У́ґля — село в Україні, у Закарпатській області, Мармароська котловина. В околицях родовища низькоякісної солі та мармуру. Адміністративний центр Углянської сільської громади.
село Угля | |
---|---|
У центрі села | |
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Тячівський район |
Громада | Углянська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA21080170010047994 |
Основні дані | |
Засноване | 1389 |
Населення | 3117 |
Площа | 24,1 км² |
Густота населення | 129,34 осіб/км² |
Поштовий індекс | 90514 |
Телефонний код | +380 3134 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°09′07″ пн. ш. 23°37′47″ сх. д. / 48.15194° пн. ш. 23.62972° сх. д.Координати: 48°09′07″ пн. ш. 23°37′47″ сх. д. / 48.15194° пн. ш. 23.62972° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 286 м |
Водойми | річки Мала Уголька, Велика Уголька |
Місцева влада | |
Адреса ради | Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Угля, вул. Центральна, буд. 32 |
Карта | |
Угля | |
Угля | |
Мапа | |
Уґля у Вікісховищі |
Історія
Село колись було у власності короля. Першими відомими власниками були сини Апруша: Ердо та Гергеш, які також були володарями долини Теребля.
Село було подаровано синам Апруша королем Сигізмундом у 1389 році, і сини Апруша обрали село місцем свого проживання. До 16 століття члени родини жили під прізвищем Угляї.
З легендарних джерел відомо, що в 885 році в Углю прибули учні святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, котрі заснували Углянський монастир, що й нині виблискує золотими банями на пагорбі. Перший перепис населення тут здійснили в 1404 році угорці з Будапешта — це й стало початком офіційної історії села. А свою назву, за одною з версій, воно отримало від того, що в давнину в урочищі Уголька в відкритих місцях можна було побачити буре вугілля, яке використовували місцеві ковалі.
У 1410 році половину Углі на час було придбано Irholci Tatul, але через 10 років стало румунським, але потім русинські Угляї дворянство знову повернуло село. У 1558 році в Углі побувало посольство російського царя Івана Грозного. Повернувшись у Москву, воно передало донесення про природні багатства околиць Углянського монастиря: кам'яну сіль, мінеральні джерела та рослинний світ.
Пізніше Угляї взяли участь у повстанні в Дьордя Дожі, за що від них забрали майно. Монастир і церква Успіння пр. богородиці. 1993.
Монастир і храм Успіння пр. богородиці. 1993.
В Углі існував з 14 ст. монастир, у якому перебував у 1730-х рр. останній закарпатських православних єпископів Досифей (Теодорович). 1788 р. монастир зруйновано.
Православний чоловічий монастир в Углі був одним з найдавніших на Закарпатті. Заснований у домонгольський період, він вважається деякими істориками найдавнішим слов'янським монастирем. На думку Я. Головацького, саме про цей монастир є згадка в Іпатівському літописі 1262 р.
Бронзова печатка Угольського монастиря 14 ст. знайдена науковцем О.Оросом у жовтні 1980 р. На печатці міститься напис: «Печать Монасьтира Оугольського Воськресения Христова».
Однією з найвагоміших постатей Углянської або Заневської обителі був єпископ Досифей (1648—1734), який залишив на полях церковних книг багато записів і власних духовних віршів. 22 серпня 1720 р. за правління австрійського імператора Карла VI усі монастирі та храми було підпорядковано Мукачівському уніатському єпископу, а єпископа Досифея позбавлено чину.
Але Досифей не втратив прихильності народу та священнослужителів і продовжував висвячувати священиків та приймати простих людей, за що був ув'язнений в Хустському замку, де і помер у 1734 р.
Тіло покійного було поховано на території Угольського монастиря, а його могила і сьогодні є святинею обителі.
У 1788 р. монастирська церква була дерев'яною. Монастир мав скити у Драгові, Одарові, Малій і Великій Угольках. Саме з Одарова перевезли у XVIII ст. до Колодного дерев'яну церкву, збудовану в 1470 р. За однією з версій, монастир знищили в 1735 р.
Після приєднання Закарпаття до Чехословаччини в 1920 р. на місці старого монастиря встановили хрест. Жіночий скит збудував ієромонах Вікентій (Василь Орос) на місці стародавнього чоловічого монастиря. У 1921 р. мешканець Углі Богдан Фиринець купив у місцевого єврея Іґнаца Марковича ділянку землі «На горах» за 2 тисячі корон і на місці, де колись стояв монастир, збудував капличку. Після його смерті земля стала власністю села і о. Вікентію довелося купувати ділянку за 5 тисяч чеських корон. Щоб зручніше було вести будівництво, єпископ Дамаскин перевів о. Вікентія з Нижнього Бистрого, де він служив, до Кричева.
У 1934 р. купили два будинки у Кричеві і перенесли на місце будівництва. Будинки послужили матеріалом для спорудження церкви і двох келій для ченців, що прийшли з Городилівського скиту. З початком Другої світової війни ченці розійшлися, а в скиті о. Вікентій поселив трьох монашок із Драгівського монастиря. У 1947 р. за настоятельки Рафаїли на фундаменті старої церкви збудували нову.
У радянський період монастир не діяв. Закрили його в 1959 р., але дерев’яну церкву і муровану базиліку не зруйнували і споруди поступово занепадали. Монастир відроджено в 1990 р. за ініціативою черниць на чолі з Христиною Стан. Обидві старі церкви розібрали.
На фундаменті базиліки з 1991 до 1993 р. збудували муровану церкву Успіння пр. богородиці. Звели також: нові корпуси келій з домовою церквою св. Іоана Предтечі та каплицю св. Іллі.
У 1992 р. в Успенській церкві встановили іконостас роботи Михайла Росади. Церква Різдва пр. богородиці. 1875.
храм Різдва пр. богородиці. 1875.
У документах церкву св. Миколи в Углі згадують у 1438 році.
Єпископ Ольшавський у 1751 р. згадує муровану церкву св. Параскевії, з вежею, вкриту шинґлами, всіма образами прикрашену, збудовану між 1600 і 1650 роками. Записано, що церква відповідала кількості населення, а на одну циборію потрібно було 40 ринських.
У 1801 р. ще існує церква св. Параскевії, а в 1875 р. вже збудовано нову кам'яну церкву базилічного типу. У 1973—1974 р. наву розмалював художник Василь Якубець, а в 1988 р., після того, як внаслідок бурі розписи затекли, автор оновив малювання.
Урочища
У селі є такі урочища: Мікоті, Велике Поле, Груники, Мочарь, Бокочі, Думбравиця, Денисово, Рябіна, Бобове, Русково, Сіріпатури, Ділок, Кирниця, Нижній кінець. Такі вулиці — Лесі Українки, Колюшева, Леніна, Радянська, Високогірна, Нова, Груниківська, Першотравнева, Петра Феєра, Визволення, Вайди, Шкільна, О. Суворової, Гагаріна, Горького, Шевченка, Набережна, Підгірна, Зелена.
Присілки
Моньорош
Моньорош — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Угля
Згадки: 1485. Monyorós
Русково
Русково — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Угля
Згадки: 1892: Ruszkova , 1898: Ruszkova, 1904: Ruszkova, Oroszliget, 1907: Oroszliget, 1913: Oroszliget, 1944: Ruszkova, Русково.
Туристичні місця
- В околицях села знаходяться родовища низькоякісної солі та мармуру.
- Углянські околиці вкриті густими лісами. Не просто красивими, а унікальними славиться Мала Уголька — в 1958 році тут створили Угольський заказник, а в 1968-му — відкрили Угольський масив Карпатського державного біосферного заповідника на 4530 га. Він славиться рідкісними буковими пралісами та трав'янистими угрупуваннями.
- На вапнякових скелях зростає прадерево карпатських лісів — тис ягідний.
- На території Углянської сільради знаходиться 8 пам’яток неживої природи: сталактитові печери — Романія, Чур, Жемчужина, Під гребнем, Молочний камінь та Термокса мала і дві скелі-струнчаки — Кам'яні ворота і Дирявий камінь.
- храм Різдва пр. богородиці. 1875.
- Монастир і храм Успіння пр. богородиці. 1993.
Відомі люди
- Немеш Іван Михайлович (* 1981) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Цірик Володимир Миколайович (1993—2016) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Шимон Олександр Петрович (1988—2014) — старший лейтенант, командир взводу 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Загинув під Дебальцевим.
- Симеон (Голубка) (нар.1968) — архієрей УПЦ (МП)
Галерея
- В’їзд до села
- Монастир
- Святкування Великодня в церкві
- Річка
- Школа імені П.М. Феєра
- Район квартирних будинків
- Місток через річку
- Річка
- Будівля сільської ради
- Меморіал загиблим воїнам
Примітки
- (PDF). Українська національна комісія з питань правопису. 2019. Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 22 червня 2022.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Карпатські самоцвіти: Село Угля в історії Карпат: [Закарпат. обл. : іст.-краєзнав. вид.] / Роман Михайло Васильович. — Ужгород: Ліра, 2012. — 302 с. : іл., портр. ; 25 см. — Частина тексту парал. укр., угор. — 300 пр. —
- Угля
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Уґля |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U glya selo v Ukrayini u Zakarpatskij oblasti Marmaroska kotlovina V okolicyah rodovisha nizkoyakisnoyi soli ta marmuru Administrativnij centr Uglyanskoyi silskoyi gromadi selo Uglya U centri sela Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Tyachivskij rajon Gromada Uglyanska silska gromada Kod KATOTTG UA21080170010047994 Osnovni dani Zasnovane 1389 Naselennya 3117 Plosha 24 1 km Gustota naselennya 129 34 osib km Poshtovij indeks 90514 Telefonnij kod 380 3134 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 09 07 pn sh 23 37 47 sh d 48 15194 pn sh 23 62972 sh d 48 15194 23 62972 Koordinati 48 09 07 pn sh 23 37 47 sh d 48 15194 pn sh 23 62972 sh d 48 15194 23 62972 Serednya visota nad rivnem morya 286 m Vodojmi richki Mala Ugolka Velika Ugolka Misceva vlada Adresa radi Zakarpatska obl Tyachivskij r n s Uglya vul Centralna bud 32 Karta Uglya Uglya Mapa Uglya u VikishovishiIstoriyaSelo kolis bulo u vlasnosti korolya Pershimi vidomimi vlasnikami buli sini Aprusha Erdo ta Gergesh yaki takozh buli volodaryami dolini Tereblya Selo bulo podarovano sinam Aprusha korolem Sigizmundom u 1389 roci i sini Aprusha obrali selo miscem svogo prozhivannya Do 16 stolittya chleni rodini zhili pid prizvishem Uglyayi Z legendarnih dzherel vidomo sho v 885 roci v Uglyu pribuli uchni svyatih rivnoapostolnih brativ Kirila i Mefodiya kotri zasnuvali Uglyanskij monastir sho j nini vibliskuye zolotimi banyami na pagorbi Pershij perepis naselennya tut zdijsnili v 1404 roci ugorci z Budapeshta ce j stalo pochatkom oficijnoyi istoriyi sela A svoyu nazvu za odnoyu z versij vono otrimalo vid togo sho v davninu v urochishi Ugolka v vidkritih miscyah mozhna bulo pobachiti bure vugillya yake vikoristovuvali miscevi kovali U 1410 roci polovinu Ugli na chas bulo pridbano Irholci Tatul ale cherez 10 rokiv stalo rumunskim ale potim rusinski Uglyayi dvoryanstvo znovu povernulo selo U 1558 roci v Ugli pobuvalo posolstvo rosijskogo carya Ivana Groznogo Povernuvshis u Moskvu vono peredalo donesennya pro prirodni bagatstva okolic Uglyanskogo monastirya kam yanu sil mineralni dzherela ta roslinnij svit Piznishe Uglyayi vzyali uchast u povstanni v Dordya Dozhi za sho vid nih zabrali majno Monastir i cerkva Uspinnya pr bogorodici 1993 Monastir i hram Uspinnya pr bogorodici 1993 V Ugli isnuvav z 14 st monastir u yakomu perebuvav u 1730 h rr ostannij zakarpatskih pravoslavnih yepiskopiv Dosifej Teodorovich 1788 r monastir zrujnovano Pravoslavnij cholovichij monastir v Ugli buv odnim z najdavnishih na Zakarpatti Zasnovanij u domongolskij period vin vvazhayetsya deyakimi istorikami najdavnishim slov yanskim monastirem Na dumku Ya Golovackogo same pro cej monastir ye zgadka v Ipativskomu litopisi 1262 r Bronzova pechatka Ugolskogo monastirya 14 st znajdena naukovcem O Orosom u zhovtni 1980 r Na pechatci mistitsya napis Pechat Monastira Ougolskogo Voskreseniya Hristova Odniyeyu z najvagomishih postatej Uglyanskoyi abo Zanevskoyi obiteli buv yepiskop Dosifej 1648 1734 yakij zalishiv na polyah cerkovnih knig bagato zapisiv i vlasnih duhovnih virshiv 22 serpnya 1720 r za pravlinnya avstrijskogo imperatora Karla VI usi monastiri ta hrami bulo pidporyadkovano Mukachivskomu uniatskomu yepiskopu a yepiskopa Dosifeya pozbavleno chinu Ale Dosifej ne vtrativ prihilnosti narodu ta svyashennosluzhiteliv i prodovzhuvav visvyachuvati svyashenikiv ta prijmati prostih lyudej za sho buv uv yaznenij v Hustskomu zamku de i pomer u 1734 r Tilo pokijnogo bulo pohovano na teritoriyi Ugolskogo monastirya a jogo mogila i sogodni ye svyatineyu obiteli U 1788 r monastirska cerkva bula derev yanoyu Monastir mav skiti u Dragovi Odarovi Malij i Velikij Ugolkah Same z Odarova perevezli u XVIII st do Kolodnogo derev yanu cerkvu zbudovanu v 1470 r Za odniyeyu z versij monastir znishili v 1735 r Pislya priyednannya Zakarpattya do Chehoslovachchini v 1920 r na misci starogo monastirya vstanovili hrest Zhinochij skit zbuduvav iyeromonah Vikentij Vasil Oros na misci starodavnogo cholovichogo monastirya U 1921 r meshkanec Ugli Bogdan Firinec kupiv u miscevogo yevreya Ignaca Markovicha dilyanku zemli Na gorah za 2 tisyachi koron i na misci de kolis stoyav monastir zbuduvav kaplichku Pislya jogo smerti zemlya stala vlasnistyu sela i o Vikentiyu dovelosya kupuvati dilyanku za 5 tisyach cheskih koron Shob zruchnishe bulo vesti budivnictvo yepiskop Damaskin pereviv o Vikentiya z Nizhnogo Bistrogo de vin sluzhiv do Kricheva U 1934 r kupili dva budinki u Krichevi i perenesli na misce budivnictva Budinki posluzhili materialom dlya sporudzhennya cerkvi i dvoh kelij dlya chenciv sho prijshli z Gorodilivskogo skitu Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni chenci rozijshlisya a v skiti o Vikentij poseliv troh monashok iz Dragivskogo monastirya U 1947 r za nastoyatelki Rafayili na fundamenti staroyi cerkvi zbuduvali novu U radyanskij period monastir ne diyav Zakrili jogo v 1959 r ale derev yanu cerkvu i murovanu baziliku ne zrujnuvali i sporudi postupovo zanepadali Monastir vidrodzheno v 1990 r za iniciativoyu chernic na choli z Hristinoyu Stan Obidvi stari cerkvi rozibrali Na fundamenti baziliki z 1991 do 1993 r zbuduvali murovanu cerkvu Uspinnya pr bogorodici Zveli takozh novi korpusi kelij z domovoyu cerkvoyu sv Ioana Predtechi ta kaplicyu sv Illi U 1992 r v Uspenskij cerkvi vstanovili ikonostas roboti Mihajla Rosadi Cerkva Rizdva pr bogorodici 1875 hram Rizdva pr bogorodici 1875 U dokumentah cerkvu sv Mikoli v Ugli zgaduyut u 1438 roci Yepiskop Olshavskij u 1751 r zgaduye murovanu cerkvu sv Paraskeviyi z vezheyu vkritu shinglami vsima obrazami prikrashenu zbudovanu mizh 1600 i 1650 rokami Zapisano sho cerkva vidpovidala kilkosti naselennya a na odnu ciboriyu potribno bulo 40 rinskih U 1801 r she isnuye cerkva sv Paraskeviyi a v 1875 r vzhe zbudovano novu kam yanu cerkvu bazilichnogo tipu U 1973 1974 r navu rozmalyuvav hudozhnik Vasil Yakubec a v 1988 r pislya togo yak vnaslidok buri rozpisi zatekli avtor onoviv malyuvannya UrochishaU seli ye taki urochisha Mikoti Velike Pole Gruniki Mochar Bokochi Dumbravicya Denisovo Ryabina Bobove Ruskovo Siripaturi Dilok Kirnicya Nizhnij kinec Taki vulici Lesi Ukrayinki Kolyusheva Lenina Radyanska Visokogirna Nova Grunikivska Pershotravneva Petra Feyera Vizvolennya Vajdi Shkilna O Suvorovoyi Gagarina Gorkogo Shevchenka Naberezhna Pidgirna Zelena PrisilkiMonorosh Monorosh kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Uglya Zgadki 1485 Monyoros Ruskovo Ruskovo kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Uglya Zgadki 1892 Ruszkova 1898 Ruszkova 1904 Ruszkova Oroszliget 1907 Oroszliget 1913 Oroszliget 1944 Ruszkova Ruskovo Turistichni miscya V okolicyah sela znahodyatsya rodovisha nizkoyakisnoyi soli ta marmuru Uglyanski okolici vkriti gustimi lisami Ne prosto krasivimi a unikalnimi slavitsya Mala Ugolka v 1958 roci tut stvorili Ugolskij zakaznik a v 1968 mu vidkrili Ugolskij masiv Karpatskogo derzhavnogo biosfernogo zapovidnika na 4530 ga Vin slavitsya ridkisnimi bukovimi pralisami ta trav yanistimi ugrupuvannyami Na vapnyakovih skelyah zrostaye praderevo karpatskih lisiv tis yagidnij Na teritoriyi Uglyanskoyi silradi znahoditsya 8 pam yatok nezhivoyi prirodi stalaktitovi pecheri Romaniya Chur Zhemchuzhina Pid grebnem Molochnij kamin ta Termoksa mala i dvi skeli strunchaki Kam yani vorota i Diryavij kamin hram Rizdva pr bogorodici 1875 Monastir i hram Uspinnya pr bogorodici 1993 Vidomi lyudiNemesh Ivan Mihajlovich 1981 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Cirik Volodimir Mikolajovich 1993 2016 starshij lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Shimon Oleksandr Petrovich 1988 2014 starshij lejtenant komandir vzvodu 128 yi girsko pihotnoyi brigadi Mukacheve Zaginuv pid Debalcevim Simeon Golubka nar 1968 arhiyerej UPC MP GalereyaV yizd do sela Monastir Svyatkuvannya Velikodnya v cerkvi Richka Shkola imeni P M Feyera Rajon kvartirnih budinkiv Mistok cherez richku Richka Budivlya silskoyi radi Memorial zagiblim voyinamPrimitki PDF Ukrayinska nacionalna komisiya z pitan pravopisu 2019 Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2019 Procitovano 22 chervnya 2022 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Karpatski samocviti Selo Uglya v istoriyi Karpat Zakarpat obl ist krayeznav vid Roman Mihajlo Vasilovich Uzhgorod Lira 2012 302 s il portr 25 sm Chastina tekstu paral ukr ugor 300 pr ISBN 978 617 596 092 9 Uglya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Uglya Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi