Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гусейн Аріф (азерб. Hüseyn Arif, справжнє ім'я — Гусейн Джамал огли Гусейнзаде; 1924, [ru] — 14 вересня 1992, Баку) — радянський азербайджанський поет, народний поет Азербайджанської РСР (1989), лауреат Державної премії Азербайджанської РСР (1978). Член Союзу письменників СРСР та Азербайджану.
| Гусейн Аріф | ||||
|---|---|---|---|---|
| азерб. Hüseyn Arif | ||||
 | ||||
| Народився | 15 червня 1924 d, d, Азербайджанська РСР, Закавказька РФСР, СРСР | |||
| Помер | 14 вересня 1992 (68 років) Баку, Азербайджан | |||
| Поховання | Агстафинський район | |||
| Країна |  СРСР Азербайджан | |||
| Діяльність | поет | |||
| Мова творів | азербайджанська | |||
| Роки активності | з 1942 | |||
| Нагороди |     | |||
| | ||||
 Гусейн Аріф у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився 1924 року в сім'ї селянина в селі Казаського повіту Азербайджанської РСР.
Після закінчення школи продовжив навчання в Російському педагогічному училищі імені Сабіра (нині ), після чого розпочав трудову діяльність вчителем (1940—1942).
1942 року призваний на фронт німецько-радянської війни, де брав участь у боях за визволення України, Польщі, Чехословаччини і Німеччини.
Після демобілізації 1946 року поїхав у Баку, вступив на факультет сходознавства Азербайджанського державного університету, який закінчив 1951 року. У 1951—1952 роках навчався в аспірантурі Інституту світової літератури імені Горького Академії наук СРСР. Протягом 1957—1959 років — завідувач відділом Азербайджанського товариства дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами, у 1965—1967 роках — старший редактор редакції художньої літератури «Азернешра», в 1967—1968 роках — завідувач редакції художньої літератури друкарні «Гянджлик», у 1982—1992 рр. — голова Спілки ашугів Азербайджану, 1991 року обраний членом .
Творчість
З дитячих років Гусейн Аріф був слухачем меджлісів ряду ашугів, що пізніше вплине на творчість поета. Сам поет вважав своїм учителем Ашуга Мірзу, а в його творах бачив витоки своєї творчості.
Творчу діяльність розпочав у роки німецько-радянської війни як ліричний поет, проте навіть найраніший період творчості Гусейна Аріфа відрізняється своєрідністю і свіжістю. 1946 року в газеті «Адабіят ве інджесенет» вперше опубліковано вірш Аріфа під назвою «Комсомольський квиток». Творчість Гусейна Аріфа близька до народного духу, і настільки пронизана народною сутністю, що не знаючи азербайджанського усної народної творчості, неможливо повністю зрозуміти сенс творів поета. Твори Гусейна Аріфа рясніють переосмисленням народної мудрості, народними легендами. Сам Аріф називав ядром своєї творчості перекази, баяти і пісні ашугів. Поширена у творчості поета і тема любові — багато з них зберігають свіжість і своєрідність, а деякі мають ще й гумористичне і сатиричне начало.
На лібрето «Азад» в Азербайджанському державному театрі опери та балету імені М. Ф. Ахундова поставлено виставу, а на поему «В дорозі» у Театрі юного глядача поставлено п'єсу.
У творах поета сильне і трагічне начало, пов'язане зі смертю сина поета Аріфа, в пам'ять про якого Гусейн Гусейнзаде узяв собі такий псевдонім, але, не зважаючи на це, в багатьох творах поета переважають оптимістичні мотиви.
Займався перекладами творів зарубіжних поетів, серед багатьох виділяються переклади творів Лермонтова і Гурамішвілі.
Наукова діяльність
Від кінця 1960-х років займався вивченням творчості азербайджанських ашугів. Помітним внеском до азербайджанського літературознавства стало дослідження творчості відомого азербайджанського ашуга Алі. Гусейн Аріф був автором циклу статей під назвою «У пошуках Ашуга Алі». Разом з цим поет збагачував азербайджанську фольклористику повідомленнями про творчість таких ашугів, як Ашуг Сараджли, Ашуг Мірза, Ашуг Агаяр, Ашуг Алескер.
Нагороди
- Премія «Золотий серп» та колгоспу імені Азізбекова Шамхорського району — за поему Гірське село (1971)
- Державна премія Азербайджанської РСР — за написані в 1976—1977 роках твори (1978)
- орден Вітчизняної війни II ступеня (11.03.1985)
- орден Дружби народів (22.08.1986)
- народний поет Азербайджанської РСР (1989)
Література
- Hüseyn Arif - 80. — Баку : Bakınəşr, 2004. — С. 3—6.
- Эльшад Магеррамов. Музыка слова // Литературный Азербайджан : журнал. — 1983. — № 1 (січень). — С. 103—104.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gusejn Arif azerb Huseyn Arif spravzhnye im ya Gusejn Dzhamal ogli Gusejnzade 1924 ru 14 veresnya 1992 Baku radyanskij azerbajdzhanskij poet narodnij poet Azerbajdzhanskoyi RSR 1989 laureat Derzhavnoyi premiyi Azerbajdzhanskoyi RSR 1978 Chlen Soyuzu pismennikiv SRSR ta Azerbajdzhanu Gusejn Arifazerb Huseyn ArifNarodivsya15 chervnya 1924 1924 06 15 d d Azerbajdzhanska RSR Zakavkazka RFSR SRSRPomer14 veresnya 1992 1992 09 14 68 rokiv Baku AzerbajdzhanPohovannyaAgstafinskij rajonKrayina SRSR AzerbajdzhanDiyalnistpoetMova tvorivazerbajdzhanskaRoki aktivnostiz 1942Nagorodi Gusejn Arif u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 1924 roku v sim yi selyanina v seli Kazaskogo povitu Azerbajdzhanskoyi RSR Pislya zakinchennya shkoli prodovzhiv navchannya v Rosijskomu pedagogichnomu uchilishi imeni Sabira nini pislya chogo rozpochav trudovu diyalnist vchitelem 1940 1942 1942 roku prizvanij na front nimecko radyanskoyi vijni de brav uchast u boyah za vizvolennya Ukrayini Polshi Chehoslovachchini i Nimechchini Pislya demobilizaciyi 1946 roku poyihav u Baku vstupiv na fakultet shodoznavstva Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu yakij zakinchiv 1951 roku U 1951 1952 rokah navchavsya v aspiranturi Institutu svitovoyi literaturi imeni Gorkogo Akademiyi nauk SRSR Protyagom 1957 1959 rokiv zaviduvach viddilom Azerbajdzhanskogo tovaristva druzhbi i kulturnih zv yazkiv iz zarubizhnimi krayinami u 1965 1967 rokah starshij redaktor redakciyi hudozhnoyi literaturi Azerneshra v 1967 1968 rokah zaviduvach redakciyi hudozhnoyi literaturi drukarni Gyandzhlik u 1982 1992 rr golova Spilki ashugiv Azerbajdzhanu 1991 roku obranij chlenom TvorchistZ dityachih rokiv Gusejn Arif buv sluhachem medzhlisiv ryadu ashugiv sho piznishe vpline na tvorchist poeta Sam poet vvazhav svoyim uchitelem Ashuga Mirzu a v jogo tvorah bachiv vitoki svoyeyi tvorchosti Tvorchu diyalnist rozpochav u roki nimecko radyanskoyi vijni yak lirichnij poet prote navit najranishij period tvorchosti Gusejna Arifa vidriznyayetsya svoyeridnistyu i svizhistyu 1946 roku v gazeti Adabiyat ve indzhesenet vpershe opublikovano virsh Arifa pid nazvoyu Komsomolskij kvitok Tvorchist Gusejna Arifa blizka do narodnogo duhu i nastilki pronizana narodnoyu sutnistyu sho ne znayuchi azerbajdzhanskogo usnoyi narodnoyi tvorchosti nemozhlivo povnistyu zrozumiti sens tvoriv poeta Tvori Gusejna Arifa ryasniyut pereosmislennyam narodnoyi mudrosti narodnimi legendami Sam Arif nazivav yadrom svoyeyi tvorchosti perekazi bayati i pisni ashugiv Poshirena u tvorchosti poeta i tema lyubovi bagato z nih zberigayut svizhist i svoyeridnist a deyaki mayut she j gumoristichne i satirichne nachalo Na libreto Azad v Azerbajdzhanskomu derzhavnomu teatri operi ta baletu imeni M F Ahundova postavleno vistavu a na poemu V dorozi u Teatri yunogo glyadacha postavleno p yesu U tvorah poeta silne i tragichne nachalo pov yazane zi smertyu sina poeta Arifa v pam yat pro yakogo Gusejn Gusejnzade uzyav sobi takij psevdonim ale ne zvazhayuchi na ce v bagatoh tvorah poeta perevazhayut optimistichni motivi Zajmavsya perekladami tvoriv zarubizhnih poetiv sered bagatoh vidilyayutsya perekladi tvoriv Lermontova i Guramishvili Naukova diyalnistVid kincya 1960 h rokiv zajmavsya vivchennyam tvorchosti azerbajdzhanskih ashugiv Pomitnim vneskom do azerbajdzhanskogo literaturoznavstva stalo doslidzhennya tvorchosti vidomogo azerbajdzhanskogo ashuga Ali Gusejn Arif buv avtorom ciklu statej pid nazvoyu U poshukah Ashuga Ali Razom z cim poet zbagachuvav azerbajdzhansku folkloristiku povidomlennyami pro tvorchist takih ashugiv yak Ashug Saradzhli Ashug Mirza Ashug Agayar Ashug Alesker NagorodiPremiya Zolotij serp ta kolgospu imeni Azizbekova Shamhorskogo rajonu za poemu Girske selo 1971 Derzhavna premiya Azerbajdzhanskoyi RSR za napisani v 1976 1977 rokah tvori 1978 orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 11 03 1985 orden Druzhbi narodiv 22 08 1986 narodnij poet Azerbajdzhanskoyi RSR 1989 LiteraturaHuseyn Arif 80 Baku Bakinesr 2004 S 3 6 Elshad Magerramov Muzyka slova Literaturnyj Azerbajdzhan zhurnal 1983 1 sichen S 103 104