugoyi druzhini Iolanda de Dro Narodivsya u 1295 roci u zamku Ennbon U 1312 roci pomer jogo batko Vodnochas sklalisya dovoli pogani stosunki zi zvedenim bratom gercogom Zhanom III yakij rozpochav u 1313 roci sudovij proces proti Iolandi de Dro stosovno anulyuvannya yiyi shlyubu z pokijnim Arturom II Za cih umov Zhan z matir yu perebravsya do rodinnih zemel v Il de Fransi U 1329 roci Zhan odruzhivsya v Shartri z donkoyu Lyudovika I de Damp yera grafa Neverskogo U serpni 1330 roki pislya smerti svoyeyi materi Zhan uspadkuvav grafstvo Monfor d Amori Z cogo momentu vin stav vidomim yak Zhan de Monfor a jogo rid distav nazvu Monforu hocha za faktom Dro Nezabarom stav pretendentom na gercogstvo Bretan oskilki u Zhana III ne bulo spadkoyemciv Prote ostannij negativno stavivsya do Zhana de Monfora Vin bilshe shilyavsya do peredachi Bretani korolyu Franciyi Vtim proti cogo vistupili bretonski baroni Pitannya stosovno zakonnogo spadkoyemcya ne bulo virisheno do samoyi smerti gercoga u 1341 roci Borotba za Bretan Zhan v pretenziyi na Bretan spiravsya na Salichne pravo provadzhene u Franciyi za korolya Filippa V u 1316 roci Spochatku Zhan de Monfor zaproponuvav inshim pretendentam na gercogstvo Zhanni de Pent yevr ta yiyi cholovikovi Karlu de Blua rozdiliti Bretan prote ti vidmovilisya Todi Zhana de Monfora bulo ogolosheno gercogom na sinodi yepiskopiv i shlyahti v Nanti Tim samim Zhan de Monfor sprovokuvav pochatok vijni za Bretonsku spadshinu sho stala chastinoyu Stolitnoyi vijni mizh Angliyeyu ta Franciyeyu Zavdyaki zahoplenij gercogskij skarbnici Zhanu IV vdalosya zibrati potuzhne najmane vijsko z yakim vin zahopiv Renn Vann Orej Ennbon Kemper Sen Briyek Lambal Dzhugon Dinan Dol de Bretan Brest Na jogo bik perejshov Erve VII de Leon Ale proti nogo vistupiv vplivovij rid Roganiv Vodnochas u borotbi z supernikami Zhan IV uklav soyuz z anglijskim korolem Eduardom III Ostannij na pidtverdzhennya prav Zhana IV na Bretan nadav jogo grafstvo Richmond davnye spadkove volodinnya bretonskih gercogiv U veresni 1341 roku v Konflani sudova asambleya sklikana korolem Filippom VI virishila superechku ne na korist Zhana IV u yakogo bulo konfiskovano grafstvo Monfor ta volodinnya v Limuzeni Vzhe u zhovtni togo zh roku Zhan IV opinivsya v oblozi v Nanti yakoyu keruvali Karl de Bluata francuzkij gercog Zhan Z oglyadu na skladnu situaciyu 21 listopada 1341 roku mistyani vidali jogo Karlu de Blua Zhana de Monfora bulo zaprotoreno do v yaznici Luvru Pid chas jogo perebuvannya v poloni druzhina Zhanna uspishno zahishala misto Ennbon proti francuzkih vijsk do pributtya navesni 1342 roku anglijskogo zagonu pid komanduvannyam Voltera Menni 1343 roku zavdyaki vtruchannyu papi rimskogo Klimenta VI bulo pidpisano peremir ya za yakim Zhan IV otrimav volyu perebravshis do Angliyi U 1344 roci Zhan IV vtrativ misto Kemper zahoplene Karlom de Blua i buv uzyatij v polon 27 bereznya 1345 vin vdruge vtik z uv yaznennya do Angliyi Za dopomogoyu vijska Eduarda III vidibrav misto nazad rozgromivshi Karla de Blua i jogo prihilnikiv v bitvi pri Kadori Prote vin otrimav vazhke poranennya vid yakogo nezabarom pomer Jogo spravu prodovzhiv sin Zhan RodinaDruzhina Zhanna donka Lyudovika I de Damp yera grafa Nevera Diti Zhan 1339 1399 gercog Bretani u 1345 1399 rokah Zhanna 1341 1402 druzhina Ralfa Basseta senjora DrejtonaPrimitkihttps books google fr books id OMIaAAAAYAAJ amp pg PA873 v onepage amp q 26 20septembre 201345 amp f falseDzherelaArthur de la Borderie Histoire de la Bretagne Reissue Joseph Floch Mayenne 1975 third volume P 425 429 fr Jean Pierre Leguay amp Herve Martin Fastes et malheurs de la Bretagne ducale 1213 1532 Ouest France Universite Rennes 1982 ISBN 285882309 X P 99 fr Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhan IV gercog Bretani