Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття не містить посилань на джерела Ви можете допомогти поліпшити цю статтю додавши посилання на надійні авторитетн

Босанова

Босанова
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (Травень 2020)

Босано́ва (трапляється також босса-нова, порт. bossa nova) — стильовий напрямок у джазі, що виник на початку 1960-х років під впливом кул-джаз на бразильську народну музику, зокрема самбу. Піонерами напрямку вважаються бразильські музиканти Антоніу Карлус Жобін (Antonio Carlos Jobim) та Жуан Жілберту (João Gilberto).

Босанова
Дата створення / заснування 1958
Країна походження image Бразилія
image Босанова у Вікісховищі

Із Жобіном, як «гуру», нова босса-нова швидко завоювала популярність серед молодих музикантів та отримала своїх фанатів, здебільшого молоді, а пізніше й людей різного віку й уподобань.

Витоки та історія

Музика походить від самби але складніша в гармонічному відношенні та менш ударна. Вплив на босса-нову північноамериканських джазових стилів, таких як кул-джаз, є предметом дискусій серед істориків та прихильників, але очевидне «відчуття прохолоди» властиве також кул-джазу.

Першим твором босанови вважають пісню «Chega de Saudade», написану Антоніу Карлусом Жобіном, що була презентована 1958 року як окремий сингл, а незабаром вийшла в альбомі Жуана Жілберту, що мав ту ж саму назву, що й пісня (1959).

Після презентації альбому Жілберту, а також фільму «Чорний Орфей» (1959), босанова отримала поширення й у інших країнах Латинської Америки, а згодом потрапила і до Північної Америки через американських джазових музикантів. В 1963 жанр Босанови пережив справжній бум, надзвичайною популярністю користувалися записи дуету Жуана Жілберту й Стена Гетца, а також інших знаменитих джазових виконавців, таких як Елла Фіцджеральд і Френк Сінатра та інші.

Інструменти

Босанова звичайно виконується на класичній гітарі з нейлоновими струнами, (грають пальцями, без медіатора). В найпростішому випадку босанова може виконуватись дуетом — гітаристом та вокалістом, як приклад — дует Антоніу Карлус Жобін та Жуан Жілберту. Гітара завжди несе на собі головну ритмічну функцію. .

Іншим, хоча й менш важливим ніж гітара, інструментом є фортепіано — Жобін писав для фортепіано і використав цей інструмент в більшості власних записів. Фортепіано також слугувало своєрідним стилістичним мостом між босановою та джазом.

Барабани і ударні не мають важливого значення. Проте, існує характерний для босанови барабанний стиль, що характеризується безперервними вісімками на хай-хеті (імітація бубону самби) і грою по обідку.

Соковитий оркестровий супровід асоціюється з американським образом босанови. Він зустрічається в багатьох записах Жобіна, але загалом для босанови не характерний.

Структура

Босанова містить в своїй основі ритм, що спирається на самбу. Самба поєднує ритмічні елементи та відчуття, що походить від колишніх Африканських рабських суспільств з елементами європейської маршової музики. Акцент самби на першу долю характерний і для босанови (часто нотується в розмірі 2/4). При грі на гітарі, великий палець грає бас на 1 і 3 долі, тоді як іншими пальцями граються акорди на першу і другу, затриманою на третю долі. За висловом композитора Carlos Lyra, ритм самби хитається зі «сторони в сторону», тоді як джазовий ритм хитається «то взад, то вперед».

Спрощений приклад: image

В гармонічному відношенні, босанова має багато спільного з джазом, особливо щодо використання септими та політерцієвих акордів. Перша пісня босанова, «Chega de Saudade», позичила декілька структурних елементів у Хоро ([en]); проте, новіші твори рідко слідували за цією формою. Жобім часто використовував заперечування, майже дисонуючі лінії мелодій, найкраще відомі в «Desafinado» або «Off-Key».

У ранніх записах босанови, у по-своєму ліричному настрої та довжині композицій (зазвичай дві до чотирьох хвилин), близький до «популярної музики». Проте, типова структура дещо відрізняється від європейської та Північно-американської, заснованої на стандартному форматі музики двох строф (англ. verse), завершених бриджем (англ. bridge), та завершальна строфа; пісні Босанова зазвичай мають не більше двох строф, і майже ніколи не містить бриджу.

Деякі з ранніх записів Жілберту тривали менш ніж дві хвилини, а деякі мали єдину строфу, яка просто повторювалась.

Походження терміну

Власне Bossa nova буквально означає «новий bossa». Проте, слово «bossa», безпосередньо, часто використовували музиканти до записів «Chega De Saudade». У Бразилії, коли хто-небудь робить що-небудь з «bossa» (com bossa), означало (і значить досі), що щось виконується з особливою чарівливістю і принадністю.

В кінці п'ятдесятих — на початку шестидесятих термін bossa nova вживався винятково дітьми для позначення чогось нового взагалі або нового стилю, однак коли пісня Juca Chaves'а «Presidente Bossa Nova» стала хітом на радіо, термін став отримав широке використання. Таким чином з появою нового стилю виконання Самби, з'являється поняття Samba Bossa Nova, а згодом — спрощено, Bossa Nova.

Музичні приклади

  • , архів.

Босса-нова. М. Петренко

  • і

Весенняя капель. Босанова. Ю. Саульський

    Послухати в мережі

    Див. також

    Джерела

    • Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — . (html-пошук по словнику, djvu)

    Література

    • Castro, Ruy (trans. by Lysa Salsbury). «Bossa Nova: The Story of the Brazilian Music That Seduced the World.» 2000. 1st English language edition. A Capella Books, an imprint of Chicago Review Press, Inc. First published in Brasil by Companhia das Letras. 1990.
    • McGowan, Chris and Pessanha, Ricardo. «The Brazilian Sound: Samba, Bossa Nova and the Popular Music of Brazil.» 1998. 2nd edition. Temple University Press.
    • Mei, Giancarlo. Canto Latino: Origine, Evoluzione e Protagonisti della Musica Popolare del Brasile. 2004. Stampa Alternativa-Nuovi Equilibri. Preface by Sergio Bardotti and postface by Milton Nascimento.
    • Ruy Castro. Bossa Nova: The Story of the Brazilian Music That Seduced the World [ 8 березня 2018 у Wayback Machine.]. Chicago Review Press, 2012. — 400 p.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Traven 2020 Bosano va traplyayetsya takozh bossa nova port bossa nova stilovij napryamok u dzhazi sho vinik na pochatku 1960 h rokiv pid vplivom kul dzhaz na brazilsku narodnu muziku zokrema sambu Pionerami napryamku vvazhayutsya brazilski muzikanti Antoniu Karlus Zhobin Antonio Carlos Jobim ta Zhuan Zhilbertu Joao Gilberto BosanovaData stvorennya zasnuvannya1958Krayina pohodzhennya Braziliya Bosanova u Vikishovishi Iz Zhobinom yak guru nova bossa nova shvidko zavoyuvala populyarnist sered molodih muzikantiv ta otrimala svoyih fanativ zdebilshogo molodi a piznishe j lyudej riznogo viku j upodoban Vitoki ta istoriyaMuzika pohodit vid sambi ale skladnisha v garmonichnomu vidnoshenni ta mensh udarna Vpliv na bossa novu pivnichnoamerikanskih dzhazovih stiliv takih yak kul dzhaz ye predmetom diskusij sered istorikiv ta prihilnikiv ale ochevidne vidchuttya proholodi vlastive takozh kul dzhazu Pershim tvorom bosanovi vvazhayut pisnyu Chega de Saudade napisanu Antoniu Karlusom Zhobinom sho bula prezentovana 1958 roku yak okremij singl a nezabarom vijshla v albomi Zhuana Zhilbertu sho mav tu zh samu nazvu sho j pisnya 1959 Pislya prezentaciyi albomu Zhilbertu a takozh filmu Chornij Orfej 1959 bosanova otrimala poshirennya j u inshih krayinah Latinskoyi Ameriki a zgodom potrapila i do Pivnichnoyi Ameriki cherez amerikanskih dzhazovih muzikantiv V 1963 zhanr Bosanovi perezhiv spravzhnij bum nadzvichajnoyu populyarnistyu koristuvalisya zapisi duetu Zhuana Zhilbertu j Stena Getca a takozh inshih znamenitih dzhazovih vikonavciv takih yak Ella Ficdzherald i Frenk Sinatra ta inshi InstrumentiBosanova zvichajno vikonuyetsya na klasichnij gitari z nejlonovimi strunami grayut palcyami bez mediatora V najprostishomu vipadku bosanova mozhe vikonuvatis duetom gitaristom ta vokalistom yak priklad duet Antoniu Karlus Zhobin ta Zhuan Zhilbertu Gitara zavzhdi nese na sobi golovnu ritmichnu funkciyu Inshim hocha j mensh vazhlivim nizh gitara instrumentom ye fortepiano Zhobin pisav dlya fortepiano i vikoristav cej instrument v bilshosti vlasnih zapisiv Fortepiano takozh sluguvalo svoyeridnim stilistichnim mostom mizh bosanovoyu ta dzhazom Barabani i udarni ne mayut vazhlivogo znachennya Prote isnuye harakternij dlya bosanovi barabannij stil sho harakterizuyetsya bezperervnimi visimkami na haj heti imitaciya bubonu sambi i groyu po obidku Sokovitij orkestrovij suprovid asociyuyetsya z amerikanskim obrazom bosanovi Vin zustrichayetsya v bagatoh zapisah Zhobina ale zagalom dlya bosanovi ne harakternij StrukturaBosanova mistit v svoyij osnovi ritm sho spirayetsya na sambu Samba poyednuye ritmichni elementi ta vidchuttya sho pohodit vid kolishnih Afrikanskih rabskih suspilstv z elementami yevropejskoyi marshovoyi muziki Akcent sambi na pershu dolyu harakternij i dlya bosanovi chasto notuyetsya v rozmiri 2 4 Pri gri na gitari velikij palec graye bas na 1 i 3 doli todi yak inshimi palcyami grayutsya akordi na pershu i drugu zatrimanoyu na tretyu doli Za vislovom kompozitora Carlos Lyra ritm sambi hitayetsya zi storoni v storonu todi yak dzhazovij ritm hitayetsya to vzad to vpered Sproshenij priklad V garmonichnomu vidnoshenni bosanova maye bagato spilnogo z dzhazom osoblivo shodo vikoristannya septimi ta politerciyevih akordiv Persha pisnya bosanova Chega de Saudade pozichila dekilka strukturnih elementiv u Horo en prote novishi tvori ridko sliduvali za ciyeyu formoyu Zhobim chasto vikoristovuvav zaperechuvannya majzhe disonuyuchi liniyi melodij najkrashe vidomi v Desafinado abo Off Key U rannih zapisah bosanovi u po svoyemu lirichnomu nastroyi ta dovzhini kompozicij zazvichaj dvi do chotiroh hvilin blizkij do populyarnoyi muziki Prote tipova struktura desho vidriznyayetsya vid yevropejskoyi ta Pivnichno amerikanskoyi zasnovanoyi na standartnomu formati muziki dvoh strof angl verse zavershenih bridzhem angl bridge ta zavershalna strofa pisni Bosanova zazvichaj mayut ne bilshe dvoh strof i majzhe nikoli ne mistit bridzhu Deyaki z rannih zapisiv Zhilbertu trivali mensh nizh dvi hvilini a deyaki mali yedinu strofu yaka prosto povtoryuvalas Pohodzhennya terminuVlasne Bossa nova bukvalno oznachaye novij bossa Prote slovo bossa bezposeredno chasto vikoristovuvali muzikanti do zapisiv Chega De Saudade U Braziliyi koli hto nebud robit sho nebud z bossa com bossa oznachalo i znachit dosi sho shos vikonuyetsya z osoblivoyu charivlivistyu i prinadnistyu V kinci p yatdesyatih na pochatku shestidesyatih termin bossa nova vzhivavsya vinyatkovo ditmi dlya poznachennya chogos novogo vzagali abo novogo stilyu odnak koli pisnya Juca Chaves a Presidente Bossa Nova stala hitom na radio termin stav otrimav shiroke vikoristannya Takim chinom z poyavoyu novogo stilyu vikonannya Sambi z yavlyayetsya ponyattya Samba Bossa Nova a zgodom sprosheno Bossa Nova Muzichni prikladi arhiv Bossa nova M Petrenko i Vesennyaya kapel Bosanova Yu Saulskij Samba de Uma Nota SoPosluhati v merezhijazz radio bossa nova 2 sichnya 2011 u Wayback Machine Div takozhBaden Pavell MPB Bossa novaDzherelaYurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu LiteraturaCastro Ruy trans by Lysa Salsbury Bossa Nova The Story of the Brazilian Music That Seduced the World 2000 1st English language edition A Capella Books an imprint of Chicago Review Press Inc ISBN 1 55652 409 9 First published in Brasil by Companhia das Letras 1990 McGowan Chris and Pessanha Ricardo The Brazilian Sound Samba Bossa Nova and the Popular Music of Brazil 1998 2nd edition Temple University Press ISBN 1 56639 545 3 Mei Giancarlo Canto Latino Origine Evoluzione e Protagonisti della Musica Popolare del Brasile 2004 Stampa Alternativa Nuovi Equilibri Preface by Sergio Bardotti and postface by Milton Nascimento Ruy Castro Bossa Nova The Story of the Brazilian Music That Seduced the World 8 bereznya 2018 u Wayback Machine Chicago Review Press 2012 400 p

    Дата публікації:
    Топ