Лариса Кронберг

Лариса Іванівна Кронберг (Соболевська) (рос. Лариса Ивановна Кронберг; 23 травня 1929, Пенза — 24 квітня 2017, Москва) — радянська актриса театру і кіно.

Кронберг Лариса Іванівнарос. Лариса Ивановна КронбергІм'я при народженніЛариса Іванівна КронбергДата народження23 травня 1929(1929-05-23)^[1]Місце народженняПенза, СРСРДата смерті24 квітня 2017(2017-04-24)^[1] (87 років)Місце смертіМосква, РосіяПохованняВаганьковське кладовищеГромадянство СРСР  РосіяAlma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1954)Професіяактриса СРСР XX століттяКар'єра1954—1991ЗакладДержавний театр кіноактора, Мосфільм і KGBIMDbID 0472115

Біографія

Народилася у Пензі в сім'ї військовослужбовця. У місті Уфі, куди був переведений батько, стала ученицею середньої школи і закінчила її вже у Подольську зі срібною медаллю.

У 1948 році вступила на акторський факультет ВДІКу у майстерню Сергія Герасимова і Тамари Макарової . За сімейними обставинами закінчила інститут тільки в 1954 році в майстерні Володимира Бєлокурова. Відразу після цього увійшла до штату театру-студії кіноактора та кіностудії «Мосфільм», де працювала до 1983 року.

Відома участю в операції радянської спецслужби по компрометації і вербуванню французького дипломата, призначеного послом у СРСР в кінці 1955 року, Моріса Дежана. Затягнути в ліжко любителя блондинок Моріса Дежана для позаштатної співробітниці КДБ Лариси Кронберг виявилося справою техніки. Під час одного з таких побачень до квартири увірвався «ревнивий чоловік» Соболевський, за сумісництвом агент держбезпеки, який накинувся на дипломата з кулаками і почав погрожувати судом. Щоб уникнути скандалу, Дежану довелося звернутися за допомогою до московських знайомих, які з радістю її надали — в обмін на співпрацю з КДБ.

За цю участь у «спецоперації» Лариса була нагороджена швейцарським годинником, виготовленим із золота й діамантів.

Померла 24 квітня 2017 року у Москві після тривалої хвороби. Похована на Ваганьковському кладовищі.

Творчість

Зніматися Лариса Кронберг почала з 1954 року, виконуючи ліричні і характерні ролі. Також вона багато працювала на дубляжі.

Фільмографія

• 1954 — Велика сім'я — Зіна Іванова
• 1955 — Зірки на крилах — Галя
• 1956 — Посіяли дівчата льон — Зося
• 1957 — Дівчина з гітарою — касирка
• 1957 — Вони зустрілися на шляху — Соня Марлевська
• 1958 — Олеко Дундич — Ірина Туманова, донька білого полковника
• 1960 — Російський сувенір — акомпаніаторка
• 1961 — Ніч без милосердя — Барбі, дружина Девіса
• 1968 — Журавушка — Нюра, дружина Зулі
• 1971 — Молоді — Ліза
• 1973 — Повернення немає — учителька
• 1975 — Наречена з півночі — Марфа Петрівна
• 1977 — Інкогніто з Петербурга — гостя
• 1977 — Приїхали на конкурс кухарі — адміністратор
• 1977 —  — колгоспниця
• 1979 — Сніданок на траві — сусідка Івана
• 1981 — Немухінські музиканти — кіоскерка
• 1982 —  — жінка у черзі
• 1985 — Повернення Будулая — Марія Миколаївна
• 1985 — Салон краси — подруга Вірочки
• 1986 — Вірую в любов
• 1986 — Викуп — фрау Ельза
• 1986 —
• 1987 — Прощавай, шпана замоскворецька… — жінка біля патефона
• 1987 —  — журналістка

Нагороди

• 1955 — Каннський кінофестиваль — нагорода в номінації «Кращий акторський ансамбль» за роль у фільмі «Велика родина» .

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312
2. . Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 3 травня 2010.
3. http://gorod-812.uk/kak-kgb-rabotalo-s-bondarchukom-mihalkovyim-drugimi-deyatelyami/^{[недоступне посилання]}
4. Любовні історії в дзеркалі держбезпеки^{[недоступне посилання]}
5. І послам ніщо людське не чуже^{[недоступне посилання]}
6. Померла актриса Лариса Кронберг /ТАСС, 23.04.2017/^{[недоступне посилання]}

Посилання

• Некролог на сайті Спілки кінематографістів РФ^{[недоступне посилання]}
• Кронберг Лариса Іванівна на сайті IMDb (англ.)
• Кронберг (Соболевська) Лариса Іванівна
• Кронберг Лариса Іванівна [ 8 лютого 2018 у Wayback Machine.]