Байпазинська ГЕС ГЕС на річці Вахш в Хатлонській області Таджикистану ГЕС входить до Вахшського каскаду ГЕС Належить Бай

Байпазинська ГЕС - ГЕС на річці Вахш в Хатлонській області Таджикистану. ГЕС входить до Вахшського каскаду ГЕС. Належить .

Байпазинська ГЕС

38°16′04″ пн. ш. 69°07′24″ сх. д. / 38.267800000027776264° пн. ш. 69.12340000002778595° сх. д.Координати: 38°16′04″ пн. ш. 69°07′24″ сх. д. / 38.267800000027776264° пн. ш. 69.12340000002778595° сх. д.
Країна	Таджикистан
Стан	діюча
Річка	Вахш
Каскад	Вахшський
Початок будівництва	1985
Основні характеристики
Установлена потужність	600 МВт
Середнє річне виробництво	3,500 млн кВт·год
Тип ГЕС	греблева
Характеристики обладнання
Кількість та марка турбін	4 х радіально-осьові
Витрата через турбіни	4 х м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	4 х
Потужність гідроагрегатів	4 x 150 МВт
Основні споруди
Тип греблі	кам'яно-накидна гребля з бетонним екраном
Висота греблі	70 м
Власник
Байпазинська ГЕС
Мапа

Має кам'яно-накидну греблю з бетонним екраном розташована близько в 9 км до південного сходу від селища Яван Хатлонської області, Таджикистан. Метою створення греблі ГЕС є вироблення електроенергії. Перші три турбіни Френсіса потужністю 150 МВт були введені в експлуатацію в 1985 році, четверта - в 1986 Водосховище також використовується для зрошення близько 40000 га в долинах Яван і на заході, за допомогою тунелю завдовжки 7,3 км.

Примітки

Baipazan HPP (Russian) . Barki Tojik. Архів оригіналу за 16 травня 2014. Процитовано 16 січня 2015.
Hydroelectric Plants in Tajikistan. IndustCards. Процитовано 16 січня 2015.^{[недоступне посилання]}
. Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations. 1997. с. 186. ISBN . Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 16 січня 2015.

[1] Baipazan HPP (Russian) . Barki Tojik. Архів оригіналу за 16 травня 2014. Процитовано 16 січня 2015.

[2] Hydroelectric Plants in Tajikistan. IndustCards. Процитовано 16 січня 2015.^{[недоступне посилання]}

[3] . Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations. 1997. с. 186. ISBN . Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 16 січня 2015.