Павловський Михайло Кузьмич

Михайло Кузьмич Павловський (2 січня 1887,  м. Горохів, Горохівський район, Волинська область— (194?)) — полковник Армії УНР, член Української Центральної Ради. Під час Другої світової війни — капелан УПА.

Михайло Кузьмич Павловський
Полковник
Загальна інформація
Народження	2 січня 1887(1887-01-02) Горохів
Смерть	1946(1946)
Військова служба
Приналежність	УНР
Війни / битви	Перша Світова війна Звенигородсько-Таращанське повстання Українсько-радянська війна Перший зимовий похід Друга Світова війна

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Павловський.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Павловський Михайло.

Життєпис

У складі 14-го Фінляндського стрілецького полку брав участь у Першій світовій війні. Останнє військове звання в російській армії — прапорщик.

У 1917 році Павловський був одним з організаторів і учасник Ι, ΙΙ, ΙΙΙ Всеукраїнських військових з'їздів. У 1917 році був членом Всеукраїнської ради військових депутатів у Києві. Член Української Центральної Ради. У грудні 1917 — січні 1918 року — ад'ютант командувача Київського військового округу M. Шинкаря. З 20 лютого 1918 року — повітовий військовий начальник Звенигородського повіту Київської губернії. Влітку 1918 року був одним з організаторів Таращансько-Звенигородського повстання проти влади гетьмана П. Скоропадського. З 22 грудня 1918 року — ревізор-інструктор Директорії у справі реформування повітових військових управлінь. У березні 1919 року — організатор і командир 1-го Звенигородського полку Дієвої армії УНР. З квітня 1919 року — командир 2-го партизанського загону, що діяв на тилах радянських військ. З грудня 1919 року — начальник розвідки Дієвої армії УНР. Учасник Першого Зимового походу.

З 18 травня 1920 року до лютого 1921 року — начальник контррозвідувального відділу штабу Армії УНР.

Згідно зі спогадами генерала Михайла Омеляновича-Павленка, «був особистим ворогом» отамана Юрка Тютюнника.

У 1920-х роках став священиком у Березинському повіті на Волині.

Пізніше, у 1943—1944 роках, був польовим військовим священиком (капеланом) в Українській повстанської армії. Взятий у полон НКВС. Подальша доля невідома.

Примітки

1. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 323 с.

Джерела

• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
• Коваленко Сергій Павловський Михайло Кузьмич/Чорні запорожці: історія полку. 2-ге видання. — Київ: Видавництво «Стікс», 2015. — 368 с.
• ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923