Битва під Бро́дами — відбулася з 13 по 22 або 23 липня 1944 біля міста Броди Львівської області між 13-м корпусом 1-ї танкової армії Вермахту, до складу якого входила 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина», та радянськими військами 1-го Українського фронту.
Битва під Бродами | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Друга світова війна | |||||||
Солдати дивізії Ваффен-СС «Галичина», кулеметна обслуга | |||||||
Координати: 49°55′08″ пн. ш. 24°53′08″ сх. д. / 49.918888890027773186° пн. ш. 24.885833330027779198° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Третій Рейх | СРСР | ||||||
Командувачі | |||||||
Артур Гауффе Фріц Фрайтаґ | Конєв І. С. | ||||||
Військові формування | |||||||
1-й Український фронт | |||||||
Військові сили | |||||||
близько 9000, 15000 | |||||||
Втрати | |||||||
7000 осіб | > 20 000 убитих і поранених, близько 50 танків і 24 літаки |
Оперативно-тактичний фон
Станом на 13 липня 1944 року, лінія фронту в Західній Україні проходила лінією Ковель—Тернопіль—Коломия. Німецьке командування віддало наказ про будівництво трьох ліній укріплень, з яких через стрімкий наступ радянських військ було побудовано лише дві.
З квітня до червня 1944 року, радянське командування перегрупувало частини Червоної Армії по всій ширині п'ятисоткілометрового фронту з метою підготовки стратегічної наступальної операції, яка отримала назву Львівсько-Сандомирська наступальна операція. Метою операції було оволодіння Західною Україною та Південною Польщею. Згідно із задумом операції, передбачалося завдання двох концентрованих ударів, з метою прориву німецької лінії укріплень: удар 3-ю гвардійською та 13-ю арміями з півдня Волині в напрямку на Рава-Руську, і удар 60-ю та 38-ю арміями з району Тернополя в напрямку Львова. Після прориву фронту, до коридорів мали ввійти бронетанкові та механізовані дивізії з метою оточити та знищити німецькі війська в районі міста Броди. План був затверджений командуванням 1-го Українського фронту 10 липня. Початок здійснення наступу призначено на 13 липня.
На обороні стояла німецька група армій «Північна Україна» зі штабом у Львові. Вона була значно послаблена, адже німецьке командування перекинуло 6 дивізій на білоруський фронт. У квітні 1944 року пост командувача «Північної України» перейняв від генерал-фельдмаршала Еріха фон Манштейна генерал-фельдмаршал Модель. Успішні військові операції радянських військ в Україні та Білорусі призвели до значних втрат Вермахту. Нестача людської сили на фронтах змусила німецьке командування спрямувати на фронти ваффен-дивізії СС. У травні в Нойгаммері завершилося формування 14-ї гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина». 28 червня 1944 року за наказом командувача групою «Північна Україна» генерал-фельдмаршала Вальтера Моделя дивізія була введена до складу 13-го корпусу 4-ї танкової армії, яка тримала оборону на 160-кілометровій ділянці фронту біля міста Броди. 2 липня 1944 р. дивізія «Галичина», як і весь 13-й армійський корпус, були переведені до складу 1-ї танкової армії, якою командував генерал танкових військ Ергард Раус.
Дивізія «Галичина» зайняла другу (запасну) лінію оборони фронту довжиною 36 км. Загальний склад Української дивізії, розгорнутої під Бродами, становив понад 11 тис. вояків. Окремі німецькі частини, які не встигли залишити фронт, мали до 2 500 вояків. А загалом ХІІІ армійський корпус у складі чотирьох дивізій і частин посилення нараховував близько 40 тис. людей. Перед початком битви корпус мав у своєму розпорядженні лише 50 танків (жодного — в розпорядженні дивізії) і не мав прикриття з повітря.
Від полонених бійців Червоної армії українцям стало відомо, що Конєв планував захопити Українську дивізію в полон і використати її полонених вояків під час заходів, які мали проводитися на святі «визволення» у Львові та Києві.
Бродівське оточення німецьких військ в контексті Львівської наступальної операції 1-го Українського фронту
«Львівська операція» — таку назву мала наступальна операція, підготовлена штабом 1-го Українського фронту влітку 1944 року. Її вважають першим етапом стратегічної Львівсько-Сандомирської наступальної операції Червоної армії, яка отримала таку назву за досягнутими результатами бойових дій влітку 1944 року.
Згідно з планом Львівська операція була розрахованої на 5 днів. Планувалося завдати два могутні удари на рава-руському і львівському напрямках, щоб прорвати оборону противнику, ввести в прорив три танкові армії і дві кінно-механізовані групи. Львівська операція мала стати класичним зразком на розчленування, оточення і знищення військ противника. На першому етапі, протягом 3 днів, передбачалося власними силами оточити і знищити бродівське угруповання, а спільно з лівим флангом 1-го Білоруського фронту — володимиро-волинське угруповання. На другому етапі планувалося оточити і знищити львівське та рава-руське угруповання.
Головна і загальна мета Львівської операції, полягала в тому, щоб «ударними угрупованнями загальновійськових армій у взаємодії з танковими арміями і кінно-механізованими групами на п'ятий день операції оточити і знищити Рава-Руське і Львівське угруповання противника і оволодіти містами Львів і Рава-Руська»..
Ядром Бродівського угруповання німецьких військ був 13-й армійський корпус (АК) під командуванням генерала піхоти Артура Гауффе. До складу корпусу входили 361-ша піхотна і 454-та охоронна дивізії, дивізія «Галичина» і корпусна група «C», яка за своїми чисельністю і бойовими засобами прирівнювалася до піхотної дивізії.
Після прориву німецької оборони на рава-руському напрямку від 46-го танкового корпусу 4-ї танкової армії була відрізана 340-ва піхотна дивізія, а на львівському напрямку від 48-го танкового корпусу 1-ї танкової армії — 349-а піхотна дивізія. Обидві дивізії були перепідпорядковані командуванню ХІІІ АК.
Таким чином, прийнято вважати, що бродівське угруповання німецьких військ складалося загалом із шести піхотних дивізій і разом з частинами посилання нараховувало близько 65 тисяч осіб. На ділянці фронту шириною близько 120 км їм протистояли дві радянські загальновійськові армії — 13-а і 60-а, які мали у своєму складі 19 стрілецьких дивізій і близько 220 тисяч людей.
До початку бойових дій у смузі оборони 13-го армійського корпусу Вермахту в оперативному резерві перебувала 8-а танкова дивізія. На ділянці фронту 13-ї і 60-ї армій були зосереджені 3-я гвардійська танкова армія і дві кінно-механізовані групи. Разом — 5 танкових і механізованих корпусів, 2 кавалерійські корпуси загальною чисельністю понад 100 тисяч людей.. Загальне співідношення у живій силі і бойових засобах супротивних сторін матиме такий вигляд:
Співвідношення сил на ділянці фронту 13-ї і 60-ї армій (120 км) і Бродівського угруповання німецьких військ станом на 13.07.1944 р. | |||
Категорії | 13 А, 60 А, 3 гв. ТА, дві кінно-механізовані групи | 340, 361, 349 пд, 454-та ох., див. «Галичина», корп. група «С», 8 тд | Співвідношення |
Люди | 320 000 | 80 000 | 4 : 1 |
Стрілецькі / піхотні, кавалерійські дивізії | 25 | 6 | 4,1 : 1 |
Танкові, механізовані корпуси / дивізії | 5 | 1 | 5 : 1 |
Артилерійські дивізії | 2 | – | – |
Гармати і міномети | 3967 | 723 | 5,5 : 1 |
Танки і САУ | 1200 | 190 | 6,3 : 1 |
Хід битви
Згідно з планом, 13 липня 1944 року, після артилерійського обстрілу та бомбардування німецьких позицій, війська 1-го Українського фронту перейшли до наступу на львівському та рава-руському напрямках. Наступ 3-ї гвардійської та 13-ї радянських армій у напрямі на Раву-Руську не мав серйозних ускладнень для Червоної армії й проходив успішно, позаяк відбувався поза лінією оборони дивізії, і аж у глибокому тилу наступальні радянські армії фланговим ударом замкнули кільце оточення дивізії.
Значно складніше для радянських армій розвивався наступ 60-ї та 38-ї армій у напрямку на Красне — Львів. Після майже цілоденної артилерійської підготовки та запеклих бомбардувань, радянським військам вдалося зрушити частини Української дивізії з їхньої лінії оборони. Але в цей самий день ситуація стабілізувалася: зайнявши нові позиції, частини дивізії провели цілу низку сильних контрударів. Однак становище частин дивізії було вкрай важким. Вона зазнавала великих втрат від повітряних ударів на її позиції, а танкові колони намагалися оточити поодинокі підрозділи Дивізії.
14 липня 30-й полк Дивізії займає позиції між. с. Лукавець і Колтів, другу атаку після обіду відбили і відкинули супротивника.
Упродовж 17-22 липня вершилися запеклі бої під Бродами за участю дивізії СС Галичина. Вона опинилася разом із XIII німецьким корпусом усередині оточувального маневру ЧА. З 11 тисяч офіцерів і вояків дивізії лише, приблизно 3 тисячі вирвалися і дістались на захід. Решта потрапила до полону, загинула або перейшла до лав УПА. Дивізія втратила до 70 % складу, в той час, як німці цілими частинами здавалися до полону.
Не змігши одразу прорвати оборону, Конєв спрямував до бою оперативні резерви — 69-ту механізовану бригаду зі складу 3-ї гвардійської армії, а потім 15-й корпус під командуванням генерал-майора П. В. Тертюшного. Урешті-решт, 60-й армії вдалося створити так званий «Колтівський коридор», довжиною 20 км та шириною близько 6 км, завдяки якому до прориву почали просуватися частини 3-ї гвардійської, а потім і 4-та танкова армія з метою зламати оборону на лінії Сасів — Золочів. Перед наступом радянських танків проводяться інтенсивна артилерійська підготовка й авіаційні удари. Упродовж п'яти годин було здійснено 2 000 нальотів, у тому числі 1 500 нальотів бомбардувальників.
Унаслідок дій військ Конєва 17 і 18 липня перед 13-м корпусом німців постала загроза оточення, і «Галичина» була кинута на різні ділянки для ліквідації небезпечного становища. Важкі бої тривають 17 і 18 липня. Через контрудари 17-го та 18-го липня, танкова армія Лелюшенка була зупинена та скована боєм. Але після запеклих боїв, 3-тя танкова армія змогла прорвати оборону частин дивізії, просунувшись на захід, 19 липня замкнути Дивізію в оточення в районі Буська.
18 липня радянські війська продерлися крізь загороджувальні укріплення, зайняли Броди і відтяли рештки 4-5 дивізій, що були знищені впродовж наступних п'яти днів із втратами для німців 45 тисяч вбитими й полоненими.
Фронтове хрещення дивізії «Галичина». Оцінки супротивника
У журналі бойових дій військ 1-го Українського фронту дивізія «Галичина» іменувалася здебільшого як "14 пехотная дивизия СС «Галичина». Натомість у штабних документах 1-ї і 4-ї танкових армій Вермахту, ХІІІ армійського корпусу і корпусної групи «С», нарешті, штабом самої дивізії вживалася назва «14 Galizische SS-Freiwilligen-Division» — «14 Галицька СС-Добровольча дивізія»..
Збереглися накази командира дивізій бригадефюрера СС і генерал-майора ваффен-СС Фріца Фрайтага від 3 і 4 липня 1944 р., у яких зафіксовані саме такі назви німецькою та українською мовами..
Очевидно, мав цілковиту слушність начальник штабу «Галичини» майор Вольф-Дітріх Гайке, коли у німецькомовному виданні своїх спогадів про дивізію «Галичина» зазначав, що перейменування дивізії на 14-у гренадерську дивізію військ СС (Галицьку № 1) відбулося вже після битви під Бродами, а саме 27 липня 1944 р.. Подібні свідчення залишили підхорунжий дивізії «Галичина» Василь Верига та деякі інші дивізійники.
Згідно із записами журналів бойових дій, донесеннями і звітами червоноармійських частин та з'єднань, узагальненими в «Ілюстрованій хроніці битви під Бродами», найгарячішими точками протистояння між дивізією «Галичина» і військами 1-го Українського фронту Червоної армії були:
- Кругів. 15 липня 1944 р. введений у бойові дії 30-й піхотний полк «Галичини» зупинив подальше просування 336-ї стрілецької дивізії 15-го стрілецького корпусу і 99-ї стрілецької дивізії 23-го стрілецького корпусу 60-ї армії, а також 69-ї механізованої бригади, яка мала завдання допомогти стрілецьким частинам прорвати оборону в напрямку Кругів — Колтів — Сасів — Білий Камінь. Перша спроба бригади зазнала невдачі, а в обід того ж дня танкісти намацала слабке місце на півдні від позицій українських добровольців — на ділянці оборони 913-го полку 349-ї піхотної дивізії. Танкісти прорвала німецьку оборону в районі сіл Нище і Тростянець Малий, створивши разом з піхотою 322-ї стрілецької дивізії так званий «Колтівський коридор». Сам Колтів ще кілька днів перебував за межами цього проходу.
- Сасів — Колтів. Протягом 16-19 липня з району Сасів — Руда-Колтівська — Колтів здійснювалися атаки німецьких військ, в тому числі і підрозділів «Галичини», з метою перерізати Колтівський коридор в районі Нище — Тростянець Малий і вийти на з'єднання з південним (плугівським) угрупованням німецьких військ. Сасівсько-колтівському угрупованню двічі вдалося прорватися в район Тростянця Малого і на певний час перекрити рух червоноармійських частин по Колтівському коридору, однак для встановлення тривкого зв'язку з південним угруповання забракло сил.
- Опаки. Батальйони 99-ї стрілецької дивізії захопили село 16 липня 1944 р., однак були вибиті з нього і бої за цей опорний пункт тривали до ранку 21 липня. Завдяки жорстокій обороні в районі Опаки — Колтів було зірвано введення у прорив кінно-механізованої групи генерала Соколова, яка зосередилася для дій у напрямку Колтів — Сасів — Білий Камінь.
- Пеняки — Гута Пеняцька — Майдан. Згідно з планом Львівської наступальної операції, ударне угрупування 68-ї гвардійської стрілецької дивізії, що було сформоване на лівому фланзі дивізії, повинно було протягом першого дня наступу вийти в район Підгірців. Це завдання було виконане лише наприкінці 19 липня, коли були додатково введені 65-а мотострілецька бригада і 1442-й самохідно-артилерійський полк 31-го танкового корпусу. Гута Пеняцька кілька разів переходила із рук у руки.
- Жарків. Протягом 16-18 липня 1944 року на сильний і організований опір підрозділів «Галичини» наразилися частини 68-ї гвардійської стрілецької дивізії. Вибити українських дивізійників з Жаркова змогли підрозділи 31-го танкового корпусу, які в ніч на 19 липня 1944 р. завдали удару з тилу.
- Підгірці. Утримування Підгірців мало ключове значення для забезпечення прориву 13-го армійського корпусу генерала Гауффе в напрямку Білий Камінь — Почапи — Золочів. Вже 19 липня штаб 31-го танкового полку записав у журналі бойових дій про взяття міста, однак цей успіх виявився короткочасним. Протягом 19-20 липня Підгірці кілька разів переходили з рук у руки супротивників і лише в ніч на 21 липня підрозділи «Галичини», прикриваючись сильними ар'єргардами, відійшли із західних околиць міста.
- Ясенів. На сході від населеного пункту займали позиції підрозділи 29-го піхотного полку дивізії, які отримали завдання в ніч на 19 липня 1944 р. відійти на позиції Хватів — Загірці — Підгірці. Несподіванкою для них став фланговий прорив з південного напрямку танкових частин 242-ї танкової бригади 31-го танкового корпусу, в результаті якого під удар в районі Ясенева потрапили відступаючі колони 2-го куреня і німецькі обози, що відходили з Бродів. Кризова ситуація в районі Ясеневе стала причиною паніки і ганебної відставки командира дивізії бригадефюрера СС Фріца Фрайтага.
- Загірці — Хватів — Олесько. Оволодіння цими населеними пунктами і вихід в район Ожидів — Красне — таке найближче завдання стояло 19 липня 1944 року перед 31-м танковим корпусом. Внаслідок цього удару бродівське угруповання противника мало б бути розсічене на дві частини в районі шосе Олесько — Ожидів. Такого розвитку подій не допустили підрозділи «Галичини», знищивши 19-20 липня 1944 р. у боях за Хватів і Олесько 12 танків 242-ї танкової бригади.
- Гори Висока і Сторожиха (висота 360,0 на півночі від с. Жуличі). Підрозділи 30-го піхотного полку, після відходу з Підгірців, вранці 21 липня 1944 р. відновили контроль над цими висотами і зірвали плани 15-го стрілецького корпусу завдати удару з Сасова в напрямку хутір Булки — Белзець (Гончарівка) з метою розсічення німецького угруповання. Бої за панівні висоти біля Жулич тривали протягом всього дня 21 липня 1944 року і в першій половині наступного дня.
- Скварява. 21 липня 1944 р. підрозділи «Галичини» здобули Скваряву і створили плацдарм для виходу оточених частин Бродівського угрупування в південно-західному напрямку через Львівське шосе на ділянці Ляцьке (Червоне) — Велика Вільшаниця і в західному напрямку через Бортків на Глиняни.
- Почапи — Хильчиці — Бонишин — Ясенівці. Серед підрозділів і частин Бродівського угруповання, які прикривали лівий фланг коридору прориву на цій ділянці, у штабних документах Червоної армії найчастіше згадуються підрозділи «Галичини». Їх розрізняли не тільки за своєрідною камуфляжною уніформою, але й за характерними вигуками «Слава!», що лунали під час запеклих контратак.
- Княже. Запеклі бої за це село тривали протягом 20-23 липня 1944 р. Німецьким частинам вдалося повністю захопити Княже лише в ніч на 22 липня 1944 р., коли до атакувальних дій підключилися підрозділи «Галичини». Червоноармійським частинам вдалося повернути контроль над селом Княже о 9-й годині ранку 23 липня 1944 р.
- Білий Камінь — Бужок. З вечора до 11-ї години дня 22.07.1944 р. в районі цих населених пунктів прикривав відхід ар'єргардів бродівського угруповання на південь фузилерний батальйон дивізії «Галичина». Батальйон виконав поставлене завдання, хоча й сам зазнав дуже великих втрат. Із 900 осіб фузилерного батальйону до місця збору повернулися лише 53 вояки.
- Гавареччина. На правому березі Західного Бугу в районі Горішньої і Долішньої Гавареччини бойові дії тривали протягом усього дня 22 липня 1944 р. Надвечір сюди прорвалися частина оточених підрозділів з району Жуличі. За даними розвідки 514-го стрілецького полку 172-ї дивізії, в районі Гавареччини зібралося близько 2-х тисяч солдат противника. Ще одна значна група відмічена в лісі, що 1 км на заході від Підлисся. У ніч на 23 липня 1944 р. групи відійшли в західному напрямку.
- Вороняки. З ударним угруповання у складі бойової групи 8-ї танкової і 254-ї піхотної дивізії, яка з південної сторони прорвала бойові порядки 246-ї стрілецької дивізії і ввечері 20.07.1944 р. оволоділа Вороняками, повинні були контактувати передові батальйони корпусної групи «С». Батальйони мали завдання утримувати відкритим прохід в районі Ясенівці — Ляцьке для виведення з оточення ХІІІ армійського корпусу. Однак батальйони, порушивши наказ, відійшли в район Жукова, нібито на пошук німецьких танкових частин. Натомість до бойової групи 8-ї танкової і 254-ї піхотної дивізій приєдналися підрозділи «Галичини» і спільними зусиллями майже до обіду 22 липня 1944 р. утримували Вороняки, контратакували в напрямку Золочева і зберігали відкритим коридор для відходу оточених частин за маршрутом Ясенівці — Залісся — Майдан-Гологірський — Жуків.
- Майдан-Гологірський. У другій половині дня 22.07.1944 р. відбувся кількагодинний запеклий бій 914-го стрілецького полку 246-ї стрілецької з бойовими групами дивізії «Галичина» і 361-ї піхотної дивізії. Командування 914-го стрілецького корпусу вважало ці частини «ар'єргардом», що «прикривав відхід Бродівського угруповання». Тривала затримка підрозділів «Галичини» і 361-ї піхотної дивізії під командуванням генерала Ліндеманна в районі Майдану-Гологірського була спричинена намаганням утримати населений пункт як плацдарм для виведення тих залишків бродівського угрупування, що продовжували залишати в оточені на півночі від Львівського шосе. Чергова спроба прориву через шосе мала відбутися в ніч на 23 липня 1944 р.
- Гологори. У штабі 106-го стрілецького корпусу зазначали, що протягом 23 липня 1944 р. 148, 246 і 100-а стрілецькі дивізій провадили бої з розрізненими групами 14 дивізії СС «Галичина», 254, 349, 361-ї піхотних дивізій, 217-ї дивізійної групи і артилерійських частин корпусної групи «С», які прорвалися на південь від Львівського шосе. У журналі бойових дій 246-ї стрілецької дивізії уточняли: «Противник, прикриваючись ар'єргардними частинами, відходить в південно-західному напрямку. Дивізія, переслідуючи відступаючого противника, вийшла в р-н Гологори».
- Бродки — (село Миколаївського району, що на півдні від Львова). 28 липня 1944 р. військові підрозділи 38-ї армії мали бій з групою вояків дивізії «Галичина», що вирвалися з бродівського оточення. Частина групи загинула, а 5 дивізійників, як згадано в журналі бойових дій 38-ї армії, потрапило до полону. Загалом протягом дня 28 липня військами 38-ї армії було захоплено 80 полонених з різних частин, що діяли перед фронтом армії, однак окремо були згадані лише вояки дивізії «Галичина», які викликали в штабних офіцерів чи то здивування, чи повагу.
Під час розбору Львівської операції командуючий 60-ю армією генерал-полковник Павло Курочкін відзначив високу боєздатність дивізії «Галичина»:
«Туманне уявлення ми мали про 14 п[іхотну] д[ивізію] СС «Галичина», вважаючи, що вона не сильна і складається з 2-3 батальйонів; на практиці виявилося, що це була одна із сильних дивізій, доведених до 9 тис. людей». .
В іншому документі, а саме у «Вказівках командуючого військами 60-ї Армії на розборі Львівської операції», зазначено, що дивізія «Галичина» «була одна із найсильніших» («самых сильных») дивізій.
На думку радянського командування, як і захопленого в полон начальника оперативного відділу штабу 13-го армійського корпусу Вермахту, найслабшою ланкою в німецькій обороні виявилася 349-я піхотна під командуванням генерала Отто фон Ляша, по якій і був завданий головний удар 60-ї армії.
Підсумки битви
У радянській історіографії панувала думка, що битва під Бродами тривала до 22 липня 1944 р. Проте у доповідній командуючого військами 1-го Українського фронту маршала Івана Конєва, адресованій верховному головнокомандуючому маршалу Йосипу Сталіну і підписаній о 21 год. 50 хв. 23.07.1944 року, уточнюється, що завершення ліквідації оточеного угруповання німецьких військ відбулося 23 липня 1944 р.. Така ж дата фігурує і у відповідному повідомленні інформаційного агентства «Совинфорбюро».
Із доповідної маршала Івана Конєва: "У ході наступальної операції військ 1-го Українського фронту в лісах, що південно-західніше від Броди, було оточене угрупування противника в складі п'яти дивізій, корпусної групи і частин посилення (361-ша, 349, 340 пд, 454 охоронна дивізія, 14 пд «СС» «Галичина», корпусна група «С», 300 загін штурмових гармат, 505, 507 окремі танкові батальйони, 508 будівельний батальйон, 70 саперний батальйон).
У результаті боїв з 19 по 23 липня 1944 р. оточене угрупування противника, що чинило запеклий опір, повністю розгромлене і знищене, взято в полон 17175 полонених. У числі взятих у полон офіцерів — командир 361 пд генерал-майор Лідман [Ліндеманн] і командир 454 охоронної дивізії генерал-майор Людвіг Йогансон [Недтвіґ]…
У боях знищено 38 000 солдат і офіцерів противника. Серед убитих офіцерів — командир 340 пд генерал-майор Бойтлер. Загальні втрати в живій силі знищеного Бродівського угрупування противника складають до 55 000 осіб".
Під час підготовки доповідної маршалу Сталіну було надруковано, що в боях «знищено 48 000 солдат і офіцерів», а загальні втрати оточеного Бродівського угруповання складали «65 000». Однак в останній момент при підписі документа ці цифри відкоригували у бік зменшення.
Нині можна впевнено стверджувати, що дані про кількість загиблих і взятих у полон військовослужбовців зі складу Бродівського угруповання німецьких військ дуже перебільшені.
Згідно з довідкою штабу 1-го Українського фронту, за 14 — 31 липня 1944 року було взято у полон понад 30 тисяч солдат і офіцерів німецької армії. Журнал бойових дій військ 1-го Українського фронту, у якому фіксувалися щодення дані про полонених, дозволяє встановити, що в період боїв з оточеним Бродівським угрупованням німецьких військ (19-23 липня 1944 р.) на всіх ділянках фронту було взято у полон 13263 військовослужбовці.
Звичайно, що не мали відношення до Бродівського угруповання німецьких військ майже 2 тисячі полонених, захоплених впродовж 19-23 липня 1944 р. військами 3-ї гв., 1-ї гв., 38-ї і 18-ї загальновійськові армії. Отже, узагальнено можна говорити про 11-12 тис. полонених зі складу оточеного Бродівського угруповання, захоплених військами 60-ї і 13-ї армій..
Не витримує перевірки військовими документами висновок маршала Івана Конєва і чільних представників командування 1-го Українського фронту, що оточене угрупування противника було «повністю розгромлене і знищене».
Бродівське угруповання німецьких військ у складі 6 дивізій (340-ї, 361-ї, 349-ї піхотних, 454-ї охоронної, 14-ї дивізії Ваффен-СС «Галичина» і корпусної групи «С») до початку бойових дій нараховувало майже 65 тисяч осіб, яких в оточення потрапило близько 50 тисяч. Протягом 19-23 липня 1944 р. полягли в боях або ж потрапили до полону близько тридцяти тисяч військовослужбовців, прорвалися з оточення — не менше 20 тисяч солдат і офіцерів.
За оцінками начальника штабу 48-го танкового корпусу полковника Ф. Меллентіна і командира корпусної групи «С» генерал-лейтенанта В. Лянґе, в районі Золочева з оточення змогли прорватися 15-20 тисяч осіб. Ще кілька тисяч німецьких солдатів прорвали перстень оточення в районні Кам'янки Струмилової (Кам'янка-Бузька), де завдавала удар 340-ва піхотна дивізія.
Оцінки німецьких офіцерів корелюються з думкою начальника штабу 23-го стрілецького корпусу 60-ї армії полковника Сергія Андрющенка, який вважав, що німецькі війська під час боїв в районі Золочева втратили до 15 тисяч солдат і офіцерів вбитими і понад 10 тисяч полоненими.
Згідно з даними ліквідаційних комісій 13-го армійського корпусу, інших частин та з'єднань 65-тисячного Бродівського угруповання німецьких військ вижилими вважаються майже 30 тисяч солдат і офіцерів.
У зв'язку з тим, що у битві під Бродами було майже повністю втрачене важке озброєння, транспортні засоби та військове спорядження, німецьке командування ухвалило рішення про розформування 13-го армійського корпусу, корпусної групи «С», 340, 361, 349-ї піхотних і 454-ї охоронної дивізія. Особовий склад цих з'єднань поповнив інші частини або ж став ядром для нових формувань. Натомість 14-а Галицька добровольча дивізія СС була реорганізована у 14-у гренадерську дивізію військ СС (Галицьку № 1).
Для посилення пропагандистського ефекту перемоги Червоної армії під Бродами у радянський час в основному замовчувався значною мірою успішний прорив 13-го армійського корпусу з оточення. Так само культивувалася теза, що в оточення потрапили і були знищені 8 німецьких дивізій. При підрахунках кількості німецьких з'єднань за 3 дивізії приймали корпусну групу «С», яка складалася з 183-ї, 217-ї і 339-ї дивізійних груп.
Новітня російська історіографія визнає, що в районі Бродів було оточено до 50 тисяч солдат та офіцерів противника, однак водночас продовжує підтримує тезу про ліквідацію 8 дивізій..
У 1944 р. червоноармійські штаби таких маніпуляцій собі не дозволяли. У штабі 1-го Українського фронту однозначно стверджували: «оточене Бродівське угруповання» складається із "досить сильно потріпаних шести ПД (454 ох., 340, 361 пд, 14 пд СС «Галичина», корпусна група «С» і залишків 349 пд)..
Напередодні битви під Бродами корпусна група «С» нараховувала загалом 11 312 людей бойового і допоміжного складу. Вона була дещо численнішою від 361-ї та 349-ї піхотних дивізій (відповідно 10131 і 10 588 осіб) і співвідносною з дивізією «Галичина» (близько 11 тис. людей). Однак корпусна група «С» не «дотягувала» навіть до повного штату німецької дивізії зразка 1944 р., в якій мало б бути майже 12,8 тис. людей.
Аналізуючи перший етап Львівсько-Сандомирської наступальної операції, насамперед битву під Бродами, маршал Георгій Жуков з докором наголошував, що історики описують бойові дії вельми однобоко, випускаючи негативні аспекти. «Розвідка 1-го Українського фронту цілком не змогла розкрити всю систему оборони противника, не виявила дислокації оперативних резервів німецького командування і насамперед його бронетанкових військ…». Були допущені серйозні прорахунки в артилерійській стрільбі та авіаційному бомбуванні, організації танкової підтримки піхоти… Тому на Львівському напрямку, — резюмував маршал, — «стріляли багато, а потрібних результатів не вийшло…».
Дивізія «Галичина» і УПА
Німецьке командування було проінформоване про наявність відділів УПА в районі Бродів. Коли німецьке угруповання опинилося на межі знищення, було здійснено спробу зв'язатись з повстанцями для спільних бойових дій проти Червоної Армії, однак часу на координацію дій уже не було. Після відступу німецької армії з-під Бродів, деякі солдати української Дивізії приєдналися до куренів УПА.
Після жорстоких боїв під Бродами 22 липня, 13-й корпус припинив існування. Тим не менше, більшість складу «Галичини» разом із рештками вермахту мужньо чинили опір більшовикам, скувавши в одному місці сили трьох радянських армій аж до 24 липня, а близько 1500 чоловік, з прапорами, штабом на чолі з генералом Фрайтагом організованими колонами прорвалися з оточення - і почали пробиватися на Закарпаття. У селі Середнє зібралося більше 1500 бійців (на додачу із технічною сотнею та запасним куренем, які не попали в оточення), і після короткого відпочинку група повернулася до Нойгаммеру. Там до неї приєдналося ще 1500 осіб, уцілілих під Бродами, і навчально-запасний полк у кількості 8000 чоловік і 5 поліційних батальйонів.
Після бою під Бродами, радянські війська перейшли в наступ на Львів. 20 липня Червона Армія зайняла Іваничі (Волинь), незважаючи на німецькі протиудари, залізничну станцію Рава-Руська. Одночасно дещо нижче Львова, ліве крило Конєва вдарило на Станіславів і перервало доступ до гірських перевалів у Карпатах.
Наслідки битви
Розгром 13-го корпусу німців створив 1-му Українському фронту радянських військ сприятливі умови для наступу на Львів. Але Бродівська битва зіграла неоціненну роль для збереження самого Львова: за час битви німецькі частини залишили місто і боїв у Львові майже не було.
Битва під Бродами зірвала плани радянського командування щодо оточення та знищення рава-руського і львівського угруповання німецьких військ та створення умов для завдання головного удару Червоної армії у військовій кампанії 1944 року. Саме так німецька сторона оцінювало завдання 1-го Українського фронту в літньому наступі, особливо з огляду на концентрацію на львівському і рава-руському напрямках трьох із шести танкових армій, що були у складі збройних сил Радянського союзу.
Після Бродівської битви частина дивізійників «Галичини» поповнила ряди УПА, яка вела бойові дії на два фронти — проти німецьких і проти радянських військ. У лавах УПА боролися і згинули багато бійців Дивізії «Галичина».
Див. також
Примітки
- Heike W. D. Sie Wollten die Freiheit… — S. 278.
- . narodna.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 28 лютого 2017.
- Докладываю, войсками 1 УкрФ в лесах юго-западнее Броды уничтожена группировка противника в составе пяти дивизий… — С. 1
- Раус Э. Танковые сражения на Восточном фронте… — С. 400
- Журнал боевых действий 4-й танковой армии за 1.07.—15.08.1944 г. — Л. 7.
- Львовская операция (наступление войск 1 УкрФ с 13 по 27 июля 1944 года)… — С. 42.
- Журнал боевых действий войск 1 Украинского фронта. Период с 01.07.1944 по 31.07.1944 г. … — Л. 271, 285—286.
- Танковий кулак генерала Брайта: контрудар 1-ї та 8-ї танкових дивізій Вермахту в районі Золочева - lvivyes.com.ua (укр.). 18 липня 2022. Процитовано 24 липня 2022.
- Карта — схема: организация разведотдела [ХІІІ] корпуса по состоянию на 12.07.1944 г. … — Л. 1.
- Боляновський А. Дивізія «Галичина»… — С. 228.
- Heike W. D. Sie Wollten die Freiheit… — S. 256
- Квасецький А. Ілюстрована хроніка битви під Бродами… — С. 588—591.
- (укр.). 17 березня 2022. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- Квасецький А. Ілюстрована хроніка битви під Бродами… — С. 586.
- Указания командующего войсками 60 А на разборе Львовской операции [ 27 квітня 2021 у Wayback Machine.]. — Л. 193
- Докладываю, войсками 1 УкрФ в лесах юго-западнее Броды уничтожена группировка противника в составе пяти дивизий… — С. 1-2.
- Квасецький А. Ілюстрована хроніка битви під Бродами… — С. 572—573.
- Андрющенко С. А. Начинали мы на Славутиче… — С. 179.
- Великая Отечественная война 1941—1945 годов. В 12 т. Т. 4… — С. 458.
- Журнал боевых действий войск 1 Украинского фронта. Период с 01.07.1944 по 31.07.1944 г. … — Л. 275.
- Жуков Г. К. Спогади і роздуми… — С. 667.
- . newzz.in.ua. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 28 лютого 2017.
Джерела
- Вольф-Дітріх Гайке Дивизія SS "Галичина" (аудіокнига) Kiev Printers Limited, by Brotherhood of Former Soldiers of 1st Ukrainian Division UNA, 1970, Toronto, Canada (галіс.)
- Олег Лисяк Битва без леґенди [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Роман Долинський Українська дивізія та УПА під Бродами [ 1 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Лев Шанковський Бій під Бродами в насвітленні совєтських джерел [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Соколов Борис Вадимович. Оккупация. Правда и мифы. — М.: АСТ, 2002. [ 6 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Конев Иван Степанович Записки командующего фронтом. — М.: Наука, 1972. [ 21 квітня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Бродівська битва — велика битва за УКРАЇНУ. Народна правда. 21.04.2009 [ 7 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Битва під Бродами: липень 1944 [ 19 червня 2012 у Wayback Machine.] (мапи, схеми)
- Павло Шандрук. Сила доблесті. Спогади [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (переклад М. Б. Бурмістенка)
- Літо 1944-го… Бій під Бродами. Битва за вільну Україну [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Андрющенко С. А. Начинали мы на Славутиче… — М.: Воениздат, 1979. — 288 с. (рос.)
- Боляновський А. Дивізія Галичина. Історія. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2000. — 528 с.
- Великая Отечественная война 1941—1945 годов. В 12 т. Т. 4. Освобождение территории СССР. 1944 год. — М.: Кучково поле, 2012. — 864 с. (рос.)
- Докладываю, войсками 1 УкрФ в лесах юго-западнее Броды уничтожена группировка противника в составе пяти дивизий [ 27 квітня 2021 у Wayback Machine.]. — ЦАМО РФ, ф. 236, оп. 2673, д. 838. (рос.)
- Жуков Г. К. Спогади і роздуми. — Київ: Політвидав України, 1985. — 841 с.
- Журнал боевых действий 4-й танковой армии за 1.07.—15.08.1944 г. [ 27 липня 2021 у Wayback Machine.] — ЦАМО РФ, ф. 500, оп. 12466, д. 156.
- Журнал боевых действий войск 1 Украинского фронта. Период с 01.07.1944 по 31.07.1944 г. [ 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] — ЦАМО РФ, ф. 236, оп. 2673, д. 1048. (рос.)
- Карта–схема: организация разведотдела ХІІІ корпуса по состоянию на 12.07.1944 г., М 1 : 100 000. — Ф. 500, оп. 12474, д. 217. (рос.)
- Квасецький А. Т. Ілюстрована хроніка битви під Бродами (13–23 липня 1944 р.). Складена на основі розсекречених журналів бойових дій, донесень і звітів штабів червоноармійських військових частин та з'єднань 1-го Українського фронту. — Чернівці : Зелена Буковина, 2020. — 648 с.
- Львовская наступательная операция 60 А. — ЦАМО РФ, ф. 888, оп. 1, д. 191. (рос.)
- Львовская операция (наступление войск 1 УкрФ с 13 по 27 июля 1944 года) [ 27 квітня 2021 у Wayback Machine.]. — ЦАМО РФ, ф. 236, оп. 2673, д. 1275. (рос.)
- Раус Э. Танковые сражения на Восточном фронте / Эрхард Раус; пер. с анл. А. Больных. — М.: Аст; АСТ Москва, 2006. — 523 с. (рос.)
- Указания командующего войсками 60 А на разборе Львовской операции [ 27 квітня 2021 у Wayback Machine.]. — ЦАМО РФ, ф. 1608, оп. 1, д. 8, т1.(рос.)
- Heike W. D. Sie Wollten die Freiheit: Die Geschichte der Ukrainischen Division 1943—1945. — Dorheim: Podzun Verlag, n.d., 1973. (нім.)
Посилання
- Ігор Мельник. Галицька дивізія під Бродами // Zbrucz, 14.07.2014 [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid Bro dami vidbulasya z 13 po 22 abo 23 lipnya 1944 bilya mista Brodi Lvivskoyi oblasti mizh 13 m korpusom 1 yi tankovoyi armiyi Vermahtu do skladu yakogo vhodila 14 ta grenaderska diviziya Vaffen SS Galichina ta radyanskimi vijskami 1 go Ukrayinskogo frontu Bitva pid Brodami Druga svitova vijna Soldati diviziyi Vaffen SS Galichina kulemetna obsluga Soldati diviziyi Vaffen SS Galichina kulemetna obsluga Koordinati 49 55 08 pn sh 24 53 08 sh d 49 918888890027773186 pn sh 24 885833330027779198 sh d 49 918888890027773186 24 885833330027779198 Data 13 22 abo 23 lipnya 1944 roku Misce Rajon mista Brodi Lvivskoyi oblasti 49 55 08 pn sh 24 53 09 sh d 49 91889 pn sh 24 88583 sh d 49 91889 24 88583 Rezultat Porazka nimeckih vijsk Storoni Tretij Rejh SRSR Komanduvachi Artur Gauffe Fric Frajtag Konyev I S Vijskovi formuvannya 13 j armijskij korpus 1 j Ukrayinskij front Vijskovi sili blizko 9000 15000 Vtrati 7000 osib gt 20 000 ubitih i poranenih blizko 50 tankiv i 24 litaki Ne plutati z tankovoyu bitvoyu pid Brodami litom 1941 roku U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva pid Brodami znachennya Operativno taktichnij fonStanom na 13 lipnya 1944 roku liniya frontu v Zahidnij Ukrayini prohodila liniyeyu Kovel Ternopil Kolomiya Nimecke komanduvannya viddalo nakaz pro budivnictvo troh linij ukriplen z yakih cherez strimkij nastup radyanskih vijsk bulo pobudovano lishe dvi Z kvitnya do chervnya 1944 roku radyanske komanduvannya peregrupuvalo chastini Chervonoyi Armiyi po vsij shirini p yatisotkilometrovogo frontu z metoyu pidgotovki strategichnoyi nastupalnoyi operaciyi yaka otrimala nazvu Lvivsko Sandomirska nastupalna operaciya Metoyu operaciyi bulo ovolodinnya Zahidnoyu Ukrayinoyu ta Pivdennoyu Polsheyu Zgidno iz zadumom operaciyi peredbachalosya zavdannya dvoh koncentrovanih udariv z metoyu prorivu nimeckoyi liniyi ukriplen udar 3 yu gvardijskoyu ta 13 yu armiyami z pivdnya Volini v napryamku na Rava Rusku i udar 60 yu ta 38 yu armiyami z rajonu Ternopolya v napryamku Lvova Pislya prorivu frontu do koridoriv mali vvijti bronetankovi ta mehanizovani diviziyi z metoyu otochiti ta znishiti nimecki vijska v rajoni mista Brodi Plan buv zatverdzhenij komanduvannyam 1 go Ukrayinskogo frontu 10 lipnya Pochatok zdijsnennya nastupu priznacheno na 13 lipnya Na oboroni stoyala nimecka grupa armij Pivnichna Ukrayina zi shtabom u Lvovi Vona bula znachno poslablena adzhe nimecke komanduvannya perekinulo 6 divizij na biloruskij front U kvitni 1944 roku post komanduvacha Pivnichnoyi Ukrayini perejnyav vid general feldmarshala Eriha fon Manshtejna general feldmarshal Model Uspishni vijskovi operaciyi radyanskih vijsk v Ukrayini ta Bilorusi prizveli do znachnih vtrat Vermahtu Nestacha lyudskoyi sili na frontah zmusila nimecke komanduvannya spryamuvati na fronti vaffen diviziyi SS U travni v Nojgammeri zavershilosya formuvannya 14 yi grenaderskoyi diviziyi Vaffen SS Galichina 28 chervnya 1944 roku za nakazom komanduvacha grupoyu Pivnichna Ukrayina general feldmarshala Valtera Modelya diviziya bula vvedena do skladu 13 go korpusu 4 yi tankovoyi armiyi yaka trimala oboronu na 160 kilometrovij dilyanci frontu bilya mista Brodi 2 lipnya 1944 r diviziya Galichina yak i ves 13 j armijskij korpus buli perevedeni do skladu 1 yi tankovoyi armiyi yakoyu komanduvav general tankovih vijsk Ergard Raus Diviziya Galichina zajnyala drugu zapasnu liniyu oboroni frontu dovzhinoyu 36 km Zagalnij sklad Ukrayinskoyi diviziyi rozgornutoyi pid Brodami stanoviv ponad 11 tis voyakiv Okremi nimecki chastini yaki ne vstigli zalishiti front mali do 2 500 voyakiv A zagalom HIII armijskij korpus u skladi chotiroh divizij i chastin posilennya narahovuvav blizko 40 tis lyudej Pered pochatkom bitvi korpus mav u svoyemu rozporyadzhenni lishe 50 tankiv zhodnogo v rozporyadzhenni diviziyi i ne mav prikrittya z povitrya Vid polonenih bijciv Chervonoyi armiyi ukrayincyam stalo vidomo sho Konyev planuvav zahopiti Ukrayinsku diviziyu v polon i vikoristati yiyi polonenih voyakiv pid chas zahodiv yaki mali provoditisya na svyati vizvolennya u Lvovi ta Kiyevi Brodivske otochennya nimeckih vijsk v konteksti Lvivskoyi nastupalnoyi operaciyi 1 go Ukrayinskogo frontu Lvivska operaciya taku nazvu mala nastupalna operaciya pidgotovlena shtabom 1 go Ukrayinskogo frontu vlitku 1944 roku Yiyi vvazhayut pershim etapom strategichnoyi Lvivsko Sandomirskoyi nastupalnoyi operaciyi Chervonoyi armiyi yaka otrimala taku nazvu za dosyagnutimi rezultatami bojovih dij vlitku 1944 roku Shema rishennya komanduyuchogo vijskami 1 go Ukrayinskogo frontu na litnij nastup Lvivsku operaciyu 1944 r Zgidno z planom Lvivska operaciya bula rozrahovanoyi na 5 dniv Planuvalosya zavdati dva mogutni udari na rava ruskomu i lvivskomu napryamkah shob prorvati oboronu protivniku vvesti v proriv tri tankovi armiyi i dvi kinno mehanizovani grupi Lvivska operaciya mala stati klasichnim zrazkom na rozchlenuvannya otochennya i znishennya vijsk protivnika Na pershomu etapi protyagom 3 dniv peredbachalosya vlasnimi silami otochiti i znishiti brodivske ugrupovannya a spilno z livim flangom 1 go Biloruskogo frontu volodimiro volinske ugrupovannya Na drugomu etapi planuvalosya otochiti i znishiti lvivske ta rava ruske ugrupovannya Golovna i zagalna meta Lvivskoyi operaciyi polyagala v tomu shob udarnimi ugrupovannyami zagalnovijskovih armij u vzayemodiyi z tankovimi armiyami i kinno mehanizovanimi grupami na p yatij den operaciyi otochiti i znishiti Rava Ruske i Lvivske ugrupovannya protivnika i ovoloditi mistami Lviv i Rava Ruska Yadrom Brodivskogo ugrupovannya nimeckih vijsk buv 13 j armijskij korpus AK pid komanduvannyam generala pihoti Artura Gauffe Do skladu korpusu vhodili 361 sha pihotna i 454 ta ohoronna diviziyi diviziya Galichina i korpusna grupa C yaka za svoyimi chiselnistyu i bojovimi zasobami pririvnyuvalasya do pihotnoyi diviziyi Pislya prorivu nimeckoyi oboroni na rava ruskomu napryamku vid 46 go tankovogo korpusu 4 yi tankovoyi armiyi bula vidrizana 340 va pihotna diviziya a na lvivskomu napryamku vid 48 go tankovogo korpusu 1 yi tankovoyi armiyi 349 a pihotna diviziya Obidvi diviziyi buli perepidporyadkovani komanduvannyu HIII AK Takim chinom prijnyato vvazhati sho brodivske ugrupovannya nimeckih vijsk skladalosya zagalom iz shesti pihotnih divizij i razom z chastinami posilannya narahovuvalo blizko 65 tisyach osib Na dilyanci frontu shirinoyu blizko 120 km yim protistoyali dvi radyanski zagalnovijskovi armiyi 13 a i 60 a yaki mali u svoyemu skladi 19 strileckih divizij i blizko 220 tisyach lyudej Do pochatku bojovih dij u smuzi oboroni 13 go armijskogo korpusu Vermahtu v operativnomu rezervi perebuvala 8 a tankova diviziya Na dilyanci frontu 13 yi i 60 yi armij buli zoseredzheni 3 ya gvardijska tankova armiya i dvi kinno mehanizovani grupi Razom 5 tankovih i mehanizovanih korpusiv 2 kavalerijski korpusi zagalnoyu chiselnistyu ponad 100 tisyach lyudej Zagalne spividnoshennya u zhivij sili i bojovih zasobah suprotivnih storin matime takij viglyad Spivvidnoshennya sil na dilyanci frontu 13 yi i 60 yi armij 120 km i Brodivskogo ugrupovannya nimeckih vijsk stanom na 13 07 1944 r Kategoriyi 13 A 60 A 3 gv TA dvi kinno mehanizovani grupi 340 361 349 pd 454 ta oh div Galichina korp grupa S 8 td Spivvidnoshennya Lyudi 320 000 80 000 4 1 Strilecki pihotni kavalerijski diviziyi 25 6 4 1 1 Tankovi mehanizovani korpusi diviziyi 5 1 5 1 Artilerijski diviziyi 2 Garmati i minometi 3967 723 5 5 1 Tanki i SAU 1200 190 6 3 1Hid bitviZgidno z planom 13 lipnya 1944 roku pislya artilerijskogo obstrilu ta bombarduvannya nimeckih pozicij vijska 1 go Ukrayinskogo frontu perejshli do nastupu na lvivskomu ta rava ruskomu napryamkah Nastup 3 yi gvardijskoyi ta 13 yi radyanskih armij u napryami na Ravu Rusku ne mav serjoznih uskladnen dlya Chervonoyi armiyi j prohodiv uspishno pozayak vidbuvavsya poza liniyeyu oboroni diviziyi i azh u glibokomu tilu nastupalni radyanski armiyi flangovim udarom zamknuli kilce otochennya diviziyi Znachno skladnishe dlya radyanskih armij rozvivavsya nastup 60 yi ta 38 yi armij u napryamku na Krasne Lviv Pislya majzhe cilodennoyi artilerijskoyi pidgotovki ta zapeklih bombarduvan radyanskim vijskam vdalosya zrushiti chastini Ukrayinskoyi diviziyi z yihnoyi liniyi oboroni Ale v cej samij den situaciya stabilizuvalasya zajnyavshi novi poziciyi chastini diviziyi proveli cilu nizku silnih kontrudariv Odnak stanovishe chastin diviziyi bulo vkraj vazhkim Vona zaznavala velikih vtrat vid povitryanih udariv na yiyi poziciyi a tankovi koloni namagalisya otochiti poodinoki pidrozdili Diviziyi 14 lipnya 30 j polk Diviziyi zajmaye poziciyi mizh s Lukavec i Koltiv drugu ataku pislya obidu vidbili i vidkinuli suprotivnika Uprodovzh 17 22 lipnya vershilisya zapekli boyi pid Brodami za uchastyu diviziyi SS Galichina Vona opinilasya razom iz XIII nimeckim korpusom useredini otochuvalnogo manevru ChA Z 11 tisyach oficeriv i voyakiv diviziyi lishe priblizno 3 tisyachi virvalisya i distalis na zahid Reshta potrapila do polonu zaginula abo perejshla do lav UPA Diviziya vtratila do 70 skladu v toj chas yak nimci cilimi chastinami zdavalisya do polonu Ne zmigshi odrazu prorvati oboronu Konyev spryamuvav do boyu operativni rezervi 69 tu mehanizovanu brigadu zi skladu 3 yi gvardijskoyi armiyi a potim 15 j korpus pid komanduvannyam general majora P V Tertyushnogo Ureshti resht 60 j armiyi vdalosya stvoriti tak zvanij Koltivskij koridor dovzhinoyu 20 km ta shirinoyu blizko 6 km zavdyaki yakomu do prorivu pochali prosuvatisya chastini 3 yi gvardijskoyi a potim i 4 ta tankova armiya z metoyu zlamati oboronu na liniyi Sasiv Zolochiv Pered nastupom radyanskih tankiv provodyatsya intensivna artilerijska pidgotovka j aviacijni udari Uprodovzh p yati godin bulo zdijsneno 2 000 nalotiv u tomu chisli 1 500 nalotiv bombarduvalnikiv Unaslidok dij vijsk Konyeva 17 i 18 lipnya pered 13 m korpusom nimciv postala zagroza otochennya i Galichina bula kinuta na rizni dilyanki dlya likvidaciyi nebezpechnogo stanovisha Vazhki boyi trivayut 17 i 18 lipnya Cherez kontrudari 17 go ta 18 go lipnya tankova armiya Lelyushenka bula zupinena ta skovana boyem Ale pislya zapeklih boyiv 3 tya tankova armiya zmogla prorvati oboronu chastin diviziyi prosunuvshis na zahid 19 lipnya zamknuti Diviziyu v otochennya v rajoni Buska 18 lipnya radyanski vijska proderlisya kriz zagorodzhuvalni ukriplennya zajnyali Brodi i vidtyali reshtki 4 5 divizij sho buli znisheni vprodovzh nastupnih p yati dniv iz vtratami dlya nimciv 45 tisyach vbitimi j polonenimi Frontove hreshennya diviziyi Galichina Ocinki suprotivnikaU zhurnali bojovih dij vijsk 1 go Ukrayinskogo frontu diviziya Galichina imenuvalasya zdebilshogo yak 14 pehotnaya diviziya SS Galichina Natomist u shtabnih dokumentah 1 yi i 4 yi tankovih armij Vermahtu HIII armijskogo korpusu i korpusnoyi grupi S nareshti shtabom samoyi diviziyi vzhivalasya nazva 14 Galizische SS Freiwilligen Division 14 Galicka SS Dobrovolcha diviziya Zbereglisya nakazi komandira divizij brigadefyurera SS i general majora vaffen SS Frica Frajtaga vid 3 i 4 lipnya 1944 r u yakih zafiksovani same taki nazvi nimeckoyu ta ukrayinskoyu movami Poziciyi korpusnoyi grupi S i diviziyi Galichina pid Brodami Ochevidno mav cilkovitu slushnist nachalnik shtabu Galichini major Volf Ditrih Gajke koli u nimeckomovnomu vidanni svoyih spogadiv pro diviziyu Galichina zaznachav sho perejmenuvannya diviziyi na 14 u grenadersku diviziyu vijsk SS Galicku 1 vidbulosya vzhe pislya bitvi pid Brodami a same 27 lipnya 1944 r Podibni svidchennya zalishili pidhorunzhij diviziyi Galichina Vasil Veriga ta deyaki inshi divizijniki Zgidno iz zapisami zhurnaliv bojovih dij donesennyami i zvitami chervonoarmijskih chastin ta z yednan uzagalnenimi v Ilyustrovanij hronici bitvi pid Brodami najgaryachishimi tochkami protistoyannya mizh diviziyeyu Galichina i vijskami 1 go Ukrayinskogo frontu Chervonoyi armiyi buli Krugiv 15 lipnya 1944 r vvedenij u bojovi diyi 30 j pihotnij polk Galichini zupiniv podalshe prosuvannya 336 yi strileckoyi diviziyi 15 go strileckogo korpusu i 99 yi strileckoyi diviziyi 23 go strileckogo korpusu 60 yi armiyi a takozh 69 yi mehanizovanoyi brigadi yaka mala zavdannya dopomogti strileckim chastinam prorvati oboronu v napryamku Krugiv Koltiv Sasiv Bilij Kamin Persha sproba brigadi zaznala nevdachi a v obid togo zh dnya tankisti namacala slabke misce na pivdni vid pozicij ukrayinskih dobrovolciv na dilyanci oboroni 913 go polku 349 yi pihotnoyi diviziyi Tankisti prorvala nimecku oboronu v rajoni sil Nishe i Trostyanec Malij stvorivshi razom z pihotoyu 322 yi strileckoyi diviziyi tak zvanij Koltivskij koridor Sam Koltiv she kilka dniv perebuvav za mezhami cogo prohodu Sasiv Koltiv Protyagom 16 19 lipnya z rajonu Sasiv Ruda Koltivska Koltiv zdijsnyuvalisya ataki nimeckih vijsk v tomu chisli i pidrozdiliv Galichini z metoyu pererizati Koltivskij koridor v rajoni Nishe Trostyanec Malij i vijti na z yednannya z pivdennim plugivskim ugrupovannyam nimeckih vijsk Sasivsko koltivskomu ugrupovannyu dvichi vdalosya prorvatisya v rajon Trostyancya Malogo i na pevnij chas perekriti ruh chervonoarmijskih chastin po Koltivskomu koridoru odnak dlya vstanovlennya trivkogo zv yazku z pivdennim ugrupovannya zabraklo sil Opaki Bataljoni 99 yi strileckoyi diviziyi zahopili selo 16 lipnya 1944 r odnak buli vibiti z nogo i boyi za cej opornij punkt trivali do ranku 21 lipnya Zavdyaki zhorstokij oboroni v rajoni Opaki Koltiv bulo zirvano vvedennya u proriv kinno mehanizovanoyi grupi generala Sokolova yaka zoseredilasya dlya dij u napryamku Koltiv Sasiv Bilij Kamin Penyaki Guta Penyacka Majdan Zgidno z planom Lvivskoyi nastupalnoyi operaciyi udarne ugrupuvannya 68 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi sho bulo sformovane na livomu flanzi diviziyi povinno bulo protyagom pershogo dnya nastupu vijti v rajon Pidgirciv Ce zavdannya bulo vikonane lishe naprikinci 19 lipnya koli buli dodatkovo vvedeni 65 a motostrilecka brigada i 1442 j samohidno artilerijskij polk 31 go tankovogo korpusu Guta Penyacka kilka raziv perehodila iz ruk u ruki Zharkiv Protyagom 16 18 lipnya 1944 roku na silnij i organizovanij opir pidrozdiliv Galichini narazilisya chastini 68 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Vibiti ukrayinskih divizijnikiv z Zharkova zmogli pidrozdili 31 go tankovogo korpusu yaki v nich na 19 lipnya 1944 r zavdali udaru z tilu Pidgirci Utrimuvannya Pidgirciv malo klyuchove znachennya dlya zabezpechennya prorivu 13 go armijskogo korpusu generala Gauffe v napryamku Bilij Kamin Pochapi Zolochiv Vzhe 19 lipnya shtab 31 go tankovogo polku zapisav u zhurnali bojovih dij pro vzyattya mista odnak cej uspih viyavivsya korotkochasnim Protyagom 19 20 lipnya Pidgirci kilka raziv perehodili z ruk u ruki suprotivnikiv i lishe v nich na 21 lipnya pidrozdili Galichini prikrivayuchis silnimi ar yergardami vidijshli iz zahidnih okolic mista Yaseniv Na shodi vid naselenogo punktu zajmali poziciyi pidrozdili 29 go pihotnogo polku diviziyi yaki otrimali zavdannya v nich na 19 lipnya 1944 r vidijti na poziciyi Hvativ Zagirci Pidgirci Nespodivankoyu dlya nih stav flangovij proriv z pivdennogo napryamku tankovih chastin 242 yi tankovoyi brigadi 31 go tankovogo korpusu v rezultati yakogo pid udar v rajoni Yaseneva potrapili vidstupayuchi koloni 2 go kurenya i nimecki obozi sho vidhodili z Brodiv Krizova situaciya v rajoni Yaseneve stala prichinoyu paniki i ganebnoyi vidstavki komandira diviziyi brigadefyurera SS Frica Frajtaga Zagirci Hvativ Olesko Ovolodinnya cimi naselenimi punktami i vihid v rajon Ozhidiv Krasne take najblizhche zavdannya stoyalo 19 lipnya 1944 roku pered 31 m tankovim korpusom Vnaslidok cogo udaru brodivske ugrupovannya protivnika malo b buti rozsichene na dvi chastini v rajoni shose Olesko Ozhidiv Takogo rozvitku podij ne dopustili pidrozdili Galichini znishivshi 19 20 lipnya 1944 r u boyah za Hvativ i Olesko 12 tankiv 242 yi tankovoyi brigadi Gori Visoka i Storozhiha visota 360 0 na pivnochi vid s Zhulichi Pidrozdili 30 go pihotnogo polku pislya vidhodu z Pidgirciv vranci 21 lipnya 1944 r vidnovili kontrol nad cimi visotami i zirvali plani 15 go strileckogo korpusu zavdati udaru z Sasova v napryamku hutir Bulki Belzec Goncharivka z metoyu rozsichennya nimeckogo ugrupovannya Boyi za panivni visoti bilya Zhulich trivali protyagom vsogo dnya 21 lipnya 1944 roku i v pershij polovini nastupnogo dnya Skvaryava 21 lipnya 1944 r pidrozdili Galichini zdobuli Skvaryavu i stvorili placdarm dlya vihodu otochenih chastin Brodivskogo ugrupuvannya v pivdenno zahidnomu napryamku cherez Lvivske shose na dilyanci Lyacke Chervone Velika Vilshanicya i v zahidnomu napryamku cherez Bortkiv na Glinyani Pochapi Hilchici Bonishin Yasenivci Sered pidrozdiliv i chastin Brodivskogo ugrupovannya yaki prikrivali livij flang koridoru prorivu na cij dilyanci u shtabnih dokumentah Chervonoyi armiyi najchastishe zgaduyutsya pidrozdili Galichini Yih rozriznyali ne tilki za svoyeridnoyu kamuflyazhnoyu uniformoyu ale j za harakternimi vigukami Slava sho lunali pid chas zapeklih kontratak Knyazhe Zapekli boyi za ce selo trivali protyagom 20 23 lipnya 1944 r Nimeckim chastinam vdalosya povnistyu zahopiti Knyazhe lishe v nich na 22 lipnya 1944 r koli do atakuvalnih dij pidklyuchilisya pidrozdili Galichini Chervonoarmijskim chastinam vdalosya povernuti kontrol nad selom Knyazhe o 9 j godini ranku 23 lipnya 1944 r Bilij Kamin Buzhok Z vechora do 11 yi godini dnya 22 07 1944 r v rajoni cih naselenih punktiv prikrivav vidhid ar yergardiv brodivskogo ugrupovannya na pivden fuzilernij bataljon diviziyi Galichina Bataljon vikonav postavlene zavdannya hocha j sam zaznav duzhe velikih vtrat Iz 900 osib fuzilernogo bataljonu do miscya zboru povernulisya lishe 53 voyaki Gavarechchina Na pravomu berezi Zahidnogo Bugu v rajoni Gorishnoyi i Dolishnoyi Gavarechchini bojovi diyi trivali protyagom usogo dnya 22 lipnya 1944 r Nadvechir syudi prorvalisya chastina otochenih pidrozdiliv z rajonu Zhulichi Za danimi rozvidki 514 go strileckogo polku 172 yi diviziyi v rajoni Gavarechchini zibralosya blizko 2 h tisyach soldat protivnika She odna znachna grupa vidmichena v lisi sho 1 km na zahodi vid Pidlissya U nich na 23 lipnya 1944 r grupi vidijshli v zahidnomu napryamku Voronyaki Z udarnim ugrupovannya u skladi bojovoyi grupi 8 yi tankovoyi i 254 yi pihotnoyi diviziyi yaka z pivdennoyi storoni prorvala bojovi poryadki 246 yi strileckoyi diviziyi i vvecheri 20 07 1944 r ovolodila Voronyakami povinni buli kontaktuvati peredovi bataljoni korpusnoyi grupi S Bataljoni mali zavdannya utrimuvati vidkritim prohid v rajoni Yasenivci Lyacke dlya vivedennya z otochennya HIII armijskogo korpusu Odnak bataljoni porushivshi nakaz vidijshli v rajon Zhukova nibito na poshuk nimeckih tankovih chastin Natomist do bojovoyi grupi 8 yi tankovoyi i 254 yi pihotnoyi divizij priyednalisya pidrozdili Galichini i spilnimi zusillyami majzhe do obidu 22 lipnya 1944 r utrimuvali Voronyaki kontratakuvali v napryamku Zolocheva i zberigali vidkritim koridor dlya vidhodu otochenih chastin za marshrutom Yasenivci Zalissya Majdan Gologirskij Zhukiv Majdan Gologirskij U drugij polovini dnya 22 07 1944 r vidbuvsya kilkagodinnij zapeklij bij 914 go strileckogo polku 246 yi strileckoyi z bojovimi grupami diviziyi Galichina i 361 yi pihotnoyi diviziyi Komanduvannya 914 go strileckogo korpusu vvazhalo ci chastini ar yergardom sho prikrivav vidhid Brodivskogo ugrupovannya Trivala zatrimka pidrozdiliv Galichini i 361 yi pihotnoyi diviziyi pid komanduvannyam generala Lindemanna v rajoni Majdanu Gologirskogo bula sprichinena namagannyam utrimati naselenij punkt yak placdarm dlya vivedennya tih zalishkiv brodivskogo ugrupuvannya sho prodovzhuvali zalishati v otocheni na pivnochi vid Lvivskogo shose Chergova sproba prorivu cherez shose mala vidbutisya v nich na 23 lipnya 1944 r Gologori U shtabi 106 go strileckogo korpusu zaznachali sho protyagom 23 lipnya 1944 r 148 246 i 100 a strilecki divizij provadili boyi z rozriznenimi grupami 14 diviziyi SS Galichina 254 349 361 yi pihotnih divizij 217 yi divizijnoyi grupi i artilerijskih chastin korpusnoyi grupi S yaki prorvalisya na pivden vid Lvivskogo shose U zhurnali bojovih dij 246 yi strileckoyi diviziyi utochnyali Protivnik prikrivayuchis ar yergardnimi chastinami vidhodit v pivdenno zahidnomu napryamku Diviziya peresliduyuchi vidstupayuchogo protivnika vijshla v r n Gologori Brodki selo Mikolayivskogo rajonu sho na pivdni vid Lvova 28 lipnya 1944 r vijskovi pidrozdili 38 yi armiyi mali bij z grupoyu voyakiv diviziyi Galichina sho virvalisya z brodivskogo otochennya Chastina grupi zaginula a 5 divizijnikiv yak zgadano v zhurnali bojovih dij 38 yi armiyi potrapilo do polonu Zagalom protyagom dnya 28 lipnya vijskami 38 yi armiyi bulo zahopleno 80 polonenih z riznih chastin sho diyali pered frontom armiyi odnak okremo buli zgadani lishe voyaki diviziyi Galichina yaki viklikali v shtabnih oficeriv chi to zdivuvannya chi povagu Pid chas rozboru Lvivskoyi operaciyi komanduyuchij 60 yu armiyeyu general polkovnik Pavlo Kurochkin vidznachiv visoku boyezdatnist diviziyi Galichina Tumanne uyavlennya mi mali pro 14 p ihotnu d iviziyu SS Galichina vvazhayuchi sho vona ne silna i skladayetsya z 2 3 bataljoniv na praktici viyavilosya sho ce bula odna iz silnih divizij dovedenih do 9 tis lyudej V inshomu dokumenti a same u Vkazivkah komanduyuchogo vijskami 60 yi Armiyi na rozbori Lvivskoyi operaciyi zaznacheno sho diviziya Galichina bula odna iz najsilnishih samyh silnyh divizij Na dumku radyanskogo komanduvannya yak i zahoplenogo v polon nachalnika operativnogo viddilu shtabu 13 go armijskogo korpusu Vermahtu najslabshoyu lankoyu v nimeckij oboroni viyavilasya 349 ya pihotna pid komanduvannyam generala Otto fon Lyasha po yakij i buv zavdanij golovnij udar 60 yi armiyi Pidsumki bitviU radyanskij istoriografiyi panuvala dumka sho bitva pid Brodami trivala do 22 lipnya 1944 r Prote u dopovidnij komanduyuchogo vijskami 1 go Ukrayinskogo frontu marshala Ivana Konyeva adresovanij verhovnomu golovnokomanduyuchomu marshalu Josipu Stalinu i pidpisanij o 21 god 50 hv 23 07 1944 roku utochnyuyetsya sho zavershennya likvidaciyi otochenogo ugrupovannya nimeckih vijsk vidbulosya 23 lipnya 1944 r Taka zh data figuruye i u vidpovidnomu povidomlenni informacijnogo agentstva Sovinforbyuro Iz dopovidnoyi marshala Ivana Konyeva U hodi nastupalnoyi operaciyi vijsk 1 go Ukrayinskogo frontu v lisah sho pivdenno zahidnishe vid Brodi bulo otochene ugrupuvannya protivnika v skladi p yati divizij korpusnoyi grupi i chastin posilennya 361 sha 349 340 pd 454 ohoronna diviziya 14 pd SS Galichina korpusna grupa S 300 zagin shturmovih garmat 505 507 okremi tankovi bataljoni 508 budivelnij bataljon 70 sapernij bataljon U rezultati boyiv z 19 po 23 lipnya 1944 r otochene ugrupuvannya protivnika sho chinilo zapeklij opir povnistyu rozgromlene i znishene vzyato v polon 17175 polonenih U chisli vzyatih u polon oficeriv komandir 361 pd general major Lidman Lindemann i komandir 454 ohoronnoyi diviziyi general major Lyudvig Joganson Nedtvig U boyah znisheno 38 000 soldat i oficeriv protivnika Sered ubitih oficeriv komandir 340 pd general major Bojtler Zagalni vtrati v zhivij sili znishenogo Brodivskogo ugrupuvannya protivnika skladayut do 55 000 osib Pid chas pidgotovki dopovidnoyi marshalu Stalinu bulo nadrukovano sho v boyah znisheno 48 000 soldat i oficeriv a zagalni vtrati otochenogo Brodivskogo ugrupovannya skladali 65 000 Odnak v ostannij moment pri pidpisi dokumenta ci cifri vidkoriguvali u bik zmenshennya Nini mozhna vpevneno stverdzhuvati sho dani pro kilkist zagiblih i vzyatih u polon vijskovosluzhbovciv zi skladu Brodivskogo ugrupovannya nimeckih vijsk duzhe perebilsheni Zgidno z dovidkoyu shtabu 1 go Ukrayinskogo frontu za 14 31 lipnya 1944 roku bulo vzyato u polon ponad 30 tisyach soldat i oficeriv nimeckoyi armiyi Zhurnal bojovih dij vijsk 1 go Ukrayinskogo frontu u yakomu fiksuvalisya shodennya dani pro polonenih dozvolyaye vstanoviti sho v period boyiv z otochenim Brodivskim ugrupovannyam nimeckih vijsk 19 23 lipnya 1944 r na vsih dilyankah frontu bulo vzyato u polon 13263 vijskovosluzhbovci Zvichajno sho ne mali vidnoshennya do Brodivskogo ugrupovannya nimeckih vijsk majzhe 2 tisyachi polonenih zahoplenih vprodovzh 19 23 lipnya 1944 r vijskami 3 yi gv 1 yi gv 38 yi i 18 yi zagalnovijskovi armiyi Otzhe uzagalneno mozhna govoriti pro 11 12 tis polonenih zi skladu otochenogo Brodivskogo ugrupovannya zahoplenih vijskami 60 yi i 13 yi armij Ne vitrimuye perevirki vijskovimi dokumentami visnovok marshala Ivana Konyeva i chilnih predstavnikiv komanduvannya 1 go Ukrayinskogo frontu sho otochene ugrupuvannya protivnika bulo povnistyu rozgromlene i znishene Brodivske ugrupovannya nimeckih vijsk u skladi 6 divizij 340 yi 361 yi 349 yi pihotnih 454 yi ohoronnoyi 14 yi diviziyi Vaffen SS Galichina i korpusnoyi grupi S do pochatku bojovih dij narahovuvalo majzhe 65 tisyach osib yakih v otochennya potrapilo blizko 50 tisyach Protyagom 19 23 lipnya 1944 r polyagli v boyah abo zh potrapili do polonu blizko tridcyati tisyach vijskovosluzhbovciv prorvalisya z otochennya ne menshe 20 tisyach soldat i oficeriv Proriv z otochennya chastini Brodivskogo ugrupovannya nimeckij vijsk v pershij polovini dnya 21 lipnya 1944 roku na kartoshemi shtabu 15 go strileckogo korpusu Za ocinkami nachalnika shtabu 48 go tankovogo korpusu polkovnika F Mellentina i komandira korpusnoyi grupi S general lejtenanta V Lyange v rajoni Zolocheva z otochennya zmogli prorvatisya 15 20 tisyach osib She kilka tisyach nimeckih soldativ prorvali persten otochennya v rajonni Kam yanki Strumilovoyi Kam yanka Buzka de zavdavala udar 340 va pihotna diviziya Ocinki nimeckih oficeriv korelyuyutsya z dumkoyu nachalnika shtabu 23 go strileckogo korpusu 60 yi armiyi polkovnika Sergiya Andryushenka yakij vvazhav sho nimecki vijska pid chas boyiv v rajoni Zolocheva vtratili do 15 tisyach soldat i oficeriv vbitimi i ponad 10 tisyach polonenimi Zgidno z danimi likvidacijnih komisij 13 go armijskogo korpusu inshih chastin ta z yednan 65 tisyachnogo Brodivskogo ugrupovannya nimeckih vijsk vizhilimi vvazhayutsya majzhe 30 tisyach soldat i oficeriv U zv yazku z tim sho u bitvi pid Brodami bulo majzhe povnistyu vtrachene vazhke ozbroyennya transportni zasobi ta vijskove sporyadzhennya nimecke komanduvannya uhvalilo rishennya pro rozformuvannya 13 go armijskogo korpusu korpusnoyi grupi S 340 361 349 yi pihotnih i 454 yi ohoronnoyi diviziya Osobovij sklad cih z yednan popovniv inshi chastini abo zh stav yadrom dlya novih formuvan Natomist 14 a Galicka dobrovolcha diviziya SS bula reorganizovana u 14 u grenadersku diviziyu vijsk SS Galicku 1 Dlya posilennya propagandistskogo efektu peremogi Chervonoyi armiyi pid Brodami u radyanskij chas v osnovnomu zamovchuvavsya znachnoyu miroyu uspishnij proriv 13 go armijskogo korpusu z otochennya Tak samo kultivuvalasya teza sho v otochennya potrapili i buli znisheni 8 nimeckih divizij Pri pidrahunkah kilkosti nimeckih z yednan za 3 diviziyi prijmali korpusnu grupu S yaka skladalasya z 183 yi 217 yi i 339 yi divizijnih grup Novitnya rosijska istoriografiya viznaye sho v rajoni Brodiv bulo otocheno do 50 tisyach soldat ta oficeriv protivnika odnak vodnochas prodovzhuye pidtrimuye tezu pro likvidaciyu 8 divizij U 1944 r chervonoarmijski shtabi takih manipulyacij sobi ne dozvolyali U shtabi 1 go Ukrayinskogo frontu odnoznachno stverdzhuvali otochene Brodivske ugrupovannya skladayetsya iz dosit silno potripanih shesti PD 454 oh 340 361 pd 14 pd SS Galichina korpusna grupa S i zalishkiv 349 pd Naperedodni bitvi pid Brodami korpusna grupa S narahovuvala zagalom 11 312 lyudej bojovogo i dopomizhnogo skladu Vona bula desho chislennishoyu vid 361 yi ta 349 yi pihotnih divizij vidpovidno 10131 i 10 588 osib i spivvidnosnoyu z diviziyeyu Galichina blizko 11 tis lyudej Odnak korpusna grupa S ne dotyaguvala navit do povnogo shtatu nimeckoyi diviziyi zrazka 1944 r v yakij malo b buti majzhe 12 8 tis lyudej Analizuyuchi pershij etap Lvivsko Sandomirskoyi nastupalnoyi operaciyi nasampered bitvu pid Brodami marshal Georgij Zhukov z dokorom nagoloshuvav sho istoriki opisuyut bojovi diyi velmi odnoboko vipuskayuchi negativni aspekti Rozvidka 1 go Ukrayinskogo frontu cilkom ne zmogla rozkriti vsyu sistemu oboroni protivnika ne viyavila dislokaciyi operativnih rezerviv nimeckogo komanduvannya i nasampered jogo bronetankovih vijsk Buli dopusheni serjozni prorahunki v artilerijskij strilbi ta aviacijnomu bombuvanni organizaciyi tankovoyi pidtrimki pihoti Tomu na Lvivskomu napryamku rezyumuvav marshal strilyali bagato a potribnih rezultativ ne vijshlo Diviziya Galichina i UPANimecke komanduvannya bulo proinformovane pro nayavnist viddiliv UPA v rajoni Brodiv Koli nimecke ugrupovannya opinilosya na mezhi znishennya bulo zdijsneno sprobu zv yazatis z povstancyami dlya spilnih bojovih dij proti Chervonoyi Armiyi odnak chasu na koordinaciyu dij uzhe ne bulo Pislya vidstupu nimeckoyi armiyi z pid Brodiv deyaki soldati ukrayinskoyi Diviziyi priyednalisya do kureniv UPA Bratska mogila voyakiv diviziyi Galichina Pislya zhorstokih boyiv pid Brodami 22 lipnya 13 j korpus pripiniv isnuvannya Tim ne menshe bilshist skladu Galichini razom iz reshtkami vermahtu muzhno chinili opir bilshovikam skuvavshi v odnomu misci sili troh radyanskih armij azh do 24 lipnya a blizko 1500 cholovik z praporami shtabom na choli z generalom Frajtagom organizovanimi kolonami prorvalisya z otochennya i pochali probivatisya na Zakarpattya U seli Serednye zibralosya bilshe 1500 bijciv na dodachu iz tehnichnoyu sotneyu ta zapasnim kurenem yaki ne popali v otochennya i pislya korotkogo vidpochinku grupa povernulasya do Nojgammeru Tam do neyi priyednalosya she 1500 osib ucililih pid Brodami i navchalno zapasnij polk u kilkosti 8000 cholovik i 5 policijnih bataljoniv Pislya boyu pid Brodami radyanski vijska perejshli v nastup na Lviv 20 lipnya Chervona Armiya zajnyala Ivanichi Volin nezvazhayuchi na nimecki protiudari zaliznichnu stanciyu Rava Ruska Odnochasno desho nizhche Lvova live krilo Konyeva vdarilo na Stanislaviv i perervalo dostup do girskih perevaliv u Karpatah Naslidki bitviRozgrom 13 go korpusu nimciv stvoriv 1 mu Ukrayinskomu frontu radyanskih vijsk spriyatlivi umovi dlya nastupu na Lviv Ale Brodivska bitva zigrala neocinennu rol dlya zberezhennya samogo Lvova za chas bitvi nimecki chastini zalishili misto i boyiv u Lvovi majzhe ne bulo Bitva pid Brodami zirvala plani radyanskogo komanduvannya shodo otochennya ta znishennya rava ruskogo i lvivskogo ugrupovannya nimeckih vijsk ta stvorennya umov dlya zavdannya golovnogo udaru Chervonoyi armiyi u vijskovij kampaniyi 1944 roku Same tak nimecka storona ocinyuvalo zavdannya 1 go Ukrayinskogo frontu v litnomu nastupi osoblivo z oglyadu na koncentraciyu na lvivskomu i rava ruskomu napryamkah troh iz shesti tankovih armij sho buli u skladi zbrojnih sil Radyanskogo soyuzu Pislya Brodivskoyi bitvi chastina divizijnikiv Galichini popovnila ryadi UPA yaka vela bojovi diyi na dva fronti proti nimeckih i proti radyanskih vijsk U lavah UPA borolisya i zginuli bagato bijciv Diviziyi Galichina Div takozhLvivsko Sandomirska operaciyaPrimitkiHeike W D Sie Wollten die Freiheit S 278 narodna pravda com ua Arhiv originalu za 7 sichnya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2017 Dokladyvayu vojskami 1 UkrF v lesah yugo zapadnee Brody unichtozhena gruppirovka protivnika v sostave pyati divizij S 1 Raus E Tankovye srazheniya na Vostochnom fronte S 400 Zhurnal boevyh dejstvij 4 j tankovoj armii za 1 07 15 08 1944 g L 7 Lvovskaya operaciya nastuplenie vojsk 1 UkrF s 13 po 27 iyulya 1944 goda S 42 Zhurnal boevyh dejstvij vojsk 1 Ukrainskogo fronta Period s 01 07 1944 po 31 07 1944 g L 271 285 286 Tankovij kulak generala Brajta kontrudar 1 yi ta 8 yi tankovih divizij Vermahtu v rajoni Zolocheva lvivyes com ua ukr 18 lipnya 2022 Procitovano 24 lipnya 2022 Karta shema organizaciya razvedotdela HIII korpusa po sostoyaniyu na 12 07 1944 g L 1 Bolyanovskij A Diviziya Galichina S 228 Heike W D Sie Wollten die Freiheit S 256 Kvaseckij A Ilyustrovana hronika bitvi pid Brodami S 588 591 ukr 17 bereznya 2022 Arhiv originalu za 27 bereznya 2022 Procitovano 27 bereznya 2022 Kvaseckij A Ilyustrovana hronika bitvi pid Brodami S 586 Ukazaniya komanduyushego vojskami 60 A na razbore Lvovskoj operacii 27 kvitnya 2021 u Wayback Machine L 193 Dokladyvayu vojskami 1 UkrF v lesah yugo zapadnee Brody unichtozhena gruppirovka protivnika v sostave pyati divizij S 1 2 Kvaseckij A Ilyustrovana hronika bitvi pid Brodami S 572 573 Andryushenko S A Nachinali my na Slavutiche S 179 Velikaya Otechestvennaya vojna 1941 1945 godov V 12 t T 4 S 458 Zhurnal boevyh dejstvij vojsk 1 Ukrainskogo fronta Period s 01 07 1944 po 31 07 1944 g L 275 Zhukov G K Spogadi i rozdumi S 667 newzz in ua Arhiv originalu za 1 bereznya 2017 Procitovano 28 lyutogo 2017 DzherelaVolf Ditrih Gajke Diviziya SS Galichina audiokniga Kiev Printers Limited by Brotherhood of Former Soldiers of 1st Ukrainian Division UNA 1970 Toronto Canada galis Oleg Lisyak Bitva bez legendi 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Roman Dolinskij Ukrayinska diviziya ta UPA pid Brodami 1 bereznya 2017 u Wayback Machine Lev Shankovskij Bij pid Brodami v nasvitlenni sovyetskih dzherel 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Sokolov Boris Vadimovich Okkupaciya Pravda i mify M AST 2002 6 zhovtnya 2010 u Wayback Machine ros Konev Ivan Stepanovich Zapiski komanduyushego frontom M Nauka 1972 21 kvitnya 2007 u Wayback Machine ros Brodivska bitva velika bitva za UKRAYiNU Narodna pravda 21 04 2009 7 sichnya 2014 u Wayback Machine Bitva pid Brodami lipen 1944 19 chervnya 2012 u Wayback Machine mapi shemi Pavlo Shandruk Sila doblesti Spogadi 17 bereznya 2013 u Wayback Machine pereklad M B Burmistenka Lito 1944 go Bij pid Brodami Bitva za vilnu Ukrayinu 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Andryushenko S A Nachinali my na Slavutiche M Voenizdat 1979 288 s ros Bolyanovskij A Diviziya Galichina Istoriya Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini 2000 528 s Velikaya Otechestvennaya vojna 1941 1945 godov V 12 t T 4 Osvobozhdenie territorii SSSR 1944 god M Kuchkovo pole 2012 864 s ros Dokladyvayu vojskami 1 UkrF v lesah yugo zapadnee Brody unichtozhena gruppirovka protivnika v sostave pyati divizij 27 kvitnya 2021 u Wayback Machine CAMO RF f 236 op 2673 d 838 ros Zhukov G K Spogadi i rozdumi Kiyiv Politvidav Ukrayini 1985 841 s Zhurnal boevyh dejstvij 4 j tankovoj armii za 1 07 15 08 1944 g 27 lipnya 2021 u Wayback Machine CAMO RF f 500 op 12466 d 156 Zhurnal boevyh dejstvij vojsk 1 Ukrainskogo fronta Period s 01 07 1944 po 31 07 1944 g 27 kvitnya 2021 u Wayback Machine CAMO RF f 236 op 2673 d 1048 ros Karta shema organizaciya razvedotdela HIII korpusa po sostoyaniyu na 12 07 1944 g M 1 100 000 F 500 op 12474 d 217 ros Kvaseckij A T Ilyustrovana hronika bitvi pid Brodami 13 23 lipnya 1944 r Skladena na osnovi rozsekrechenih zhurnaliv bojovih dij donesen i zvitiv shtabiv chervonoarmijskih vijskovih chastin ta z yednan 1 go Ukrayinskogo frontu Chernivci Zelena Bukovina 2020 648 s Lvovskaya nastupatelnaya operaciya 60 A CAMO RF f 888 op 1 d 191 ros Lvovskaya operaciya nastuplenie vojsk 1 UkrF s 13 po 27 iyulya 1944 goda 27 kvitnya 2021 u Wayback Machine CAMO RF f 236 op 2673 d 1275 ros Raus E Tankovye srazheniya na Vostochnom fronte Erhard Raus per s anl A Bolnyh M Ast AST Moskva 2006 523 s ros Ukazaniya komanduyushego vojskami 60 A na razbore Lvovskoj operacii 27 kvitnya 2021 u Wayback Machine CAMO RF f 1608 op 1 d 8 t1 ros Heike W D Sie Wollten die Freiheit Die Geschichte der Ukrainischen Division 1943 1945 Dorheim Podzun Verlag n d 1973 nim PosilannyaIgor Melnik Galicka diviziya pid Brodami Zbrucz 14 07 2014 14 lipnya 2014 u Wayback Machine