Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Окунь балхаський | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Окунь балхаський (Perca schrenki) | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Perca schrenki Kessler, 1874 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Окунь балхаський (Perca shrenki) розповсюджений в озерах Балхаш, Алакуль, в річці Ілі та озерах її заплави, в ряді водойм північного Казахстану. Загалом анатомія, біологія та екологія балхаського окуня подібні до таких окуня звичайного. Від останнього балхаський окунь відрізняється світлішим забарвленням, більш видовженим тілом, відсутністю чорної плями на спинному плавці та поперечних чорних смуг у дорослих риб (у молоді вони є), нижчим переднім спинним плавцем, виступаючою вперед нижньою щелепою.
Живе в самих різних умовах, зустрічається як в швидких річках напівгорного типу, так і в сильно зарослих стоячих ставках. В озері Балхаш утворює дві форми: пелагічну та прибережну. Прибережний окунь харчується зоопланктоном, бентосом, росте повільно: у віці 8 років має довжину 12-15см, масу 25-50г. Пелагічний окунь в цьому віці досягає довжини 30-36см та маси 500-800г, зустрічаються екземпляри масою понад 1кг. За характером харчування цей вид – хижак. Живиться паліями, молоддю інших риб, часто поїдає власну молодь. При прогріванні води більш ніж до 20°С інтенсивність харчування балхаського окуня різко зменшується, і він відходить від берегів на глибину. Восени балхаський окунь харчується цьоголітками свого виду, що утворюють значні скупчення в прибережній зоні, не припиняє харчування і взимку.
Нерест в західній частині Балхаша відбувається в квітні, у східній – в травні. Основні нерестилища – опріснені мілководні ділянки вздовж берегової лінії, а також дельта Ілі. На межах свого ареалу балхаський окунь зхрещується з окунем звичайним – такі гібриди виявлені в ряді озер північного Казахстану.
В оз. Балхаш до акліматизації судака балхаський окунь був промисловою рибою, його ловили та заготовляли в солоному, в’яленому та мороженому вигляді; але зараз заселений в Балхаш судак у великій кількості споживає балхаського окуня, тому чисельність останнього значно скоротилась. Зараз балхаський окунь занесений в Міжнародну Червону книгу та в Червону книгу Республіки Казахстан.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Okun balhaskij Okun balhaskij Perca schrenki Ohoronnij status Danih nedostatno MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Ryad Okunepodibni Perciformes Pidryad Okunevidni Percoidei Rodina Okunevi Percidae Rid Okun Perca Vid Okun balhaskij Binomialna nazva Perca schrenki Kessler 1874 Posilannya Vikividi Perca schrenki EOL 211369 ITIS 650183 MSOP 40709 NCBI 210850 Okun balhaskij Perca shrenki rozpovsyudzhenij v ozerah Balhash Alakul v richci Ili ta ozerah yiyi zaplavi v ryadi vodojm pivnichnogo Kazahstanu Zagalom anatomiya biologiya ta ekologiya balhaskogo okunya podibni do takih okunya zvichajnogo Vid ostannogo balhaskij okun vidriznyayetsya svitlishim zabarvlennyam bilsh vidovzhenim tilom vidsutnistyu chornoyi plyami na spinnomu plavci ta poperechnih chornih smug u doroslih rib u molodi voni ye nizhchim perednim spinnim plavcem vistupayuchoyu vpered nizhnoyu shelepoyu Zhive v samih riznih umovah zustrichayetsya yak v shvidkih richkah napivgornogo tipu tak i v silno zaroslih stoyachih stavkah V ozeri Balhash utvoryuye dvi formi pelagichnu ta priberezhnu Priberezhnij okun harchuyetsya zooplanktonom bentosom roste povilno u vici 8 rokiv maye dovzhinu 12 15sm masu 25 50g Pelagichnij okun v comu vici dosyagaye dovzhini 30 36sm ta masi 500 800g zustrichayutsya ekzemplyari masoyu ponad 1kg Za harakterom harchuvannya cej vid hizhak Zhivitsya paliyami moloddyu inshih rib chasto poyidaye vlasnu molod Pri progrivanni vodi bilsh nizh do 20 S intensivnist harchuvannya balhaskogo okunya rizko zmenshuyetsya i vin vidhodit vid beregiv na glibinu Voseni balhaskij okun harchuyetsya cogolitkami svogo vidu sho utvoryuyut znachni skupchennya v priberezhnij zoni ne pripinyaye harchuvannya i vzimku Nerest v zahidnij chastini Balhasha vidbuvayetsya v kvitni u shidnij v travni Osnovni nerestilisha oprisneni milkovodni dilyanki vzdovzh beregovoyi liniyi a takozh delta Ili Na mezhah svogo arealu balhaskij okun zhreshuyetsya z okunem zvichajnim taki gibridi viyavleni v ryadi ozer pivnichnogo Kazahstanu V oz Balhash do aklimatizaciyi sudaka balhaskij okun buv promislovoyu riboyu jogo lovili ta zagotovlyali v solonomu v yalenomu ta morozhenomu viglyadi ale zaraz zaselenij v Balhash sudak u velikij kilkosti spozhivaye balhaskogo okunya tomu chiselnist ostannogo znachno skorotilas Zaraz balhaskij okun zanesenij v Mizhnarodnu Chervonu knigu ta v Chervonu knigu Respubliki Kazahstan