Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аладжа Хююк тур Alacahöyük Alaca Höyük Alacahüyük місто на території Малої Азії що виникло в епоху неоліту і продовжувал

Аладжа-Хююк

Аладжа-Хююк

Аладжа-Хююк, тур. Alacahöyük/Alaca Höyük/Alacahüyük — місто на території Малої Азії, що виникло в епоху неоліту і продовжувало існувати аж до часів Хеттського царства. Знаходиться на північний схід від руїн столиці хетів Хаттуси.

Аладжа-Хююк
image
40°14′02″ пн. ш. 34°41′44″ сх. д. / 40.233895000027771971° пн. ш. 34.69557500002777317° сх. д. / 40.233895000027771971; 34.69557500002777317Координати: 40°14′02″ пн. ш. 34°41′44″ сх. д. / 40.233895000027771971° пн. ш. 34.69557500002777317° сх. д. / 40.233895000027771971; 34.69557500002777317
Країнаimage Туреччина[1]
Розташуванняd
Чорум (іл)[1]
Висота над р. м.1080 м
image
image
Аладжа-Хююк (Туреччина)
image Аладжа-Хююк у Вікісховищі

Розкопки

image
Знайдений в Аладжа-Хююці кинджал із заліза в золотій оправі

Під курганом в Аладжа-Хююці переховувалося місто хаттів — автохтонного народу Малої Азії бронзової доби. Місце було постійно населене з часів халколіту і аж до наших часів — зараз тут знаходиться невелике турецьке село. Найбільш видатні пам'ятки Аладжа-Хююка, зокрема, «Ворота сфінкса», відносяться до епохи Хетського царства, яке виникло на руїнах культури хаттів, починаючи з XIV cn. до н. е.

Даний пам'ятник став привертати увагу дослідників з кінця XIX ст. У 1907 р. турецький археолог грецького походження протягом двох тижнів провів там свої дослідження. У 1910-ті роки німецькі археологи виявили царські поховання 3 тис. до н. е., а також хетське місто ІІ тис. до н. е. На вході до міста стояли масивні ворота зі сфінксами. Місто було добре укріплене стінами та вежами у зв'язку з частими нападами народу , який проживав в горах півночі Малої Азії.

Розкопки продовжили в 1935 р. турецькі археологи і . При розкопках було виявлено артефакти і поселення дохеттського періоду, найраніші з яких належали до IV тис. до н. е. У гробницях ІІІ тис. до н. е. було знайдено металеві посудини, ювелірні вироби, зброя, абстрактні вироби, що часто інтерпретуються як сонячні символи.

image
з Аладжа-Хююка епохи раннього бронзового століття

У тринадцяти «царських могилах» (Рання бронзова доба II, близько 2350–2150 рр. до н. е.) в Аладжа-Хююку виявлено рештки в положенні зародка, головою на південь. Покійні були багато прикрашені золотими фібулами, діадемами, ременями з пряжками і рельєфними фігурами із золотого листя. Багато що зі знахідок Аладжа-Хююка в даний час знаходяться в Музеї анатолійських цивілізацій в Анкарі.

Серед знахідок — кубки та інші посудини із золота і електрону. Серед найбільш поширених зображень — бики і олені на п'єдесталах. На думку , царські гробниці, "мабуть, відносяться до останнього періоду існування (міста), що видно по шару руйнувань і обгорілої цитаделі. Культура, з якою пов'язані знахідки в гробницях, не збереглася на наступному історичному етапі — стадії Кюльтепе "(Woolley 1961).

Дамби

Дамба, споруджена близько 1240 р. до н. е., була відновлена і знову відкрита 23 вересня 2006 року. Спорудження дамби санкціонував цар Тудхалія IV в ім'я богині Хепат. Згідно древнім хеттським написам, в ХІІІ ст. до н. е. Анатолію вразила посуха, у зв'язку з чим цар був змушений імпортувати пшеницю з Єгипту. У зв'язку з цим в центрі Анатолії були споруджені численні дамби, з яких збереглася лише дамба в Аладжа-Хююку, оскільки джерело води розташовувався безпосередньо всередині водосховища.

Література

  • On-line text: Leonard Woolley. The Art of The Middle East, including Persia, Mesopotamia and Palestine. — New York: Crown, 1961. [ 15 вересня 2008 у Wayback Machine.]
  • Remzi Oguz Arik, Les Fouilles d'Alaca Höyük: Entreprises par la société d'histoire turque. Rapport preliminaire sur les travaux en 1935, Publications de la Société Turque, 1937.
  • Ayse Gursan-Salzmann, Alaca Hoyuk: A reassessment of the excavation and sequence of the Early Bronze Age settlement, University of Pennsylvania, 1992.
  • Hamit Z. Koşay and Mahmut Akok, The Pottery of Alaca Höyük, American Journal of Archaeology, vol. 51, no. 2, pp. 152–157, 1947.
  • The Art of The Middle East, including Persia, Mesopotamia and Palestine - Woolley [ 15 вересня 2008 у Wayback Machine.].
  • M. J. Mellink, Observations on the Sculptures of Alaca Hoyuk, Anatolia, vol. 14, pp. 15–27, 1970
  • Ahmet Unal, The Textual Illustration of the Jester Scene on the Sculptures of Alaca Höyük, Anatolian Studies, vol. 44, pp. 207–218, 1994.
  • O.R Gurney, The Ladder-Men at Alaca Höyük, Anatolia Studies, vol. 44, pp. 219–220, 1994.

Ресурси Інтернету

  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аладжа-Хююк
  • Royal burials at Alaca Höyük
  • Photo gallery of Sphinx Gate and other Hittite structures at Alaca Höyük [ 5 березня 2009 у Wayback Machine.]

Фотогалерея

  • image
  • image
  • image

Виноски

  1. GEOnet Names Server — 2018.
    d:Track:Q1194038
  2. http://www.turkishdailynews.com.tr/article.php?enewsid=54393 [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] Ancient Hittite dam inaugurated after 32 centuries. — Turkish Daily News. — 2006-09-20

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aladzha Hyuyuk tur Alacahoyuk Alaca Hoyuk Alacahuyuk misto na teritoriyi Maloyi Aziyi sho viniklo v epohu neolitu i prodovzhuvalo isnuvati azh do chasiv Hettskogo carstva Znahoditsya na pivnichnij shid vid ruyin stolici hetiv Hattusi Aladzha Hyuyuk40 14 02 pn sh 34 41 44 sh d 40 233895000027771971 pn sh 34 69557500002777317 sh d 40 233895000027771971 34 69557500002777317 Koordinati 40 14 02 pn sh 34 41 44 sh d 40 233895000027771971 pn sh 34 69557500002777317 sh d 40 233895000027771971 34 69557500002777317Krayina Turechchina 1 Roztashuvannyad Chorum il 1 Visota nad r m 1080 mAladzha Hyuyuk Turechchina Aladzha Hyuyuk u VikishovishiRozkopkiZnajdenij v Aladzha Hyuyuci kindzhal iz zaliza v zolotij opravi Pid kurganom v Aladzha Hyuyuci perehovuvalosya misto hattiv avtohtonnogo narodu Maloyi Aziyi bronzovoyi dobi Misce bulo postijno naselene z chasiv halkolitu i azh do nashih chasiv zaraz tut znahoditsya nevelike turecke selo Najbilsh vidatni pam yatki Aladzha Hyuyuka zokrema Vorota sfinksa vidnosyatsya do epohi Hetskogo carstva yake viniklo na ruyinah kulturi hattiv pochinayuchi z XIV cn do n e Danij pam yatnik stav privertati uvagu doslidnikiv z kincya XIX st U 1907 r tureckij arheolog greckogo pohodzhennya protyagom dvoh tizhniv proviv tam svoyi doslidzhennya U 1910 ti roki nimecki arheologi viyavili carski pohovannya 3 tis do n e a takozh hetske misto II tis do n e Na vhodi do mista stoyali masivni vorota zi sfinksami Misto bulo dobre ukriplene stinami ta vezhami u zv yazku z chastimi napadami narodu yakij prozhivav v gorah pivnochi Maloyi Aziyi Rozkopki prodovzhili v 1935 r turecki arheologi i Pri rozkopkah bulo viyavleno artefakti i poselennya dohettskogo periodu najranishi z yakih nalezhali do IV tis do n e U grobnicyah III tis do n e bulo znajdeno metalevi posudini yuvelirni virobi zbroya abstraktni virobi sho chasto interpretuyutsya yak sonyachni simvoli z Aladzha Hyuyuka epohi rannogo bronzovogo stolittya U trinadcyati carskih mogilah Rannya bronzova doba II blizko 2350 2150 rr do n e v Aladzha Hyuyuku viyavleno reshtki v polozhenni zarodka golovoyu na pivden Pokijni buli bagato prikrasheni zolotimi fibulami diademami remenyami z pryazhkami i relyefnimi figurami iz zolotogo listya Bagato sho zi znahidok Aladzha Hyuyuka v danij chas znahodyatsya v Muzeyi anatolijskih civilizacij v Ankari Sered znahidok kubki ta inshi posudini iz zolota i elektronu Sered najbilsh poshirenih zobrazhen biki i oleni na p yedestalah Na dumku carski grobnici mabut vidnosyatsya do ostannogo periodu isnuvannya mista sho vidno po sharu rujnuvan i obgoriloyi citadeli Kultura z yakoyu pov yazani znahidki v grobnicyah ne zbereglasya na nastupnomu istorichnomu etapi stadiyi Kyultepe Woolley 1961 DambiDamba sporudzhena blizko 1240 r do n e bula vidnovlena i znovu vidkrita 23 veresnya 2006 roku Sporudzhennya dambi sankcionuvav car Tudhaliya IV v im ya bogini Hepat Zgidno drevnim hettskim napisam v HIII st do n e Anatoliyu vrazila posuha u zv yazku z chim car buv zmushenij importuvati pshenicyu z Yegiptu U zv yazku z cim v centri Anatoliyi buli sporudzheni chislenni dambi z yakih zbereglasya lishe damba v Aladzha Hyuyuku oskilki dzherelo vodi roztashovuvavsya bezposeredno vseredini vodoshovisha LiteraturaOn line text Leonard Woolley The Art of The Middle East including Persia Mesopotamia and Palestine New York Crown 1961 15 veresnya 2008 u Wayback Machine Remzi Oguz Arik Les Fouilles d Alaca Hoyuk Entreprises par la societe d histoire turque Rapport preliminaire sur les travaux en 1935 Publications de la Societe Turque 1937 Ayse Gursan Salzmann Alaca Hoyuk A reassessment of the excavation and sequence of the Early Bronze Age settlement University of Pennsylvania 1992 Hamit Z Kosay and Mahmut Akok The Pottery of Alaca Hoyuk American Journal of Archaeology vol 51 no 2 pp 152 157 1947 The Art of The Middle East including Persia Mesopotamia and Palestine Woolley 15 veresnya 2008 u Wayback Machine M J Mellink Observations on the Sculptures of Alaca Hoyuk Anatolia vol 14 pp 15 27 1970 Ahmet Unal The Textual Illustration of the Jester Scene on the Sculptures of Alaca Hoyuk Anatolian Studies vol 44 pp 207 218 1994 O R Gurney The Ladder Men at Alaca Hoyuk Anatolia Studies vol 44 pp 219 220 1994 Resursi InternetuVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aladzha Hyuyuk Royal burials at Alaca Hoyuk Photo gallery of Sphinx Gate and other Hittite structures at Alaca Hoyuk 5 bereznya 2009 u Wayback Machine FotogalereyaVinoskiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 http www turkishdailynews com tr article php enewsid 54393 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Ancient Hittite dam inaugurated after 32 centuries Turkish Daily News 2006 09 20

Дата публікації:
Топ