Папуга червоногуз зеленоголовий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukary

Папуга-червоногуз зеленоголовий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина:	Папугові (Psittacidae)
Рід:	Папуга-червоногуз (Pionus)
Вид:	Папуга-червоногуз зеленоголовий

Біноміальна назва

Pionus sordidus
(Linnaeus, 1758)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Psittacus sordidus

Посилання

Вікісховище:	Pionus sordidus
Віківиди:	Pionus sordidus
EOL:	1178042
ITIS:	554918
МСОП:	22686178
NCBI:	458106

Папу́га-червоногу́з зеленоголовий (Pionus sordidus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Андах.

Опис

Зеленоголовий папуга-червоногуз (підвид *P. s. corallinus*)

Довжина птаха становить 28 см. Голова оливково-зелена, пера на тімені мають темно-сині краї. Пера на щоках оливкові з синіми кінчиками, на горлі синій "комір". Груди блідо-оливково-жовті з рожевуватим відтінком, живіт тьмяно-оливковий, гузка червона. Верхня частина тіла тьмяно-оливково-зелена, пера на ній мають коричнені краї. Махові пера зелені з коричнювато-зеленими внутрішніми опахалами. Нижні покривні пера крил і нижня сторона махових пер зелені. Стернові пера темно-зелені, знизу і біля основи червоні, зовнішні опахала крайніх стернових пер сині. Райдужки жовтувато-карі, навколо очей сірі кільця. Дзьоб червоний, зверху біля основи сірий, лапи темно-коричневі. Виду не притаманний статевий диморфізм. Молоді птахи мають подібне забарвлення, однак пера на голові, горлі і грудях у них блідо-зелені, синій відтінок на голові відсутній, гузка жовтувато-зелена з кількома червоними перами.

Таксономія

Зеленоголовий папуга-червоногуз був науково описаний шведським натуралістом Карлом Ліннеєм в 1758 році в десятому виданні його праці Systema Naturae під біномінальною назвою Psittacus sordidus. При описанні виду Лінней покладався на британського натураліста Джорджа Едвардса, який до того описав і проілюстрував зеленоголового папугу-червоногуза у своїй праці 1751 року A Natural History of Uncommon Birds. У 1832 році німецький біолог Йоганн Георг Ваглер перевів цей вид до роду Папуга-червоногуз (Pionus).

Підвиди

Виділяють шість підвидів:

P. s. saturatus Todd, 1915 — гірський масив Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта (північний схід Колумбії);
P. s. saturatus Aveledo & Ginés, 1950 — північ Східного хребта Колумбійських Анд і гори Сьєрра-де-Періха на кордоні Колумбії і Венесуели;
P. s. sordidus (Linnaeus, 1758) — гори Прибережного хребта на півночі Венесуели (від Лари і Фалькона до Столичного округу);
P. s. antelius Todd, 1947 — гори Прибережного хребта на північному сході Венесуели (Ансоатегі, Сукре і північний Монагас);
P. s. corallinus Bonaparte, 1854 — східні схили Анд в Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії;
P. s. mindoensis Chapman, 1925 — західні схили Еквадорських Анд.

Поширення і екологія

Зеленоголові папуги-червоногузи мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть у вологих тропічних лісах, на узліссях і плантаціях. Зустрічаються зграями від 30 до 100 птахів, на висоті від 100 до 2400 м над рівнем моря. Гніздяться в дуплах древ, на висоті 6-7 м над землею. В кладці 3 яйця, інкубаційний період триває 28 днів.

Примітки

BirdLife International (2016). Pionus sordidus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 16 січня 2023
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Т. 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 102.
Edwards, George (1751). A Natural History of Uncommon Birds. Т. Part 4. London: Printed for the author at the College of Physicians. с. 167, Plate 167.
Wagler, Johann Georg (1832). Monographia Psittacorum. Abhandlungen der mathematisch-physikalischen Classe, Königlich-Bayerische Akademie der Wissenschaften (Latin) . 1: 463-750 [497].
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 січня 2023.

Джерела

Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World;
Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide;

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Pionus sordidus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 16 січня 2023

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[3] Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Т. 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 102.

[4] Edwards, George (1751). A Natural History of Uncommon Birds. Т. Part 4. London: Printed for the author at the College of Physicians. с. 167, Plate 167.

[5] Wagler, Johann Georg (1832). Monographia Psittacorum. Abhandlungen der mathematisch-physikalischen Classe, Königlich-Bayerische Akademie der Wissenschaften (Latin) . 1: 463-750 [497].

[ioc-6] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 січня 2023.