Міжнародні відносини Ватикану

Міжнародні відносини Ватикану — сукупність двосторонніх відносин Святого Престолу та Міста-держави Ватикан з іншими державами, а також участь Ватикану у роботі міжнародних організацій та інших міжнародних інституцій.

Міжнародно-правовий статус Святого Престолу

Статус Ватикану в міжнародному праві — Допоміжна суверенна територія Святого Престолу, резиденція вищого духовного керівництва римсько-католицької церкви. Суверенітет Ватикану не є самостійним (національним), а випливає з суверенітету Святого престолу. Іншими словами, його джерело — не населення Ватикану, а саме папський престол. Кафедра Римських єпископів визнається суверенним суб'єктом міжнародного права з ранньосередньовічних часів. І в період між 1860 р. до укладення Латеранських угод 1929 р. суверенітет Святого Престолу визнавався не тільки католицькими державами, але також Росією, Пруссією і Австро-Угорщиною.

Реалізація міжнародної місії Святого Престолу

Унікальне положення Апостольського Престолу в системі суб’єктів міжнародного права, його особлива правова природа і релігійна специфіка обумовлюють методи його діяльності на міжнародній арені, спрямованість зовнішньополітичних цілей і пріоритетів. Основним вектором політики папства є питання захисту прав і свобод людини, особливо релігійних, і церкви в цілому, а також діяльність щодо запобігання міжнародних конфліктів.

На міжнародній арені Святий Престол виступає через: а) діяльність Папи: його особистість, його апостольські подорожі і т.д.; б) апостольську діяльність Державного Секретаріату (Secretaria Status); в) Папське Представництво за кордоном, що використовує дипломатичний інструментарій (дипломатичне право і дипломатичну техніку), щоб забезпечити щоденну присутність Верховного Первосвященика при окремих Церквах і урядах.

Система органів зовнішніх зносин Святого Престолу

Дипломатичні відносини Ватикану і Святого Престолу знаходяться у віданні Секції відносин з державами Державного секретаріату. Секцію очолює Секретар з відносин з державами в сані архієпископа — нині Домініке Мамберті (Dominique Mamberti), титулярний архієпископ Сагони.

Дипломатичні місії іноземних держав акредитуються при Святому Престолі, а не при місті-державі Ватикан. Іноземні посольства і представництва, акредитовані при Святому Престолі, зважаючи на малу територію Ватикану, розміщені в Римі (включаючи і посольство Італії, яке, таким чином, знаходиться в її власній столиці).

Святий Престол підтримує дипломатичні відносини з 174 країнами світу, у тому числі з ЄС і з Організацією визволення Палестини і є членом 15 організацій, у тому числі ВООЗ, СОТ, ЮНЕСКО, ОБСЄ та ФАО.

На початку 1990-х Ватикан встановив дипломатичні відносини з країнами Східної та Центральної Європи, які раніше перебували під управлінням комуністичних партій, а також з низкою держав колишнього Радянського Союзу. Ватикан активно виступає за збереження миру і врегулювання міжнародних конфліктів. У 1991 він застерігав від війни в Перській затоці. Католицька церква відігравала значну роль у припиненні громадянських воєн в Центральній Америці. Під час поїздок в цей регіон папа Іван Павло ІІ закликав до припинення громадянської війни в Гватемалі, примиренню в Нікарагуа, утвердженню «нової культури солідарності та любові».

Святий Престол — найстаріший (1942 рік) дипломатичний союзник Китайської Республіки і нині є єдиним суверенним суб'єктом міжнародного права в Європі, що формально визнає Китайську Республіку.

У 2007 році Святим Престолом були встановлені дипломатичні відносини з Саудівською Аравією.

Святий Престол (не Ватикан) є постійним спостерігачем при ООН з 1964 року, співпрацюючи з організацією з 1957 року. У 1971 році Святий Престол заявив про своє рішення дотримуватися Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, щоб «надати моральну підтримку принципам, які служать основою самого Договору». У липні 2004 року права місії Святого Престолу при ООН були розширені. Крім того, з серпня 2008 року Ватикан почав співпрацю з Інтерполом на постійній основі.

Підготовка дипломатичних кадрів Святого Престолу

Підготовка дипломатичних кадрів Святого Престолу здійснюється через Папську церковну академію, яка готує, враховуючи подвійну місію дипломатії Апостольської столиці, як відданих Папі священиків, так і професійних дипломатів. Характерним є те, що дипломатами Святого Престолу, як правило, стають лише високоосвічені священики, які мають докторський ступінь і володіють багатьма іноземними мовами.

Міждержавні відносини Ватикану та України

Незалежна Україна встановила дипломатичні відносини з Ватиканом 8 лютого 1992 р. через відкриття Апостольської нунціатури.

Примітки

1. Івахів Б., Роговик О., (18 липня 2015). (укр.) . Архів оригіналу за квітень 8, 2017.
2. Гев'юк А. М. Дипломатична діяльність Святого престолу в сучасних міжнародних відносинах // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія. - 2010. - Випуск 14. - С. 164.

Див. також

• Українсько-ватиканські відносини
• Посольство України у Ватикані

Література

• Кривонос Р. А. Ватикан (і Святий престол) у світовій політиці // Політична енциклопедія. Редкол. : Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. – К. : Парламентське видавництво, 2011. – С. 85–86.
• Східна політика Ватикану в контексті відносин Святого Престолу з Росією та СРСР (1878−1964 рр.) : монографія / Е. Бистрицька ; Від-ня релігієзнавства Ін-ту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. − Т. : Підручники і посібники, 2009. − 415 с. − Бібліогр. : с. 387−404 (понад 100 назв). − Імен. покажч. : с. 405−415. − .