Сивуч | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Eumetopias jubatus (Schreber, 1776) | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Сивуч, стелерів морський лев (Eumetopias) — монотипний рід морських ссавців родини Вухачеві (Otariidae). Один з 5 родів підродини «вухачеві» (Otariinae). Містить лише один сучасний вид — сивуч, або північний морський лев (Eumetopias jubatus).
Опис
Як і всі представники родини, сивучі — тварини з яскраво вираженим статевим диморфізмом. Розміри статевозрілих самців варіюють в межах 300—350 см, а маса коливається від 500 до 1000 кг. Самки набагато дрібніше самців, довжина їх тіла доходить до 260 см, а маса в середньому становить 350 кг. Подібні відмінності в розмірах тісно пов'язані з соціальною організацією виду і зі стратегіями життєвого циклу. Всі вухаті тюлені утворюють ліжбища у період розмноження тільки на берегах островів або прибережних кекурах, і лише іноді їх знаходять на льодах, де вони залягають для відпочинку. Причому для сивучів характерна сильніша прихильність до певного регіону. Це виражається тим, що сивучі мігрують на відносно короткі відстані і в цей час як і раніше залишаються прив'язані до суші.
Річний цикл
У річному циклі цих тварин можна чітко виділити чергування 2-х періодів життя: номадного і ліжбищного. По завершенні номадного періоду, коли тварини роблять локальні міграції у море і виходять на берег тільки для відпочинку, настає ліжбищний репродуктивний період. Початок його припадає на ранню весну.
Ліжбищний період
Першими на репродуктивних ліжбищах з'являються статевозрілі, здатні зайняти територію самці-сікачі. Статевозрілими самці стають до п'ятирічного віку, проте здатними зайняти територію на гаремній ділянці вони стають на 7-8-й рік життя. Коли розділ основної частини ліжбища завершено, прямі територіальні контакти змінюються ритуалізованими прикордонними демонстраціями. У цей період, у другій половині травня — початку червня, починають прибувати самки.
Розмноження
Для сивучів характерна система розмноження, заснована на полігамії, коли один самець отримує можливість запліднити декілька самок. Багато авторів називають її гаремною. Але, на відміну від самців північного морського котика, сікачі сивуча не виявляють наполегливості в утриманні самок на своїх територіях, і самки розподіляються по ліжбищу відповідно до своїх потреб. З цієї причини деякі дослідники вважають за краще використовувати термін «гаремно-струмова» структура.
Після закінчення декількох днів після виходу на ліжбище самки народжують одне дитинча. Для всіх вухатих тюленів характерно, що у перші дні після пологів у самок підвищується агресивність, і вони активно охороняють ліжбище навколо себе. Самки майже невідлучно залишаються біля дитинчати аж до спарювання, яке відбувається через 10-12 днів після пологів. Період пологів у сивучів розтягнутий з другої половини травня по кінець червня — перші числа липня. Спарювання відбуваються на різних ліжбищах з кінця травня до 20-х чисел липня. З середини липня на репродуктивних ділянках ліжбища починають розпадатися гареми, і самки залишають пляж, розподіляючись по інших ділянках.
Холостяки
Крім репродуктивних ліжбищ влітку утворюються так звані холостяцькі ліжбища. На них головним чином знаходяться молоді сивучі, а також молоді сикачі, які не зуміли зайняти територію на репродуктивній ділянці і старі сікачі, не здатні брати участь у розмноженні. Проте після закінчення репродуктивного періоду на ліжбищах спостерігається перерозподіл тварин, і багато хто з тих, хто раніше залягав на репродуктивних частинах ліжбища, переміщуються на холостяцькі ліжбища.
Ареал
Поширені від Курильських островів до центральної Каліфорнії. Охотське море, Камчатка, Сахалін, Командорські острови, Алеутські острови, Аляска і узбережжя Північної Америки також є місцями їх проживання. Хоча сивучі і не є під загрозою вимирання, але цей вид перебуває під охороною. У Червоній книзі IUCN внесені в категорію EN A1b — небезпека зникнення у недалекому майбутньому.
Примітки
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 240.
- Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 18.
- Виживання і участь у розмноженні аборигенних сивучів (Eumetopias jubatus) на репродуктивному лежбище о. Райкоке — тема наукової статті по рибному господарству і аквакультурі чи…
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сивуч |
- Marine Mammal Center – Steller Sea Lion
- US National Marine Fisheries Service Steller Sea Lion web page
- Alaska Department of Fish and Game page on Steller sea lions
- Nature documentary about the decline of Steller's sea lions
- News media report on Steller sea lions and sturgeon interactions
- Georg Steller's original description in De Bestiis Marinis, or, The Beasts of the Sea (1751)
- Watch more Steller sea lion (Eumetopias jubatus) video clips from the BBC archive on Wildlife Finder
- Fifteen years of research into the Alaska populations of Steller Sea Lions at the Alaska SeaLife Center
- WATCH: Sea lions ward off attacking orcas
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить . (квітень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sivuch Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Psovidi Caniformia Nadrodina Lastonogi Pinnipedia Rodina Vuhachevi Otariidae Rid Sivuch Eumetopias Gill 1866 Vid Sivuch Binomialna nazva Eumetopias jubatus Schreber 1776 Posilannya Vikishovishe Eumetopias jubatus Vikividi Eumetopias jubatus ITIS 180625 MSOP 8239 NCBI 34886 Sivuch steleriv morskij lev Eumetopias monotipnij rid morskih ssavciv rodini Vuhachevi Otariidae Odin z 5 rodiv pidrodini vuhachevi Otariinae Mistit lishe odin suchasnij vid sivuch abo pivnichnij morskij lev Eumetopias jubatus OpisYak i vsi predstavniki rodini sivuchi tvarini z yaskravo virazhenim statevim dimorfizmom Rozmiri statevozrilih samciv variyuyut v mezhah 300 350 sm a masa kolivayetsya vid 500 do 1000 kg Samki nabagato dribnishe samciv dovzhina yih tila dohodit do 260 sm a masa v serednomu stanovit 350 kg Podibni vidminnosti v rozmirah tisno pov yazani z socialnoyu organizaciyeyu vidu i zi strategiyami zhittyevogo ciklu Vsi vuhati tyuleni utvoryuyut lizhbisha u period rozmnozhennya tilki na beregah ostroviv abo priberezhnih kekurah i lishe inodi yih znahodyat na lodah de voni zalyagayut dlya vidpochinku Prichomu dlya sivuchiv harakterna silnisha prihilnist do pevnogo regionu Ce virazhayetsya tim sho sivuchi migruyut na vidnosno korotki vidstani i v cej chas yak i ranishe zalishayutsya priv yazani do sushi Richnij ciklU richnomu cikli cih tvarin mozhna chitko vidiliti cherguvannya 2 h periodiv zhittya nomadnogo i lizhbishnogo Po zavershenni nomadnogo periodu koli tvarini roblyat lokalni migraciyi u more i vihodyat na bereg tilki dlya vidpochinku nastaye lizhbishnij reproduktivnij period Pochatok jogo pripadaye na rannyu vesnu Lizhbishnij periodPershimi na reproduktivnih lizhbishah z yavlyayutsya statevozrili zdatni zajnyati teritoriyu samci sikachi Statevozrilimi samci stayut do p yatirichnogo viku prote zdatnimi zajnyati teritoriyu na garemnij dilyanci voni stayut na 7 8 j rik zhittya Koli rozdil osnovnoyi chastini lizhbisha zaversheno pryami teritorialni kontakti zminyuyutsya ritualizovanimi prikordonnimi demonstraciyami U cej period u drugij polovini travnya pochatku chervnya pochinayut pribuvati samki Rozmnozhennya Dlya sivuchiv harakterna sistema rozmnozhennya zasnovana na poligamiyi koli odin samec otrimuye mozhlivist zaplidniti dekilka samok Bagato avtoriv nazivayut yiyi garemnoyu Ale na vidminu vid samciv pivnichnogo morskogo kotika sikachi sivucha ne viyavlyayut napoleglivosti v utrimanni samok na svoyih teritoriyah i samki rozpodilyayutsya po lizhbishu vidpovidno do svoyih potreb Z ciyeyi prichini deyaki doslidniki vvazhayut za krashe vikoristovuvati termin garemno strumova struktura Pislya zakinchennya dekilkoh dniv pislya vihodu na lizhbishe samki narodzhuyut odne ditincha Dlya vsih vuhatih tyuleniv harakterno sho u pershi dni pislya pologiv u samok pidvishuyetsya agresivnist i voni aktivno ohoronyayut lizhbishe navkolo sebe Samki majzhe nevidluchno zalishayutsya bilya ditinchati azh do sparyuvannya yake vidbuvayetsya cherez 10 12 dniv pislya pologiv Period pologiv u sivuchiv roztyagnutij z drugoyi polovini travnya po kinec chervnya pershi chisla lipnya Sparyuvannya vidbuvayutsya na riznih lizhbishah z kincya travnya do 20 h chisel lipnya Z seredini lipnya na reproduktivnih dilyankah lizhbisha pochinayut rozpadatisya garemi i samki zalishayut plyazh rozpodilyayuchis po inshih dilyankah Holostyaki Krim reproduktivnih lizhbish vlitku utvoryuyutsya tak zvani holostyacki lizhbisha Na nih golovnim chinom znahodyatsya molodi sivuchi a takozh molodi sikachi yaki ne zumili zajnyati teritoriyu na reproduktivnij dilyanci i stari sikachi ne zdatni brati uchast u rozmnozhenni Prote pislya zakinchennya reproduktivnogo periodu na lizhbishah sposterigayetsya pererozpodil tvarin i bagato hto z tih hto ranishe zalyagav na reproduktivnih chastinah lizhbisha peremishuyutsya na holostyacki lizhbisha ArealPoshireni vid Kurilskih ostroviv do centralnoyi Kaliforniyi Ohotske more Kamchatka Sahalin Komandorski ostrovi Aleutski ostrovi Alyaska i uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki takozh ye miscyami yih prozhivannya Hocha sivuchi i ne ye pid zagrozoyu vimirannya ale cej vid perebuvaye pid ohoronoyu U Chervonij knizi IUCN vneseni v kategoriyu EN A1b nebezpeka zniknennya u nedalekomu majbutnomu PrimitkiMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 240 Sharleman M Ssavci Plazuni Zemnovodyani Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 S 18 Vizhivannya i uchast u rozmnozhenni aborigennih sivuchiv Eumetopias jubatus na reproduktivnomu lezhbishe o Rajkoke tema naukovoyi statti po ribnomu gospodarstvu i akvakulturi chi PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sivuch Marine Mammal Center Steller Sea Lion US National Marine Fisheries Service Steller Sea Lion web page Alaska Department of Fish and Game page on Steller sea lions Nature documentary about the decline of Steller s sea lions News media report on Steller sea lions and sturgeon interactions Georg Steller s original description in De Bestiis Marinis or The Beasts of the Sea 1751 Watch more Steller sea lion Eumetopias jubatus video clips from the BBC archive on Wildlife Finder Fifteen years of research into the Alaska populations of Steller Sea Lions at the Alaska SeaLife Center WATCH Sea lions ward off attacking orcas Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2014