Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тайванське диво або економічне диво Тайваню (кит. трад.: 台灣奇蹟 або 臺灣奇蹟; піньїнь: Táiwān Qíjì) — термін, що стосується швидкої індустріалізації та економічного зростання на Тайвані упродовж другої половини XX століття. Він розвивався паралельно з Сінгапуром, Південною Кореєю і Гонконгом. Тайвань став відомий як один із «чотирьох азійських тигрів».
Передумови
Після періоду гіперінфляції наприкінці 1940-х років, коли військовий режим Гоміньдана (КМТ) [en] надрукував новий тайванський юань проти попередньої Японської Тайєньської енни, стало зрозуміло, що потрібна нова і стабільна валюта. Коли уряд КМТ відійшов до Тайваню після втрати материкового Китаю під час громадянської війни, він перевіз частину резерву з дорогоцінних металів та іноземної валюти материкового Китаю на острів. Незважаючи на те, що внаслідок війни в Китаї зберігся лише дуже невеликий резерв, загалом близько 170 млн. доларів, ці резерви допомогли встановити золоту стандартну резервну валюту на Тайвані, що, в свою чергу, допомогло стабілізувати ціни та знизити гіперінфляцію. Що більш важливо, багато китайських інтелектуальних та ділових еліт що підтримували Гоміньдан переїхали на острів. Японці створили сільськогосподарську та індустріальну інфраструктуру, а також хімічні, матеріальні та харчові запаси на острові, що дозволило еліті прибічників КМТ спершу розпочати свої власні економічні зусилля. Окрім надання фінансової допомоги та м'якого кредиту, наданого США (а також непрямий економічний стимул американської продовольчої та військової допомоги) у 4 мільярди доларів США протягом періоду 1945-1965 років, Тайвань мав необхідний капітал для відновлення економіки. Крім того, уряд Гоміньдану запровадив безліч законів і реформ, зокрема земельну реформу. Ці реформи не були затвердженими у континентальному Китаї.[]
Закон про земельну реформу, натхненний таким самим законом, що американці прийняли в окупованій Японії, скасував клас поміщиків (за аналогією як у Японії), і сприяв збільшенню кількості селян, які, з допомогою держави, збільшили виробництво сільськогосподарської продукції в рази. Контролював проведення цих реформ американський експерт виходець з України - Вольф Ладежинський. Це було перше джерело накопичення надлишку (доданої вартості). Це перевернуло створення капіталу, і звільнили сільськогосподарських працівників для роботи в міських секторах. Проте уряд нав'язував селянам нерівний обмін з промисловою економікою, з кредитними і контрольними добривами та негрошового обміну для торгівлі аграрними продуктами (машинами) за рис. При цьому контроль банків (на той момент, будучи власністю уряду), та імпортних ліцензій, держави, орієнтована тайванської економіки на імпорт заміщуючої індустріалізації, створення первісного капіталізму в повністю захищеному ринку.
Також, з допомогою АМД США, створили величезну промислову інфраструктуру, комунікації, і розвинену система освіти. Були створені декілька державних органів, а також були прийняті чотири-річні плани. Між 1952 і 1982 роками, темпи економічного зростання становили в середньому 8,7%, а в період між 1983 і 1986 - 6.9%. Валовий національний продукт виріс на 360% між 1965 і 1986 роках. Частка в світовому експорті становила в 1986 році 2%,поміж інших промислово розвинених країн, а виробництво промислової продукції зросло ще на 680% між 1965 і 1986 роках. Соціальний розрив між багатими і бідними скоротився (Джині: 0.558 в 1953 році, 0.303 в 1980 році), навіть нижче, ніж у деяких країнах Західної Європи, але трохи виріс в 80-х роках. Охорона здоров'я, освіта та якість життя також покращилась. Багато що з цього стало можливим завдяки економічній допомозі США (яку очолював Ладежинський Вольф), субсидуючи більш високу вартість вітчизняного виробництва. Гнучкість виробничої системи та виробничої структури означало, що тайванської компанії, матимуть більше шансів пристосуватися до мінливої міжнародної ситуації і світової економіці.
У 1959 році була запроваджена 19-пунктова програма економічних і фінансових реформ, лібералізація контролю ринку, стимулювання експорту та розробили стратегію для залучення іноземних компаній та іноземного капіталу. Експортна обробна зона була створена в Гаосюн в 1964 році,американська стала піонером в експорті електроніки зібраної в Тайвані. Японські компанії заходили через низьку заробітну плату, відсутності екологічного законодавства і контролю, освічену і вмілу робочу силу і підтримку уряду. Але ядром виробничої національної структури, і це складало велику кількість дрібних і середніх підприємств, були створенні у сім'ях з сімейних заощаджень та ощадні кооперативні мережі (會 піньінь: Huì). Вони мали підтримку уряду у вигляді субсидій і кредитів в заставі у банків.
Велика частина цієї Huì вперше з'явилися в сільських районах поблизу великих центрів, де сім'ї поширювали роботи (земельні ділянки, якими вони володіли і у промислових майстернях у той же час). Наприклад, у 1989 році у Чжанхуа, малі підприємства виробляють майже 50% світових парасольок. Держава залучала іноземні компанії для того, щоб отримати більше капіталу і отримати доступ до зарубіжних ринків, але і великі іноземні компанії отримали контракти з цією величезною мережею дрібних, знайомих і національних компаній, які були дуже значною часткою промислової продукції.
Іноземних інвестицій ніколи не були важливим компонентом у тайванської економіці, за винятком електронного ринку. Наприклад, у 1981 році, прямі іноземні інвестиції становили лише 2% від ВНП, іноземних компаній, зайнятих 4,8% від загальної чисельності трудових ресурсів, їх виробництва склав 13,9% від загального обсягу виробництва і експорту становило 25,6% загальнонаціонального експорту. Доступ до глобальних ринків за сприяння японських компаній і американськими імпортерами, які мали прямий зв'язок з тайванськими брендами. Не було великих багатонаціональних корпорацій (як в Сінгапурі), або величезні національних конгломератів (наприклад, південно-корейська чеболів), але будь-промислових груп, за підтримки уряду, росла і стала в 90-х великими компаніями які повністю транснаціоналізувалися.
Більшість розробок було завдяки гнучкості сімейних підприємств, які виробляли для іноземних трейдерів, вироблене в Тайвані для міжнародної торгової мережі за допомогою посередників. Але держава була центральним організмом, який координував процес індустріалізації, була створена інфраструктура, вона залучила іноземних інвестицій, вона вирішувала, стратегічні пріоритети та, при необхідності, могла нав'язати свої умови.
Епоха глобалізації
У 1970-ті роки, протекціонізм був на підйомі, і Організації Об'єднаних Націй перейшли від визнання Китайської Республіки до Китайської Народної Республіки в якості єдиного законного представника Китаю. Тайвань був виключений Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 2758 і замінений у всіх органах ООН на КНР. В КМТ розпочався процес удосконалення та модернізації промисловості, в основному в області високих технологій (таких як мікроелектроніка, персональні комп'ютери та периферійні пристрої). Один з найбільших і найбільш успішних технопарків був побудований в Сіньчжу, неподалік від Тайбея.
Багато тайванських брендів стали важливими постачальниками всесвітньо відомих фірм, таких як DEC або IBM, в той час як виробники відкривали філії компаній в Силіконовій долині і в інших місцях усередині США і ставали відомими. Уряд також рекомендував текстильній та швейних галузях підвищувати якість та вартість своєї продукції, щоб уникнути обмежувальних квот на імпорт, зазвичай вимірюваних в обсязі. Десятиріччя також побачили початок справді незалежного руху союзу після десятиліть репресій. Деякі значні події відбулися в 1977 році, що дало новим профспілкам поштовх.
У 1980-х роках Тайвань перетворився на економічно потужну державу, зі зрілою та розвиненою економікою, з твердою присутністю на міжнародних ринках і величезними валютними резервами. Його компанії мали можливість виходити за кордон, шляхом інтернаціоналізації виробництва, вони масово інвестували в Азію (переважно в Китаї) і в іншій країни Організації економічного співробітництва і розвитку, в основному в США.
Вищі зарплати і краще організовані профспілки в Тайвані, разом зі скороченням тайваньських експортних квот означало, що більше тайванських компаній перенесли своє виробництво в Китай і Південно-Східну Азію. У громадянському суспільстві, в розвиненій країні, хотіли демократії, а відмова від Гоміньдану від диктатури була більше з кожним днем. Важливий крок стався, коли Лі Ден-Хуей, родом з Тайваню, став президентом, і Гоміньдан почав новий шлях пошук демократичної легітимності.
У 1952 р. На Тайвані обсяг валового національного продукту на душу населення (ВНП) був 170 доларів, що розміщував економіку острова між Заїром та Конго. Але до 2010 року тайванський ВНП на душу населення, скоригований на паритет купівельної спроможності (ПКС), виріс до 35 227 доларів, подібно до рівня розвинених країн Західної Європи та Японії.
На думку економіста Пола Кругмана, стрімке зростання стало можливим завдяки збільшенню капіталу і робочої сили, а не збільшення ефективності. Іншими словами, норма заощаджень збільшилася і години роботи були подовжені, і багато незадіяних людей, таких як жінки, почали працювати.[]
Дуайт Перкінс і інші посилаються на певні методологічні недоліки Кругмана і Олвин, і припустити, що більшість зростання в Тайвані може бути обумовлений збільшенням продуктивності. Цей приріст продуктивності був досягнутий за рахунок проведення земельної реформи, структурних змін (урбанізації і індустріалізації), а також економічна політика стимулювання експорту, а не імпортозаміщення.[]
Див. також
Примітки
- estimates in Finance Weekly Vol 19, No 17, Nov. 1948
- The Labour Movement in Taiwan. 21 вересня 2004.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2010.
- Foreign Exchange Reserves, Taiwan and other major countries [ 20 вересня 2004 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2006. Процитовано 19 листопада 2018.
- Paul Krugman. The Myth of Asia's Miracle. Nov 1994. Процитовано 30 грудня 2010.
Посилання
- Окрема митна територія Тайваню, Пенху, Цзиньмэнь і Мацзу (Китайський Тайбей) і СОТ
- Економічні важелі Китай і проблеми безпеки Тайваню по відношенню до крос-протоки економічних відносин
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tajvanske divo abo ekonomichne divo Tajvanyu kit trad 台灣奇蹟 abo 臺灣奇蹟 pinyin Taiwan Qiji termin sho stosuyetsya shvidkoyi industrializaciyi ta ekonomichnogo zrostannya na Tajvani uprodovzh drugoyi polovini XX stolittya Vin rozvivavsya paralelno z Singapurom Pivdennoyu Koreyeyu i Gonkongom Tajvan stav vidomij yak odin iz chotiroh azijskih tigriv Tajbej stolicya TajvanyuPeredumoviPlosha svobodi Tajbej Tajvan Pislya periodu giperinflyaciyi naprikinci 1940 h rokiv koli vijskovij rezhim Gomindana KMT en nadrukuvav novij tajvanskij yuan proti poperednoyi Yaponskoyi Tajyenskoyi enni stalo zrozumilo sho potribna nova i stabilna valyuta Koli uryad KMT vidijshov do Tajvanyu pislya vtrati materikovogo Kitayu pid chas gromadyanskoyi vijni vin pereviz chastinu rezervu z dorogocinnih metaliv ta inozemnoyi valyuti materikovogo Kitayu na ostriv Nezvazhayuchi na te sho vnaslidok vijni v Kitayi zberigsya lishe duzhe nevelikij rezerv zagalom blizko 170 mln dolariv ci rezervi dopomogli vstanoviti zolotu standartnu rezervnu valyutu na Tajvani sho v svoyu chergu dopomoglo stabilizuvati cini ta zniziti giperinflyaciyu Sho bilsh vazhlivo bagato kitajskih intelektualnih ta dilovih elit sho pidtrimuvali Gomindan pereyihali na ostriv Yaponci stvorili silskogospodarsku ta industrialnu infrastrukturu a takozh himichni materialni ta harchovi zapasi na ostrovi sho dozvolilo eliti pribichnikiv KMT spershu rozpochati svoyi vlasni ekonomichni zusillya Okrim nadannya finansovoyi dopomogi ta m yakogo kreditu nadanogo SShA a takozh nepryamij ekonomichnij stimul amerikanskoyi prodovolchoyi ta vijskovoyi dopomogi u 4 milyardi dolariv SShA protyagom periodu 1945 1965 rokiv Tajvan mav neobhidnij kapital dlya vidnovlennya ekonomiki Krim togo uryad Gomindanu zaprovadiv bezlich zakoniv i reform zokrema zemelnu reformu Ci reformi ne buli zatverdzhenimi u kontinentalnomu Kitayi dzherelo Zakon pro zemelnu reformu nathnennij takim samim zakonom sho amerikanci prijnyali v okupovanij Yaponiyi skasuvav klas pomishikiv za analogiyeyu yak u Yaponiyi i spriyav zbilshennyu kilkosti selyan yaki z dopomogoyu derzhavi zbilshili virobnictvo silskogospodarskoyi produkciyi v razi Kontrolyuvav provedennya cih reform amerikanskij ekspert vihodec z Ukrayini Volf Ladezhinskij Ce bulo pershe dzherelo nakopichennya nadlishku dodanoyi vartosti Ce perevernulo stvorennya kapitalu i zvilnili silskogospodarskih pracivnikiv dlya roboti v miskih sektorah Prote uryad nav yazuvav selyanam nerivnij obmin z promislovoyu ekonomikoyu z kreditnimi i kontrolnimi dobrivami ta negroshovogo obminu dlya torgivli agrarnimi produktami mashinami za ris Pri comu kontrol bankiv na toj moment buduchi vlasnistyu uryadu ta importnih licenzij derzhavi oriyentovana tajvanskoyi ekonomiki na import zamishuyuchoyi industrializaciyi stvorennya pervisnogo kapitalizmu v povnistyu zahishenomu rinku Takozh z dopomogoyu AMD SShA stvorili velicheznu promislovu infrastrukturu komunikaciyi i rozvinenu sistema osviti Buli stvoreni dekilka derzhavnih organiv a takozh buli prijnyati chotiri richni plani Mizh 1952 i 1982 rokami tempi ekonomichnogo zrostannya stanovili v serednomu 8 7 a v period mizh 1983 i 1986 6 9 Valovij nacionalnij produkt viris na 360 mizh 1965 i 1986 rokah Chastka v svitovomu eksporti stanovila v 1986 roci 2 pomizh inshih promislovo rozvinenih krayin a virobnictvo promislovoyi produkciyi zroslo she na 680 mizh 1965 i 1986 rokah Socialnij rozriv mizh bagatimi i bidnimi skorotivsya Dzhini 0 558 v 1953 roci 0 303 v 1980 roci navit nizhche nizh u deyakih krayinah Zahidnoyi Yevropi ale trohi viris v 80 h rokah Ohorona zdorov ya osvita ta yakist zhittya takozh pokrashilas Bagato sho z cogo stalo mozhlivim zavdyaki ekonomichnij dopomozi SShA yaku ocholyuvav Ladezhinskij Volf subsiduyuchi bilsh visoku vartist vitchiznyanogo virobnictva Gnuchkist virobnichoyi sistemi ta virobnichoyi strukturi oznachalo sho tajvanskoyi kompaniyi matimut bilshe shansiv pristosuvatisya do minlivoyi mizhnarodnoyi situaciyi i svitovoyi ekonomici U 1959 roci bula zaprovadzhena 19 punktova programa ekonomichnih i finansovih reform liberalizaciya kontrolyu rinku stimulyuvannya eksportu ta rozrobili strategiyu dlya zaluchennya inozemnih kompanij ta inozemnogo kapitalu Eksportna obrobna zona bula stvorena v Gaosyun v 1964 roci amerikanska stala pionerom v eksporti elektroniki zibranoyi v Tajvani Yaponski kompaniyi zahodili cherez nizku zarobitnu platu vidsutnosti ekologichnogo zakonodavstva i kontrolyu osvichenu i vmilu robochu silu i pidtrimku uryadu Ale yadrom virobnichoyi nacionalnoyi strukturi i ce skladalo veliku kilkist dribnih i serednih pidpriyemstv buli stvorenni u sim yah z simejnih zaoshadzhen ta oshadni kooperativni merezhi 會 pinin Hui Voni mali pidtrimku uryadu u viglyadi subsidij i kreditiv v zastavi u bankiv Velika chastina ciyeyi Hui vpershe z yavilisya v silskih rajonah poblizu velikih centriv de sim yi poshiryuvali roboti zemelni dilyanki yakimi voni volodili i u promislovih majsternyah u toj zhe chas Napriklad u 1989 roci u Chzhanhua mali pidpriyemstva viroblyayut majzhe 50 svitovih parasolok Derzhava zaluchala inozemni kompaniyi dlya togo shob otrimati bilshe kapitalu i otrimati dostup do zarubizhnih rinkiv ale i veliki inozemni kompaniyi otrimali kontrakti z ciyeyu velicheznoyu merezheyu dribnih znajomih i nacionalnih kompanij yaki buli duzhe znachnoyu chastkoyu promislovoyi produkciyi Inozemnih investicij nikoli ne buli vazhlivim komponentom u tajvanskoyi ekonomici za vinyatkom elektronnogo rinku Napriklad u 1981 roci pryami inozemni investiciyi stanovili lishe 2 vid VNP inozemnih kompanij zajnyatih 4 8 vid zagalnoyi chiselnosti trudovih resursiv yih virobnictva sklav 13 9 vid zagalnogo obsyagu virobnictva i eksportu stanovilo 25 6 zagalnonacionalnogo eksportu Dostup do globalnih rinkiv za spriyannya yaponskih kompanij i amerikanskimi importerami yaki mali pryamij zv yazok z tajvanskimi brendami Ne bulo velikih bagatonacionalnih korporacij yak v Singapuri abo velichezni nacionalnih konglomerativ napriklad pivdenno korejska cheboliv ale bud promislovih grup za pidtrimki uryadu rosla i stala v 90 h velikimi kompaniyami yaki povnistyu transnacionalizuvalisya Bilshist rozrobok bulo zavdyaki gnuchkosti simejnih pidpriyemstv yaki viroblyali dlya inozemnih trejderiv viroblene v Tajvani dlya mizhnarodnoyi torgovoyi merezhi za dopomogoyu poserednikiv Ale derzhava bula centralnim organizmom yakij koordinuvav proces industrializaciyi bula stvorena infrastruktura vona zaluchila inozemnih investicij vona virishuvala strategichni prioriteti ta pri neobhidnosti mogla nav yazati svoyi umovi Epoha globalizaciyiU 1970 ti roki protekcionizm buv na pidjomi i Organizaciyi Ob yednanih Nacij perejshli vid viznannya Kitajskoyi Respubliki do Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki v yakosti yedinogo zakonnogo predstavnika Kitayu Tajvan buv viklyuchenij Rezolyuciyeyu Generalnoyi Asambleyi OON 2758 i zaminenij u vsih organah OON na KNR V KMT rozpochavsya proces udoskonalennya ta modernizaciyi promislovosti v osnovnomu v oblasti visokih tehnologij takih yak mikroelektronika personalni komp yuteri ta periferijni pristroyi Odin z najbilshih i najbilsh uspishnih tehnoparkiv buv pobudovanij v Sinchzhu nepodalik vid Tajbeya Bagato tajvanskih brendiv stali vazhlivimi postachalnikami vsesvitno vidomih firm takih yak DEC abo IBM v toj chas yak virobniki vidkrivali filiyi kompanij v Silikonovij dolini i v inshih miscyah useredini SShA i stavali vidomimi Uryad takozh rekomenduvav tekstilnij ta shvejnih galuzyah pidvishuvati yakist ta vartist svoyeyi produkciyi shob uniknuti obmezhuvalnih kvot na import zazvichaj vimiryuvanih v obsyazi Desyatirichchya takozh pobachili pochatok spravdi nezalezhnogo ruhu soyuzu pislya desyatilit represij Deyaki znachni podiyi vidbulisya v 1977 roci sho dalo novim profspilkam poshtovh U 1980 h rokah Tajvan peretvorivsya na ekonomichno potuzhnu derzhavu zi zriloyu ta rozvinenoyu ekonomikoyu z tverdoyu prisutnistyu na mizhnarodnih rinkah i velicheznimi valyutnimi rezervami Jogo kompaniyi mali mozhlivist vihoditi za kordon shlyahom internacionalizaciyi virobnictva voni masovo investuvali v Aziyu perevazhno v Kitayi i v inshij krayini Organizaciyi ekonomichnogo spivrobitnictva i rozvitku v osnovnomu v SShA Vishi zarplati i krashe organizovani profspilki v Tajvani razom zi skorochennyam tajvanskih eksportnih kvot oznachalo sho bilshe tajvanskih kompanij perenesli svoye virobnictvo v Kitaj i Pivdenno Shidnu Aziyu U gromadyanskomu suspilstvi v rozvinenij krayini hotili demokratiyi a vidmova vid Gomindanu vid diktaturi bula bilshe z kozhnim dnem Vazhlivij krok stavsya koli Li Den Huej rodom z Tajvanyu stav prezidentom i Gomindan pochav novij shlyah poshuk demokratichnoyi legitimnosti U 1952 r Na Tajvani obsyag valovogo nacionalnogo produktu na dushu naselennya VNP buv 170 dolariv sho rozmishuvav ekonomiku ostrova mizh Zayirom ta Kongo Ale do 2010 roku tajvanskij VNP na dushu naselennya skorigovanij na paritet kupivelnoyi spromozhnosti PKS viris do 35 227 dolariv podibno do rivnya rozvinenih krayin Zahidnoyi Yevropi ta Yaponiyi Na dumku ekonomista Pola Krugmana strimke zrostannya stalo mozhlivim zavdyaki zbilshennyu kapitalu i robochoyi sili a ne zbilshennya efektivnosti Inshimi slovami norma zaoshadzhen zbilshilasya i godini roboti buli podovzheni i bagato nezadiyanih lyudej takih yak zhinki pochali pracyuvati dzherelo Duajt Perkins i inshi posilayutsya na pevni metodologichni nedoliki Krugmana i Olvin i pripustiti sho bilshist zrostannya v Tajvani mozhe buti obumovlenij zbilshennyam produktivnosti Cej pririst produktivnosti buv dosyagnutij za rahunok provedennya zemelnoyi reformi strukturnih zmin urbanizaciyi i industrializaciyi a takozh ekonomichna politika stimulyuvannya eksportu a ne importozamishennya dzherelo Liniya gorizontu Tajbeyu u 2017 rociDiv takozhZrobleno v Tajvani en Yaponske ekonomichne divo Chudo na richci HanPrimitkiestimates in Finance Weekly Vol 19 No 17 Nov 1948 The Labour Movement in Taiwan 21 veresnya 2004 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2010 Foreign Exchange Reserves Taiwan and other major countries 20 veresnya 2004 u Wayback Machine Arhiv originalu za 30 grudnya 2006 Procitovano 19 listopada 2018 Paul Krugman The Myth of Asia s Miracle Nov 1994 Procitovano 30 grudnya 2010 PosilannyaOkrema mitna teritoriya Tajvanyu Penhu Czinmen i Maczu Kitajskij Tajbej i SOT Ekonomichni vazheli Kitaj i problemi bezpeki Tajvanyu po vidnoshennyu do kros protoki ekonomichnih vidnosin