Візня (село)

Ві́зня (до 1939 року — Рудня-Візня) — село в Україні, у Малинській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Чисельність населення становить 118 осіб (2001). У 1923 році — адміністративний центр колишньої Руднє-Візненської сільської ради, у 1941-44 роках — центр Візненської сільської управи.

село Візня
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Коростенський район
Громада	Малинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA18060130110082445
Основні дані
Населення	118 (2001)
Площа	0,669 км²
Густота населення	176,38 осіб/км²
Поштовий індекс	11617
Географічні дані
Географічні координати	^H G O
Середня висота над рівнем моря	142 м
Водойми	р. Візня
Місцева влада
Адреса ради	пл. Соборна, 6-А, м. Малин, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11601
Карта
Візня
Візня
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Візня.

Населення

У середині 19 століття в поселенні проживало 42 селян обох статей, наприкінці 19 століття — 248 осіб, з них 119 чоловіків та 129 жінок, дворів — 46, або 233 особи та 72 двори.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 141 особу. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 118 осіб.

Історія

У середині 19 століття — слобода Візнянська або Рудня Радомисльського повіту Київської губернії. Лежала на річці Візня за 5 верст від Ворсівки. Належало Йосипові Пеньковському, входило до православної парафії у Ворсівці. Трохи нижче по річці був хутір Антонів.

За Географічним словником Королівства Польського, виданим 1895 року, над річкою Візня були Нова і Стара Візні — два села Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії, за 25 верст від Радомисля, православна парафія — Ворсівка (3 і 6 верст відповідно). Разом налічувалося 181 мешканець. Селяни, в кількості 49 ревізьких душ, отримали під сплату 176 десятин землі. Власність Пеньковських.

Наприкінці 19 століття — власницьке сільце Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Радомисль — 23 версти, до волосного центру містечка Малин, де розміщувалися також найближчі телеграфна та поштова земська станції — 7 верст, до найближчої пароплавної станції Чорнобиль — 99 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство. У селі числилося 579 десятин землі, з яких 390 десятин належало поміщикам, 189 десятин — селянам. Село належало поміщикові З. А. Билині, який вів господарство самостійно, за трипільною сівозміною. В селі був водяний млин.

У 1923 році включене до складу новоствореної Руднє-Візненської сільської ради, адміністративний центр ради. 16 січня 1923 року Руднє-Візненську сільську раду ліквідовано, сільце підпорядковано Ворсівській сільській раді, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Малинського району Малинської округи. У 1939 році затверджено назву Візня, у 1941—44 роках — центр Візненської сільської управи.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Ворсівської сільської ради включено до складу Малинської міської територіальної громади Коростенського району Житомирської області.

Примітки

1. . Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 7 червня 2020.
2. Л. Похилевич. . Україніка (рос. дореф.). Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 186. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 4 травня 2024.
3. (PDF). Інститут історії України НАН України (рос. дореф.). Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10, 1900. с. 1155-1156. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 4 травня 2024.
4. 93.) R., Woźnia … // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 558. (пол.)
5. . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 травня 2024.
6. Woźnia Nowa i Stara … // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 12. (пол.)
7. Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 232. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 4 травня 2024.
8. . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 8 грудня 2022.

Посилання

• Погода в селі Візня [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]