Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хюдавендігарський вілаєт або Вілаєт Бурси осман ولايت خداوندگار вілаєт Османської імперії що розташовувався на заході Ма

Хюдавендігар (вілаєт)

Хюдавендігар (вілаєт)

Хюдавендігарський вілаєт або Вілаєт Бурси (осман. ولايت خداوندگار‎) — вілаєт Османської імперії, що розташовувався на заході Малої Азії. Утворений 1867 року замість Хюдавендігарського еялету з площею 67,980 км². Припинив існування з поваленням монархії та ліквідацією Османської імперії.

Хюдавендігар
Дата створення / заснування 1867
Країна image Османська імперія
Столиця Бурса
Кількість населення 2 010 452 осіб
Адміністративно-територіально поділяється на d, d, d, d, Карасі[d]
Замінений на Туреччина
На заміну Хюдавендігар
Час/дата закінчення 1922
Час/дата припинення існування 1922
Площа 67,98 км²
image
image Хюдавендігар у Вікісховищі

Координати: 40°11′ пн. ш. 29°03′ сх. д. / 40.183° пн. ш. 29.050° сх. д. / 40.183; 29.050

Історія

У 1867 році в рамках реформ Танзимату перетворено з еялету Хюдавендігар на вілаєт з такою ж назвою. Адміністративний центр залишився колишнім — Бурса. Після невдалих Балканських війн 1912—1913 років з Балкан було переселено мусульманське населення до Малої Азії. Значна частина їх опинилася в Хюдавендігарському вілаєті, насамперед у нагір'ї.

У ході Першої світової війни Хюдавендігар перетворився на важливу базу з постачання харчів, матеріалів для фронту. Залізницею через станції цієї провінції пересувалися війська. Після поразки Османської імперії та капітуляції султанського уряду вілаєт зберіг вірність султану, не підкорявся уряду на чолі із Мустафою Кемалем, що отаборився в Анкарі.

В цей час почалася греко-турецька війна. З огляду на неможливість взяти під повний контроль вілаєт 1920 року Кемаль наказав у містах влаштувати різанину грецького та вірменського населення, також вбито багатьох прихильників султанського уряду, чергезів, лазів, левантійців. Для їх захисту греки увійшли до Хюдавендігару, завдавши у 1921 році у битві при Афьонкарахісар-Ескішегір поразки військам турецької республіки, що відступили до Анкарського вілаєту. Перед тим значну частину християнського населення було депортовано в центр і на схід Малої Азії.

Надалі перемоги над грецькими військами у 1921—1922 роках дозволили туркам повернути під свою владу весь вілаєт, що було визнано Лозаннським мирним договором 1923 року. Рештки грецького населення було переселено до Греції. У 1922 році перетворено на провінції Бурса, Афьонкарагісар, Баликесір, Біледжик, Кютаг'я, Сакар'я, Ялова.

Структура

Складався з 5 санджаків:

Населення

У 1914 році населення провінції становило 1 555 503 особи мусульман, 184 424 — православних, 87 088 — вірних Вірменської Апостольської церкви, 2343 — вірменських католиків, 5223 — юдеїв, 10 056 — представників інших конфесій. загалом перед Першою світовою війною за відомостями османського уряду в вілаєті мешкало 1 844 637 осіб.

Християни мешкали переважно у північних та західних санджаках вілаєту. В результаті різанини грецького та вірменського населення під час Першої світової війни, а потім депортації після завершення греко-турецької війни практично не залишилося немусульманського населення в межах колишнього вілаєту.

Економіка

Напередодні Першої світової війни був однією з найрозвиненіших та економічно потужних провінцій Османської імперії, чому сприяли вигідне розташування, наявність виходу до Мармурового моря, чудовий клімат. Товари та продукти з вілаєту відправлялися до Європи, а також постачалися на внутрішній ринок. Розвитку сприяла побудова залізниці у 1892 році, що з'єднала міста на сході Малої Азії з Бурсою та Стамбулом.

Основними галузями були землеробство, тваринництво, добування корисних копалень. У значній кількості вирощували пшеницю (6 сортів), ячмінь, кукурудзу, бобові, оливки, рис, опій, тютюн, фрукти (вважалися найкращими в імперії). Особливо у східних санджаках. Особливо значні врожаї були ячменю, що експортувався до Великої Британії. налагоджено було виробництво оливкової олії.

Розводилися вівці та кози. Вілаєт був одним з важливих постачальників бавовни та тканин з неї. Втім більшого розвитку набуло виготовлення шовку. Попервах цьому сприяли фахівці з Франції. У Бурсі, адміністративному центрі вілаєту, розташовувалися основні потужності шовкового виробництва.

Активно діяли в провінції фабрики з виготовлення мила, черепиці, кераміки.

Розроблялися значні поклади бурого вугілля, хромистого залізняка, ртуті, мармуру, сукновальних глин, стибію. На початку XX ст. розвитку набула деревообробна промисловість.

Джерела

  • Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Brusa». Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.
  • Karpat, Kemal (1985). Ottoman Population, 1830—1914: Demographic and Social Characteristics. University of Wisconsin Press. ss. 188—190. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хюдавендігар (вілаєт)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hyudavendigarskij vilayet abo Vilayet Bursi osman ولايت خداوندگار vilayet Osmanskoyi imperiyi sho roztashovuvavsya na zahodi Maloyi Aziyi Utvorenij 1867 roku zamist Hyudavendigarskogo eyaletu z plosheyu 67 980 km Pripiniv isnuvannya z povalennyam monarhiyi ta likvidaciyeyu Osmanskoyi imperiyi Hyudavendigar Data stvorennya zasnuvannya1867 Krayina Osmanska imperiya StolicyaBursa Kilkist naselennya2 010 452 osib Administrativno teritorialno podilyayetsya nad d d d Karasi d Zaminenij naTurechchina Na zaminuHyudavendigar Chas data zakinchennya1922 Chas data pripinennya isnuvannya1922 Plosha67 98 km Hyudavendigar u Vikishovishi Koordinati 40 11 pn sh 29 03 sh d 40 183 pn sh 29 050 sh d 40 183 29 050IstoriyaU 1867 roci v ramkah reform Tanzimatu peretvoreno z eyaletu Hyudavendigar na vilayet z takoyu zh nazvoyu Administrativnij centr zalishivsya kolishnim Bursa Pislya nevdalih Balkanskih vijn 1912 1913 rokiv z Balkan bulo pereseleno musulmanske naselennya do Maloyi Aziyi Znachna chastina yih opinilasya v Hyudavendigarskomu vilayeti nasampered u nagir yi U hodi Pershoyi svitovoyi vijni Hyudavendigar peretvorivsya na vazhlivu bazu z postachannya harchiv materialiv dlya frontu Zalizniceyu cherez stanciyi ciyeyi provinciyi peresuvalisya vijska Pislya porazki Osmanskoyi imperiyi ta kapitulyaciyi sultanskogo uryadu vilayet zberig virnist sultanu ne pidkoryavsya uryadu na choli iz Mustafoyu Kemalem sho otaborivsya v Ankari V cej chas pochalasya greko turecka vijna Z oglyadu na nemozhlivist vzyati pid povnij kontrol vilayet 1920 roku Kemal nakazav u mistah vlashtuvati rizaninu greckogo ta virmenskogo naselennya takozh vbito bagatoh prihilnikiv sultanskogo uryadu chergeziv laziv levantijciv Dlya yih zahistu greki uvijshli do Hyudavendigaru zavdavshi u 1921 roci u bitvi pri Afonkarahisar Eskishegir porazki vijskam tureckoyi respubliki sho vidstupili do Ankarskogo vilayetu Pered tim znachnu chastinu hristiyanskogo naselennya bulo deportovano v centr i na shid Maloyi Aziyi Nadali peremogi nad greckimi vijskami u 1921 1922 rokah dozvolili turkam povernuti pid svoyu vladu ves vilayet sho bulo viznano Lozannskim mirnim dogovorom 1923 roku Reshtki greckogo naselennya bulo pereseleno do Greciyi U 1922 roci peretvoreno na provinciyi Bursa Afonkaragisar Balikesir Biledzhik Kyutag ya Sakar ya Yalova StrukturaSkladavsya z 5 sandzhakiv sandzhak Bursi mav 7 kazi Bursa Gemlik Orhangazi Karadzhabej Mudan ya Kirmasti Orhaneli Ertogrulskij sandzhak 4 kazi Biledzhik Sogyut Inegol Enishehir sandzhak Kyutag ya 4 kazi do 1915 roku Kyutag ya Marmudiye Seyitgazi Eskishehir 5 kazi 1915 1922 roki Kyutag ya Eskishehir Ushak Simav Gediz Afonkaragisarskij sandzhak 6 kazi Afonkaragisar Sandikli Emirdag Bolvadin Dinar Chivril sandzhak Karesi 9 kazi Karesi Edremit Erdek Ajvalik Balya Bandirma Burhaniye Sindirgi GonenNaselennyaU 1914 roci naselennya provinciyi stanovilo 1 555 503 osobi musulman 184 424 pravoslavnih 87 088 virnih Virmenskoyi Apostolskoyi cerkvi 2343 virmenskih katolikiv 5223 yudeyiv 10 056 predstavnikiv inshih konfesij zagalom pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu za vidomostyami osmanskogo uryadu v vilayeti meshkalo 1 844 637 osib Hristiyani meshkali perevazhno u pivnichnih ta zahidnih sandzhakah vilayetu V rezultati rizanini greckogo ta virmenskogo naselennya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni a potim deportaciyi pislya zavershennya greko tureckoyi vijni praktichno ne zalishilosya nemusulmanskogo naselennya v mezhah kolishnogo vilayetu EkonomikaNaperedodni Pershoyi svitovoyi vijni buv odniyeyu z najrozvinenishih ta ekonomichno potuzhnih provincij Osmanskoyi imperiyi chomu spriyali vigidne roztashuvannya nayavnist vihodu do Marmurovogo morya chudovij klimat Tovari ta produkti z vilayetu vidpravlyalisya do Yevropi a takozh postachalisya na vnutrishnij rinok Rozvitku spriyala pobudova zaliznici u 1892 roci sho z yednala mista na shodi Maloyi Aziyi z Bursoyu ta Stambulom Osnovnimi galuzyami buli zemlerobstvo tvarinnictvo dobuvannya korisnih kopalen U znachnij kilkosti viroshuvali pshenicyu 6 sortiv yachmin kukurudzu bobovi olivki ris opij tyutyun frukti vvazhalisya najkrashimi v imperiyi Osoblivo u shidnih sandzhakah Osoblivo znachni vrozhayi buli yachmenyu sho eksportuvavsya do Velikoyi Britaniyi nalagodzheno bulo virobnictvo olivkovoyi oliyi Rozvodilisya vivci ta kozi Vilayet buv odnim z vazhlivih postachalnikiv bavovni ta tkanin z neyi Vtim bilshogo rozvitku nabulo vigotovlennya shovku Popervah comu spriyali fahivci z Franciyi U Bursi administrativnomu centri vilayetu roztashovuvalisya osnovni potuzhnosti shovkovogo virobnictva Aktivno diyali v provinciyi fabriki z vigotovlennya mila cherepici keramiki Rozroblyalisya znachni pokladi burogo vugillya hromistogo zaliznyaka rtuti marmuru suknovalnih glin stibiyu Na pochatku XX st rozvitku nabula derevoobrobna promislovist DzherelaChisholm Hugh ed 1911 Brusa Encyclopaedia Britannica 11th ed Cambridge University Press Karpat Kemal 1985 Ottoman Population 1830 1914 Demographic and Social Characteristics University of Wisconsin Press ss 188 190 ISBN 9780299091606 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hyudavendigar vilayet

Дата публікації:
Топ