Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євген Петрович Токмаков (29 серпня 1916, місто Чита, тепер Російська Федерація — 4 серпня 2010, місто Львів) — радянський діяч, начальник Львівського обласного управління харчової промисловості (промисловості продовольчих товарів). Майор радянської армії, Герой Радянського Союзу (13.04.1944).
| Токмаков Євген Петрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 29 вересня 1916 Чита, d, Російська імперія |
| Помер | 4 серпня 2010 (93 роки) Львів, Україна |
| Країна |  СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | офіцер, льотчик |
| Alma mater | Львівський торговельно-економічний університет |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |                    |
| |
Життєпис
Народився в родині робітника. У 1939 році закінчив льотну школу Цивільного повітряного флоту СРСР.
З 1939 по 1941 рік працював пілотом цивільної авіації, проживав у місті Караганді Казахської РСР.
У 1941 році призваний на службу до Робітничо-селянської Червоної армії. З червня 1942 року — на фронтах німецько-радянської війни. Член ВКП(б) з 1943 року.
До листопада 1943 року капітан Євген Токмаков був заступником командира ескадрильї 72-го розвідувального авіаполку 6-ї повітряної армії Північно-Західного фронту. На той час здійснив 129 бойових вильотів на повітряну розвідку важливих об'єктів та скупчень бойової техніки та живої сили німецьких військ.
Указом Президії Верховної ради СРСР від 13 квітня 1944 року капітан Євген Токмаков був удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка». Воював на Брянському, Північно-Західному, 2-му і 1-му Білоруських фронтах. До кінця війни здійснив 164 бойові вильоти. Війну закінчив на посаді командира ескадрильї 72-го розвідувального авіаційного полку.
У 1946 році звільнений в запас. Переїхав до міста Львова.
У 1953 році закінчив Львівський торговельно-економічний інститут.
На 1955—1962 роки — начальник Львівського обласного управління промислових і продовольчих товарів (промисловості продовольчих товарів).
З січня 1966 по 1986 рік — начальник Львівського обласного управління харчової промисловості.
Потім — на пенсії у Львові.
Помер 4 серпня 2010 року в місті Львові.
Військове звання
Нагороди
- Герой Радянського Союзу (13.04.1944)
- орден Леніна (13.04.1944)
- орден Жовтневої Революції
- три ордени Червоного Прапора (13.01.1943, 23.03.1943, 6.02.1945)
- два ордени Вітчизняної війни І ст. (16.07.1943, 11.03.1985)
- орден Олександра Невського (4.06.1945)
- орден Дружби народів (17.03.1981)
- орден Богдана Хмельницького ІІІ с. (Україна) (5.05.1999)
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
- медалі
Примітки
Джерела
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь. М.: Воениздат, 1988. Т. 2. 863 с. (рос.)
- Коротков И. Смелый манёвр. // Отчизны Звёзды Золотые (Очерки о Героях Советского Союза и Героях Социалистического Труда города Львова). Львов: Издательство «Каменяр», 1977. Стр. 146—149. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevgen Petrovich Tokmakov 29 serpnya 1916 19160829 misto Chita teper Rosijska Federaciya 4 serpnya 2010 misto Lviv radyanskij diyach nachalnik Lvivskogo oblasnogo upravlinnya harchovoyi promislovosti promislovosti prodovolchih tovariv Major radyanskoyi armiyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 13 04 1944 Tokmakov Yevgen PetrovichNarodivsya29 veresnya 1916 1916 09 29 Chita d Rosijska imperiyaPomer4 serpnya 2010 2010 08 04 93 roki Lviv UkrayinaKrayina SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistoficer lotchikAlma materLvivskij torgovelno ekonomichnij universitetUchasniknimecko radyanska vijnaPartiyaKPRSNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tokmakov ZhittyepisNarodivsya v rodini robitnika U 1939 roci zakinchiv lotnu shkolu Civilnogo povitryanogo flotu SRSR Z 1939 po 1941 rik pracyuvav pilotom civilnoyi aviaciyi prozhivav u misti Karagandi Kazahskoyi RSR U 1941 roci prizvanij na sluzhbu do Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi armiyi Z chervnya 1942 roku na frontah nimecko radyanskoyi vijni Chlen VKP b z 1943 roku Do listopada 1943 roku kapitan Yevgen Tokmakov buv zastupnikom komandira eskadrilyi 72 go rozviduvalnogo aviapolku 6 yi povitryanoyi armiyi Pivnichno Zahidnogo frontu Na toj chas zdijsniv 129 bojovih vilotiv na povitryanu rozvidku vazhlivih ob yektiv ta skupchen bojovoyi tehniki ta zhivoyi sili nimeckih vijsk Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR vid 13 kvitnya 1944 roku kapitan Yevgen Tokmakov buv udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota Zirka Voyuvav na Bryanskomu Pivnichno Zahidnomu 2 mu i 1 mu Biloruskih frontah Do kincya vijni zdijsniv 164 bojovi viloti Vijnu zakinchiv na posadi komandira eskadrilyi 72 go rozviduvalnogo aviacijnogo polku U 1946 roci zvilnenij v zapas Pereyihav do mista Lvova U 1953 roci zakinchiv Lvivskij torgovelno ekonomichnij institut Na 1955 1962 roki nachalnik Lvivskogo oblasnogo upravlinnya promislovih i prodovolchih tovariv promislovosti prodovolchih tovariv Z sichnya 1966 po 1986 rik nachalnik Lvivskogo oblasnogo upravlinnya harchovoyi promislovosti Potim na pensiyi u Lvovi Pomer 4 serpnya 2010 roku v misti Lvovi Vijskove zvannyakapitan majorNagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu 13 04 1944 orden Lenina 13 04 1944 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi tri ordeni Chervonogo Prapora 13 01 1943 23 03 1943 6 02 1945 dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni I st 16 07 1943 11 03 1985 orden Oleksandra Nevskogo 4 06 1945 orden Druzhbi narodiv 17 03 1981 orden Bogdana Hmelnickogo III s Ukrayina 5 05 1999 medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 medaliPrimitkiDzherelaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar M Voenizdat 1988 T 2 863 s ros Korotkov I Smelyj manyovr Otchizny Zvyozdy Zolotye Ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza i Geroyah Socialisticheskogo Truda goroda Lvova Lvov Izdatelstvo Kamenyar 1977 Str 146 149 ros