У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Кам янка Ка м янка село в Україні у Чернігівській селищній громаді

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кам'янка.

Ка́м'янка — село в Україні, у Чернігівській селищній громаді Бердянського району Запорізької області на лівому березі р. Токмак. Населення становить 113 осіб (1 січня 2015). До 2016 орган місцевого самоврядування — Стульневська сільська рада. До перейменування мало назву Гамбер.

село Кам'янка
Країна	Україна
Область	Запорізька область
Район	Бердянський район
Громада	Чернігівська селищна громада
Облікова картка	Кам'янка
Основні дані
Засноване	1863
Населення	136
Площа	0.81 км²
Густота населення	167.9 осіб/км²
Поштовий індекс	71224
Телефонний код	+380 6140
Географічні дані
Географічні координати	47°13′50″ пн. ш. 36°01′03″ сх. д. / 47.23056° пн. ш. 36.01750° сх. д. / 47.23056; 36.01750Координати: 47°13′50″ пн. ш. 36°01′03″ сх. д. / 47.23056° пн. ш. 36.01750° сх. д. / 47.23056; 36.01750
Середня висота над рівнем моря	116 м
Водойми	Токмак
Відстань до обласного центру	127 км
Відстань до районного центру	16.6 км
Найближча залізнична станція	Стульневе
Відстань до залізничної станції	2.5 км


Місцева влада
Адреса ради	71220, Запорізька обл., Чернігівський р-н, с. Стульневе, вул. Перемоги, 96
Сільський голова	Андрусенко Олександр Васильович
Карта
Кам'янка
Кам'янка
Мапа

Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.

Географія

Село Кам'янка розташоване на лівому березі річки Токмак, недалеко від місця злиття її з річкою Каїнкулак в річку Токмакчка, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Стульневе. На відстані 1,5 км розташоване селище Стульневе. Відстань до центру громади становить близько 16 км і проходить автошляхом Т 0813.

З північного боку с. Кам'янка створено ботанічний заказник «Водоохоронна зона» площею 3 га (Рішення Запорізького облвиконкому від 28.05.1980 р. № 253)

Історія

XIX ст.

Засноване німцями-менонітами з колонії Молочна в 1863 році. Це наймолодша менонітська колонія в Чернігівському районі. Названо її було Гамберг. Сплановане село було за правилами сільськогосподарського товариства для 26 повних та 3 малих господарств на 1735 десятинах землі. На середину 80-х років XIX століття у ЗО будинках проживало 187 жителів. Заняттям селян було землеробство та скотарство. В селі було 25 повних, 2 половинних та 5 малих господарств на 1770 десятинах землі. Працювало сільське училище, церкви не було. Більшість жителів села були членами церкви колонії Шензеє.

XX ст.

У 1908 році в селі працювали вітряний млин X. Еннса, цегельня П. Каспера, розсадник дерев Г. Хюберта та садово-городній центр Д. Хюберта.

у буремні роки громадянської війни та більшовицьких експериментів значна частина менонітів емігрувала до Америки.

Після революції в селі з'явилася перша українська сім'я Кудлаїв, які були пастухами. В результаті колективізації в селі розкуркулили і вислали де Сибіру десять сімей, і утворили колгосп «Комуніст».

У 1934 році поблизу села організовують Стульневський кар'єр, першим директором якого став А. Дєєв. Після цього етнічний склад населення села різко змінюється, крім німців, на кар'єрі працюють люди більш, ніж 10 національностей, більшість з них поселяється в Гамберзі. У зв'язку з цим, поряд з початковою школою з німецькою мовою навчання, у селі відкривають таку ж школу з українською мовою навчання. Напередодні війни в селі проживало 349 чоловік, 227 з яких — німці.

Зазнало населення села і репресій 30-х років, коли 46 жителів села було репресовано, серед них Штоббе Г. Я., практично, всі вони загинули в сталінських таборах, при чому репресовані були як німці, так і люди інших національностей.

З початком війни все чоловіче населення німецької національності, здатне носити зброю, було репресоване і відправлене до концтаборів, серед них Берген П. Г., Нейфельд А. Д., Нейфельд І. Д. та ще 37 чоловік. Переважна більшість з них загинула там. З приходом нацистів у селі було встановлено окупаційний режим, до рабської праці в Німеччину було забрано 4 молодих жителів села.

На фронтах Німецько-радянської війни захищали Батьківщину 13 жителів села, 7 жителів села загинули.

Під час відступу нацисти забрали з собою німецьке населення села, а будинки спалили.

Після війни село отримало нинішню назву, у його відбудові брали участь жителі навколишніх сіл, що поселилися тут.

У 1950 році місцевий колгосп було об'єднано з іншими колгоспами сільради в один — ім. Горького з центром у с. Стульневе. Кам'янка стала бригадним селом. У селі будуються господарські споруди, жителі села працюють на Стульневському спецкар'ері та в місцевому колгоспі. За післявоєнні роки 10 жителів села нагороджено урядовими нагородами.

Поступово село потрапляє в розряд неперспективних, у 1977 році закривають місцеву школу, молодь від'їздить з села.

XXI ст.

У селі проживають переважно пенсіонери. Молодь працює на підприємствах селища Стульневе та в сільгосппідприємствах.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Чернігівської селищної громади.

17 липня 2020 року після ліквідації Чернігівського району село увійшло до Бердянського району.

Населення

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 136 осіб. Мовний склад населення був таким:


Мова	Число ос.	Відсоток
українська	131	96,32
російська	5	3,68

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)

Економіка

Стульневський гранітний кар'єр.

Примітки

. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 28 листопада 2015.
Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область^{[недоступне посилання]}

Джерела

Погода в селі Кам'янка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Запорізька область: Перелік територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного та місцевого значення
Єременко, М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігів. р-ну. — Запоріжжя: Лана-друк, 2006. — 436 с.

Це незавершена стаття з географії Запорізької області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.

[2] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.

[3] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[4] . Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 28 листопада 2015.

[5] Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область^{[недоступне посилання]}