Станіслав Кутшеба (пол. Stanisław Kutrzeba; 15 листопада 1876, м. Краків — 7 січня 1946, там же) — польський історик права, археограф. У своїй дослідницькій роботі переважно займався історією середньовічного польського права, історією польського устрою з XIV до XVIII ст. та історією Кракова. Він уклав і підготував до друку ряд джерел з середньовічної історії Польщі. У 1906–1946 роках завідував кафедрою старопольського права в Ягеллонському університеті.
Станіслав Кутшеба | |
---|---|
пол. Stanisław Kutrzeba | |
Народився | 15 листопада 1876[1][2][…] Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[1] |
Помер | 7 січня 1946[1][2][…] (69 років) Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка[1] |
Поховання | Раковицький цвинтар |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | історик, письменник-документаліст |
Alma mater | Ягеллонський університет |
Заклад | Ягеллонський університет |
Посада | d і d[4] |
Членство | d Польське наукове товариство у Львові Історичне товариство у Львові Варшавське наукове товариство Академія моральних і політичних наук Польська академія знань |
Нагороди | |
Станіслав Кутшеба у Вікісховищі |
Біографія
Станіслав був сином палітурника Яна і Валерії. Він вчився у гімназії св. Анни в Кракові (1886–1894), потім почав вивчати право та історію в Ягеллонському університеті (1894–1898), увінчаний званням доктора права (1898; отримано під керівництвом проф. Болеслава Улановського).
У 1902 році на основі роботи земельних та міських судів у середні віки габілітував і став доцентом кафедри польського права та його історії Ягеллонського університету. Працював також помічником у Національному архіві міських та земельних книг у Кракові (до 1908 р.) У 1908 р. був призначений доцентом і очолив кафедру польського права; керував нею до кінця життя, з 1912 р. у званні професора. Був членом сейму та конституційного комітету Тимчасової державної ради. У 1917 р. він видав висновки щодо проектів нового акту та архівного положення, підготовлених Архівною комісією Тимчасової державної ради. Його посада згодом була використана під час роботи над рескриптом Регентської ради щодо архіву.
Він був делегатом і радником з правових питань на Паризькій мирній конференції 1919 року.
Двічі був деканом юридичного факультету (1913/1914, 1920/1921), був проректором (1933/1934) та ректором (1932/1933) Ягеллонського університету.
Був депутатом Краківської міської ради (1939-). Після арешту нацистами перебував у в’язниці з листопада 1939 року по лютий 1940 року в Кракові, Вроцлаві та концтаборі Заксенхаузен. Пізніше під час окупації він був активним членом Комітету трьох, допомагаючи працівникам Ягеллонського університету та їхнім родинам, особливо матеріально; він також брав участь у секретному університетському викладанні.
Був активним учасником життя наукової громадськості; належав до двох престижних наукових товариств (ПАУ та Варшавського наукового товариства). Як генеральний секретар ПАУ вніс значний внесок у його розвиток. Він привів до зміцнення матеріальних основ, реформував адміністративний відділ, створив IV кафедру (медицину) та Угодовий комітет між ПАУ, ТНВ, Науковим товариством у Львові та Академією технічних наук. Він започаткував два багатотомні видання ПАУ — «Польський біографічний словник» та «Історію Сілезії до 1400 року».
Перед виборами до Краківської міської ради 1938 року став віце-президентом президії Польського католицького блоку.
Як учасник суспільного життя був експертом Польського конгресового бюро в Парижі під час роботи над Версальським договором, а після Другої світової війни брав участь у московських переговорах про створення Тимчасового уряду національної єдності. З 1945 року був членом Національної ради.
Помер у Кракові. Похований на Раковицькому кладовищі.
Наукова діяльність
У своїй дослідницькій роботі він займався історією середньовічного польського права, історією польського устрою XIV–XVIII ст., історією Кракова. Він займався правовою природою зв’язків Польщі з Литвою. Він також вивчав, серед іншого, випуск середньовічної скарбниці Кракова. Разом з Яном Непомуценом Фіялеком він проводив дослідження римського копіювального апарату Еразма Чолека. Підготував каталог колекцій Національного архіву міської та земельної документації (1909) та каталог рукописів Краківського музею Чарторийських (1909–1913, 4 випуски).
Всього він анонсував понад чотириста робіт. Велике значення для польської науки мали наукові публікації Станіслава Кутшеба. Використання його праць (особливо історії політичного устрою Польщі та Литви в нарисах) у роботі над редакцією Старопольської енциклопедії (1937–1939) визнавали, зокрема, Олександр Брюкнер.
Праці
Видавничі джерела
- документи про торговельні відносини Польщі з Угорщиною 1354–1505 (1909)
- права, привілеї, статути та слава князівств Освенцим і Затор (1912 р.)
- Матеріали до історії масового руху 1497 і 1509 рр., зібрані частково кін. Адольфом Павінським (1902)
- Збірник документів з історії системи польських судів і судових канцелярій Краківського воєводства XVI-XVIII ст. (1909 р.)
Монографії
- Очерк історії польського ладу. IV томи (цифрова версія доступна в ресурсах Великопольської цифрової бібліотеки)
- Конституція Третього травня 1791 року
- Внесок у польську дипломатію в 13 столітті (1895)
- Історія Сілезії (1933, редактор)
- Deutsche Nationalbibliothek Record #101535546 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000053851&find_code=SYS&local_base=ARS10
Література та посилання
- Вжосек Стефан, Гурбика А. О. Кутшеба Станіслав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — 560 с. : іл. — .
- Кутшеба // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Wacław Uruszczak. Stanisław Kutrzeba (1876-1946) // Złota księga Wydziału Prawa i Administracji, Kraków 2000.
- Piotr Biliński. Stanisław Kutrzeba (1876-1946). Biografia naukowa i polityczna. Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2011.
- Ewa Bojenko-Izdebska. Stanisław Kutrzeba (1876-1946)
- Stanisław Marian Kutrzeba. Biogramy // Uniwersytet Jagielloński — Baza Biogramów
- Stanisław Kutrzeba // Katedra Historii Prawa Polskiego Uniwersytetu Jagiellońskiego
- Kutrzeba Stanisław // Małopolska w II Wojnie Światowej
- Zmarli członkowie: Ś. p. Stanisław Kutrzeba (nekrolog) / Julian Krzyżanowski, M. Z. Jedlicki // Rocznik Towarzystwa Naukowego Warszawskiego. — 1946. — Nr. 54. — S. 115-131. (PDF link)
- Kwartalnik Historyczny: organ Polskiego Towarzystwa Historycznego R. 54 (1947).
- Stanisław Kutrzeba — Postacie // Ośrodek Myśli Politycznej
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanislav Kutsheba pol Stanislaw Kutrzeba 15 listopada 1876 m Krakiv 7 sichnya 1946 tam zhe polskij istorik prava arheograf U svoyij doslidnickij roboti perevazhno zajmavsya istoriyeyu serednovichnogo polskogo prava istoriyeyu polskogo ustroyu z XIV do XVIII st ta istoriyeyu Krakova Vin uklav i pidgotuvav do druku ryad dzherel z serednovichnoyi istoriyi Polshi U 1906 1946 rokah zaviduvav kafedroyu staropolskogo prava v Yagellonskomu universiteti Stanislav Kutshebapol Stanislaw KutrzebaNarodivsya15 listopada 1876 1876 11 15 1 2 Krakiv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro Ugorshina 1 Pomer7 sichnya 1946 1946 01 07 1 2 69 rokiv Krakiv Krakivske voyevodstvo d Polska Narodna Respublika 1 PohovannyaRakovickij cvintarKrayina Respublika PolshaDiyalnististorik pismennik dokumentalistAlma materYagellonskij universitetZakladYagellonskij universitetPosadad i d 4 Chlenstvod Polske naukove tovaristvo u Lvovi Istorichne tovaristvo u Lvovi Varshavske naukove tovaristvo Akademiya moralnih i politichnih nauk Polska akademiya znanNagorodi Stanislav Kutsheba u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kutsheba BiografiyaStanislav buv sinom paliturnika Yana i Valeriyi Vin vchivsya u gimnaziyi sv Anni v Krakovi 1886 1894 potim pochav vivchati pravo ta istoriyu v Yagellonskomu universiteti 1894 1898 uvinchanij zvannyam doktora prava 1898 otrimano pid kerivnictvom prof Boleslava Ulanovskogo U 1902 roci na osnovi roboti zemelnih ta miskih sudiv u seredni viki gabilituvav i stav docentom kafedri polskogo prava ta jogo istoriyi Yagellonskogo universitetu Pracyuvav takozh pomichnikom u Nacionalnomu arhivi miskih ta zemelnih knig u Krakovi do 1908 r U 1908 r buv priznachenij docentom i ocholiv kafedru polskogo prava keruvav neyu do kincya zhittya z 1912 r u zvanni profesora Buv chlenom sejmu ta konstitucijnogo komitetu Timchasovoyi derzhavnoyi radi U 1917 r vin vidav visnovki shodo proektiv novogo aktu ta arhivnogo polozhennya pidgotovlenih Arhivnoyu komisiyeyu Timchasovoyi derzhavnoyi radi Jogo posada zgodom bula vikoristana pid chas roboti nad reskriptom Regentskoyi radi shodo arhivu Vin buv delegatom i radnikom z pravovih pitan na Parizkij mirnij konferenciyi 1919 roku Dvichi buv dekanom yuridichnogo fakultetu 1913 1914 1920 1921 buv prorektorom 1933 1934 ta rektorom 1932 1933 Yagellonskogo universitetu Buv deputatom Krakivskoyi miskoyi radi 1939 Pislya areshtu nacistami perebuvav u v yaznici z listopada 1939 roku po lyutij 1940 roku v Krakovi Vroclavi ta konctabori Zaksenhauzen Piznishe pid chas okupaciyi vin buv aktivnim chlenom Komitetu troh dopomagayuchi pracivnikam Yagellonskogo universitetu ta yihnim rodinam osoblivo materialno vin takozh brav uchast u sekretnomu universitetskomu vikladanni Buv aktivnim uchasnikom zhittya naukovoyi gromadskosti nalezhav do dvoh prestizhnih naukovih tovaristv PAU ta Varshavskogo naukovogo tovaristva Yak generalnij sekretar PAU vnis znachnij vnesok u jogo rozvitok Vin priviv do zmicnennya materialnih osnov reformuvav administrativnij viddil stvoriv IV kafedru medicinu ta Ugodovij komitet mizh PAU TNV Naukovim tovaristvom u Lvovi ta Akademiyeyu tehnichnih nauk Vin zapochatkuvav dva bagatotomni vidannya PAU Polskij biografichnij slovnik ta Istoriyu Sileziyi do 1400 roku Pered viborami do Krakivskoyi miskoyi radi 1938 roku stav vice prezidentom prezidiyi Polskogo katolickogo bloku Yak uchasnik suspilnogo zhittya buv ekspertom Polskogo kongresovogo byuro v Parizhi pid chas roboti nad Versalskim dogovorom a pislya Drugoyi svitovoyi vijni brav uchast u moskovskih peregovorah pro stvorennya Timchasovogo uryadu nacionalnoyi yednosti Z 1945 roku buv chlenom Nacionalnoyi radi Pomer u Krakovi Pohovanij na Rakovickomu kladovishi Naukova diyalnistU svoyij doslidnickij roboti vin zajmavsya istoriyeyu serednovichnogo polskogo prava istoriyeyu polskogo ustroyu XIV XVIII st istoriyeyu Krakova Vin zajmavsya pravovoyu prirodoyu zv yazkiv Polshi z Litvoyu Vin takozh vivchav sered inshogo vipusk serednovichnoyi skarbnici Krakova Razom z Yanom Nepomucenom Fiyalekom vin provodiv doslidzhennya rimskogo kopiyuvalnogo aparatu Erazma Choleka Pidgotuvav katalog kolekcij Nacionalnogo arhivu miskoyi ta zemelnoyi dokumentaciyi 1909 ta katalog rukopisiv Krakivskogo muzeyu Chartorijskih 1909 1913 4 vipuski Vsogo vin anonsuvav ponad chotirista robit Velike znachennya dlya polskoyi nauki mali naukovi publikaciyi Stanislava Kutsheba Vikoristannya jogo prac osoblivo istoriyi politichnogo ustroyu Polshi ta Litvi v narisah u roboti nad redakciyeyu Staropolskoyi enciklopediyi 1937 1939 viznavali zokrema Oleksandr Bryukner PraciVidavnichi dzherela dokumenti pro torgovelni vidnosini Polshi z Ugorshinoyu 1354 1505 1909 prava privileyi statuti ta slava knyazivstv Osvencim i Zator 1912 r Materiali do istoriyi masovogo ruhu 1497 i 1509 rr zibrani chastkovo kin Adolfom Pavinskim 1902 Zbirnik dokumentiv z istoriyi sistemi polskih sudiv i sudovih kancelyarij Krakivskogo voyevodstva XVI XVIII st 1909 r Monografiyi Ocherk istoriyi polskogo ladu IV tomi cifrova versiya dostupna v resursah Velikopolskoyi cifrovoyi biblioteki Konstituciya Tretogo travnya 1791 roku Vnesok u polsku diplomatiyu v 13 stolitti 1895 Istoriya Sileziyi 1933 redaktor Deutsche Nationalbibliothek Record 101535546 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 https bs sejm gov pl F func find acc amp acc sequence 000053851 amp find code SYS amp local base ARS10Literatura ta posilannyaVzhosek Stefan Gurbika A O Kutsheba Stanislav Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 Kutsheba Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Waclaw Uruszczak Stanislaw Kutrzeba 1876 1946 Zlota ksiega Wydzialu Prawa i Administracji Krakow 2000 Piotr Bilinski Stanislaw Kutrzeba 1876 1946 Biografia naukowa i polityczna Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego Krakow Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego 2011 Ewa Bojenko Izdebska Stanislaw Kutrzeba 1876 1946 Stanislaw Marian Kutrzeba Biogramy Uniwersytet Jagiellonski Baza Biogramow Stanislaw Kutrzeba Katedra Historii Prawa Polskiego Uniwersytetu Jagiellonskiego Kutrzeba Stanislaw Malopolska w II Wojnie Swiatowej Zmarli czlonkowie S p Stanislaw Kutrzeba nekrolog Julian Krzyzanowski M Z Jedlicki Rocznik Towarzystwa Naukowego Warszawskiego 1946 Nr 54 S 115 131 PDF link Kwartalnik Historyczny organ Polskiego Towarzystwa Historycznego R 54 1947 Stanislaw Kutrzeba Postacie Osrodek Mysli Politycznej