Олександр Іванович Тихий (22 жовтня 1962, Київ — 2021) — український живописець і педагог; член Спілки художників України з 1994 року.
Тихий Олександр Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 22 жовтня 1962 Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Смерть | 2021 | |||
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Жанр | портрет, пейзаж, натюрморт і жанрове малярство | |||
Навчання | Київський державний художній ліцей імені Тараса Шевченка і Київський державний художній інститут (1987) | |||
Діяльність | художник, викладач університету | |||
Вчитель | Чеканюк Вілен Андрійович і Стороженко Микола Андрійович | |||
Працівник | Київський національний університет будівництва і архітектури | |||
Член | Спілка художників України | |||
Батько | Тихий Іван Антонович | |||
Мати | Божко Ніна Григорівна | |||
| ||||
Біографія
Народився 22 жовтня 1962 року в місті Києві (нині Україна). Син художників Івана Тихого та Ніни Божко. Закінчив у Києві Республіканську художню школу імені Тараса Шевченка, після чого працював учбовим майстром на кафедрі графіки Київського художнього інституту. Протягом 1981—1987 років навчався у ньому на монументальному відділенні живописного факультету, був учнем Вілена Чеканюка, Миколи Стороженка.
Після строкової служби в Радянській армії працював у творчо-виробничому об'єднанні «Художник». Викладав у Київському національному університеті будівництва і архітектури. Мешкав у Києві в будинку на вулиці Героїв Севастополя, № 17Б, квартира № 62. Помер у 2021 році. Похований разом із родиною на Лук'янівському кладовищі, поблизу склепа Сольських (ділянка № 9, 50°28′06″ пн. ш. 30°27′14″ сх. д. / 50.4685111° пн. ш. 30.4540778° сх. д.).
Творчість
Працював у галузях станкового (писав тематичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти) і монументального живопису. Серед робіт:
- станковий живопис
- «Вітер з гір» (1986);
- «В краю далекім» (1989);
- «Вечірній краєвид» (1989);
- «Туманний ранок» (1990);
- серія портретів українських гетьманів (1991);
- «Козацький курган» (1996);
- «Ноктюрн» (1998);
- «На Дніпрі» (2000);
- «Останній кошовий» (2007);
- «На річці Рось» (2007);
- «Під враженням Веласкеса» (2008);
- «Михайло Грушевський» (2008).
- «Кошовий Іван Сірко» (1991), «Гетьман Сагайдачний» (1993);
- у спорткомплексі Київського педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. (1992).
Роботи художника знаходяться в музеях Переяслава, Батурина, Канева, у приватних збірках в Україні, Канаді, Франції, Нідерландах та інших країнах.
Примітки
- Олександр Тихий // Золота книга України. Вибирай українське 2010. Українська конфедерація журналістів.
- Тихий Олександр Іванович // Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, С. 246.
- Рік смерті вказаний на надгробному пам'ятнику.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Tihij Oleksandr Ivanovich Tihij 22 zhovtnya 1962 Kiyiv 2021 ukrayinskij zhivopisec i pedagog chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1994 roku Tihij Oleksandr IvanovichNarodzhennya22 zhovtnya 1962 1962 10 22 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRSmert2021PohovannyaDerzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikKrayina SRSR UkrayinaZhanrportret pejzazh natyurmort i zhanrove malyarstvoNavchannyaKiyivskij derzhavnij hudozhnij licej imeni Tarasa Shevchenka i Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institut 1987 Diyalnisthudozhnik vikladach universitetuVchitelChekanyuk Vilen Andrijovich i Storozhenko Mikola AndrijovichPracivnikKiyivskij nacionalnij universitet budivnictva i arhitekturiChlenSpilka hudozhnikiv UkrayiniBatkoTihij Ivan AntonovichMatiBozhko Nina GrigorivnaBiografiyaNarodivsya 22 zhovtnya 1962 roku v misti Kiyevi nini Ukrayina Sin hudozhnikiv Ivana Tihogo ta Nini Bozhko Zakinchiv u Kiyevi Respublikansku hudozhnyu shkolu imeni Tarasa Shevchenka pislya chogo pracyuvav uchbovim majstrom na kafedri grafiki Kiyivskogo hudozhnogo institutu Protyagom 1981 1987 rokiv navchavsya u nomu na monumentalnomu viddilenni zhivopisnogo fakultetu buv uchnem Vilena Chekanyuka Mikoli Storozhenka Nadgrobnij pam yatnik Pislya strokovoyi sluzhbi v Radyanskij armiyi pracyuvav u tvorcho virobnichomu ob yednanni Hudozhnik Vikladav u Kiyivskomu nacionalnomu universiteti budivnictva i arhitekturi Meshkav u Kiyevi v budinku na vulici Geroyiv Sevastopolya 17B kvartira 62 Pomer u 2021 roci Pohovanij razom iz rodinoyu na Luk yanivskomu kladovishi poblizu sklepa Solskih dilyanka 9 50 28 06 pn sh 30 27 14 sh d 50 4685111 pn sh 30 4540778 sh d 50 4685111 30 4540778 TvorchistPracyuvav u galuzyah stankovogo pisav tematichni kartini portreti pejzazhi natyurmorti i monumentalnogo zhivopisu Sered robit stankovij zhivopis Viter z gir 1986 V krayu dalekim 1989 Vechirnij krayevid 1989 Tumannij ranok 1990 seriya portretiv ukrayinskih getmaniv 1991 Kozackij kurgan 1996 Noktyurn 1998 Na Dnipri 2000 Ostannij koshovij 2007 Na richci Ros 2007 Pid vrazhennyam Velaskesa 2008 Mihajlo Grushevskij 2008 mozayiki Koshovij Ivan Sirko 1991 Getman Sagajdachnij 1993 u sportkompleksi Kiyivskogo pedagogichnogo universitetu imeni Mihajla Dragomanova 1992 Roboti hudozhnika znahodyatsya v muzeyah Pereyaslava Baturina Kaneva u privatnih zbirkah v Ukrayini Kanadi Franciyi Niderlandah ta inshih krayinah PrimitkiOleksandr Tihij Zolota kniga Ukrayini Vibiraj ukrayinske 2010 Ukrayinska konfederaciya zhurnalistiv Tihij Oleksandr Ivanovich Dovidnik chleniv Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Kiyiv 2003 S 246 Rik smerti vkazanij na nadgrobnomu pam yatniku