Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мішко-В'єхо (ісп. Mixco Viejo) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Чимальтенанго (Гватемала). Перекладається як «Старе Мішко».
| Мішко-В'єхо | |
|---|---|
 Мапа Мішко-В'єхо | |
| Країна | Гватемала |
| Регіон | Чимальтенанго |
| Історія | |
| Датування | 1100 — 1524 |
| Періоди | Післякласичний період |
| Археологічна культура | мая |
| Дослідження | |
| Відкрито | 1896 |
| Відкривач | Карл Саппер |
 Мішко-В'єхо у Вікісховищі | |
Історія
Стародавньою назвою є Сакік'ахол Німакакапек (білий син, велике каміння на гірському узвишші). Було засновано у 1100 році племенем мая-покомам, яке стало столицею їхньої держави. Було важливим торговельним центром між Центральною Мексикою та містами мая долини річки Усумасінти. Водночас допомогло покомам контролювати навколишні землі. У 1470 році покомами на чолі із ахавом Лахух Но'хом були підкорені державою мая-какчекелей, які перейменували місто на Хілотепек. Населення на початку XVI століття досягло 1500 мешканців.
У 1524 році тривалий час мешканці чинили спротив іспанським конкістадорам на чолі із Педро Альварадо, які протягом 3 місяців тримали в облозі місто. Зрештою воно було захоплено ворогом завдяки зрадникові, який вказав таємну печеру, через яку загарбники потрапили до міста. Після цього за наказом Альварадо мешканців було виселено з міста, а саме Хілотепек спалено.
Опис
Розташовано на відстані 4 км від злиття річок Пішкая і Мотагуа, 50 км від міста Гватемали, в межах муніципалітету Сан-Мартин-Хілотепеке та неподалік від міста Мішко. На території розташовано музей, де представлені артефакти, що були знайдені на території архітектурної пам'ятки.
Зведено на вершині пагорбу на височині 1800 м над рівнем моря, який було зрівняно. Знаходився в оточені глибоких ярів та ущелин. Вважався майже неприступним. За своєю архітектурою відповідає стилю Центральної Мексики.
Складається з 120 будов, зокрема головного палацу та храмових споруд, 2 майданчики для гри у м'яч. Усі вони об'єднані у 4 великі групи і 11 невеличкі, які позначені літерами латинської абетки. Частина з них виходить за межі міських стін.
Найзначнішими є Групи А, В, С становлять церемоніально-адміністративний центр міста. У групі А розташовано храми, піраміди, майданчик для гри у м'яч. Відомою є піраміда А1, що заввишки 6,9 м, розміром 15,4×7,25 м. Має 4 східчастих рівнів, кожен з яких закінчується карнизом. Усі сходи мають по 27 сходинок. На верхівці колись розташовувався невеличкий храм. Розташовано на західній стороні від площі цієї групи. Неподалік від цієї піраміди містить «стадіон» (Будова А11), огороджений стіною. Його ігровий майданчик має довжину 37,21 м. До Групи А входить 7 платформ (А2-А6, А8-А9).
На північний схід від Групи А розташувалася Група В, що складається з площі, подвійної піраміди (на східному боці), зруйнованої піраміди (Будова В6) майданчика для гри у м'яч (в південній частині), 4 платформ (В2, В4-В5, В8). Ігрове поле стадіону становить 44,5 м з півночі на південь. Подвійна піраміда (Будова В3а-В3в) зведена на єдиній базальтовій платформі, має 6.17 м заввишки. Кожна з пірамід має 5 рівнів, фасадом виходить на площу групи. До входу ведуть широкі сходи з балюстрадами, сходи мають 19 сходинок. В основі сходів виявлено невеличкі вівтарі. За своїм стилем схожа на тольтекські піраміди.
Група С розташовано на південний захід від Групи В. Складається з піраміди (Будова С1), 6 платформ (Будови С2, С6-С7, С12-С14), невеличкого пірамідального храму на заході групи (Будова С11). Найбільше значення представляє 5-ступінчаста піраміда, основа якої становить 18,25×9,75 м, верхня частина заввишки 6,1 м на самому поверсі розташовувався храм під солом'яною стріхою. Археологи виявили, що її тричі добудовували. Кожен раз поверх старої версії піраміди. До входу на західному боці великі масивні подвійні сходи, розділені широкими пандусами. Сходи складаються з 16 сходинок. Ця піраміда була пошкоджена землетрусом 1976 року. Неподалік від неї розташована Будова С2 (платформа С2), що заввишки 4,4 м, розміром 47,3×14 м.
Зі сходу та заходу розташовані Групи D і Е відповідно. Основу їх становлять піраміди та декілька платформ. Невеличкі за своїми розмірами є Групи F, G, H, I, J. На околицях руїн розташовано 2 невеличкі печери.
Скульптура в значній мірі представлені маркерами на «стадіонах». Вони представлені у вигляді пащ ягуарів, де розміщено людську голову. Виявлені невеличкі вівтарі, що розташовувалися біля пірамід або платформ, а також декілька стел, що були поламані.
Історія досліджень
У 1896 році німецький географ Карл Саппер відвідав руїни міста, давши перший опис місцевості та будов. У 1949 році дослідження проводив американський археолог А. Л. Сміт, який у 1955 році опублікував свій звіт.
З 1954 до 1967 року відбувалися дослідження фахівцями Музею людини під головуванням Анрі Лемана. Наприкінці 1990-х років дослідження в межах археологічної пам'ятки поновилися.
Джерела
- Fox, John W. (2008) [1987]. Maya Postclassic state formation. Cambridge, UK and New York, USA: Cambridge University Press. . (англ.)
- Lehmann, Henri (1968). Guide to the Ruins of Mixco Viejo. Andrew McIntyre; Edwin Kuh. Guatemala: Piedra Santa. (англ.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мішко-В'єхо |
- Mixco Viejo
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mishko V yeho isp Mixco Viejo ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Chimaltenango Gvatemala Perekladayetsya yak Stare Mishko Mishko V yehoMapa Mishko V yehoKrayinaGvatemalaRegionChimaltenangoIstoriyaDatuvannya1100 1524PeriodiPislyaklasichnij periodArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1896VidkrivachKarl Sapper Mishko V yeho u Vikishovishi Div takozh MishkoIstoriyaStarodavnoyu nazvoyu ye Sakik ahol Nimakakapek bilij sin velike kaminnya na girskomu uzvishshi Bulo zasnovano u 1100 roci plemenem maya pokomam yake stalo stoliceyu yihnoyi derzhavi Bulo vazhlivim torgovelnim centrom mizh Centralnoyu Meksikoyu ta mistami maya dolini richki Usumasinti Vodnochas dopomoglo pokomam kontrolyuvati navkolishni zemli U 1470 roci pokomami na choli iz ahavom Lahuh No hom buli pidkoreni derzhavoyu maya kakchekelej yaki perejmenuvali misto na Hilotepek Naselennya na pochatku XVI stolittya dosyaglo 1500 meshkanciv U 1524 roci trivalij chas meshkanci chinili sprotiv ispanskim konkistadoram na choli iz Pedro Alvarado yaki protyagom 3 misyaciv trimali v oblozi misto Zreshtoyu vono bulo zahopleno vorogom zavdyaki zradnikovi yakij vkazav tayemnu pecheru cherez yaku zagarbniki potrapili do mista Pislya cogo za nakazom Alvarado meshkanciv bulo viseleno z mista a same Hilotepek spaleno OpisRoztashovano na vidstani 4 km vid zlittya richok Pishkaya i Motagua 50 km vid mista Gvatemali v mezhah municipalitetu San Martin Hilotepeke ta nepodalik vid mista Mishko Na teritoriyi roztashovano muzej de predstavleni artefakti sho buli znajdeni na teritoriyi arhitekturnoyi pam yatki Zvedeno na vershini pagorbu na visochini 1800 m nad rivnem morya yakij bulo zrivnyano Znahodivsya v otocheni glibokih yariv ta ushelin Vvazhavsya majzhe nepristupnim Za svoyeyu arhitekturoyu vidpovidaye stilyu Centralnoyi Meksiki Skladayetsya z 120 budov zokrema golovnogo palacu ta hramovih sporud 2 majdanchiki dlya gri u m yach Usi voni ob yednani u 4 veliki grupi i 11 nevelichki yaki poznacheni literami latinskoyi abetki Chastina z nih vihodit za mezhi miskih stin Najznachnishimi ye Grupi A V S stanovlyat ceremonialno administrativnij centr mista U grupi A roztashovano hrami piramidi majdanchik dlya gri u m yach Vidomoyu ye piramida A1 sho zavvishki 6 9 m rozmirom 15 4 7 25 m Maye 4 shidchastih rivniv kozhen z yakih zakinchuyetsya karnizom Usi shodi mayut po 27 shodinok Na verhivci kolis roztashovuvavsya nevelichkij hram Roztashovano na zahidnij storoni vid ploshi ciyeyi grupi Nepodalik vid ciyeyi piramidi mistit stadion Budova A11 ogorodzhenij stinoyu Jogo igrovij majdanchik maye dovzhinu 37 21 m Do Grupi A vhodit 7 platform A2 A6 A8 A9 Na pivnichnij shid vid Grupi A roztashuvalasya Grupa V sho skladayetsya z ploshi podvijnoyi piramidi na shidnomu boci zrujnovanoyi piramidi Budova V6 majdanchika dlya gri u m yach v pivdennij chastini 4 platform V2 V4 V5 V8 Igrove pole stadionu stanovit 44 5 m z pivnochi na pivden Podvijna piramida Budova V3a V3v zvedena na yedinij bazaltovij platformi maye 6 17 m zavvishki Kozhna z piramid maye 5 rivniv fasadom vihodit na ploshu grupi Do vhodu vedut shiroki shodi z balyustradami shodi mayut 19 shodinok V osnovi shodiv viyavleno nevelichki vivtari Za svoyim stilem shozha na toltekski piramidi Grupa S roztashovano na pivdennij zahid vid Grupi V Skladayetsya z piramidi Budova S1 6 platform Budovi S2 S6 S7 S12 S14 nevelichkogo piramidalnogo hramu na zahodi grupi Budova S11 Najbilshe znachennya predstavlyaye 5 stupinchasta piramida osnova yakoyi stanovit 18 25 9 75 m verhnya chastina zavvishki 6 1 m na samomu poversi roztashovuvavsya hram pid solom yanoyu strihoyu Arheologi viyavili sho yiyi trichi dobudovuvali Kozhen raz poverh staroyi versiyi piramidi Do vhodu na zahidnomu boci veliki masivni podvijni shodi rozdileni shirokimi pandusami Shodi skladayutsya z 16 shodinok Cya piramida bula poshkodzhena zemletrusom 1976 roku Nepodalik vid neyi roztashovana Budova S2 platforma S2 sho zavvishki 4 4 m rozmirom 47 3 14 m Zi shodu ta zahodu roztashovani Grupi D i E vidpovidno Osnovu yih stanovlyat piramidi ta dekilka platform Nevelichki za svoyimi rozmirami ye Grupi F G H I J Na okolicyah ruyin roztashovano 2 nevelichki pecheri Skulptura v znachnij miri predstavleni markerami na stadionah Voni predstavleni u viglyadi pash yaguariv de rozmisheno lyudsku golovu Viyavleni nevelichki vivtari sho roztashovuvalisya bilya piramid abo platform a takozh dekilka stel sho buli polamani Istoriya doslidzhenU 1896 roci nimeckij geograf Karl Sapper vidvidav ruyini mista davshi pershij opis miscevosti ta budov U 1949 roci doslidzhennya provodiv amerikanskij arheolog A L Smit yakij u 1955 roci opublikuvav svij zvit Z 1954 do 1967 roku vidbuvalisya doslidzhennya fahivcyami Muzeyu lyudini pid golovuvannyam Anri Lemana Naprikinci 1990 h rokiv doslidzhennya v mezhah arheologichnoyi pam yatki ponovilisya DzherelaFox John W 2008 1987 Maya Postclassic state formation Cambridge UK and New York USA Cambridge University Press ISBN 978 0 521 10195 0 angl Lehmann Henri 1968 Guide to the Ruins of Mixco Viejo Andrew McIntyre Edwin Kuh Guatemala Piedra Santa angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mishko V yeho Mixco Viejo