Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мопанові рідколісся Замбезії (ідентифікатор WWF: AT0725) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних луків, саван і чагарників, розташований в Південній Африці.
 Мопанове рідколісся в Національному парку Південної Луангви (Замбія) | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні луки, савани і чагарники |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | AT0725 |
| Межі | Акацієво-бейкієві рідколісся Калахарі Бейкієві рідколісся Замбезії Затоплювані луки Замбезії Міомбові рідколісся Центральної Замбезії Південні міомбові рідколісся Східні міомбові рідколісся Південноафриканський бушвельд Луки, рідколісся та ліси Драконових гір Прибережні ліси та рідколісся Мапуталенду Замбезійські галофіти Прибережні затоплювані савани Замбезії Прибережні ліси та рідколісся Південного Суахілі Гірські ліси та луки Південного Малаві |
| Площа, км² | 474 354 |
| Країни | Замбія, Зімбабве, Намібія, Ботсвана, Малаві, Мозамбік, Південно-Африканська Республіка, Есватіні |
| Охороняється | 43,5 % |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон мопанових рідколісь Замбезії охоплює річкові долини та навколишні низинні райони, розташовані у східній половині Південної Африки. Основними факторами, які відділяють його від навколишніх південних і східних міомбових рідколісь та міомбових рідколісь Центральної Замбезії, є висота й кількість опадів. Ці екорегіони лежать на плато та плоскогір'ях, а середньорічна кількість опадів у них є вищою. Екорегіони південноафриканського бушвельду та луків, рідколісь і лісів Драконових гір, поширені на південь від мопанових рідколісь Замбезії, також лежать на більшій висоті. На заході екорегіон переходить у більш сухі бейкієві рідколісся Замбезії та акацієво-бейкієві рідколісся Калахарі, а на сході — у більш вологі прибережні ліси та рідколісся Мапуталенду та прибережні ліси та рідколісся Південного Суахілі.
Північною межею екорегіону є долина річки Луангва, а південною — долина [en]. Найбільша частина екорегіону простягається від провінції Квазулу-Наталь на сході Південно-Африканської Республіки та від центральних районів Есватіні на північ до долини річки Замбезі в Мозамбіку та Зімбабве. Друга за площею частина регіону простягається від півночі Ботсвани та східного краю смуги Капріві в Намібії через майже всю територію Замбії, досягаючи долини Луангви на її північному сході. Ще дві частини регіону розташовані на півдні Малаві, в долині річки Шире. Серед інших річок, які перетинають територію екорегіону, слід відзначити Лімпопо, Саве, [en] та [en].
Рельєф регіону переважно рівнинний або дещо горбистий. Середня висота регіону коливається від 200 до 600 м над рівнем моря, хоча деякі частини регіону лежать на пагорбах, на висоті понад 760 м над рівнем моря. Південно-східна частина екорегіону — на рівнинах і в східних передгір'ях Драконових гір, переважно на висоті від 170 до 800 м над рівнем моря. З геологічної точки зору основу екорегіону складають докембрійські граніти та гнейси, базальти та пермські осадові породи.
Клімат
В межах екорегіону переважає напівпустельний клімат (BSh за класифікацією кліматів Кеппена) або вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією Кеппена). Середньорічна кількість опадів коливається від 450 до 710 мм, на великих висотах на півдні регіону подекуди до 1000 мм, а у найбільш посушливих частинах регіону — 250—325 мм. Більшість опадів випадає влітку, з листопада по квітень. Середньорічна температура коливається від 18 до 24 °C.
Флора
Основними рослинними угрупованнями, поширеними в центральній, північній та західній частинах екорегіону, є мопанові рідколісся та чагарники, які характеризуються переважанням в них [en] (Colophospermum mopane). Ці рослинні угруповання демонструють значні відмінності у висоті та щільності, залежно від мікроклімату та ґрунтів. На глибоких алювіальних ґрунтах мопанові дерева досягають висоти 10—15 м, а в деяких районах Замбії навіть 25 м, і формують ліси або більш відкриті саванні рідколісся. На водонепроникних лужних ґрунтах мопане формують чагарникові зарості висотою 1—3 м. Ці дві структурні форми мопане часто зустрічаються разом у вигляді складної мозаїки рідколісь та чагарників. Двома основними природними факторами, що впливають на формування мопанових рідколісь, є діяльність слонів та пожежі. Пересуваючись, слони часто валять мопанові дерева, формуючи прогалини, на яких починає рости трава, що у свою чергу, призводить до збільшення частоти та інтенсивності пожеж. Ця взаємодія між слонами та пожежами зазвичай призводить до формування двоярусних саван, які складаються з великих дерев, що перемежовуються чагарниками на різних стадіях росту.
Мопанові дерева часто формують моновидові насадження, однак також асоціюються з деякими іншими видами дерев та кущів, серед яких слід відзначити [sv] (Kirkia acuminata), [en] (Dalbergia melanoxylon), африканський баобаб (Adansonia digitata), [en] (Combretum apiculatum), [en] (Combretum imberbe), [en] (Senegalia nigrescens), [en] (Cissus cornifolia) та різні види комміфорових дерев (Commiphora spp.). Трав'яний компонент мопанових угруповань відрізняється залежно від ґрунтів та структури рослинності. На сприятливих ґрунтах під прогалинами лісового намету зустрічаються густі трави, тоді як в чагарникових мопанових угрупованнях, що ростуть на важких, водонепроникних лужних ґрунтах, трав'яний покрив майже повністю відсутній. Серед трав, що зустрічаються в мопанових рідколіссях екорегіону, слід відзначити [en] (Digitaria eriantha), [en] (Brachiaria deflexa), [en] (Echinochloa colona), [en] (Cenchrus ciliaris), [sv] (Enneapogon cenchroides), [en] (Pogonarthria squarrosa), [en] (Schmidtia pappophoroides), [en] (Stipagrostis uniplumis), а також різні види [en] (Aristida spp.), гусятника (Eragrostis spp.) та [en] (Urochloa spp.)
На сході та північному сході екорегіону поширені мішані рідколісся. На алювіальних ґрунтах ростуть сухі прибережні рідколісся, в яких переважають великі дерева, висота яких часто перевищує 20 м. На середніх висотах між річковими долинами та плато, на родючих, добре дренованих ґрунтах поширені вторинні рідколісся. Ці флористично різноманітні угруповання вирізняються відсутністю в них видів, що домінують в міомбових та мопанових рідколіссях. Серед дерев, що становлять основу мішаних рідколісь, слід відзначити африканський баобаб (Adansonia digitata), [en] (Diospyros mespiliformis), сикомору (Ficus sycomorus), африканську кігелію (Kigelia africana), [en] (Philenoptera violacea), [en] (Trichilia emetica), [en] (Xanthocercis zambesiaca), [en] (Aganope stuhlmannii), а також різні види акацій (Acacia spp.), альбіцій (Albizia spp.) та [en] (Combretum spp.).
На південному сході екорегіону поширені рідколісся та чагарники Лоувельду. Ґрунти в цій частині регіону варіюються від піщаних суглинків в передгір'ях до добре структурованих глинистих ґрунтів в низинах та до чорно-червоних глинистих ґрунтів, що покривають базальтові або долеритові ділянки. В густих рідколіссях та чагарниках цієї частини регіону переважають [sv] (Vachellia gerrardii), нільські акації (Vachellia nilotica), [en] (Senegalia nigrescens), гостроконечні комбретуми (Combretum apiculatum), [de] (Combretum collinum), [en] (Dichrostachys cinerea), [sv] (Kirkia acuminata), [en] (Peltophorum africanum), [en] (Piliostigma thonningii), марулові дерева (Sclerocarya birrea) та [en] (Terminalia sericea). Крони цих дерев у середньому розташовані на висоті 7—9 м над землею. Трав'яний покрив слабо розвинений в посушливих районах, натомість там, де середньорічна кількість опадів перевищує 600 мм, під деревами росте густа, висока трава. Серед трав, що ростуть в посушливих районах Лоувельду, слід відзначити тритичинкову темеду (Themeda triandra), [en] (Megathyrsus maximus), [en] (Heteropogon contortus), колючещетинникового дев'ятиостюка (Enneapogon cenchroides) та [en] (Urochloa trichopus), а серед тих, що поширені у вологих районах — [en] (Hyperthelia dissoluta) та волосисту гіпарренію (Hyparrhenia hirta).
Флора мішаних рідколісь Замбезії та рідколісь і чагарників Лоувельду характеризується високим різноманіттям, на відміну від флори мопанових рідколіссь, поширених на більшій частині екорегіону. В Національному парку Крюгера, розташованому в ПАР, на південному сході екорегіону, зафіксовано близько 2000 видів судинних рослин. Мопанові дерева, поширені в екорегіоні, мають важливе екологічне значення для багатьох видів, зокрема для слонів, а їх деревина цінується як паливо та будівельний матеріал. Крім того, листям мопане харчується гусінь [en] (Gonimbrasia belina), яка є важливим джерелом білка для багатьох мешканців регіону і вважається делікатесом. Серед рідкісних рослин, поширених в екорегіоні, слід відзначити ендемічних саговників Encephalartos heenanii та Encephalartos paucidentatus, що ростуть на крайньому півдні регіону, а також такі цінні лікарські рослини, як [en] та [en].
Фауна
Екорегіон мопанових рідколісь Замбезії є одним з найбагатших екорегіонів Південної Африки з точки зору фауністичного різноманіття, особливо серед ссавців. Біота регіону та пов'язані з нею природні процеси залишаються здебільшого недоторканими завдяки існуванню розгалуженої та добре організованої системи національних парків та заповідників. Рослинність тут більш поживна, ніж у навколишніх екорегіонах, де випадає більше опадів, внаслідок чого в регіоні мешкають великі популяції копитних тварин. Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити саванного слона (Loxodonta africana), [en] (Diceros bicornis), південного білого носорога (Ceratotherium simum simum), звичайного бегемота (Hippopotamus amphibius), африканського буйвола (Syncerus caffer caffer), блакитного гну (Connochaetes taurinus), південну жирафу (Giraffa giraffa), великого куду (Tragelaphus strepsiceros), північного стенбока (Raphicerus sharpei) та гривасту ньялу (Tragelaphus angasii). За видовим складом мопанові рідколісся відрізняються від більш вологих міомбових саван та рідколісь: такі види, як смугастий шакал (Canis adustus), чорний шаблеріг (Hippotragus niger), кінська антилопа (Hippotragus equinus) та [en] (Alcelaphus buselaphus lichtensteinii) асоціюються з міомбо, тоді як чепрачні шакали (Lupulella mesomelas), великі куду (Tragelaphus strepsiceros) та імпали (Aepyceros melampus) асоціюються з мопане.
Серед поширених в регіоні хижих ссавців слід відзначити лева (Panthera leo), африканського леопарда (Panthera pardus pardus), [en] (Acinonyx jubatus jubatus), плямисту гієну (Crocuta crocuta) та рідкісну гієнову собаку (Lycaon pictus). Серед майже ендемічних ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити златокрота Джуліани (Neamblysomus julianae). Ендеміками екорегіону є [en] (Connochaetes taurinus cooksoni) та [en] (Giraffa camelopardalis thornicrofti). Ці два підвиди зустрічаються лише в долині Луангви на сході Замбії.
Орнітофауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям. Серед майже ендемічних птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити [en] (Agapornis lilianae), чорнощокого нерозлучника (Agapornis nigrigenis), рожевоволого перлистика (Hypargos margaritatus), замбійську лібію (Lybius chaplini), гранітника (Pinarornis plumosus) та жовтоволого щедрика (Crithagra citrinipectus). Національний парк Чобе є одним з основних місць гніздування рідкісної ботсванійської чепури (Egretta vinaceigula), а долина Луангви є важливим місцем зимування білої лелеки (Ciconia ciconia).
Герпетофауна екорегіону вирізняється високим рівнем ендемізму. Серед ендеміків екорегіону слід відзначити [en] (Chirindia langi), [en] (Platysaurus torquatus) та сабійську вузькорилу змію (Xenocalamus sabiensis).
Збереження
Близько 43,5 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Північної Луангви, Національний парк Південної Луангви та Національний парк Кафуе в Замбії, [en], Національний парк Мана-Пулс, Національний парк Матусадона, Національний парк Хванге та [en] в Зімбабве, [en] в Малаві, Національний парк Чобе в Ботсвані, [en], [en], Національний парк Лімпопо та [en] в Мозамбіку, а також Національний парк Крюгера, Біосферний заповідник Вхембе, [en], [en] та [en] в ПАР.
Примітки
- «Zambezian and Mopane woodlands». DOPA Explorer. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 листопада 2023.
Посилання
- «Zambezian and mopane woodlands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Zambezian Mopane Woodlands» — One Earth.
- «Zambezian-Limpopo Mixed Woodlands» — One Earth.
- «Limpopo Lowveld» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mopanovi ridkolissya Zambeziyi identifikator WWF AT0725 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih lukiv savan i chagarnikiv roztashovanij v Pivdennij Africi Mopanovi ridkolissya Zambeziyi Mopanove ridkolissya v Nacionalnomu parku Pivdennoyi Luangvi Zambiya Ekozona Afrotropika Biom Tropichni ta subtropichni luki savani i chagarniki Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF AT0725 Mezhi Akaciyevo bejkiyevi ridkolissya Kalahari Bejkiyevi ridkolissya Zambeziyi Zatoplyuvani luki Zambeziyi Miombovi ridkolissya Centralnoyi Zambeziyi Pivdenni miombovi ridkolissya Shidni miombovi ridkolissya Pivdennoafrikanskij bushveld Luki ridkolissya ta lisi Drakonovih gir Priberezhni lisi ta ridkolissya Maputalendu Zambezijski galofiti Priberezhni zatoplyuvani savani Zambeziyi Priberezhni lisi ta ridkolissya Pivdennogo Suahili Girski lisi ta luki Pivdennogo Malavi Plosha km 474 354 Krayini Zambiya Zimbabve Namibiya Botsvana Malavi Mozambik Pivdenno Afrikanska Respublika Esvatini Ohoronyayetsya 43 5 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Savani Louveldu Nacionalnij park Kryugera PAR Suhi mopanovi ridkolissya v Nacionalnomu parku Kryugera Stado sloniv u Nacionalnomu parku Pivdennoyi LuangviGeografiyaEkoregion mopanovih ridkolis Zambeziyi ohoplyuye richkovi dolini ta navkolishni nizinni rajoni roztashovani u shidnij polovini Pivdennoyi Afriki Osnovnimi faktorami yaki viddilyayut jogo vid navkolishnih pivdennih i shidnih miombovih ridkolis ta miombovih ridkolis Centralnoyi Zambeziyi ye visota j kilkist opadiv Ci ekoregioni lezhat na plato ta ploskogir yah a serednorichna kilkist opadiv u nih ye vishoyu Ekoregioni pivdennoafrikanskogo bushveldu ta lukiv ridkolis i lisiv Drakonovih gir poshireni na pivden vid mopanovih ridkolis Zambeziyi takozh lezhat na bilshij visoti Na zahodi ekoregion perehodit u bilsh suhi bejkiyevi ridkolissya Zambeziyi ta akaciyevo bejkiyevi ridkolissya Kalahari a na shodi u bilsh vologi priberezhni lisi ta ridkolissya Maputalendu ta priberezhni lisi ta ridkolissya Pivdennogo Suahili Pivnichnoyu mezheyu ekoregionu ye dolina richki Luangva a pivdennoyu dolina en Najbilsha chastina ekoregionu prostyagayetsya vid provinciyi Kvazulu Natal na shodi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki ta vid centralnih rajoniv Esvatini na pivnich do dolini richki Zambezi v Mozambiku ta Zimbabve Druga za plosheyu chastina regionu prostyagayetsya vid pivnochi Botsvani ta shidnogo krayu smugi Kaprivi v Namibiyi cherez majzhe vsyu teritoriyu Zambiyi dosyagayuchi dolini Luangvi na yiyi pivnichnomu shodi She dvi chastini regionu roztashovani na pivdni Malavi v dolini richki Shire Sered inshih richok yaki peretinayut teritoriyu ekoregionu slid vidznachiti Limpopo Save en ta en Relyef regionu perevazhno rivninnij abo desho gorbistij Serednya visota regionu kolivayetsya vid 200 do 600 m nad rivnem morya hocha deyaki chastini regionu lezhat na pagorbah na visoti ponad 760 m nad rivnem morya Pivdenno shidna chastina ekoregionu na rivninah i v shidnih peredgir yah Drakonovih gir perevazhno na visoti vid 170 do 800 m nad rivnem morya Z geologichnoyi tochki zoru osnovu ekoregionu skladayut dokembrijski graniti ta gnejsi bazalti ta permski osadovi porodi KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye napivpustelnij klimat BSh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo vologij subtropichnij klimat Cwa za klasifikaciyeyu Keppena Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 450 do 710 mm na velikih visotah na pivdni regionu podekudi do 1000 mm a u najbilsh posushlivih chastinah regionu 250 325 mm Bilshist opadiv vipadaye vlitku z listopada po kviten Serednorichna temperatura kolivayetsya vid 18 do 24 C FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami poshirenimi v centralnij pivnichnij ta zahidnij chastinah ekoregionu ye mopanovi ridkolissya ta chagarniki yaki harakterizuyutsya perevazhannyam v nih en Colophospermum mopane Ci roslinni ugrupovannya demonstruyut znachni vidminnosti u visoti ta shilnosti zalezhno vid mikroklimatu ta gruntiv Na glibokih alyuvialnih gruntah mopanovi dereva dosyagayut visoti 10 15 m a v deyakih rajonah Zambiyi navit 25 m i formuyut lisi abo bilsh vidkriti savanni ridkolissya Na vodoneproniknih luzhnih gruntah mopane formuyut chagarnikovi zarosti visotoyu 1 3 m Ci dvi strukturni formi mopane chasto zustrichayutsya razom u viglyadi skladnoyi mozayiki ridkolis ta chagarnikiv Dvoma osnovnimi prirodnimi faktorami sho vplivayut na formuvannya mopanovih ridkolis ye diyalnist sloniv ta pozhezhi Peresuvayuchis sloni chasto valyat mopanovi dereva formuyuchi progalini na yakih pochinaye rosti trava sho u svoyu chergu prizvodit do zbilshennya chastoti ta intensivnosti pozhezh Cya vzayemodiya mizh slonami ta pozhezhami zazvichaj prizvodit do formuvannya dvoyarusnih savan yaki skladayutsya z velikih derev sho peremezhovuyutsya chagarnikami na riznih stadiyah rostu Mopanovi dereva chasto formuyut monovidovi nasadzhennya odnak takozh asociyuyutsya z deyakimi inshimi vidami derev ta kushiv sered yakih slid vidznachiti sv Kirkia acuminata en Dalbergia melanoxylon afrikanskij baobab Adansonia digitata en Combretum apiculatum en Combretum imberbe en Senegalia nigrescens en Cissus cornifolia ta rizni vidi kommiforovih derev Commiphora spp Trav yanij komponent mopanovih ugrupovan vidriznyayetsya zalezhno vid gruntiv ta strukturi roslinnosti Na spriyatlivih gruntah pid progalinami lisovogo nametu zustrichayutsya gusti travi todi yak v chagarnikovih mopanovih ugrupovannyah sho rostut na vazhkih vodoneproniknih luzhnih gruntah trav yanij pokriv majzhe povnistyu vidsutnij Sered trav sho zustrichayutsya v mopanovih ridkolissyah ekoregionu slid vidznachiti en Digitaria eriantha en Brachiaria deflexa en Echinochloa colona en Cenchrus ciliaris sv Enneapogon cenchroides en Pogonarthria squarrosa en Schmidtia pappophoroides en Stipagrostis uniplumis a takozh rizni vidi en Aristida spp gusyatnika Eragrostis spp ta en Urochloa spp Na shodi ta pivnichnomu shodi ekoregionu poshireni mishani ridkolissya Na alyuvialnih gruntah rostut suhi priberezhni ridkolissya v yakih perevazhayut veliki dereva visota yakih chasto perevishuye 20 m Na serednih visotah mizh richkovimi dolinami ta plato na rodyuchih dobre drenovanih gruntah poshireni vtorinni ridkolissya Ci floristichno riznomanitni ugrupovannya viriznyayutsya vidsutnistyu v nih vidiv sho dominuyut v miombovih ta mopanovih ridkolissyah Sered derev sho stanovlyat osnovu mishanih ridkolis slid vidznachiti afrikanskij baobab Adansonia digitata en Diospyros mespiliformis sikomoru Ficus sycomorus afrikansku kigeliyu Kigelia africana en Philenoptera violacea en Trichilia emetica en Xanthocercis zambesiaca en Aganope stuhlmannii a takozh rizni vidi akacij Acacia spp albicij Albizia spp ta en Combretum spp Na pivdennomu shodi ekoregionu poshireni ridkolissya ta chagarniki Louveldu Grunti v cij chastini regionu variyuyutsya vid pishanih suglinkiv v peredgir yah do dobre strukturovanih glinistih gruntiv v nizinah ta do chorno chervonih glinistih gruntiv sho pokrivayut bazaltovi abo doleritovi dilyanki V gustih ridkolissyah ta chagarnikah ciyeyi chastini regionu perevazhayut sv Vachellia gerrardii nilski akaciyi Vachellia nilotica en Senegalia nigrescens gostrokonechni kombretumi Combretum apiculatum de Combretum collinum en Dichrostachys cinerea sv Kirkia acuminata en Peltophorum africanum en Piliostigma thonningii marulovi dereva Sclerocarya birrea ta en Terminalia sericea Kroni cih derev u serednomu roztashovani na visoti 7 9 m nad zemleyu Trav yanij pokriv slabo rozvinenij v posushlivih rajonah natomist tam de serednorichna kilkist opadiv perevishuye 600 mm pid derevami roste gusta visoka trava Sered trav sho rostut v posushlivih rajonah Louveldu slid vidznachiti tritichinkovu temedu Themeda triandra en Megathyrsus maximus en Heteropogon contortus kolyucheshetinnikovogo dev yatiostyuka Enneapogon cenchroides ta en Urochloa trichopus a sered tih sho poshireni u vologih rajonah en Hyperthelia dissoluta ta volosistu giparreniyu Hyparrhenia hirta Flora mishanih ridkolis Zambeziyi ta ridkolis i chagarnikiv Louveldu harakterizuyetsya visokim riznomanittyam na vidminu vid flori mopanovih ridkoliss poshirenih na bilshij chastini ekoregionu V Nacionalnomu parku Kryugera roztashovanomu v PAR na pivdennomu shodi ekoregionu zafiksovano blizko 2000 vidiv sudinnih roslin Mopanovi dereva poshireni v ekoregioni mayut vazhlive ekologichne znachennya dlya bagatoh vidiv zokrema dlya sloniv a yih derevina cinuyetsya yak palivo ta budivelnij material Krim togo listyam mopane harchuyetsya gusin en Gonimbrasia belina yaka ye vazhlivim dzherelom bilka dlya bagatoh meshkanciv regionu i vvazhayetsya delikatesom Sered ridkisnih roslin poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti endemichnih sagovnikiv Encephalartos heenanii ta Encephalartos paucidentatus sho rostut na krajnomu pivdni regionu a takozh taki cinni likarski roslini yak en ta en FaunaEkoregion mopanovih ridkolis Zambeziyi ye odnim z najbagatshih ekoregioniv Pivdennoyi Afriki z tochki zoru faunistichnogo riznomanittya osoblivo sered ssavciv Biota regionu ta pov yazani z neyu prirodni procesi zalishayutsya zdebilshogo nedotorkanimi zavdyaki isnuvannyu rozgaluzhenoyi ta dobre organizovanoyi sistemi nacionalnih parkiv ta zapovidnikiv Roslinnist tut bilsh pozhivna nizh u navkolishnih ekoregionah de vipadaye bilshe opadiv vnaslidok chogo v regioni meshkayut veliki populyaciyi kopitnih tvarin Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti savannogo slona Loxodonta africana en Diceros bicornis pivdennogo bilogo nosoroga Ceratotherium simum simum zvichajnogo begemota Hippopotamus amphibius afrikanskogo bujvola Syncerus caffer caffer blakitnogo gnu Connochaetes taurinus pivdennu zhirafu Giraffa giraffa velikogo kudu Tragelaphus strepsiceros pivnichnogo stenboka Raphicerus sharpei ta grivastu nyalu Tragelaphus angasii Za vidovim skladom mopanovi ridkolissya vidriznyayutsya vid bilsh vologih miombovih savan ta ridkolis taki vidi yak smugastij shakal Canis adustus chornij shablerig Hippotragus niger kinska antilopa Hippotragus equinus ta en Alcelaphus buselaphus lichtensteinii asociyuyutsya z miombo todi yak cheprachni shakali Lupulella mesomelas veliki kudu Tragelaphus strepsiceros ta impali Aepyceros melampus asociyuyutsya z mopane Sered poshirenih v regioni hizhih ssavciv slid vidznachiti leva Panthera leo afrikanskogo leoparda Panthera pardus pardus en Acinonyx jubatus jubatus plyamistu giyenu Crocuta crocuta ta ridkisnu giyenovu sobaku Lycaon pictus Sered majzhe endemichnih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti zlatokrota Dzhuliani Neamblysomus julianae Endemikami ekoregionu ye en Connochaetes taurinus cooksoni ta en Giraffa camelopardalis thornicrofti Ci dva pidvidi zustrichayutsya lishe v dolini Luangvi na shodi Zambiyi Ornitofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Sered majzhe endemichnih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti en Agapornis lilianae chornoshokogo nerozluchnika Agapornis nigrigenis rozhevovologo perlistika Hypargos margaritatus zambijsku libiyu Lybius chaplini granitnika Pinarornis plumosus ta zhovtovologo shedrika Crithagra citrinipectus Nacionalnij park Chobe ye odnim z osnovnih misc gnizduvannya ridkisnoyi botsvanijskoyi chepuri Egretta vinaceigula a dolina Luangvi ye vazhlivim miscem zimuvannya biloyi leleki Ciconia ciconia Gerpetofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim rivnem endemizmu Sered endemikiv ekoregionu slid vidznachiti en Chirindia langi en Platysaurus torquatus ta sabijsku vuzkorilu zmiyu Xenocalamus sabiensis ZberezhennyaBlizko 43 5 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Pivnichnoyi Luangvi Nacionalnij park Pivdennoyi Luangvi ta Nacionalnij park Kafue v Zambiyi en Nacionalnij park Mana Puls Nacionalnij park Matusadona Nacionalnij park Hvange ta en v Zimbabve en v Malavi Nacionalnij park Chobe v Botsvani en en Nacionalnij park Limpopo ta en v Mozambiku a takozh Nacionalnij park Kryugera Biosfernij zapovidnik Vhembe en en ta en v PAR Primitki Zambezian and Mopane woodlands DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 listopada 2023 Posilannya Zambezian and mopane woodlands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Zambezian Mopane Woodlands One Earth Zambezian Limpopo Mixed Woodlands One Earth Limpopo Lowveld One Earth