Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Діпросталь скорочення від Державний інститут з проектування підприємств з виробництва сталі повна назва Науково дослідни

Гіпросталь

Гіпросталь

Діпросталь (скорочення від Державний інститут з проектування підприємств з виробництва сталі, повна назва — Науково-дослідний проектний інститут металургійної промисловості «Діпросталь», також «Гіпросталь», від вживаної за СРСР назви рос. Гипросталь) — галузева установа з проєктування виробничих потужностей підприємств металургійної промисловості. Розташований у Харкові. Підпорядкований Міністерствуву промислової політики України. З 2004 року є відокремленим структурним підрозділом Українського науково-технічного центру «Енергосталь». Основний напрям діяльності — комплексне проєктування об'єктів агломераційного, доменного, сталеплавильного, феросплавного, прокатного, трубного виробництв металургійних підприємств; виконує функції головної установи з комплексного проєктування підприємств феросплавного виробництва та механізації трудомістких робіт у феросплавному виробництві. Заснований 1928 року у Харкові.

Науково-дослідний проектний інститут металургійної промисловості «Діпросталь»
Типпроєктний інститут
Галузьчорна металургія
Спеціалізаціяпроєктування виробничих потужностей підприємств металургійної промисловості
Засновано1928
Штаб-квартира

image проспект Науки, 9,

Харків, Україна

Історія

Заснований 1928 року у Харкові як Український інститут з проєктування нових і реконструкції діючих металургійних підприємств Півдня (мався на увазі Південь СРСР). Від 1930 року — Державний інститут з проєктування підприємств об'єднання металургійної, залізорудної та марганцевої промисловості «Діпросталь» з філіями в Дніпропетровську, Одесі та Ростові-на-Дону (РРФСР). Під час 2-ї світової війни Інститут було евакуйовано у місто Златоуст (Челябінська область, РРФСР). У евакуації Діпросталь вела роботу з забезпечення технічною документацією будівництва цехів і заводів чорної металургії у східних районах СРСР. У 1941—1944 роках за проєктами «Діпросталі» на Сході СРСР збудовані та введені в дію 3 доменні печі загальним об'ємом 3340 м³; 2 конвертори з загальною садкою 30 т; 6 мартенівських печей з садкою по 110—130 т; 6 електропечей з садкою по 10–20 т; 15 електроферосплавних печей потужністю 2,5–10,5 МВА; прокатні стани 240, 280 та 320 тощо. З відбиттям з Харкова і Донбасу фашистських військ, Дніпросталь приступила до проєктування по відновленню південної металургії, організувавши Харківське відділення і п'ять комплексних бригад на найважливіших заводах Донбасу. у 1943–45 роках відновлені та побудовані на заводах Донбасу 11 доменних та 24 мартенівських печей, 12 прокатних станів.

У 2004 році Діпросталь рішенням Мінпромполітики було приєднано до державного науково-технічного центру «Енергосталь», який колись був відділком Діпросталі й у 1967 році став окремою структурою.

Проєкти

Фахівці інституту спільно з науковими та машинобудівними установами спроєктували та впровадили у виробництво перший радянський блюмінг 1150 потужністю 1,2 млн т на рік на Макіївському та Дніпровському (місто Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) металургійних заводах; перші радянські агломераційні фабрики на Єнакіївському, Макіївському, Дніпровському та Камиш-Бурунському (місто Керч, Крим) металургійних заводах; перше у світі випарне охолодження металургійних агрегатів на низці підприємств СРСР.

Діпросталь є генеральним проєктувальником металургійних заводів Комунарського (Алчевського), Макіївського, Донецького, Єнакіївського, Краматорського, Костянтинівського і Керченського в Україні, а також Сулинського і Златоустівського у РФ. Це означає, що більшість об'єктів цих підприємств було спроєктовано Діпросталлю, або під її керівництвом. Будучи головним інститутом феросплавної промисловості СРСР, Діпросталь зробив великий внесок у розвиток і технічний прогрес цієї важливої підгалузі чорної металургії. Діпросталь (у складі Енергосталі) у 2009—2011 роках розробив технологію виробництва на Єнисейському феросплавному заводі (станом на 2017 рік ще не введений в дію завод у місті Красноярськ, РФ).

Нагороди

Дотичні факти

  • З 2001 року у приміщенні інституту «Діпросталь» в Харкові перебувало почесне консульство Іраку в Україні.

Посилання

  • Ю. Г. Банников, В. В. Сачко (2007). . Енциклопедія сучасної України (електронне видання). Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано лютий 2018.

Виноски

  1. Український історичний журнал. № 1, січень-лютий, 1963. — С. 60.
  2. Високотехнологічні виробництва: від методології оцінки до піднесення в Україні: монографія / О. Б. Саліхова; НАН України, Ін-т екон. та прогнозув. — К., 2012. — С. 579.
  3. Ю. Г. Банников, В. В. Сачко (2007). . Енциклопедія сучасної України (електронне видання). Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано лютий 2018.
  4. Далеко от линии фронта: воспоминания. — Прапор, 1977. — 247 с. — С. 172. (рос.)
  5. Развитие металлургии в Украинской ССР. — К.: Наукова думка, 1980—959 с. — С. 765. (рос.)
  6. Що пов'язує Україну та Ірак? [ 8 березня 2021 у Wayback Machine.]. // Українська правда. — Субота, 13 жовтня 2001.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Diprostal skorochennya vid Derzhavnij institut z proektuvannya pidpriyemstv z virobnictva stali povna nazva Naukovo doslidnij proektnij institut metalurgijnoyi promislovosti Diprostal takozh Giprostal vid vzhivanoyi za SRSR nazvi ros Giprostal galuzeva ustanova z proyektuvannya virobnichih potuzhnostej pidpriyemstv metalurgijnoyi promislovosti Roztashovanij u Harkovi Pidporyadkovanij Ministerstvuvu promislovoyi politiki Ukrayini Z 2004 roku ye vidokremlenim strukturnim pidrozdilom Ukrayinskogo naukovo tehnichnogo centru Energostal Osnovnij napryam diyalnosti kompleksne proyektuvannya ob yektiv aglomeracijnogo domennogo staleplavilnogo ferosplavnogo prokatnogo trubnogo virobnictv metalurgijnih pidpriyemstv vikonuye funkciyi golovnoyi ustanovi z kompleksnogo proyektuvannya pidpriyemstv ferosplavnogo virobnictva ta mehanizaciyi trudomistkih robit u ferosplavnomu virobnictvi Zasnovanij 1928 roku u Harkovi Naukovo doslidnij proektnij institut metalurgijnoyi promislovosti Diprostal Tipproyektnij institutGaluzchorna metalurgiyaSpecializaciyaproyektuvannya virobnichih potuzhnostej pidpriyemstv metalurgijnoyi promislovostiZasnovano1928Shtab kvartiraprospekt Nauki 9 Harkiv UkrayinaIstoriyaZasnovanij 1928 roku u Harkovi yak Ukrayinskij institut z proyektuvannya novih i rekonstrukciyi diyuchih metalurgijnih pidpriyemstv Pivdnya mavsya na uvazi Pivden SRSR Vid 1930 roku Derzhavnij institut z proyektuvannya pidpriyemstv ob yednannya metalurgijnoyi zalizorudnoyi ta margancevoyi promislovosti Diprostal z filiyami v Dnipropetrovsku Odesi ta Rostovi na Donu RRFSR Pid chas 2 yi svitovoyi vijni Institut bulo evakujovano u misto Zlatoust Chelyabinska oblast RRFSR U evakuaciyi Diprostal vela robotu z zabezpechennya tehnichnoyu dokumentaciyeyu budivnictva cehiv i zavodiv chornoyi metalurgiyi u shidnih rajonah SRSR U 1941 1944 rokah za proyektami Diprostali na Shodi SRSR zbudovani ta vvedeni v diyu 3 domenni pechi zagalnim ob yemom 3340 m 2 konvertori z zagalnoyu sadkoyu 30 t 6 martenivskih pechej z sadkoyu po 110 130 t 6 elektropechej z sadkoyu po 10 20 t 15 elektroferosplavnih pechej potuzhnistyu 2 5 10 5 MVA prokatni stani 240 280 ta 320 tosho Z vidbittyam z Harkova i Donbasu fashistskih vijsk Dniprostal pristupila do proyektuvannya po vidnovlennyu pivdennoyi metalurgiyi organizuvavshi Harkivske viddilennya i p yat kompleksnih brigad na najvazhlivishih zavodah Donbasu u 1943 45 rokah vidnovleni ta pobudovani na zavodah Donbasu 11 domennih ta 24 martenivskih pechej 12 prokatnih staniv U 2004 roci Diprostal rishennyam Minprompolitiki bulo priyednano do derzhavnogo naukovo tehnichnogo centru Energostal yakij kolis buv viddilkom Diprostali j u 1967 roci stav okremoyu strukturoyu ProyektiFahivci institutu spilno z naukovimi ta mashinobudivnimi ustanovami sproyektuvali ta vprovadili u virobnictvo pershij radyanskij blyuming 1150 potuzhnistyu 1 2 mln t na rik na Makiyivskomu ta Dniprovskomu misto Dniprodzerzhinsk Dnipropetrovskoyi oblasti metalurgijnih zavodah pershi radyanski aglomeracijni fabriki na Yenakiyivskomu Makiyivskomu Dniprovskomu ta Kamish Burunskomu misto Kerch Krim metalurgijnih zavodah pershe u sviti viparne oholodzhennya metalurgijnih agregativ na nizci pidpriyemstv SRSR Diprostal ye generalnim proyektuvalnikom metalurgijnih zavodiv Komunarskogo Alchevskogo Makiyivskogo Doneckogo Yenakiyivskogo Kramatorskogo Kostyantinivskogo i Kerchenskogo v Ukrayini a takozh Sulinskogo i Zlatoustivskogo u RF Ce oznachaye sho bilshist ob yektiv cih pidpriyemstv bulo sproyektovano Diprostallyu abo pid yiyi kerivnictvom Buduchi golovnim institutom ferosplavnoyi promislovosti SRSR Diprostal zrobiv velikij vnesok u rozvitok i tehnichnij progres ciyeyi vazhlivoyi pidgaluzi chornoyi metalurgiyi Diprostal u skladi Energostali u 2009 2011 rokah rozrobiv tehnologiyu virobnictva na Yenisejskomu ferosplavnomu zavodi stanom na 2017 rik she ne vvedenij v diyu zavod u misti Krasnoyarsk RF NagorodiOrden Trudovogo Chervonogo Prapora 1977 za znachnij vnesok u rozvitok vitchiznyanoyi metalurgiyi Dotichni faktiZ 2001 roku u primishenni institutu Diprostal v Harkovi perebuvalo pochesne konsulstvo Iraku v Ukrayini PosilannyaYu G Bannikov V V Sachko 2007 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini elektronne vidannya Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini Arhiv originalu za 14 grudnya 2018 Procitovano lyutij 2018 VinoskiUkrayinskij istorichnij zhurnal 1 sichen lyutij 1963 S 60 Visokotehnologichni virobnictva vid metodologiyi ocinki do pidnesennya v Ukrayini monografiya O B Salihova NAN Ukrayini In t ekon ta prognozuv K 2012 S 579 Yu G Bannikov V V Sachko 2007 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini elektronne vidannya Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini Arhiv originalu za 14 grudnya 2018 Procitovano lyutij 2018 Daleko ot linii fronta vospominaniya Prapor 1977 247 s S 172 ros Razvitie metallurgii v Ukrainskoj SSR K Naukova dumka 1980 959 s S 765 ros Sho pov yazuye Ukrayinu ta Irak 8 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska pravda Subota 13 zhovtnya 2001

Дата публікації:
Топ