Ду́наєць — село в Україні, у Глухівській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 1254 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Дунаєцька сільська рада. Батьківщина українського аристократа Івана Скоропадського — діда Гетьмана України Павла Скоропадського.
село Дунаєць | |||
---|---|---|---|
| |||
Георгіївська церква | |||
Країна | Україна | ||
Область | Сумська область | ||
Район | Шосткинський район | ||
Громада | Глухівська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA59100030080067934 | ||
Облікова картка | Дунаєць | ||
Основні дані | |||
Населення | 1254 | ||
Площа | 4,3 км² | ||
Густота населення | 291,6 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 41456 | ||
Телефонний код | +380 5444 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 51°34′51″ пн. ш. 33°48′56″ сх. д. / 51.58083° пн. ш. 33.81556° сх. д.Координати: 51°34′51″ пн. ш. 33°48′56″ сх. д. / 51.58083° пн. ш. 33.81556° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 159 м | ||
Відстань до обласного центру | 135 км | ||
Відстань до районного центру | 59.5 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 41400 Україна, Сумська обл., Шосткинський р-н, м.Глухів, вул.Шевченка 6 | ||
Карта | |||
Дунаєць | |||
Дунаєць | |||
Мапа | |||
Дунаєць у Вікісховищі |
Після ліквідації Глухівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району.
Географія
Село Дунаєць розташоване за 2,5 км від лівого берега річки Есмань. На відстані до 2-х км розташовані села Семенівка і Щебри, та за 4 км розташоване село Сутиски. Селом протікають струмки з загатами, що пересихають.
Назва
Є дві версії походження назви села. За однією з них назва села походить від татарського слова «Дунай», що означає «велика вода», бо біля села протікала широка й глибока річка. Згадують старожили, що село в давнину називали Дунайці, тобто переселенці з-за річок.
Історія
За писемними джерелами село Дунаєць засноване в першій половині XVII століття глухівським козаком Радьком. Але є дані про те, що в цих місцях люди жили і раніше. На східній околиці села виявлено поселення ранньої залізної доби та середньовіччя. Також неподалік від с. Щебри Дунаєцької сільради збереглись залишки давньоруського городища XI—XIII століття.
Село Дунаєць було заселено в основному вільними людьми — козаками. В селі письменних людей майже не було. Хто міг навчати своїх дітей, то водили до дяка.
Слободою, що розташована на території села, заволодів гетьман Іван Самойлович, прикупивши до неї ще землі, а потім надумав її віддати майбутньому своєму зятю князю Юрію Четвертинському.
Але гетьмана було скинуто і це стало на заваді його наміру, хоча Четвертинський і встиг на цей час заснувати біля Дунайця хутір Сутиски (нині село Сутиски Глухівського району Сумської області). Коли Самойловича не стало, Юрій Четвертинський прихистив на своєму хуторі вдову скинутого гетьмана і свою наречену, з якою одружився на початку 1660 року.
Дунаєцька Слобідка залишалась в його власності. 1697 року Четвертинський потрапив в татарський полон, у якому пробув декілька років. Коли він звільнився з полону, гетьман Мазепа дав йому «за полонне єго терпіння» три села, у тому числі і Дунаєць.
Майже скрізь в Україні проводились записи козаків в селяни. В Дунайці такі записи проводив князь Четвертинський. Після смерті гетьмана Скоропадського декілька дунаєцьких козаків жалілись Полуботку, що їх вертають в селяни і просили видати наказ, щоб князь не міг перетворювати їх на кріпаків. Про задоволення прохання відомостей в архіві гетьманської канцелярії немає.
В селі народився, мешкав та працював видатний український історик, поет, композитор, музикознавець Микола Маркевич, автор п'ятитомної «Истории Малороссии», а також етнографічно-фольклорні праці «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян».
Він фінансував будівництво мурованого храму Георгія Переможця в Дунаєцькій Слобідці (нині вул. Слобідська села Дунаєць). Спорудження тривало шість років з 1824 по 1830 роки. Цеглу виділив з власного заводу поміщик М. Скоропадський, економія якого знаходилась неподалік нового храму.
За архівними даними 1866 року у селі була відкрита земська школа.
Весною 1917 року в село приїхали три чоловіки з Глухова. Староста зібрав сход. Прибулі розповіли про зміни в країні, про те, що царя скинуто, що є Тимчасовий уряд. На сході було обрано комітет уповноважених, який повинен був керувати в селі. До нього увійшли Цигикал Кирило Самосіянович, Овсієнко Семен Степанович, Давиденко Михайло та інші.
З 1917 року — у складі УНР, з квітня 1918 року — у складі Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського. З 1921 року тут панує стабільний окупаційний режим комуністів, якому чинили опір місцеві мешканці.
Одного разу, коли члени ревкому ділили землю, у село увійшли гайдамаки. Вони вчинили суд над окупаційною владою, активістів вкинули в шурф шахти біля с. Полошки.
Перший колгосп в Дунаєцькій Слобідці було організовано у 1928 році. Деякі жителі Дунайця туди також записалися. Восени 1929 року під тиском було об'єднано 32 господарства в колгосп на території Дунайця. У 1930–1931 роках були створені колгоспи і ТСОЗи. Тоді ж розпочався масовий терор голодом, який забрав життя передусім старих та дітей.
На початку вересня 1941 року німці звільнили село від комуністів — організаторів Голодомору. У вересні 1943 році вони повернулися і влаштували ще один Голодомор.
Сучасність
У селі зареєстрована парафія Московської патріархії, яка претендує на старовинний храм. Спроби приєднатися громади до ПЦУ були тимчасово зупинені криміналітетом.
Відомі люди
У селі народилися:
- Микола Андрійович Маркевич — видатний український історик, етнограф, фольклорист, поет і композитор. Автор п'ятитомної «Истории Малороссии», а також етнографічно-фольклорної праці «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян». 19 серпня 2018 року біля Дунаєцької школи відкрито пам'ятник Миколі Маркевичу.
- Скоропадський Іван Михайлович — український меценат, громадський та культурно-освітній діяч. Дідо гетьмана Павла Скоропадського.
- Петро Лобас — український літературознавець і театрознавець.
- Цигикал Петро Олександрович — український офіцер Державної прикордонної служби, генерал-лейтенант, голова ДПСУ.
- Лубенець Катерина Григорівна — активістка комуністичних органів влади.
Цікаві факти
- В селі вміють готувати зелений борщ з яглицею.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Борщ з яглицею з Дунайця | Сковорода. Гастробайки
Посилання
- Прогноз погоди в селі Дунаєць. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 8 грудня 2023.
- Село Дунаєць, Сумська область, Шосткинський район, Глухівська територіальна громада. decentralization.gov.ua. оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 8 грудня 2023.
Це незавершена стаття з географії Сумської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (березень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Du nayec selo v Ukrayini u Gluhivskij miskij gromadi Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 1254 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Dunayecka silska rada Batkivshina ukrayinskogo aristokrata Ivana Skoropadskogo dida Getmana Ukrayini Pavla Skoropadskogo selo Dunayec Gerb Georgiyivska cerkvaGeorgiyivska cerkva Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Shostkinskij rajon Gromada Gluhivska miska gromada Kod KATOTTG UA59100030080067934 Oblikova kartka Dunayec Osnovni dani Naselennya 1254 Plosha 4 3 km Gustota naselennya 291 6 osib km Poshtovij indeks 41456 Telefonnij kod 380 5444 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 34 51 pn sh 33 48 56 sh d 51 58083 pn sh 33 81556 sh d 51 58083 33 81556 Koordinati 51 34 51 pn sh 33 48 56 sh d 51 58083 pn sh 33 81556 sh d 51 58083 33 81556 Serednya visota nad rivnem morya 159 m Vidstan do oblasnogo centru 135 km Vidstan do rajonnogo centru 59 5 km Misceva vlada Adresa radi 41400 Ukrayina Sumska obl Shostkinskij r n m Gluhiv vul Shevchenka 6 Karta Dunayec Dunayec Mapa Dunayec u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dunayec Pislya likvidaciyi Gluhivskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Shostkinskogo rajonu GeografiyaSelo Dunayec roztashovane za 2 5 km vid livogo berega richki Esman Na vidstani do 2 h km roztashovani sela Semenivka i Shebri ta za 4 km roztashovane selo Sutiski Selom protikayut strumki z zagatami sho peresihayut Do mista Gluhova 17 km avtoshlyahom R44 NazvaYe dvi versiyi pohodzhennya nazvi sela Za odniyeyu z nih nazva sela pohodit vid tatarskogo slova Dunaj sho oznachaye velika voda bo bilya sela protikala shiroka j gliboka richka Zgaduyut starozhili sho selo v davninu nazivali Dunajci tobto pereselenci z za richok IstoriyaZa pisemnimi dzherelami selo Dunayec zasnovane v pershij polovini XVII stolittya gluhivskim kozakom Radkom Ale ye dani pro te sho v cih miscyah lyudi zhili i ranishe Na shidnij okolici sela viyavleno poselennya rannoyi zaliznoyi dobi ta serednovichchya Takozh nepodalik vid s Shebri Dunayeckoyi silradi zbereglis zalishki davnoruskogo gorodisha XI XIII stolittya Selo Dunayec bulo zaseleno v osnovnomu vilnimi lyudmi kozakami V seli pismennih lyudej majzhe ne bulo Hto mig navchati svoyih ditej to vodili do dyaka Slobodoyu sho roztashovana na teritoriyi sela zavolodiv getman Ivan Samojlovich prikupivshi do neyi she zemli a potim nadumav yiyi viddati majbutnomu svoyemu zyatyu knyazyu Yuriyu Chetvertinskomu Ale getmana bulo skinuto i ce stalo na zavadi jogo namiru hocha Chetvertinskij i vstig na cej chas zasnuvati bilya Dunajcya hutir Sutiski nini selo Sutiski Gluhivskogo rajonu Sumskoyi oblasti Koli Samojlovicha ne stalo Yurij Chetvertinskij prihistiv na svoyemu hutori vdovu skinutogo getmana i svoyu narechenu z yakoyu odruzhivsya na pochatku 1660 roku Dunayecka Slobidka zalishalas v jogo vlasnosti 1697 roku Chetvertinskij potrapiv v tatarskij polon u yakomu probuv dekilka rokiv Koli vin zvilnivsya z polonu getman Mazepa dav jomu za polonne yego terpinnya tri sela u tomu chisli i Dunayec Majzhe skriz v Ukrayini provodilis zapisi kozakiv v selyani V Dunajci taki zapisi provodiv knyaz Chetvertinskij Pislya smerti getmana Skoropadskogo dekilka dunayeckih kozakiv zhalilis Polubotku sho yih vertayut v selyani i prosili vidati nakaz shob knyaz ne mig peretvoryuvati yih na kripakiv Pro zadovolennya prohannya vidomostej v arhivi getmanskoyi kancelyariyi nemaye V seli narodivsya meshkav ta pracyuvav vidatnij ukrayinskij istorik poet kompozitor muzikoznavec Mikola Markevich avtor p yatitomnoyi Istorii Malorossii a takozh etnografichno folklorni praci Obychai poverya kuhnya i napitki malorossiyan Vin finansuvav budivnictvo murovanogo hramu Georgiya Peremozhcya v Dunayeckij Slobidci nini vul Slobidska sela Dunayec Sporudzhennya trivalo shist rokiv z 1824 po 1830 roki Ceglu vidiliv z vlasnogo zavodu pomishik M Skoropadskij ekonomiya yakogo znahodilas nepodalik novogo hramu Za arhivnimi danimi 1866 roku u seli bula vidkrita zemska shkola Vesnoyu 1917 roku v selo priyihali tri choloviki z Gluhova Starosta zibrav shod Pribuli rozpovili pro zmini v krayini pro te sho carya skinuto sho ye Timchasovij uryad Na shodi bulo obrano komitet upovnovazhenih yakij povinen buv keruvati v seli Do nogo uvijshli Cigikal Kirilo Samosiyanovich Ovsiyenko Semen Stepanovich Davidenko Mihajlo ta inshi Z 1917 roku u skladi UNR z kvitnya 1918 roku u skladi Ukrayinskoyi Derzhavi Getmana Pavla Skoropadskogo Z 1921 roku tut panuye stabilnij okupacijnij rezhim komunistiv yakomu chinili opir miscevi meshkanci Odnogo razu koli chleni revkomu dilili zemlyu u selo uvijshli gajdamaki Voni vchinili sud nad okupacijnoyu vladoyu aktivistiv vkinuli v shurf shahti bilya s Poloshki Pershij kolgosp v Dunayeckij Slobidci bulo organizovano u 1928 roci Deyaki zhiteli Dunajcya tudi takozh zapisalisya Voseni 1929 roku pid tiskom bulo ob yednano 32 gospodarstva v kolgosp na teritoriyi Dunajcya U 1930 1931 rokah buli stvoreni kolgospi i TSOZi Todi zh rozpochavsya masovij teror golodom yakij zabrav zhittya peredusim starih ta ditej Na pochatku veresnya 1941 roku nimci zvilnili selo vid komunistiv organizatoriv Golodomoru U veresni 1943 roci voni povernulisya i vlashtuvali she odin Golodomor SuchasnistU seli zareyestrovana parafiya Moskovskoyi patriarhiyi yaka pretenduye na starovinnij hram Sprobi priyednatisya gromadi do PCU buli timchasovo zupineni kriminalitetom Vidomi lyudiU seli narodilisya Mikola Andrijovich Markevich vidatnij ukrayinskij istorik etnograf folklorist poet i kompozitor Avtor p yatitomnoyi Istorii Malorossii a takozh etnografichno folklornoyi praci Obychai poverya kuhnya i napitki malorossiyan 19 serpnya 2018 roku bilya Dunayeckoyi shkoli vidkrito pam yatnik Mikoli Markevichu Skoropadskij Ivan Mihajlovich ukrayinskij mecenat gromadskij ta kulturno osvitnij diyach Dido getmana Pavla Skoropadskogo Petro Lobas ukrayinskij literaturoznavec i teatroznavec Cigikal Petro Oleksandrovich ukrayinskij oficer Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi general lejtenant golova DPSU Lubenec Katerina Grigorivna aktivistka komunistichnih organiv vladi Cikavi faktiV seli vmiyut gotuvati zelenij borsh z yagliceyu PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Borsh z yagliceyu z Dunajcya Skovoroda GastrobajkiPosilannyaPrognoz pogodi v seli Dunayec weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 5 bereznya 2022 Procitovano 8 grudnya 2023 Selo Dunayec Sumska oblast Shostkinskij rajon Gluhivska teritorialna gromada decentralization gov ua originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 8 grudnya 2023 Ce nezavershena stattya z geografiyi Sumskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2015