Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Самійлович Бу́ханець (нар. 29 вересня 1897 — пом. 1975) — український бандурист-баритон, скрипаль, художник-аматор, репортер, дендролог. 30 своїх останніх років присвятив популяризації бандури в Криму.
| Михайло Буханець | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Михайло Самійлович Буханець |
| Народився | 29 вересня 1897 |
| Помер | 1975 |
| Національність | українець |
| Діяльність | бандурист, скрипаль, художник |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (квітень 2018) |
Життєпис
Народився в селі Райгород Київської губернії в сім'ї селянина-бідняка (єдиного грамотного члена сім'ї). Після закінчення двокласної Райгородської школи, яку відвідував з перервами з 19 серпня 1914 р. по 12 квітня 1919 р., навчався у вчительській семінарії ім. М. В. Гоголя. Поступив у Харківський університет, де був мобілізований 2 лютого 1920 року в ряди Червоної Армії. Демобілізувався 1 серпня 1920 року, але в університет не повернувся через сімейні обставини. Працював вчителем. Закінчив Черкаські педкурси (1921), Полтавські кооперативні курси, «був у медінституті на 2-ім курсі». «14 серпня 1934 р. закінчив повний курс агробіологічного відділу шкільного факультету Харківського Інституту Соціального виховання».
Велико-Сорочинська учительська семінарія була вогнищем жорстокої русифікації української студентської молоді, якій сурово заборонялось вживати рідну мову не лише на уроках, а й в позаурочний час. Треба було розмовляти, писати і думати лише по-російськи. Найменший непослух сурово карався аж до виключення із семінарії. Мова-хижак в'їдалась в душу і серце підростаючого покоління. І цьому важко було протистояти. Вся політика окупаційної влади спрямовувалась не те, щоб денаціоналізувати Україну руками українців. Провадилось глобальне ояничарення українського національного духу. Так характеризує Михайло Буханець свої студентські роки проведені в семінарії до революційних подій 1917 року. З повстанням Української Народної Республіки семінарію було реформовано. В її програму входило 15 предметів, в числі яких була і методика української мови, а при проведені практичних занять «в зразковій, при семінарії, школі» українська мова стояла на першому місті. Справознавство велося рідною мовою. Штамп на свідоцтві М.Буханця: «Велико-Сорочинська вчительська семінарія ймення М. В. Гоголя № 758 23 / 10 грудня 1919 р.»
Про початок своєї музичної діяльності Михайло Самійлович пише: «Співати в хорі розпочав з семи років під керівництвом хорошого композитора …» / був приходським священиком села Райгород і, ймовірно, кваліфікованим регентом-хормейстером. Створював мелодії на свої тексти. Включав їх у свій концертний репертуар. Зберігся текст пісні «Ох, ненечко моя!» (7 куплетів).
У семінарії був предмет співи та музика, в який входила і гра на скрипці. Останньою бандурист добре володів. Мав власний інструмент.
Про початок кобзарювання Михайло Самійлович розповідає: „Колись я став випадково кобзарем. Навчаючись в семінарії, на лотерейний квиток вартістю в 50 копійок мені дісталась кобза вартістю в 25 карбованців. Я тоді вже якось грав на балалайці, мандоліні, гітарі, скрипці, сопілці, виграні, взагалі на тому, що попадало під руки. Кобзу я вперше побачив тоді, коли її виграв. Скільки мої товариші не домагалися, щоб я її відпродав, я не погодився. Став ходити до визначного тоді українського кобзаря Кравченка Михайла… Він тоді уже був нагороджений царським урядом персональною медаллю: «За собирание и хранение родной старины» і пенсією довічно в сумі 3 карбованців на місяць.
Більше десяти своїх уроків мені дав Кравченко. Далі я сам підбирав мелодії, як акомпанемент до голосу.“ (Лист до Олексія Нирка від 23 січня 1970 р.)
Це було десь 1915 року. Починаючи з цих пір М.Буханець веде досить інтенсивну кобзарську діяльність: виступає на концертах, пише поетичні тексти і музику до них, створює супровід для бандури, користуючись збірками українських народних пісень, таких як «Золоті ключі» Дмитра Ревуцького. «Більшість пісень з цього збірника були в моєму репертуарі». Він учить гри на бандурі талановиту падчерицю (1920—1978). Людмила вчилась в Одеській консерваторії на хормейстерському факультеті, який не закінчила через війну, але з бандурою не розлучалася до кінця життя. «Мій репертуар, — пише М.Буханець, — зростав до 1933 року. А далі злидні (голодовка) і простуда забрали і голос, і скрипку, і кобзу. А що то за кобзар безголосий? За безцінь пішли мої речі, та я спас свою сім'ю». На прохання записати свій репертуар Михайло Самійлович відповідає: «Щоб збагнути свій пісенний репертуар я безсилий. Він занадто громіздкий. В ньому крім українських пісень багато російських, білоруських, навіть французькою мовою, мовою есперанто.» (Лист до О.Нирка від 27 квітня 1970 р.). Як бачимо, кобзар володів великим репертуаром, у якому була ще й народна інструментальна музика та дві думи перейняті від вчителя Михайла Степановича Кравченка (1858—1917). Це думи та . Визнаючи, що «мій репертуар і був величенький» кобзар хоч і поетично, але аж занадто скромно оцінює свою кобзарську діяльність: «Що мій спів під акомпанемент кобзи десь там, у глухім селі і прошелестів, як легенький вітерець у степу, поколисавши десяток-другий билинок, вартість його нікчемна». (Лист від 27 квітня 1970 р.).
Після Голодомору «знов з'явилась кобза» і Михайло Буханець не без успіху продовжує концертно-кобзарську діяльність, 30 років якої пов'язані з Кримом.
В час німецько-фашистської окупації він тяжко занедужав. «Мене німці перетворили в полутруп» і лише завдяки вірній дружині (дівоче — Назаренко) (1902—1961) «за п'ять років наполегливої праці, піклування і лікування удалося поставити мене на ноги, привести в стан працездатності».
Після одужання бандурист не повертався на вчительську ниву. Працює слюсарем, садівником Одеської залізниці. Переважно живе в місті . Виступає з концертами як сам, так і з донькою Людмилою. До речі, робота М.Буханця на залізниці розширювала ареал його концертування.
1954 року переїжджає в Крим і обіймає посаду садівника в Алуштинському санаторії Бескид / «Утес»/. Своє господарство тримав в ідеальному стані. Його ставлять в приклад садівникам Криму. На його базі проводять обласні семінари, конференції. Йому постійно керівництво санаторію виносить подяки, нагороджує грамотами, значком «Відмінник курортів Криму» /Посвідчення № 229 від 29 квітня 1959 р./.
Ось що пише М. С. Буханцю начальник центрального Гурзуфського санаторію Міністерства Оборони полковник медслужби : „Убывая из дома отдыха «Алушта» Военной ордена Ленина Академии БТВ им. Сталина, разрешите мне выразить Вам благодарность за совместную многолетнюю работу и оказанную мне помощь в создании хорошей здравницы для генералов, офицеров и их семей и пожелать Вам творческих успехов в работе“.
Як висококваліфікований дендролог Михайло Самійлович виступає з доповідями на наукових конференціях в . В час будівництва автобусно-тролейбусної траси Сімферополь — Ялта працював інспектором-дендрологом. За його рекомендаціями і безпосередньою участю провадилось обсадження схилів дороги. Зокрема, для закріплення їх ґрунту він запропонував понасаджувати — кущ з великим розгалуженням корневища. «Трасу він обсадив!» (В.Прокоф'єв).
Як публіцист і громадянин М.Буханець втручається в різні аспекти державно-культурного будівництва країни. В його архіві зберігся відгук на два поетичні твори «Первомайская песня» і «Нашей прессе» завідувача відділу літератури та мистецтва (газети «Правда Украины» від 28 травня 1945 р.) та редактора газети «Черноморский гудок» Н.Болдирєва на допис «Там, где критика в загоне» від 26 травня 1953 р. А також стаття „Редактору «Курортной газеты» тов. Г.Супрунюку / Копия секретарю Ялтинского горкома КПУ“. „Разом с этим письмом я посылаю заметку в «Правду», пусть она скажет своё веское слово“. Рукопис статті не датований. Має 4 сторінки щільного тексту. В ній „Речь идет о «творении» под броским названием «Из арабского дневника» автора А.Ященка…“( згодом голова обласного товариства «Україна»). М. Буханець гнівно і безкомпромісно розвінчує неуцтво і претензійність автора і докоряє редактору за публікацію матеріалу. Чергова праця: «Ленинград. Радио. Отдел литературно-драматического вещания». 1962 рік. 14 сторінок. Відгук на передачу «Хозяйка дома», у якому торкається сімейних відносин, побудови сім'ї, що ґрунтується на багатому позитивному особистому досвіді та живих прикладах з навколишньої дійсності.
Михайло Самійлович захоплювався живописом. Віддавав перевагу кримським пейзажам. Написав портрети свого вчителя Михайла Кравченка, дружини та падчерці Людмили з бандурою. Картини забрав син Геннадій, деякі лишилися у В.Прокоф'єва, портрет М.Кравченка зберігається в автора.
Довгі роки Михайло Самійлович писав роман, рукопис якого налічував понад тисячу сторінок. За словами В. М. Прокоф'єва — лікаря рентгенолога, друга М.Буханця, роман автобіографічний. Головний його герой Борис Лагода — прототип лікар-академік М. Д. Стражеско (1876—1952) (незаконнонародженого). Це був самородок. Його дружина — лікар з Харківщини, дворянка. Роман писався і перероблявся довго. Автор заповідав його В Прокоф'єву з надією, що він його опублікує. Прокоф'єв роман читав, радив для публікації переробити деякі місця. «Ні! Я пишу, як було!» — відповів М.Буханець і категорично відмовився змінити навіть букву. — «Я люблю правду!» — був безкомпромісним в житті і в мистецтві. В романі свідомо не сфальшивив жодним словом.
В останні місяці Михайло Самійлович випивав стакан червоного вина і писав всю ніч. Працював на знос. Така праця стала роковою -його розбив параліч. Згідно з довідкою Уютнинського фельдшерського пункту від 6 грудня 1973 р. у нього були спазми судин мозку. Атеросклероз 3-го ступеня. Склероз судин серця і мозку…
Місця роботи для Михайла Самійловича були тереном для його скромної кобзарської діяльності. А це довгі-предовгі роки. Природно, як дихання, висівалось музично-духовне зерно і осідало-проростало в щедрих людських серцях. Збагачувало їх, формувало їх національне світобачення і чекало часу, щоб вибухнути з незнаною силою. М.Буханець не виступав на олімпіадах, на оглядах самодіяльності, не одержував нагород як кобзар.- Про нього не шуміла преса. Та про себе він міг сказати: «Ми прямо йшли. У нас нема зерна неправди за собою!» (Т.Шевченко). Це тип кобзаря скромного й малопомітного на часом галасливому кобзарському обрії. Це кобзар, який, як той чорний віл, тихо тягнув нелегкого кобзарського воза по білому світу аж до домовини. Він непомітно з'явився і непомітно згас, як і не було його. А був. А буде! І так спокон віку на нашій славній Україні!
Нирко Олексій, Заслужений працівник культури України, Ялта, 2003.
| Ця стаття не містить . (квітень 2018) |
 | Це незавершена стаття про бандуриста чи бандуристку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Buhanec Mihajlo Samijlovich Bu hanec nar 29 veresnya 1897 pom 1975 ukrayinskij bandurist bariton skripal hudozhnik amator reporter dendrolog 30 svoyih ostannih rokiv prisvyativ populyarizaciyi banduri v Krimu Mihajlo BuhanecIm ya pri narodzhenniMihajlo Samijlovich BuhanecNarodivsya29 veresnya 1897 1897 09 29 Pomer1975NacionalnistukrayinecDiyalnistbandurist skripal hudozhnikAlma materHNU im V N KarazinaZakladHNU im V N Karazina Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2018 ZhittyepisNarodivsya v seli Rajgorod Kiyivskoyi guberniyi v sim yi selyanina bidnyaka yedinogo gramotnogo chlena sim yi Pislya zakinchennya dvoklasnoyi Rajgorodskoyi shkoli yaku vidviduvav z perervami z 19 serpnya 1914 r po 12 kvitnya 1919 r navchavsya u vchitelskij seminariyi im M V Gogolya Postupiv u Harkivskij universitet de buv mobilizovanij 2 lyutogo 1920 roku v ryadi Chervonoyi Armiyi Demobilizuvavsya 1 serpnya 1920 roku ale v universitet ne povernuvsya cherez simejni obstavini Pracyuvav vchitelem Zakinchiv Cherkaski pedkursi 1921 Poltavski kooperativni kursi buv u medinstituti na 2 im kursi 14 serpnya 1934 r zakinchiv povnij kurs agrobiologichnogo viddilu shkilnogo fakultetu Harkivskogo Institutu Socialnogo vihovannya Veliko Sorochinska uchitelska seminariya bula vognishem zhorstokoyi rusifikaciyi ukrayinskoyi studentskoyi molodi yakij surovo zaboronyalos vzhivati ridnu movu ne lishe na urokah a j v pozaurochnij chas Treba bulo rozmovlyati pisati i dumati lishe po rosijski Najmenshij neposluh surovo karavsya azh do viklyuchennya iz seminariyi Mova hizhak v yidalas v dushu i serce pidrostayuchogo pokolinnya I comu vazhko bulo protistoyati Vsya politika okupacijnoyi vladi spryamovuvalas ne te shob denacionalizuvati Ukrayinu rukami ukrayinciv Provadilos globalne oyanicharennya ukrayinskogo nacionalnogo duhu Tak harakterizuye Mihajlo Buhanec svoyi studentski roki provedeni v seminariyi do revolyucijnih podij 1917 roku Z povstannyam Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki seminariyu bulo reformovano V yiyi programu vhodilo 15 predmetiv v chisli yakih bula i metodika ukrayinskoyi movi a pri provedeni praktichnih zanyat v zrazkovij pri seminariyi shkoli ukrayinska mova stoyala na pershomu misti Spravoznavstvo velosya ridnoyu movoyu Shtamp na svidoctvi M Buhancya Veliko Sorochinska vchitelska seminariya jmennya M V Gogolya 758 23 10 grudnya 1919 r Pro pochatok svoyeyi muzichnoyi diyalnosti Mihajlo Samijlovich pishe Spivati v hori rozpochav z semi rokiv pid kerivnictvom horoshogo kompozitora buv prihodskim svyashenikom sela Rajgorod i jmovirno kvalifikovanim regentom hormejsterom Stvoryuvav melodiyi na svoyi teksti Vklyuchav yih u svij koncertnij repertuar Zberigsya tekst pisni Oh nenechko moya 7 kupletiv U seminariyi buv predmet spivi ta muzika v yakij vhodila i gra na skripci Ostannoyu bandurist dobre volodiv Mav vlasnij instrument Pro pochatok kobzaryuvannya Mihajlo Samijlovich rozpovidaye Kolis ya stav vipadkovo kobzarem Navchayuchis v seminariyi na loterejnij kvitok vartistyu v 50 kopijok meni distalas kobza vartistyu v 25 karbovanciv Ya todi vzhe yakos grav na balalajci mandolini gitari skripci sopilci vigrani vzagali na tomu sho popadalo pid ruki Kobzu ya vpershe pobachiv todi koli yiyi vigrav Skilki moyi tovarishi ne domagalisya shob ya yiyi vidprodav ya ne pogodivsya Stav hoditi do viznachnogo todi ukrayinskogo kobzarya Kravchenka Mihajla Vin todi uzhe buv nagorodzhenij carskim uryadom personalnoyu medallyu Za sobiranie i hranenie rodnoj stariny i pensiyeyu dovichno v sumi 3 karbovanciv na misyac Bilshe desyati svoyih urokiv meni dav Kravchenko Dali ya sam pidbirav melodiyi yak akompanement do golosu List do Oleksiya Nirka vid 23 sichnya 1970 r Ce bulo des 1915 roku Pochinayuchi z cih pir M Buhanec vede dosit intensivnu kobzarsku diyalnist vistupaye na koncertah pishe poetichni teksti i muziku do nih stvoryuye suprovid dlya banduri koristuyuchis zbirkami ukrayinskih narodnih pisen takih yak Zoloti klyuchi Dmitra Revuckogo Bilshist pisen z cogo zbirnika buli v moyemu repertuari Vin uchit gri na banduri talanovitu padchericyu 1920 1978 Lyudmila vchilas v Odeskij konservatoriyi na hormejsterskomu fakulteti yakij ne zakinchila cherez vijnu ale z banduroyu ne rozluchalasya do kincya zhittya Mij repertuar pishe M Buhanec zrostav do 1933 roku A dali zlidni golodovka i prostuda zabrali i golos i skripku i kobzu A sho to za kobzar bezgolosij Za bezcin pishli moyi rechi ta ya spas svoyu sim yu Na prohannya zapisati svij repertuar Mihajlo Samijlovich vidpovidaye Shob zbagnuti svij pisennij repertuar ya bezsilij Vin zanadto gromizdkij V nomu krim ukrayinskih pisen bagato rosijskih biloruskih navit francuzkoyu movoyu movoyu esperanto List do O Nirka vid 27 kvitnya 1970 r Yak bachimo kobzar volodiv velikim repertuarom u yakomu bula she j narodna instrumentalna muzika ta dvi dumi perejnyati vid vchitelya Mihajla Stepanovicha Kravchenka 1858 1917 Ce dumi Pro Marusyu Boguslavku ta Pro samarskih brativ Viznayuchi sho mij repertuar i buv velichenkij kobzar hoch i poetichno ale azh zanadto skromno ocinyuye svoyu kobzarsku diyalnist Sho mij spiv pid akompanement kobzi des tam u gluhim seli i proshelestiv yak legenkij viterec u stepu pokolisavshi desyatok drugij bilinok vartist jogo nikchemna List vid 27 kvitnya 1970 r Pislya Golodomoru znov z yavilas kobza i Mihajlo Buhanec ne bez uspihu prodovzhuye koncertno kobzarsku diyalnist 30 rokiv yakoyi pov yazani z Krimom V chas nimecko fashistskoyi okupaciyi vin tyazhko zaneduzhav Mene nimci peretvorili v polutrup i lishe zavdyaki virnij druzhini divoche Nazarenko 1902 1961 za p yat rokiv napoleglivoyi praci pikluvannya i likuvannya udalosya postaviti mene na nogi privesti v stan pracezdatnosti Pislya oduzhannya bandurist ne povertavsya na vchitelsku nivu Pracyuye slyusarem sadivnikom Odeskoyi zaliznici Perevazhno zhive v misti Vistupaye z koncertami yak sam tak i z donkoyu Lyudmiloyu Do rechi robota M Buhancya na zaliznici rozshiryuvala areal jogo koncertuvannya 1954 roku pereyizhdzhaye v Krim i obijmaye posadu sadivnika v Alushtinskomu sanatoriyi Beskid Utes Svoye gospodarstvo trimav v idealnomu stani Jogo stavlyat v priklad sadivnikam Krimu Na jogo bazi provodyat oblasni seminari konferenciyi Jomu postijno kerivnictvo sanatoriyu vinosit podyaki nagorodzhuye gramotami znachkom Vidminnik kurortiv Krimu Posvidchennya 229 vid 29 kvitnya 1959 r Os sho pishe M S Buhancyu nachalnik centralnogo Gurzufskogo sanatoriyu Ministerstva Oboroni polkovnik medsluzhbi Ubyvaya iz doma otdyha Alushta Voennoj ordena Lenina Akademii BTV im Stalina razreshite mne vyrazit Vam blagodarnost za sovmestnuyu mnogoletnyuyu rabotu i okazannuyu mne pomosh v sozdanii horoshej zdravnicy dlya generalov oficerov i ih semej i pozhelat Vam tvorcheskih uspehov v rabote Yak visokokvalifikovanij dendrolog Mihajlo Samijlovich vistupaye z dopovidyami na naukovih konferenciyah v V chas budivnictva avtobusno trolejbusnoyi trasi Simferopol Yalta pracyuvav inspektorom dendrologom Za jogo rekomendaciyami i bezposerednoyu uchastyu provadilos obsadzhennya shiliv dorogi Zokrema dlya zakriplennya yih gruntu vin zaproponuvav ponasadzhuvati kush z velikim rozgaluzhennyam kornevisha Trasu vin obsadiv V Prokof yev Yak publicist i gromadyanin M Buhanec vtruchayetsya v rizni aspekti derzhavno kulturnogo budivnictva krayini V jogo arhivi zberigsya vidguk na dva poetichni tvori Pervomajskaya pesnya i Nashej presse zaviduvacha viddilu literaturi ta mistectva gazeti Pravda Ukrainy vid 28 travnya 1945 r ta redaktora gazeti Chernomorskij gudok N Boldiryeva na dopis Tam gde kritika v zagone vid 26 travnya 1953 r A takozh stattya Redaktoru Kurortnoj gazety tov G Suprunyuku Kopiya sekretaryu Yaltinskogo gorkoma KPU Razom s etim pismom ya posylayu zametku v Pravdu pust ona skazhet svoyo veskoe slovo Rukopis statti ne datovanij Maye 4 storinki shilnogo tekstu V nij Rech idet o tvorenii pod broskim nazvaniem Iz arabskogo dnevnika avtora A Yashenka zgodom golova oblasnogo tovaristva Ukrayina M Buhanec gnivno i bezkompromisno rozvinchuye neuctvo i pretenzijnist avtora i dokoryaye redaktoru za publikaciyu materialu Chergova pracya Leningrad Radio Otdel literaturno dramaticheskogo veshaniya 1962 rik 14 storinok Vidguk na peredachu Hozyajka doma u yakomu torkayetsya simejnih vidnosin pobudovi sim yi sho gruntuyetsya na bagatomu pozitivnomu osobistomu dosvidi ta zhivih prikladah z navkolishnoyi dijsnosti Mihajlo Samijlovich zahoplyuvavsya zhivopisom Viddavav perevagu krimskim pejzazham Napisav portreti svogo vchitelya Mihajla Kravchenka druzhini ta padcherci Lyudmili z banduroyu Kartini zabrav sin Gennadij deyaki lishilisya u V Prokof yeva portret M Kravchenka zberigayetsya v avtora Dovgi roki Mihajlo Samijlovich pisav roman rukopis yakogo nalichuvav ponad tisyachu storinok Za slovami V M Prokof yeva likarya rentgenologa druga M Buhancya roman avtobiografichnij Golovnij jogo geroj Boris Lagoda prototip likar akademik M D Strazhesko 1876 1952 nezakonnonarodzhenogo Ce buv samorodok Jogo druzhina likar z Harkivshini dvoryanka Roman pisavsya i pereroblyavsya dovgo Avtor zapovidav jogo V Prokof yevu z nadiyeyu sho vin jogo opublikuye Prokof yev roman chitav radiv dlya publikaciyi pererobiti deyaki miscya Ni Ya pishu yak bulo vidpoviv M Buhanec i kategorichno vidmovivsya zminiti navit bukvu Ya lyublyu pravdu buv bezkompromisnim v zhitti i v mistectvi V romani svidomo ne sfalshiviv zhodnim slovom V ostanni misyaci Mihajlo Samijlovich vipivav stakan chervonogo vina i pisav vsyu nich Pracyuvav na znos Taka pracya stala rokovoyu jogo rozbiv paralich Zgidno z dovidkoyu Uyutninskogo feldsherskogo punktu vid 6 grudnya 1973 r u nogo buli spazmi sudin mozku Ateroskleroz 3 go stupenya Skleroz sudin sercya i mozku Miscya roboti dlya Mihajla Samijlovicha buli terenom dlya jogo skromnoyi kobzarskoyi diyalnosti A ce dovgi predovgi roki Prirodno yak dihannya visivalos muzichno duhovne zerno i osidalo prorostalo v shedrih lyudskih sercyah Zbagachuvalo yih formuvalo yih nacionalne svitobachennya i chekalo chasu shob vibuhnuti z neznanoyu siloyu M Buhanec ne vistupav na olimpiadah na oglyadah samodiyalnosti ne oderzhuvav nagorod yak kobzar Pro nogo ne shumila presa Ta pro sebe vin mig skazati Mi pryamo jshli U nas nema zerna nepravdi za soboyu T Shevchenko Ce tip kobzarya skromnogo j malopomitnogo na chasom galaslivomu kobzarskomu obriyi Ce kobzar yakij yak toj chornij vil tiho tyagnuv nelegkogo kobzarskogo voza po bilomu svitu azh do domovini Vin nepomitno z yavivsya i nepomitno zgas yak i ne bulo jogo A buv A bude I tak spokon viku na nashij slavnij Ukrayini Nirko Oleksij Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Yalta 2003 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2018 Ce nezavershena stattya pro bandurista chi banduristku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi