Шкіряста черепаха | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Dermochelys coriacea (Vandelli, 1761) | ||||||||||||||||||||
Карта поширення шкірястої черепахи | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Testudo coriacea | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Шкіряста черепаха (Dermochelys coriacea) — найбільша сучасна черепаха у світі. Єдиний представник своєї родини.
Опис
Довжина цих черепах зазвичай складає 1,3–1,8 м, а маса — 300–500 кг. Найбільший відомий екземпляр мав довжину 2,6 м, розмах передніх ластів 2,5 м і масу 916 кг. За іншими даними, передні ласти досягають у розмаху 5 м. Вони позбавлені кігтів. Серцеподібний панцир має 7 подовжніх гребенів на спинній поверхні і 5 — на черевній. Голова дуже велика і не втягується під панцир подібно до того, як це відбувається у сухопутних і прісноводих черепах. На роговій частині верхньої щелепи розташовано 2 великі зубця з кожного боку. Зверху панцир темно-бурого або чорно-коричневого кольору; подовжні гребені і краї ластів жовті. Самці відрізняються від самиць різко звуженим панциром ззаду і довшим хвостом.
Ареал
Шкіряста черепаха поширена в тропічних частинах Атлантичного, Тихого і Індійського океанів, інколи заходить у води помірних широт. У 2011 році на сицилійському пляжі Скала деї Турки біля невеликого містечка Реалмонте була знайдена ця черепаха вагою до 250 кг[].
Зазвичай виділяють 2 підвиди: D. c. coriacea (Vandelli, 1761) з Атлантичного океану і D. c. schlegelii (Garman, 1864) з Тихого океану.
Спосіб життя
Все життя черепаха проводить у воді, за винятком сезону розмноження, і найчастіше попадається у відкритому морі, лише часом наближаючись до берегів. Шкіряста черепаха годується далеко від пляжів гніздування, і найчастіше наголошувалися зустрічі з нею в помірній зоні.
Харчування
Харчується медузами, ракоподібними і деякими видами водоростей. У водній стихії черепаха надзвичайно рухома, плаває з великою швидкістю і маневреністю. При небезпеці вона енергійно захищається, завдаючи могутніх ударів ластами і пускаючи в хід гострі щелепи.
Розмноження
Всі відомі пляжі гніздування шкірястої черепахи знаходяться в тропіках. Основні місця розмноження цього виду знаходяться на тихоокеанському узбережжі Мексики, де щорічно гніздиться до 30 тисяч самиць. Інші крупні скупчення відмічені у Французькій Гвіані (4500–6500 самиць щорічно) і в західній Малайзії (1000–2000 самиць). Більш-менш місткі постійні гніздів'я існують на деяких островах Індонезії і на Великому бар'єрному рифі в Австралії. Є й інші, менш значні за кількістю самиць, що розмножуються, місця відкладання яєць.
Самиці знаходять місце для гнізда вище за лінію припливу і риють задніми кінцівками глибоку яму, до 1 м завглибшки. Самиця відкладає в середньому 85 майже сферичних яєць діаметром 5–6 см, покритих шкірястою оболонкою і що нагадують тенісні м'ячі. Яйця відкладаються 4–6 разів за сезон з інтервалами 9–10 днів. Кладки практично недоступні хижакам, проте коли приблизно через 2 місяці з яєць вилуплюються черепашки, багато з них стають легкою здобиччю хижаків. Через 7–10 тижнів на світ вилуплюються малята і відразу ж хутко поспішають до води. Дорогою багато їх гине — ними ласують морські хижаки.
Зміна чисельності, причини і заходи охорони
За даними 2001 року чисельність становила близько 75 000 тварин.
Основну загрозу чисельності черепах становить промисел яєць і вживання м'яса черепах в їжу, загибель їх в рибальських сітях.
Міжнародний союз охорони природи розробив ряд заходів з охорони цього виду, що включає збір яєць на гніздів'ях, що охороняються, інкубацію яєць і випуск новонароджених черепах у море. Завдяки виконаним заходам чисельність черепах збільшилася з 29 тис. в 1971 році до 104 тис. особин в 1981 році.
Примітки
- Wallace, B.P., Tiwari, M. & Girondot, M. (2013) Dermochelys coriacea: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 21 червня 2013
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 186.
- Текст Ф. Керфоллі і М. Феррарі; Іл. І. Сталіо, А. Кантуччі і А. Моранді. Велика ілюстрована енциклопедія тварин: Пер. з нім. — К. : Махаон, 2001. — С. 31, 228. — .
- Information About Sea Turtles: Leatherback Sea Turtle. Sea Turtle Conservancy. Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 21 жовтня 2014.
- Eckert K. L., Luginbuhl C. Death of a Giant // Marine Turtle Newsletter. — 1988. — Т. 43. — С. 2–3. з джерела 22 жовтня 2014. Процитовано 2014-10-22.
- Davenport J., Wrench J., McEvoy J., Camacho-Ibar V. Metal and PCB Concentrations in the "Harlech" Leatherback // Marine Turtle Newsletter. — 1990. — Т. 48. — С. 1–6. з джерела 30 березня 2014. Процитовано 2014-10-22.
Посилання
- Кожистая черепаха [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Позвоночные животные (рос.)
- The Leatherback Turtle [ 30 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Turtle trax (англ.)
- Leatherback Turtle [ 23 жовтня 2008 у Wayback Machine.] NOAA fisheries service (англ.)
- Leatherback turtle [ 9 серпня 2007 у Wayback Machine.] WWF (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shkiryasta cherepaha Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Zauropsidi Sauropsida Ryad Cherepahi Testudines Pidryad Shovanoshiyi cherepahi Cryptodira Rodina Bezshitkovi cherepahi Dermochelyidae Fitzinger 1843 Rid Shkiryasta cherepaha Dermochelys Blainville 1816 Vid Shkiryasta cherepaha Binomialna nazva Dermochelys coriacea Vandelli 1761 Karta poshirennya shkiryastoyi cherepahi Sinonimi Testudo coriacea Posilannya Vikishovishe Dermochelys coriacea Vikividi Dermochelys coriacea EOL 46559482 ITIS 173843 MSOP 6494 NCBI 27794 Fossilworks 365634 Shkiryasta cherepaha Dermochelys coriacea najbilsha suchasna cherepaha u sviti Yedinij predstavnik svoyeyi rodini Opis7 pozdovzhnih grebeniv na spini shkiryastoyi cherepahi Dovzhina cih cherepah zazvichaj skladaye 1 3 1 8 m a masa 300 500 kg Najbilshij vidomij ekzemplyar mav dovzhinu 2 6 m rozmah perednih lastiv 2 5 m i masu 916 kg Za inshimi danimi peredni lasti dosyagayut u rozmahu 5 m Voni pozbavleni kigtiv Sercepodibnij pancir maye 7 podovzhnih grebeniv na spinnij poverhni i 5 na cherevnij Golova duzhe velika i ne vtyaguyetsya pid pancir podibno do togo yak ce vidbuvayetsya u suhoputnih i prisnovodih cherepah Na rogovij chastini verhnoyi shelepi roztashovano 2 veliki zubcya z kozhnogo boku Zverhu pancir temno burogo abo chorno korichnevogo koloru podovzhni grebeni i krayi lastiv zhovti Samci vidriznyayutsya vid samic rizko zvuzhenim pancirom zzadu i dovshim hvostom ArealShkiryasta cherepaha poshirena v tropichnih chastinah Atlantichnogo Tihogo i Indijskogo okeaniv inkoli zahodit u vodi pomirnih shirot U 2011 roci na sicilijskomu plyazhi Skala deyi Turki bilya nevelikogo mistechka Realmonte bula znajdena cya cherepaha vagoyu do 250 kg dzherelo Zazvichaj vidilyayut 2 pidvidi D c coriacea Vandelli 1761 z Atlantichnogo okeanu i D c schlegelii Garman 1864 z Tihogo okeanu Sposib zhittyaVse zhittya cherepaha provodit u vodi za vinyatkom sezonu rozmnozhennya i najchastishe popadayetsya u vidkritomu mori lishe chasom nablizhayuchis do beregiv Shkiryasta cherepaha goduyetsya daleko vid plyazhiv gnizduvannya i najchastishe nagoloshuvalisya zustrichi z neyu v pomirnij zoni Harchuvannya Harchuyetsya meduzami rakopodibnimi i deyakimi vidami vodorostej U vodnij stihiyi cherepaha nadzvichajno ruhoma plavaye z velikoyu shvidkistyu i manevrenistyu Pri nebezpeci vona energijno zahishayetsya zavdayuchi mogutnih udariv lastami i puskayuchi v hid gostri shelepi Rozmnozhennya source source source source source Shkiryasta cherepaha zakopuye yiyi yajcya Plyazh Cherepahi Tobago source source Golos cherepahi Vsi vidomi plyazhi gnizduvannya shkiryastoyi cherepahi znahodyatsya v tropikah Osnovni miscya rozmnozhennya cogo vidu znahodyatsya na tihookeanskomu uzberezhzhi Meksiki de shorichno gnizditsya do 30 tisyach samic Inshi krupni skupchennya vidmicheni u Francuzkij Gviani 4500 6500 samic shorichno i v zahidnij Malajziyi 1000 2000 samic Bilsh mensh mistki postijni gnizdiv ya isnuyut na deyakih ostrovah Indoneziyi i na Velikomu bar yernomu rifi v Avstraliyi Ye j inshi mensh znachni za kilkistyu samic sho rozmnozhuyutsya miscya vidkladannya yayec Samici znahodyat misce dlya gnizda vishe za liniyu priplivu i riyut zadnimi kincivkami gliboku yamu do 1 m zavglibshki Samicya vidkladaye v serednomu 85 majzhe sferichnih yayec diametrom 5 6 sm pokritih shkiryastoyu obolonkoyu i sho nagaduyut tenisni m yachi Yajcya vidkladayutsya 4 6 raziv za sezon z intervalami 9 10 dniv Kladki praktichno nedostupni hizhakam prote koli priblizno cherez 2 misyaci z yayec viluplyuyutsya cherepashki bagato z nih stayut legkoyu zdobichchyu hizhakiv Cherez 7 10 tizhniv na svit viluplyuyutsya malyata i vidrazu zh hutko pospishayut do vodi Dorogoyu bagato yih gine nimi lasuyut morski hizhaki Zmina chiselnosti prichini i zahodi ohoroniSkelet shkiryastoyi cherepahi Za danimi 2001 roku chiselnist stanovila blizko 75 000 tvarin Osnovnu zagrozu chiselnosti cherepah stanovit promisel yayec i vzhivannya m yasa cherepah v yizhu zagibel yih v ribalskih sityah Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi rozrobiv ryad zahodiv z ohoroni cogo vidu sho vklyuchaye zbir yayec na gnizdiv yah sho ohoronyayutsya inkubaciyu yayec i vipusk novonarodzhenih cherepah u more Zavdyaki vikonanim zahodam chiselnist cherepah zbilshilasya z 29 tis v 1971 roci do 104 tis osobin v 1981 roci PrimitkiWallace B P Tiwari M amp Girondot M 2013 Dermochelys coriacea informaciya na sajti MSOP versiya 2013 2 angl 21 chervnya 2013 Markevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 186 Tekst F Kerfolli i M Ferrari Il I Stalio A Kantuchchi i A Morandi Velika ilyustrovana enciklopediya tvarin Per z nim K Mahaon 2001 S 31 228 ISBN 966 605 271 7 Information About Sea Turtles Leatherback Sea Turtle Sea Turtle Conservancy Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2014 Procitovano 21 zhovtnya 2014 Eckert K L Luginbuhl C Death of a Giant Marine Turtle Newsletter 1988 T 43 S 2 3 z dzherela 22 zhovtnya 2014 Procitovano 2014 10 22 Davenport J Wrench J McEvoy J Camacho Ibar V Metal and PCB Concentrations in the Harlech Leatherback Marine Turtle Newsletter 1990 T 48 S 1 6 z dzherela 30 bereznya 2014 Procitovano 2014 10 22 PosilannyaKozhistaya cherepaha 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Pozvonochnye zhivotnye ros The Leatherback Turtle 30 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Turtle trax angl Leatherback Turtle 23 zhovtnya 2008 u Wayback Machine NOAA fisheries service angl Leatherback turtle 9 serpnya 2007 u Wayback Machine WWF angl