Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паат (між 685 та 695 — 31 липня 785) — ахав Цу'со у 725—785 роках. Ім'я перекладається як «Йо'паат, що Спалює Вогнем Небо».
| К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паат | |
|---|---|
 К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паат на стелі 1 | |
| К'ухуль Цу' Ахав | |
| Початок правління: | 9.14.13.4.17, 12 Кабан 5 К'аяб (2 січня 725 року) |
| Кінець правління: | 9.17.14.13.2, 11 Ік' 5 Яш (31 липня 785 року) |
| Наступник: | Чан-Йо'паат |
| Дата народження: | між 685 та 695 роком |
| Місце народження: | Кіріґуа |
| Країна: | Царство Цу'со |
| Дата смерті: | 9.17.14.13.2, 11 Ік' 5 Яш (31 липня 785) |
| Місце смерті: | Кіріґуа |
| Діти: | Чан-Йо'паат |
Життєпис
Про життя до воцаріння не збереглося жодних відомостей. народився між 685 та 695 роками. Імена батьків також не встановлені. Церемонія інтронізації К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паата відбулася в день 9.14.13.4.17, 12 Кабан 5 К'аяб (2 січня 725 року). В той же день підтвердив свою залежність від Шукуупа. В день 9.15.0.0.0, 4 Ахав 13 Яш (22 серпня 731 року) відзначив закінчення к'атуна.
Із самого початку володарювання обрав курс на здобуття політичної самостійності. Це призвело до конфліктів з ахавами Шукуупа. На початку 730-х році уклав союз з Йукноом-Ток'-К'авіілєм, ахавом Канульського царства. В день 9.15.6.14.0, 13 Ахав 18 Соц' (27 квітня 738 року) К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паат завдав нищівної поразки шукуупцям на чолі з Вашаклахуун-Уб'аах-К'авіілєм, якого було захоплено у полон. В день 9.15.6.14.6, 6 Кімі 4 Сек (3 травня 738 року) Вашаклахуун-Уб'аах-К'авііля було принесено в жертву через відрубання голови.
Після цього К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паат сам намагався зайняти шукуупський трон, але не зміг досягти поставленої мети. Разом з тим змусив ахавів Шукуупа визнати свою зверхність. Слідом за цим поставив під контроль більшість колишніх васалів Шукуупського царства, зокрема Шкуй. В подальшому усі зусилля були зосереджені на внутрішній політиці та будівництві.
З цього моменту відбувається економічний, культурний і політичний підйом царства Цу'со. Встановлення повного контролю К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паатом над багатим торговим шляхом Мотагуа дало матеріальну базу для повного оновлення міста та створення численних монументів. Чисельність населення не тільки в столиці, але і в інших городищах по всій долині, різко зросла.
Помер в день 9.17.14.13.2, 11 Ік' 5 Яш (31 липня 785 року). У 9.17.14.13.12, 8 Еб 15 Яш (10 серпня 785 року), через десять днів після смерті його було поховано в споруді Хушлахуун-Чахук-Наах, яка поки що не може бути ідентифікована.
Будівництво
Повністю перебудував ранній Акрополь Кіріґуа. Новим ритуальним центром його столиці стала Велика Площа, яка мала 325 м завдовжки і була найбільшою у всій області мая. Вона ототожнювалася з «Темним Отвором» і «Чорним Озером» — входами в підземний світ мая. Новий західний фасад Акрополя, з якого відкривався вид на річку, було прикрашено бюстами бога Сонця — К'ініч-Ахава, виконаними в техніці кам'яної мозаїки, вперше використаної в Копані. Ранній майданчик для гри в м'яч було зруйновано, а новий розташовувалася на північ від Акрополя.
Стели
У день 9.15.3.2.0, 6 Ахав 18 Сак (15 вересня 734 року) була висвячена перша з відомих натепер скульптур К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паата — невеликий вівтар М, на якому він іменує себе не тільки володарем Цу', «чорним правителем Шукуупа» або «владикою Чорного Шукуупа» і навіть «південним калоомте».
З 738 року К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паат встановлював стели біля великої площі Кіріґуа. Перша з них, стела S, була встановлена на честь закінчення п'ятнадцятиріччя 9.15.15.0.0, 9 Ахав 18 Шуль (4 червня 746 року). На лицьовій стороні стели зображений правитель, а решта частини покриті текстом, пошкодженим ерозією.
Надалі монументи встановлювалися через кожні п'ять років. Закінчення к'атуна 9.16.0.0.0, 2 Ахав 13 Сек (9 травня 751 року) було відзначено висвяченням стели Н. На відміну від Стели S, портрет правителя виконаний на ній в стилі «обвивання», що зближує стелу Н з ранніми пам'ятниками Кіріґуа, особливо з Монументом 26. В день 9.16.5.0.0, 8 Ахав 8 Соц' (12 квітня 756 року) була встановлена стела J, що відрізняється своєю витонченим написом, де окрім докладного опису самої «ювілейної» церемонії міститься перша згадка про ключові події недавньої історії Цу'со.
З нагоди закінчення десятирічного, п'ятнадцятирічного і двадцятирічного календарних періодів з 761 по 771 роки були встановлені стели F, D, і E відповідно. Вони є шедеврами скульптурного мистецтва Кіріґуа і найвищими відомими стелами у всій області мая. З двох сторін вони прикрашені портретами ахава, ще з двох боків містяться красиві ієрогліфічні тексти, в яких описуються різні «ювілейні» церемонії і міфологічні події, що відбувалися в далекому минулому.
У день 9.17.5.0.0, 6 Ахав 13 К'аяб (29 грудня 775 року) К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паат висвятив стели А і С. На східній стороні стели С міститься найдокладніше з відомих описів початку поточного маянської епохи творіння.
У день 9.17.10.0.0, 12 Ахав 8 Паш (2 грудня 780 року) К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паат виясвтив монумент — зооморф В — багатотонний камінь 4 м завдовжки, висічений у формі космічного каймана з початкового океану, з пащі якого вивергається фігура бородатого володаря.
Джерела
- Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. Second edition. — L.; N.Y., 2008 — Р. 219—222
- Looper M. Lightning Warrior: Maya Art and Kingship at Quirigua — Austin, 2003 — Р. 88, 100—103
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
K ak Tiliv Chan Jo paat mizh 685 ta 695 31 lipnya 785 ahav Cu so u 725 785 rokah Im ya perekladayetsya yak Jo paat sho Spalyuye Vognem Nebo K ak Tiliv Chan Jo paatK ak Tiliv Chan Jo paatK ak Tiliv Chan Jo paat na steli 1K uhul Cu AhavPochatok pravlinnya 9 14 13 4 17 12 Kaban 5 K ayab 2 sichnya 725 roku Kinec pravlinnya 9 17 14 13 2 11 Ik 5 Yash 31 lipnya 785 roku Nastupnik Chan Jo paatData narodzhennya mizh 685 ta 695 rokomMisce narodzhennya KiriguaKrayina Carstvo Cu soData smerti 9 17 14 13 2 11 Ik 5 Yash 31 lipnya 785 Misce smerti KiriguaDiti Chan Jo paatZhittyepisPro zhittya do vocarinnya ne zbereglosya zhodnih vidomostej narodivsya mizh 685 ta 695 rokami Imena batkiv takozh ne vstanovleni Ceremoniya intronizaciyi K ak Tiliv Chan Jo paata vidbulasya v den 9 14 13 4 17 12 Kaban 5 K ayab 2 sichnya 725 roku V toj zhe den pidtverdiv svoyu zalezhnist vid Shukuupa V den 9 15 0 0 0 4 Ahav 13 Yash 22 serpnya 731 roku vidznachiv zakinchennya k atuna Iz samogo pochatku volodaryuvannya obrav kurs na zdobuttya politichnoyi samostijnosti Ce prizvelo do konfliktiv z ahavami Shukuupa Na pochatku 730 h roci uklav soyuz z Juknoom Tok K aviilyem ahavom Kanulskogo carstva V den 9 15 6 14 0 13 Ahav 18 Soc 27 kvitnya 738 roku K ak Tiliv Chan Jo paat zavdav nishivnoyi porazki shukuupcyam na choli z Vashaklahuun Ub aah K aviilyem yakogo bulo zahopleno u polon V den 9 15 6 14 6 6 Kimi 4 Sek 3 travnya 738 roku Vashaklahuun Ub aah K aviilya bulo prineseno v zhertvu cherez vidrubannya golovi Pislya cogo K ak Tiliv Chan Jo paat sam namagavsya zajnyati shukuupskij tron ale ne zmig dosyagti postavlenoyi meti Razom z tim zmusiv ahaviv Shukuupa viznati svoyu zverhnist Slidom za cim postaviv pid kontrol bilshist kolishnih vasaliv Shukuupskogo carstva zokrema Shkuj V podalshomu usi zusillya buli zoseredzheni na vnutrishnij politici ta budivnictvi Z cogo momentu vidbuvayetsya ekonomichnij kulturnij i politichnij pidjom carstva Cu so Vstanovlennya povnogo kontrolyu K ak Tiliv Chan Jo paatom nad bagatim torgovim shlyahom Motagua dalo materialnu bazu dlya povnogo onovlennya mista ta stvorennya chislennih monumentiv Chiselnist naselennya ne tilki v stolici ale i v inshih gorodishah po vsij dolini rizko zrosla Pomer v den 9 17 14 13 2 11 Ik 5 Yash 31 lipnya 785 roku U 9 17 14 13 12 8 Eb 15 Yash 10 serpnya 785 roku cherez desyat dniv pislya smerti jogo bulo pohovano v sporudi Hushlahuun Chahuk Naah yaka poki sho ne mozhe buti identifikovana BudivnictvoPovnistyu perebuduvav rannij Akropol Kirigua Novim ritualnim centrom jogo stolici stala Velika Plosha yaka mala 325 m zavdovzhki i bula najbilshoyu u vsij oblasti maya Vona ototozhnyuvalasya z Temnim Otvorom i Chornim Ozerom vhodami v pidzemnij svit maya Novij zahidnij fasad Akropolya z yakogo vidkrivavsya vid na richku bulo prikrasheno byustami boga Soncya K inich Ahava vikonanimi v tehnici kam yanoyi mozayiki vpershe vikoristanoyi v Kopani Rannij majdanchik dlya gri v m yach bulo zrujnovano a novij roztashovuvalasya na pivnich vid Akropolya SteliU den 9 15 3 2 0 6 Ahav 18 Sak 15 veresnya 734 roku bula visvyachena persha z vidomih nateper skulptur K ak Tiliv Chan Jo paata nevelikij vivtar M na yakomu vin imenuye sebe ne tilki volodarem Cu chornim pravitelem Shukuupa abo vladikoyu Chornogo Shukuupa i navit pivdennim kaloomte Z 738 roku K ak Tiliv Chan Jo paat vstanovlyuvav steli bilya velikoyi ploshi Kirigua Persha z nih stela S bula vstanovlena na chest zakinchennya p yatnadcyatirichchya 9 15 15 0 0 9 Ahav 18 Shul 4 chervnya 746 roku Na licovij storoni steli zobrazhenij pravitel a reshta chastini pokriti tekstom poshkodzhenim eroziyeyu Nadali monumenti vstanovlyuvalisya cherez kozhni p yat rokiv Zakinchennya k atuna 9 16 0 0 0 2 Ahav 13 Sek 9 travnya 751 roku bulo vidznacheno visvyachennyam steli N Na vidminu vid Steli S portret pravitelya vikonanij na nij v stili obvivannya sho zblizhuye stelu N z rannimi pam yatnikami Kirigua osoblivo z Monumentom 26 V den 9 16 5 0 0 8 Ahav 8 Soc 12 kvitnya 756 roku bula vstanovlena stela J sho vidriznyayetsya svoyeyu vitonchenim napisom de okrim dokladnogo opisu samoyi yuvilejnoyi ceremoniyi mistitsya persha zgadka pro klyuchovi podiyi nedavnoyi istoriyi Cu so Z nagodi zakinchennya desyatirichnogo p yatnadcyatirichnogo i dvadcyatirichnogo kalendarnih periodiv z 761 po 771 roki buli vstanovleni steli F D i E vidpovidno Voni ye shedevrami skulpturnogo mistectva Kirigua i najvishimi vidomimi stelami u vsij oblasti maya Z dvoh storin voni prikrasheni portretami ahava she z dvoh bokiv mistyatsya krasivi iyeroglifichni teksti v yakih opisuyutsya rizni yuvilejni ceremoniyi i mifologichni podiyi sho vidbuvalisya v dalekomu minulomu U den 9 17 5 0 0 6 Ahav 13 K ayab 29 grudnya 775 roku K ak Tiliv Chan Jo paat visvyativ steli A i S Na shidnij storoni steli S mistitsya najdokladnishe z vidomih opisiv pochatku potochnogo mayanskoyi epohi tvorinnya U den 9 17 10 0 0 12 Ahav 8 Pash 2 grudnya 780 roku K ak Tiliv Chan Jo paat viyasvtiv monument zoomorf V bagatotonnij kamin 4 m zavdovzhki visichenij u formi kosmichnogo kajmana z pochatkovogo okeanu z pashi yakogo vivergayetsya figura borodatogo volodarya DzherelaMartin S Grube N Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya Second edition L N Y 2008 R 219 222 Looper M Lightning Warrior Maya Art and Kingship at Quirigua Austin 2003 R 88 100 103