Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Вісь зла Вісь зла англ Axis of evil назва аномалії в астрономічних

Вісь зла (космологія)

Вісь зла (космологія)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вісь зла.

«Вісь зла» (англ. Axis of evil) — назва аномалії в астрономічних спостереженнях реліктового випромінювання. Видається, що аномалія надає площині Сонячної системи, а значить, і розташуванню Землі більшого значення, ніж можна було б очікувати від випадковості — результат, який, за деякими твердженнями, є свідченням відступу від принципу Коперніка.

Карта реліктового випромінювання є прямим масштабним виглядом Всесвіту, який може бути використаний для визначення того, чи має наше положення, чи рух якесь особливе значення. Широкого розголосу набув аналіз результатів зонду мікрохвильової анізотропії Вілкінсона (WMAP) та місії Планка, які показали як очікувану, так і несподівану анізотропію у реліктовому випроміненні. Рух Сонячної системи та орієнтація площини екліптики узгоджуються з особливостями мікрохвильового неба, які за звичайним мисленням обумовлені структурою на межі спостережуваного Всесвіту. Зокрема, відносно площини екліптики «верхня половина» реліктового випромінення трохи прохолодніша, ніж «нижня половина»; крім того, осі квадруполя та октуполя розташовані лише в декількох градусах один від одного, і ці осі вирівняні відносно поділу «вгорі / внизу» площини екліптики.

У статті 2006 року на Edge.org був процитований такий коментар Лоуренса Краусса:

Але дивлячись на карту реліктового випромінення, ви також бачите, що спостережувана структура насправді є дивним чином співвіднесена з площиною Землі навколо Сонця. Чи це Коперник повертається з мертвих, щоб переслідувати нас? Це божевільно. Ми дивимось на весь Всесвіт. У жодному разі не повинно бути співвідношення цієї структури з нашим рухом Землі навколо Сонця — площиною Землі навколо Сонця — екліптикою. Це б сказало, що ми справді є центром Всесвіту.

Відомо про деякі аномалії у спостережуваному реліктовому випромінюванні, які збігаються з площиною Сонячної системи, що суперечить принципу Коперніка в тому, що дозволяє припустити про особливе розташування Сонячної системи. Ленд і Магейджо у 2005 році назвали це розташування «віссю зла» внаслідок наслідків для сучасних моделей космосу, хоча кілька пізніших досліджень показали систематичні помилки в зборі даних і тому, як вони оброблялись. Різні дослідження даних анізотропії реліктового випромінення або підтверджують принцип Коперніка, моделюють розташування в неоднорідному всесвіті, що все ще відповідає принципу або намагаються пояснити їх як локальні явища. Деякі з цих альтернативних пояснень обговорювали Копі з колегами, який стверджував, що дані телескопу Планка можуть пролити суттєве світло на те, чи є хибним напрямок та вирівнювання. Одним з пояснень є випадковість. Головний вчений WMAP, Чарльз Л. Беннетт припустив, що причиною є випадковість і людська психологія: «Я думаю, що є трохи психологічного ефекту, люди хочуть знайти незвичайні речі».

Дані телескопу Планк, опубліковані 2013 року, з того часу виявили більш вагомі докази анізотропії. «Тривалий час частина наукової громади сподівалася, що анізотропія зникне, але цього не сталося», — каже Домінік Шварц з Білефельдського університету в Німеччині.

На сьогодні не існує єдиної думки щодо природи цієї та інших спостережуваних аномалій реліктового випромінення і їх статистичне значення є незрозумілим. Наприклад, дослідження, що включає результати місії Планка, показує, як методи масок можуть створювати помилки, корегування яких може перевести ряд спостережуваних аномалій, включаючи Вісь зла, у статистично незначущі. Дослідження 2016 року порівнювало ізотропну та анізотропну космологічні моделі з даними WMAP та телескопу Планка та не виявило доказів анізотропії.

Космолог Едмунд Шлюссель припустив, що Вісь зла можуть пояснити гравітаційні хвилі з надзвичайно великою довжиною хвилі.

У червні 2020 року спостереження Осі зла отримало додаткове підтвердження у дослідженні Ліора Шаміра (Lior Shamir), яке отримало той самий результат, але іншим методом виміру. Шамір прокоментував: «Ми маємо два різні огляди неба, які демонструють ті самі патерни навіть коли галактики повністю інші. Не існує помилки, що може таке спричинити. Це Всесвіт, в якому ми живемо. Це наша домівка.»

Див. також

Примітки

  1. Anthony Challinor (2012). CMB anisotropy science: A review. Proceedings of the International Astronomical Union. 8: 42—52. arXiv:1210.6008v1. Bibcode:2013IAUS..288...42C. doi:10.1017/S1743921312016663.
  2. CERN Courier «Does the motion of the solar system affect the microwave sky? [ 22 березня 2006 у Wayback Machine.]»
  3. C. J. Copi; D. Huterer; D. J. Schwarz; G. D. Starkman (2006). On the large-angle anomalies of the microwave sky. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 367 (1): 79—102. arXiv:astro-ph/0508047. Bibcode:2006MNRAS.367...79C. doi:10.1111/j.1365-2966.2005.09980.x. preprint [ 2 листопада 2019 у Wayback Machine.]
  4. Sutter, Paul (29 липня 2017). . Space.com. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. . www.edge.org (англ.). 7 травня 2006. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.
  6. Mariano, Antonio; Perivolaropoulos, Leandros (2013). CMB maximum temperature asymmetry axis: Alignment with other cosmic asymmetries. Physical Review D. 87 (4): 043511. arXiv:1211.5915. Bibcode:2013PhRvD..87d3511M. doi:10.1103/PhysRevD.87.043511. ISSN 1550-7998.
  7. Land, Kate; João Magueijo, João (2005). Examination of Evidence for a Preferred Axis in the Cosmic Radiation Anisotropy. Physical Review Letters. 95 (7): 071301. arXiv:astro-ph/0502237. Bibcode:2005PhRvL..95g1301L. doi:10.1103/PhysRevLett.95.071301. PMID 16196772.
  8. Liu, Hao та ін. (2010). Diagnosing Timing Error in WMAP Data. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 413 (1): L96—L100. arXiv:1009.2701v1. Bibcode:2011MNRAS.413L..96L. doi:10.1111/j.1745-3933.2011.01041.x.
  9. Zhang, Pengjie; Stebbins, Albert (2011). Confirmation of the Copernican Principle at Gpc Radial Scale and above from the Kinetic Sunyaev-Zel'dovich Effect Power Spectrum. Physical Review Letters. 107 (4): 041301. arXiv:1009.3967. Bibcode:2011PhRvL.107d1301Z. doi:10.1103/PhysRevLett.107.041301. ISSN 0031-9007. PMID 21866989.
  10. Buckley, Robert G.; Schlegel, Eric M. (2013). (PDF). Physical Review D. 87 (2): 023524. Bibcode:2013PhRvD..87b3524B. doi:10.1103/PhysRevD.87.023524. ISSN 1550-7998. Архів оригіналу (PDF) за 5 травня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  11. Hansen, M.; Kim, J.; Frejsel, A.M.; Ramazanov, S.; Naselsky, P.; Zhao, W.; Burigana, C. (2012). Can residuals of the solar system foreground explain low multipole anomalies of the CMB?. Journal of Cosmology and Astroparticle Physics. 2012 (10): 059. arXiv:1206.6981. Bibcode:2012JCAP...10..059H. doi:10.1088/1475-7516/2012/10/059. ISSN 1475-7516.
  12. Copi, Craig J.; Huterer, Dragan; Schwarz, Dominik J.; Starkman, Glenn D. (2010). Large-angle anomalies in the CMB. Advances in Astronomy. 2010: 1—17. arXiv:1004.5602. Bibcode:2010arXiv1004.5602C. doi:10.1155/2010/847541. ISSN 1687-7969.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  13. Copi, Craig J.; Huterer, Dragan; Schwarz, Dominik J.; Starkman, Glenn D. (8 січня 2007). The Uncorrelated Universe: Statistical Anisotropy and the Vanishing Angular Correlation Function in WMAP Years 1-3. Physical Review D. 75 (2): 023507. arXiv:astro-ph/0605135. Bibcode:2007PhRvD..75b3507C. doi:10.1103/PhysRevD.75.023507. ISSN 1550-7998.
  14. . New Scientist (амер.). 7 лютого 2010. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 20 жовтня 2019.
  15. Planck Collaboration (2013). Planck 2013 results. XXIII. Isotropy and statistics of the CMB. Astronomy & Astrophysics. 571 (27): A23. arXiv:1303.5083. Bibcode:2014A&A...571A..23P. doi:10.1051/0004-6361/201321534.
  16. Michael Brooks (30 квітня 2016). . New Scientist. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  17. Santos, L.; Cabella, P.; Villela, T.; Zhao, W. (5 жовтня 2015). Influence of Planck foreground masks in the large angular scale quadrant CMB asymmetry. Astronomy & Astrophysics. 584: A115. arXiv:1510.01009. Bibcode:2015A&A...584A.115S. doi:10.1051/0004-6361/201526713. ISSN 0004-6361.
  18. Rassat, A.; Starck, J.-L.; Paykari, P.; Sureau, F.; Bobin, J. (4 серпня 2014). Planck CMB Anomalies: Astrophysical and Cosmological Secondary Effects and the Curse of Masking. Journal of Cosmology and Astroparticle Physics. 2014 (8): 006. arXiv:1405.1844. Bibcode:2014JCAP...08..006R. doi:10.1088/1475-7516/2014/08/006. ISSN 1475-7516.
  19. Saadeh, Daniela; Feeney, Stephen M.; Pontzen, Andrew; Peiris, Hiranya V.; McEwen, Jason D. (21 вересня 2016). How isotropic is the Universe?. Physical Review Letters. 117 (13): 131302. arXiv:1605.07178. Bibcode:2016PhRvL.117m1302S. doi:10.1103/PhysRevLett.117.131302. ISSN 0031-9007. PMID 27715088.
  20. . Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 20 жовтня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  21. Shamir, Lior (27 травня 2020). Multipole alignment in the large-scale distribution of spin direction of spiral galaxies. arXiv:2004.02963 [astro-ph.GA].
  22. . www.k-state.edu. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 13 жовтня 2020.
  23. Starr, Michelle. . ScienceAlert (en-gb) . Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 13 жовтня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vis zla Vis zla angl Axis of evil nazva anomaliyi v astronomichnih sposterezhennyah reliktovogo viprominyuvannya Vidayetsya sho anomaliya nadaye ploshini Sonyachnoyi sistemi a znachit i roztashuvannyu Zemli bilshogo znachennya nizh mozhna bulo b ochikuvati vid vipadkovosti rezultat yakij za deyakimi tverdzhennyami ye svidchennyam vidstupu vid principu Kopernika Karta reliktovogo viprominyuvannya ye pryamim masshtabnim viglyadom Vsesvitu yakij mozhe buti vikoristanij dlya viznachennya togo chi maye nashe polozhennya chi ruh yakes osoblive znachennya Shirokogo rozgolosu nabuv analiz rezultativ zondu mikrohvilovoyi anizotropiyi Vilkinsona WMAP ta misiyi Planka yaki pokazali yak ochikuvanu tak i nespodivanu anizotropiyu u reliktovomu viprominenni Ruh Sonyachnoyi sistemi ta oriyentaciya ploshini ekliptiki uzgodzhuyutsya z osoblivostyami mikrohvilovogo neba yaki za zvichajnim mislennyam obumovleni strukturoyu na mezhi sposterezhuvanogo Vsesvitu Zokrema vidnosno ploshini ekliptiki verhnya polovina reliktovogo viprominennya trohi proholodnisha nizh nizhnya polovina krim togo osi kvadrupolya ta oktupolya roztashovani lishe v dekilkoh gradusah odin vid odnogo i ci osi virivnyani vidnosno podilu vgori vnizu ploshini ekliptiki U statti 2006 roku na Edge org buv procitovanij takij komentar Lourensa Kraussa Ale divlyachis na kartu reliktovogo viprominennya vi takozh bachite sho sposterezhuvana struktura naspravdi ye divnim chinom spivvidnesena z ploshinoyu Zemli navkolo Soncya Chi ce Kopernik povertayetsya z mertvih shob peresliduvati nas Ce bozhevilno Mi divimos na ves Vsesvit U zhodnomu razi ne povinno buti spivvidnoshennya ciyeyi strukturi z nashim ruhom Zemli navkolo Soncya ploshinoyu Zemli navkolo Soncya ekliptikoyu Ce b skazalo sho mi spravdi ye centrom Vsesvitu Vidomo pro deyaki anomaliyi u sposterezhuvanomu reliktovomu viprominyuvanni yaki zbigayutsya z ploshinoyu Sonyachnoyi sistemi sho superechit principu Kopernika v tomu sho dozvolyaye pripustiti pro osoblive roztashuvannya Sonyachnoyi sistemi Lend i Magejdzho u 2005 roci nazvali ce roztashuvannya vissyu zla vnaslidok naslidkiv dlya suchasnih modelej kosmosu hocha kilka piznishih doslidzhen pokazali sistematichni pomilki v zbori danih i tomu yak voni obroblyalis Rizni doslidzhennya danih anizotropiyi reliktovogo viprominennya abo pidtverdzhuyut princip Kopernika modelyuyut roztashuvannya v neodnoridnomu vsesviti sho vse she vidpovidaye principu abo namagayutsya poyasniti yih yak lokalni yavisha Deyaki z cih alternativnih poyasnen obgovoryuvali Kopi z kolegami yakij stverdzhuvav sho dani teleskopu Planka mozhut proliti suttyeve svitlo na te chi ye hibnim napryamok ta virivnyuvannya Odnim z poyasnen ye vipadkovist Golovnij vchenij WMAP Charlz L Bennett pripustiv sho prichinoyu ye vipadkovist i lyudska psihologiya Ya dumayu sho ye trohi psihologichnogo efektu lyudi hochut znajti nezvichajni rechi Dani teleskopu Plank opublikovani 2013 roku z togo chasu viyavili bilsh vagomi dokazi anizotropiyi Trivalij chas chastina naukovoyi gromadi spodivalasya sho anizotropiya znikne ale cogo ne stalosya kazhe Dominik Shvarc z Bilefeldskogo universitetu v Nimechchini Na sogodni ne isnuye yedinoyi dumki shodo prirodi ciyeyi ta inshih sposterezhuvanih anomalij reliktovogo viprominennya i yih statistichne znachennya ye nezrozumilim Napriklad doslidzhennya sho vklyuchaye rezultati misiyi Planka pokazuye yak metodi masok mozhut stvoryuvati pomilki koreguvannya yakih mozhe perevesti ryad sposterezhuvanih anomalij vklyuchayuchi Vis zla u statistichno neznachushi Doslidzhennya 2016 roku porivnyuvalo izotropnu ta anizotropnu kosmologichni modeli z danimi WMAP ta teleskopu Planka ta ne viyavilo dokaziv anizotropiyi Kosmolog Edmund Shlyussel pripustiv sho Vis zla mozhut poyasniti gravitacijni hvili z nadzvichajno velikoyu dovzhinoyu hvili U chervni 2020 roku sposterezhennya Osi zla otrimalo dodatkove pidtverdzhennya u doslidzhenni Liora Shamira Lior Shamir yake otrimalo toj samij rezultat ale inshim metodom vimiru Shamir prokomentuvav Mi mayemo dva rizni oglyadi neba yaki demonstruyut ti sami paterni navit koli galaktiki povnistyu inshi Ne isnuye pomilki sho mozhe take sprichiniti Ce Vsesvit v yakomu mi zhivemo Ce nasha domivka Div takozhPrincip Kopernika Reliktove viprominyuvannya Nerozv yazani problemi fizikiPrimitkiAnthony Challinor 2012 CMB anisotropy science A review Proceedings of the International Astronomical Union 8 42 52 arXiv 1210 6008v1 Bibcode 2013IAUS 288 42C doi 10 1017 S1743921312016663 CERN Courier Does the motion of the solar system affect the microwave sky 22 bereznya 2006 u Wayback Machine C J Copi D Huterer D J Schwarz G D Starkman 2006 On the large angle anomalies of the microwave sky Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 367 1 79 102 arXiv astro ph 0508047 Bibcode 2006MNRAS 367 79C doi 10 1111 j 1365 2966 2005 09980 x preprint 2 listopada 2019 u Wayback Machine Sutter Paul 29 lipnya 2017 Space com Arhiv originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 20 zhovtnya 2019 www edge org angl 7 travnya 2006 Arhiv originalu za 5 serpnya 2018 Procitovano 5 serpnya 2018 Mariano Antonio Perivolaropoulos Leandros 2013 CMB maximum temperature asymmetry axis Alignment with other cosmic asymmetries Physical Review D 87 4 043511 arXiv 1211 5915 Bibcode 2013PhRvD 87d3511M doi 10 1103 PhysRevD 87 043511 ISSN 1550 7998 Land Kate Joao Magueijo Joao 2005 Examination of Evidence for a Preferred Axis in the Cosmic Radiation Anisotropy Physical Review Letters 95 7 071301 arXiv astro ph 0502237 Bibcode 2005PhRvL 95g1301L doi 10 1103 PhysRevLett 95 071301 PMID 16196772 Liu Hao ta in 2010 Diagnosing Timing Error in WMAP Data Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 413 1 L96 L100 arXiv 1009 2701v1 Bibcode 2011MNRAS 413L 96L doi 10 1111 j 1745 3933 2011 01041 x Zhang Pengjie Stebbins Albert 2011 Confirmation of the Copernican Principle at Gpc Radial Scale and above from the Kinetic Sunyaev Zel dovich Effect Power Spectrum Physical Review Letters 107 4 041301 arXiv 1009 3967 Bibcode 2011PhRvL 107d1301Z doi 10 1103 PhysRevLett 107 041301 ISSN 0031 9007 PMID 21866989 Buckley Robert G Schlegel Eric M 2013 PDF Physical Review D 87 2 023524 Bibcode 2013PhRvD 87b3524B doi 10 1103 PhysRevD 87 023524 ISSN 1550 7998 Arhiv originalu PDF za 5 travnya 2019 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Hansen M Kim J Frejsel A M Ramazanov S Naselsky P Zhao W Burigana C 2012 Can residuals of the solar system foreground explain low multipole anomalies of the CMB Journal of Cosmology and Astroparticle Physics 2012 10 059 arXiv 1206 6981 Bibcode 2012JCAP 10 059H doi 10 1088 1475 7516 2012 10 059 ISSN 1475 7516 Copi Craig J Huterer Dragan Schwarz Dominik J Starkman Glenn D 2010 Large angle anomalies in the CMB Advances in Astronomy 2010 1 17 arXiv 1004 5602 Bibcode 2010arXiv1004 5602C doi 10 1155 2010 847541 ISSN 1687 7969 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Copi Craig J Huterer Dragan Schwarz Dominik J Starkman Glenn D 8 sichnya 2007 The Uncorrelated Universe Statistical Anisotropy and the Vanishing Angular Correlation Function in WMAP Years 1 3 Physical Review D 75 2 023507 arXiv astro ph 0605135 Bibcode 2007PhRvD 75b3507C doi 10 1103 PhysRevD 75 023507 ISSN 1550 7998 New Scientist amer 7 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 5 serpnya 2018 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Planck Collaboration 2013 Planck 2013 results XXIII Isotropy and statistics of the CMB Astronomy amp Astrophysics 571 27 A23 arXiv 1303 5083 Bibcode 2014A amp A 571A 23P doi 10 1051 0004 6361 201321534 Michael Brooks 30 kvitnya 2016 New Scientist Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Santos L Cabella P Villela T Zhao W 5 zhovtnya 2015 Influence of Planck foreground masks in the large angular scale quadrant CMB asymmetry Astronomy amp Astrophysics 584 A115 arXiv 1510 01009 Bibcode 2015A amp A 584A 115S doi 10 1051 0004 6361 201526713 ISSN 0004 6361 Rassat A Starck J L Paykari P Sureau F Bobin J 4 serpnya 2014 Planck CMB Anomalies Astrophysical and Cosmological Secondary Effects and the Curse of Masking Journal of Cosmology and Astroparticle Physics 2014 8 006 arXiv 1405 1844 Bibcode 2014JCAP 08 006R doi 10 1088 1475 7516 2014 08 006 ISSN 1475 7516 Saadeh Daniela Feeney Stephen M Pontzen Andrew Peiris Hiranya V McEwen Jason D 21 veresnya 2016 How isotropic is the Universe Physical Review Letters 117 13 131302 arXiv 1605 07178 Bibcode 2016PhRvL 117m1302S doi 10 1103 PhysRevLett 117 131302 ISSN 0031 9007 PMID 27715088 Arhiv originalu za 9 listopada 2018 Procitovano 20 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Shamir Lior 27 travnya 2020 Multipole alignment in the large scale distribution of spin direction of spiral galaxies arXiv 2004 02963 astro ph GA www k state edu Arhiv originalu za 23 listopada 2020 Procitovano 13 zhovtnya 2020 Starr Michelle ScienceAlert en gb Arhiv originalu za 19 listopada 2020 Procitovano 13 zhovtnya 2020

Дата публікації:
Топ