Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Nomascus Номаскус рід приматів з роду Symphalangus родини Гібонові Nomascus Nomascus leucogenys Біологічна класифікація

Nomascus

Nomascus

Nomascus (Номаскус) — рід приматів з роду Symphalangus родини Гібонові.

Nomascus
image
Nomascus leucogenys
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Haplorhini
Інфраряд: Вищі примати (Simiiformes)
Родина: Гібонові (Hylobatidae)
Рід: Nomascus
Miller, 1933
Види

Nomascus annamensis
Nomascus concolor
Nomascus gabriellae
Nomascus hainanus
Nomascus leucogenys
Nomascus nasutus
Nomascus siki

image
image Вікісховище: Nomascus

Опис

Як і всі гібонові, Номаскуси характеризуються тонким корпусом, довгими руками і відсутністю хвоста. Види мають майже однаковий розмір, але значно відрізняються забарвленням шерсті. Самці мають чітко впізнавану шевелюру на голові й переважно чорний колір хутра, деякі види мають білі або жовті щоки. Самиці, однак, мають жовтувато-коричневе хутро з темною плямою на вершині голови, іноді грудях; пальці рук і ніг й інші частини тіла можуть бути темнішими. Вони після сямангів найбільші, досягаючи довжини тіла близько 60 сантиметрів і вагою від 7 до 8 кілограмів.

Поширення

Місця проживання цих тварин тропічні ліси південного Китаю (сьогодні тільки Юньнань і острів Хайнань), В'єтнаму, Лаосу й східної Камбоджі.

Стиль життя

Як всі інші види гібонових, Номаскуси є денними і деревними. Вони живуть сім'ями, які складаються з самця, самиці й 1—3 дітей, що населяють фіксовану територію від 30 до 40 га. Їх пісні служать вказівкою зайнятості території. Їжа складається в основному з фруктів, крім того вони споживають листя і комах.

Після близько семи місяців вагітності на світ з'являється один малюк; він золотисто-жовтий при народженні і стає чорним через приблизно пів року. Статева зрілість настає у віці 5—8 років. У цей час самиці знову набувають яскравого забарвлення, самці залишаються чорними.

Загрози та охорона

Усі види роду перебувають під загрозою або під критичною загрозою зникнення. Основною причиною цього є руйнування середовища проживання і полювання.

Посилання

  • Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed) [ 18 травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  • International Union for Conservation of Nature and Natural Resources [Архівовано 16 серпня 2013 у WebCite] (англ.)


image Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nomascus Nomaskus rid primativ z rodu Symphalangus rodini Gibonovi Nomascus Nomascus leucogenys Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Pidryad Haplorhini Infraryad Vishi primati Simiiformes Rodina Gibonovi Hylobatidae Rid Nomascus Miller 1933 Vidi Nomascus annamensis Nomascus concolor Nomascus gabriellae Nomascus hainanus Nomascus leucogenys Nomascus nasutus Nomascus siki Vikishovishe NomascusOpisYak i vsi gibonovi Nomaskusi harakterizuyutsya tonkim korpusom dovgimi rukami i vidsutnistyu hvosta Vidi mayut majzhe odnakovij rozmir ale znachno vidriznyayutsya zabarvlennyam shersti Samci mayut chitko vpiznavanu shevelyuru na golovi j perevazhno chornij kolir hutra deyaki vidi mayut bili abo zhovti shoki Samici odnak mayut zhovtuvato korichneve hutro z temnoyu plyamoyu na vershini golovi inodi grudyah palci ruk i nig j inshi chastini tila mozhut buti temnishimi Voni pislya syamangiv najbilshi dosyagayuchi dovzhini tila blizko 60 santimetriv i vagoyu vid 7 do 8 kilogramiv PoshirennyaMiscya prozhivannya cih tvarin tropichni lisi pivdennogo Kitayu sogodni tilki Yunnan i ostriv Hajnan V yetnamu Laosu j shidnoyi Kambodzhi Stil zhittyaYak vsi inshi vidi gibonovih Nomaskusi ye dennimi i derevnimi Voni zhivut sim yami yaki skladayutsya z samcya samici j 1 3 ditej sho naselyayut fiksovanu teritoriyu vid 30 do 40 ga Yih pisni sluzhat vkazivkoyu zajnyatosti teritoriyi Yizha skladayetsya v osnovnomu z fruktiv krim togo voni spozhivayut listya i komah Pislya blizko semi misyaciv vagitnosti na svit z yavlyayetsya odin malyuk vin zolotisto zhovtij pri narodzhenni i staye chornim cherez priblizno piv roku Stateva zrilist nastaye u vici 5 8 rokiv U cej chas samici znovu nabuvayut yaskravogo zabarvlennya samci zalishayutsya chornimi Zagrozi ta ohoronaUsi vidi rodu perebuvayut pid zagrozoyu abo pid kritichnoyu zagrozoyu zniknennya Osnovnoyu prichinoyu cogo ye rujnuvannya seredovisha prozhivannya i polyuvannya PosilannyaDon E Wilson amp DeeAnn M Reeder editors 2005 Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 3rd ed 18 travnya 2014 u Wayback Machine angl International Union for Conservation of Nature and Natural Resources Arhivovano 16 serpnya 2013 u WebCite angl Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ