ГЕС ГАЕС Гоенварте Hohenwarte гідроакумулювальна електростанція в Німеччині на річці Заале ліва притока Ельби у федераль

ГЕС-ГАЕС Гоенварте (Hohenwarte) — гідроакумулювальна електростанція в Німеччині на річці Заале (ліва притока Ельби), у федеральній землі Тюрингія.

ГЕС-ГАЕС Гоенварте
Верхній резервуар станції
50°36′51″ пн. ш. 11°29′28″ сх. д. / 50.61441666669477257° пн. ш. 11.49133333336077811° сх. д.Координати: 50°36′51″ пн. ш. 11°29′28″ сх. д. / 50.61441666669477257° пн. ш. 11.49133333336077811° сх. д.
Країна	Німеччина
Стан	діюча
Річка	Заале
Каскад	Каскад на Заале
Початок будівництва	1936
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1942–1959
Основні характеристики
Установлена потужність	62,75 (турбінний режим) / 34 (насосний режим) МВт
Тип ГЕС	пригреблева, гідроакумулююча
Розрахований напір	55 (максимальний 67,9) м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	3
Витрата через турбіни	55 (турбінний режим) / 26 (насосний режим) м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	2х32 МВА + 1х5,5 МВА
Потужність гідроагрегатів	2х30 + 1х2,75 (турбінний режим) МВт
Основні споруди
Тип греблі	бетонна (верхній резервуар)
Висота греблі	75 (верхній резервуар) м
Довжина греблі	412 (верхній резервуар) / 215 (нижній резервуар) м
Власник	Vattenfall
ГЕС-ГАЕС Гоенварте
Мапа

Обидва її резервуари створені на Заале: верхній греблею Гоенварте, нижній греблею Айхіхт. Таким чином, окрім роботи в режимі гідроакумуляції, станція виробляє електроенергію за рахунок природного припливу річки. Будівництво бетонної греблі Гоенварте розпочалось у 1936 році та завершилось у 1941-му. Окрім забезпечення гідроенергетичних потреб, споруда виконує протиповеневі функції та за рахунок дозування відпуску води здійснює підтримку судноплавства по Ельбі в літній період. Гребля має висоту 75 метрів, довжину 412 метрів та ширину 6,7 метра. Вона створила четверте за об'ємом водосховище в Німеччині — 181 млн м³. Площа його поверхні 7,3 км², довжина 27 км. По греблі прокладена автомобільна дорога.

В 1942 році станцію Гоенварте обладнали однією турбіною Френсіс потужністю 30 МВт. По завершенні війни вона була розібрана, упакована та відправлена до СРСР як репарації. Проте тут їй так і не знайшли застосування, і в наступному десятилітті повернули до НДР. У 1959 році гідроелектростанція Гоенварте відновила свою роботу. При цьому окрім змонтованої назад першої турбіни на ній встановили ще одну таку ж та додали невелику горизонтальну турбіну потужністю 2,75 МВт, що довело загальну потужність станції до 62,75 МВт.

Крім турбін, ГАЕС обладнана двома насосами сукупною потужністю 34 МВт, які використовуються для запасання води в режимі гідроакумуляції.

Можливо відзначити, що водосховище греблі Айхіхт об'ємом 5,14 млн м³ виконує роль нижнього резервуару також для спорудженої у 1960-х роках ГАЕС Гоенварте ІІ. Крім того, тут діє мала ГЕС потужністю 3,4 МВт.

Примітки

Hildebrand, Christian. . www.christianhildebrand.de. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 14 травня 2017.
Kachold, Anke. . www.gemeinde-hohenwarte.de. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 14 травня 2017.
. www.trianel-thueringen.de (нім.). Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 14 травня 2017.
. powerplants.vattenfall.com. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 14 травня 2017.

[1] Hildebrand, Christian. . www.christianhildebrand.de. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 14 травня 2017.

[2] Kachold, Anke. . www.gemeinde-hohenwarte.de. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 14 травня 2017.

[3] . www.trianel-thueringen.de (нім.). Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 14 травня 2017.

[4] . powerplants.vattenfall.com. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 14 травня 2017.