Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нафтовий танкер або нафтоналивний танкер морське самохідне нафтоналивне судно що складається з жорсткого металевого карк

Нафтоналивні танкери

Нафтоналивні танкери

Нафтовий танкер або нафтоналивний танкер — морське самохідне нафтоналивне судно, що складається з жорсткого металевого каркаса, до якого кріпиться металева обшивка. Корпус судна поздовжніми та поперечними непроникними перегородками ділиться на ряд відсіків. Це забезпечує його непотоплюваність, зменшує гідравлічні удари при хитавиці, збільшує пожежну безпеку, поліпшує умови експлуатації. Вантажопідйомність танкера досягає 500 000 метричних тонн і більше.

image
Морський нафтоналивний танкер Karolos.
image
Схема танкера: 1 — кофердам № 1; 2 — кофердам № 2; 3 — паливна ємність; 4 — танки для продукту; 5 — насосне відділення; 6 — штурманський місток; 7 — котельне відділення; 8 — суховантажний трюм; 9 — літні танки; 10 — вантажні люки; 11 — машинне відділення
image

Історія

«Зороастр» — перший нафтоналивний танкер, збудований 1877 р. на шведській судноверфі на кошти братів Нобелів. Цей танкер, який Л. Нобель розробив у Швеції, в Гетеборзі разом зі Свеном Алмквістом (Sven Almqvist) і започаткував наливний спосіб перевезення нафти та нафтопродуктів.

Після Другої світової війни танкери значно зросли в розмірах. Цьому сприяло декілька факторів. До 1956 року танкери розроблялися з обмеженням розмірів для проходження через Суецький канал. Після закриття каналу під час Суецької кризи 1956 року нафту почали транспортувати навколо мису Доброї Надії (Африканський континент), що створювало додаткові витрати. Судновласники зрозуміли, що більш ефективними в транспортуванні і, відповідно, торгівлі є великі танкери. Також вплинули націоналізація нафтопереробних заводів на Близькому Сході і жорстка конкуренція серед самих судновласників. З економічних міркувань було зрозумілим, що чим більші розміри має танкер, тим дешевше він може транспортувати сиру нафту, і тим краще може задовольнити зростаючий попит на неї. В той час як типовий танкер часів Другої світової війни T2 мав довжину 162 м (532 фути) і потужність 16500 DWT, ультра-великий танкер для сирої нафти (ULCC) побудований в 1970-ті роки мав довжину більше ніж 400 м (1300 футів) і потужність 500000 дедвейт-тонн.

Бар'єр 100000 довгих тонн важкої водотоннажності у 1958 році перебрав танкерний магнат Сполучених Штатів Даніел К. Людвіг. Його найбільший танкер на той момент «Universe Apollo» вміщував 104500 довгих тонн, що на 23 % більше порівняно з попереднім рекордсменом, «Universe Leader», який також належав йому.

Найбільший у світі супертанкер «Seawise Giant» був побудова-ний в 1979 році на Оппама верфі в Sumitomo Heavy Industries, Ltd (в 1989 році перейменований в «Happy Giant», в 1991 році — в «Jahre Viking», в 1999 році — в «Knock Nevis»). Судно довжиною 458,45 м (1504,1 фута) з осадкою 24,61 м (80,74 фута) мало 46 танків, його потужність дорівнювала 564 763 дедвейт-тонн.

Після резонансних аварій наприкінці XX століття всі сучасні танкери почали будувати з подвійною обшивкою. З 2011 року двома найбільшими в світі робочими супертанкерами є танкери TI класу: супертанкери TI Europe і TI Oceania. Ці нафтоналивні кораблі було побудовано в 2002 і 2003 роках, як «Геллеспонт Альгамбра» (Hellespont Alhambra) і «Геллеспонт Тара» (Hellespont Tara) для грецької Пароплавної корпорації «Геллеспонт». Кожен з них має максимальну довжину 380 м (1246,7 футів), вантажопідйомність 3166353 барелів (503409900 л) і потужність понад 441500 DWT. Вони були першими ULCCs (іноді V-Плюс) з подвійним корпусом.

Загальний опис

На малюнку показана загальна схема танкера. Його корпус має три основні частини: носову (форпік), середню (танки) і кормову (ахтерпік). Середня — найбільша за своїми розмірами частина танкера зайнята відсіками-ємностями (танками) для вантажу. У сучасних морських танкерах об'єм одного танка має місткість 600—1500 м³. Для запобігання потраплянню випарів нафти і нафтопродуктів у господарчі й машинне відділення середня частина танкера відокремлена від носового і кормового відсіків здвоєними непроникними перебірками, які утворюють порожнину шириною до 1,5 м та називаються кофердамом. Кофердами можуть заповнюватися водою, створюючи таким чином подобу водяних стінок, що відокремлюють зону розташування вантажних танків від інших частин судна. Вантажні танки з'єднані між собою трубопроводами, що проходять від насосного відділення по днищу танка. Крім того, вони обладнуються підігрівниками, установками для вентиляції та пропарювання танків, засобами пожежогасіння й ін.

У кормовій частині розміщується машинне й котельне відділення, допоміжне обладнання (освітлення, водопостачання) та житлові приміщення. Котельне відділення слугує для опалення житлових і господарчих приміщень танкера, а на деяких танкерах і для підігрівання транспортованих високов'язких або швидкозастигаючих нафтопродуктів.

У носовій частині танкера розміщується трюм для перевезення нафтопродуктів у тарі й сухих вантажів, а також відділення для господарчих вантажів.

У середній частині розташовано насосне відділення, сполучене з усіма танками системою трубопроводів. Поздовжніх переділок у танкера буває одна, дві або три. Кількість поперечних переділок залежить від загальних розмірів судна і його вантажопідйомності.

Люки танків закриваються герметичними кришками на гумових прокладках. Щоб уникнути перевищення допустимого тиску при змінах температури нафтовантажу танки мають газовідвідні труби та дихальні клапани. У танкерів, призначених для перевезення високов'язких і швидкозастигаючих нафтопродуктів, танки забезпечуються паропідігрівниками у вигляді змійовиків.

Щоб уникнути негативних наслідків температурних коливань об'єму рідини, що перевозиться, над танками розміщують вільно сполучену з ними розширювальну шахту (рис.). Розширювальна шахта являє собою вертикальну щілину, яка йде вздовж усього танкера. Ця щілина поділена на секції, кількість котрих залежить від кількості танків. Під час наливання танк заповнюють нафтопродуктом повністю, а розширювальну шахту — частково; унаслідок чого вона слугує для танка температурним компенсатором. При розширенні нафтопродукту від нагрівання надлишок його витісняється в шахту, а при зменшенні об'єму нафтопродукту від охолодження вільної порожнини в танку не утворюється. Тому роль розширювальної шахти подібна до ролі ковпака залізничної цистерни.

Незаповненість розширювальної шахти не може викликати помітних гідравлічних ударів або погіршення стійкості танкера внаслідок невеликої ширини шахти і поздовжнього її розташування в танкері.

При проектуванні танкера призначеного для перевезення якогось певного нафтопродукту виникає питання компенсації змін об'єму нафтопродукту від коливань температури влітку й узимку.

Така компенсація необхідна для постійного використання повної розрахункової вантажопідйомності танкера, а від цього безпосередньо залежить ступінь його використання як транспортного засобу.

Для такої компенсації об'єму розширювальної шахти недостатньо. Тому доводиться поділяти всі танки на основні й літні, причому розрахунок вантажопідйомності танкера ведеться, виходячи із заповнення нафтопродуктом лише основних танків, але при максимальному, тобто зимовому значенні густини нафтопродукту. Літні ж танки залишаються взимку порожніми, збільшуючи плавучість судна. Їх заповнюють лише в літній час, коли густина нафтопродукту зменшується.

Розташування літніх танків по відношенню до основних танків неоднакове у різних танкерів. На малюнку показано розташування літніх танків у двопалубного танкера з однією поздовжньою переділкою. У цьому випадкові літні танки являють собою бортові відсіки, між якими знаходиться розширювальна шахта.

Наливання і зливання нафтопродуктів

Для наливання і зливання нафтопродуктів передбачені навантажувально-розвантажувальні трубопроводи, наявні в кожному танку, які на палубі підключені до загального колектора. Система наливання та зливання може бути трубопровідною або перепускною.

При трубопровідній вантажній системі вся зона, зайнята танками, опоясується всмоктуючим трубопроводом, що прокладається по днищу танкера вздовж його поздовжніх діаметральних переділок. Цей трубопровід, як правило, складається з двох гілок — лівої та правої. Такі гілки на одному кінці, що йде в насосне відділення, з'єднані із всмоктуючим насосом та з напірним трубопроводом, прокладеним від викиду насосів на палубу. На інших кінцях гілки з'єднані між собою, утворюючи кільцеву трубопровідну магістраль. У кожний танк від кожної з двох гілок магістралі до днища танка відходить відросток труби.

Напірна магістраль розташовується на палубі й тому називається також палубною. Цю магістраль прокладають по кільцевій схемі або у вигляді одного трубопроводу, що йде від кормової до носової частини судна. На палубній магістралі є відростки, які закриваються засувками, для приєднання шлангів від берегових трубопроводів.

При перепускній системі наливання і зливання нафтопродуктів вхідні та напірні (палубні) магістралі відсутні. Зливні операції здійснюються шляхом перетікання продукту з танка в танк, а із суміжного з насосним відділенням танка за допомогою насоса направляється на берег чи в інше судно при вивантаженні на плаву.

Наливання нафтопродукту відбувається не в усі танки одночасно, а в один або декілька танків, розташованих усередині судна. Звідси він розтікається самопливом по всім танкам через відкриті під час наливання перебіркові отвори — клінкети.

Перепускна вантажна система простіша за трубопровідну, але має значні недоліки:

1) не дозволяє одночасно перевозити різні нафтопродукти;

2) неможливо проводити внутрішні перекачування нафтопродукту з одного танка в інший;

3) стікання нафтопродукту в кормові танки в кінці зливання, коли рівень рідини в танках знижений, різко сповільнюється.

Перепускна вантажна система має обмежене застосування і використовується в основному для танкерів, що здійснюють масові перевезення односортних малов'язких нафтопродуктів.

Для перекачування високов'язких нафтопродуктів на танкерах установлюються поршневі чи насоси, а для малов'язких продуктів — відцентрові насоси.

На сьогодні накопичений значний досвід з перевезення танкерами зріджених вуглеводневих газів (ЗВГ). Морський транспорт зріджених вуглеводневих газів широко використовується у Великій Британії, Данії, Італії, США, Франції, Японії та інших країнах. У світовій практиці прийнято такий поділ танкерів за дедвейтом: малотоннажні до 5 тисяч тонн, середньотоннажні до 30 тисяч тонн, великотоннажні понад 30 тисяч тонн. У свою чергу великотоннажні танкери мають такі найменування:

  • Supertanker 30 — 70 тис. т;
  • Mammath tanker 70 — 150 тис. т;
  • Very Large Crude Carrier (VLCC) — 150—300 тис. т;
  • Ultra Large Crude Carrier (ULCC) — 300—800 тис. т;
  • Megatanker — 1 млн т.

Річкові танкери порівняно з морськими мають відносно невелику вантажопідйомність. Вони також подібно до морських суден і мають поділ на відсіки.

Зливно-наливні операції здійснюються за допомогою насосів, установлених на ліхтерах, або на плавучій насосній станції. Для далеких перевезень використовуються ліхтери вантажопідйомністю до 10000 т і вище, які буксируються танкерами чи суховантажними суднами. Для рейдових операцій будують самохідні й несамохідні ліхтери.

Для того щоб налити нафтопродукт у судно або вивантажити його із судна, необхідно забезпечити надійне сполучення його вантажної системи з береговою нафтоємністю і мати обладнання для наливання і зливання.

Вантажні операції за місцем їх здійснення бувають береговими і рейдовими. При берегових операціях судно під час наливання чи зливання стоїть біля причальних пристроїв, а при рейдових вантажні операції здійснюються на рейді, тобто при віддаленні судна від берега. Наливання і зливання нафтопродуктів біля берега відбувається в спеціальних відокремлених гаванях, які називаються нафтогавані. Нафтогавань повинна мати достатню водяну поверхню (акваторію) і глибину для причалювання й маневрування нафтоналивних суден. Споруда для причалювання суден і зв'язку їх з берегом у загальному випадку називається пристанню або пірсом. Пристань чи пірс можуть мати один, два та більше причалів, забезпечених спеціальними причальними пристроями.

Від нафтопричалів до берегових резервуарів прокладають трубопроводи. Перекачування продукції з резервуарів у судна, а також із суден у резервуари здійснюється за допомогою берегових насосних станцій (якщо судна не мають насосів). З'єднання берегових трубопроводів із судновими відбувається за допомогою шлангів або шарнірних елементів.

На річкових пристанях (іноді й на морських) для зливання продукції широко використовують плавучі насосні станції. При цьому судна причалюють до насосної станції, яка розміщується біля причалу. Вхідні трубопроводи насосної станції сполучають з вантажною системою судна, а викидні — з береговими трубопроводами. Після цього за допомогою насосів продукція перекачується із судна в берегові резервуари. Плавуча насосна станція — це річкове чи морське судно, на якому змонтовано насоси (два або більше). Таку станцію застосовують для проміжних перевантажень нафтопродукції на плаву.

Див. також

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
  • Encyclopædia Britannica (1911). Petroleum. У Chisholm, Hugh (ред.). Encyclopædia Britannica. Т. 21 (вид. Eleventh Edition). Cambridge: Cambridge University Press. с. 316—322. OCLC 70608430. Процитовано 22 лютого 2008.
  • Encyclopædia Britannica (1911). Ship. У Chisholm, Hugh (ред.). Encyclopædia Britannica. Т. 24 (вид. Eleventh Edition). Cambridge: Cambridge University Press. с. 881—889. OCLC 70608430. Процитовано 22 лютого 2008.
  • Hayler, William B.; Keever, John M. (2003). American Merchant Seaman's Manual. Centerville, MD: Cornell Maritime Press. ISBN .
  • Central Intelligence Agency. CIA World Factbook 2008. New York: Skyhorse Publishing. ISBN . Процитовано 27 лютого 2008.
  • Turpin, Edward A.; McEwen, William A. (1980). Merchant Marine Officers' Handbook (вид. Fourth Edition). Centreville, MD: Cornell Maritime Press. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: довжина ()

Інтернет-джерела

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Tanker
    • [1] Shipbroker
    • [2] Shipphoto
    • ship-photos.de: Categorized ship photos.
    • Poten & Partners: A collection of articles relating to tankers
    • [4] Pictures of wine tankers
    • [5] Picture of Navigator A
    • [6] Shipbroker

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Naftovij tanker abo naftonalivnij tanker morske samohidne naftonalivne sudno sho skladayetsya z zhorstkogo metalevogo karkasa do yakogo kripitsya metaleva obshivka Korpus sudna pozdovzhnimi ta poperechnimi neproniknimi peregorodkami dilitsya na ryad vidsikiv Ce zabezpechuye jogo nepotoplyuvanist zmenshuye gidravlichni udari pri hitavici zbilshuye pozhezhnu bezpeku polipshuye umovi ekspluataciyi Vantazhopidjomnist tankera dosyagaye 500 000 metrichnih tonn i bilshe Morskij naftonalivnij tanker Karolos Shema tankera 1 koferdam 1 2 koferdam 2 3 palivna yemnist 4 tanki dlya produktu 5 nasosne viddilennya 6 shturmanskij mistok 7 kotelne viddilennya 8 suhovantazhnij tryum 9 litni tanki 10 vantazhni lyuki 11 mashinne viddilennyaIstoriya Zoroastr pershij naftonalivnij tanker zbudovanij 1877 r na shvedskij sudnoverfi na koshti brativ Nobeliv Cej tanker yakij L Nobel rozrobiv u Shveciyi v Geteborzi razom zi Svenom Almkvistom Sven Almqvist i zapochatkuvav nalivnij sposib perevezennya nafti ta naftoproduktiv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni tankeri znachno zrosli v rozmirah Comu spriyalo dekilka faktoriv Do 1956 roku tankeri rozroblyalisya z obmezhennyam rozmiriv dlya prohodzhennya cherez Sueckij kanal Pislya zakrittya kanalu pid chas Sueckoyi krizi 1956 roku naftu pochali transportuvati navkolo misu Dobroyi Nadiyi Afrikanskij kontinent sho stvoryuvalo dodatkovi vitrati Sudnovlasniki zrozumili sho bilsh efektivnimi v transportuvanni i vidpovidno torgivli ye veliki tankeri Takozh vplinuli nacionalizaciya naftopererobnih zavodiv na Blizkomu Shodi i zhorstka konkurenciya sered samih sudnovlasnikiv Z ekonomichnih mirkuvan bulo zrozumilim sho chim bilshi rozmiri maye tanker tim deshevshe vin mozhe transportuvati siru naftu i tim krashe mozhe zadovolniti zrostayuchij popit na neyi V toj chas yak tipovij tanker chasiv Drugoyi svitovoyi vijni T2 mav dovzhinu 162 m 532 futi i potuzhnist 16500 DWT ultra velikij tanker dlya siroyi nafti ULCC pobudovanij v 1970 ti roki mav dovzhinu bilshe nizh 400 m 1300 futiv i potuzhnist 500000 dedvejt tonn Bar yer 100000 dovgih tonn vazhkoyi vodotonnazhnosti u 1958 roci perebrav tankernij magnat Spoluchenih Shtativ Daniel K Lyudvig Jogo najbilshij tanker na toj moment Universe Apollo vmishuvav 104500 dovgih tonn sho na 23 bilshe porivnyano z poperednim rekordsmenom Universe Leader yakij takozh nalezhav jomu Najbilshij u sviti supertanker Seawise Giant buv pobudova nij v 1979 roci na Oppama verfi v Sumitomo Heavy Industries Ltd v 1989 roci perejmenovanij v Happy Giant v 1991 roci v Jahre Viking v 1999 roci v Knock Nevis Sudno dovzhinoyu 458 45 m 1504 1 futa z osadkoyu 24 61 m 80 74 futa malo 46 tankiv jogo potuzhnist dorivnyuvala 564 763 dedvejt tonn Pislya rezonansnih avarij naprikinci XX stolittya vsi suchasni tankeri pochali buduvati z podvijnoyu obshivkoyu Z 2011 roku dvoma najbilshimi v sviti robochimi supertankerami ye tankeri TI klasu supertankeri TI Europe i TI Oceania Ci naftonalivni korabli bulo pobudovano v 2002 i 2003 rokah yak Gellespont Algambra Hellespont Alhambra i Gellespont Tara Hellespont Tara dlya greckoyi Paroplavnoyi korporaciyi Gellespont Kozhen z nih maye maksimalnu dovzhinu 380 m 1246 7 futiv vantazhopidjomnist 3166353 bareliv 503409900 l i potuzhnist ponad 441500 DWT Voni buli pershimi ULCCs inodi V Plyus z podvijnim korpusom Zagalnij opisNa malyunku pokazana zagalna shema tankera Jogo korpus maye tri osnovni chastini nosovu forpik serednyu tanki i kormovu ahterpik Serednya najbilsha za svoyimi rozmirami chastina tankera zajnyata vidsikami yemnostyami tankami dlya vantazhu U suchasnih morskih tankerah ob yem odnogo tanka maye mistkist 600 1500 m Dlya zapobigannya potraplyannyu vipariv nafti i naftoproduktiv u gospodarchi j mashinne viddilennya serednya chastina tankera vidokremlena vid nosovogo i kormovogo vidsikiv zdvoyenimi neproniknimi perebirkami yaki utvoryuyut porozhninu shirinoyu do 1 5 m ta nazivayutsya koferdamom Koferdami mozhut zapovnyuvatisya vodoyu stvoryuyuchi takim chinom podobu vodyanih stinok sho vidokremlyuyut zonu roztashuvannya vantazhnih tankiv vid inshih chastin sudna Vantazhni tanki z yednani mizh soboyu truboprovodami sho prohodyat vid nasosnogo viddilennya po dnishu tanka Krim togo voni obladnuyutsya pidigrivnikami ustanovkami dlya ventilyaciyi ta proparyuvannya tankiv zasobami pozhezhogasinnya j in U kormovij chastini rozmishuyetsya mashinne j kotelne viddilennya dopomizhne obladnannya osvitlennya vodopostachannya ta zhitlovi primishennya Kotelne viddilennya sluguye dlya opalennya zhitlovih i gospodarchih primishen tankera a na deyakih tankerah i dlya pidigrivannya transportovanih visokov yazkih abo shvidkozastigayuchih naftoproduktiv U nosovij chastini tankera rozmishuyetsya tryum dlya perevezennya naftoproduktiv u tari j suhih vantazhiv a takozh viddilennya dlya gospodarchih vantazhiv U serednij chastini roztashovano nasosne viddilennya spoluchene z usima tankami sistemoyu truboprovodiv Pozdovzhnih peredilok u tankera buvaye odna dvi abo tri Kilkist poperechnih peredilok zalezhit vid zagalnih rozmiriv sudna i jogo vantazhopidjomnosti Lyuki tankiv zakrivayutsya germetichnimi krishkami na gumovih prokladkah Shob uniknuti perevishennya dopustimogo tisku pri zminah temperaturi naftovantazhu tanki mayut gazovidvidni trubi ta dihalni klapani U tankeriv priznachenih dlya perevezennya visokov yazkih i shvidkozastigayuchih naftoproduktiv tanki zabezpechuyutsya paropidigrivnikami u viglyadi zmijovikiv Shob uniknuti negativnih naslidkiv temperaturnih kolivan ob yemu ridini sho perevozitsya nad tankami rozmishuyut vilno spoluchenu z nimi rozshiryuvalnu shahtu ris Rozshiryuvalna shahta yavlyaye soboyu vertikalnu shilinu yaka jde vzdovzh usogo tankera Cya shilina podilena na sekciyi kilkist kotrih zalezhit vid kilkosti tankiv Pid chas nalivannya tank zapovnyuyut naftoproduktom povnistyu a rozshiryuvalnu shahtu chastkovo unaslidok chogo vona sluguye dlya tanka temperaturnim kompensatorom Pri rozshirenni naftoproduktu vid nagrivannya nadlishok jogo vitisnyayetsya v shahtu a pri zmenshenni ob yemu naftoproduktu vid oholodzhennya vilnoyi porozhnini v tanku ne utvoryuyetsya Tomu rol rozshiryuvalnoyi shahti podibna do roli kovpaka zaliznichnoyi cisterni Nezapovnenist rozshiryuvalnoyi shahti ne mozhe viklikati pomitnih gidravlichnih udariv abo pogirshennya stijkosti tankera vnaslidok nevelikoyi shirini shahti i pozdovzhnogo yiyi roztashuvannya v tankeri Pri proektuvanni tankera priznachenogo dlya perevezennya yakogos pevnogo naftoproduktu vinikaye pitannya kompensaciyi zmin ob yemu naftoproduktu vid kolivan temperaturi vlitku j uzimku Taka kompensaciya neobhidna dlya postijnogo vikoristannya povnoyi rozrahunkovoyi vantazhopidjomnosti tankera a vid cogo bezposeredno zalezhit stupin jogo vikoristannya yak transportnogo zasobu Dlya takoyi kompensaciyi ob yemu rozshiryuvalnoyi shahti nedostatno Tomu dovoditsya podilyati vsi tanki na osnovni j litni prichomu rozrahunok vantazhopidjomnosti tankera vedetsya vihodyachi iz zapovnennya naftoproduktom lishe osnovnih tankiv ale pri maksimalnomu tobto zimovomu znachenni gustini naftoproduktu Litni zh tanki zalishayutsya vzimku porozhnimi zbilshuyuchi plavuchist sudna Yih zapovnyuyut lishe v litnij chas koli gustina naftoproduktu zmenshuyetsya Roztashuvannya litnih tankiv po vidnoshennyu do osnovnih tankiv neodnakove u riznih tankeriv Na malyunku pokazano roztashuvannya litnih tankiv u dvopalubnogo tankera z odniyeyu pozdovzhnoyu peredilkoyu U comu vipadkovi litni tanki yavlyayut soboyu bortovi vidsiki mizh yakimi znahoditsya rozshiryuvalna shahta Nalivannya i zlivannya naftoproduktivDlya nalivannya i zlivannya naftoproduktiv peredbacheni navantazhuvalno rozvantazhuvalni truboprovodi nayavni v kozhnomu tanku yaki na palubi pidklyucheni do zagalnogo kolektora Sistema nalivannya ta zlivannya mozhe buti truboprovidnoyu abo perepusknoyu Pri truboprovidnij vantazhnij sistemi vsya zona zajnyata tankami opoyasuyetsya vsmoktuyuchim truboprovodom sho prokladayetsya po dnishu tankera vzdovzh jogo pozdovzhnih diametralnih peredilok Cej truboprovid yak pravilo skladayetsya z dvoh gilok livoyi ta pravoyi Taki gilki na odnomu kinci sho jde v nasosne viddilennya z yednani iz vsmoktuyuchim nasosom ta z napirnim truboprovodom prokladenim vid vikidu nasosiv na palubu Na inshih kincyah gilki z yednani mizh soboyu utvoryuyuchi kilcevu truboprovidnu magistral U kozhnij tank vid kozhnoyi z dvoh gilok magistrali do dnisha tanka vidhodit vidrostok trubi Napirna magistral roztashovuyetsya na palubi j tomu nazivayetsya takozh palubnoyu Cyu magistral prokladayut po kilcevij shemi abo u viglyadi odnogo truboprovodu sho jde vid kormovoyi do nosovoyi chastini sudna Na palubnij magistrali ye vidrostki yaki zakrivayutsya zasuvkami dlya priyednannya shlangiv vid beregovih truboprovodiv Pri perepusknij sistemi nalivannya i zlivannya naftoproduktiv vhidni ta napirni palubni magistrali vidsutni Zlivni operaciyi zdijsnyuyutsya shlyahom peretikannya produktu z tanka v tank a iz sumizhnogo z nasosnim viddilennyam tanka za dopomogoyu nasosa napravlyayetsya na bereg chi v inshe sudno pri vivantazhenni na plavu Nalivannya naftoproduktu vidbuvayetsya ne v usi tanki odnochasno a v odin abo dekilka tankiv roztashovanih useredini sudna Zvidsi vin roztikayetsya samoplivom po vsim tankam cherez vidkriti pid chas nalivannya perebirkovi otvori klinketi Perepuskna vantazhna sistema prostisha za truboprovidnu ale maye znachni nedoliki 1 ne dozvolyaye odnochasno perevoziti rizni naftoprodukti 2 nemozhlivo provoditi vnutrishni perekachuvannya naftoproduktu z odnogo tanka v inshij 3 stikannya naftoproduktu v kormovi tanki v kinci zlivannya koli riven ridini v tankah znizhenij rizko spovilnyuyetsya Perepuskna vantazhna sistema maye obmezhene zastosuvannya i vikoristovuyetsya v osnovnomu dlya tankeriv sho zdijsnyuyut masovi perevezennya odnosortnih malov yazkih naftoproduktiv Dlya perekachuvannya visokov yazkih naftoproduktiv na tankerah ustanovlyuyutsya porshnevi chi nasosi a dlya malov yazkih produktiv vidcentrovi nasosi Na sogodni nakopichenij znachnij dosvid z perevezennya tankerami zridzhenih vuglevodnevih gaziv ZVG Morskij transport zridzhenih vuglevodnevih gaziv shiroko vikoristovuyetsya u Velikij Britaniyi Daniyi Italiyi SShA Franciyi Yaponiyi ta inshih krayinah U svitovij praktici prijnyato takij podil tankeriv za dedvejtom malotonnazhni do 5 tisyach tonn serednotonnazhni do 30 tisyach tonn velikotonnazhni ponad 30 tisyach tonn U svoyu chergu velikotonnazhni tankeri mayut taki najmenuvannya Supertanker 30 70 tis t Mammath tanker 70 150 tis t Very Large Crude Carrier VLCC 150 300 tis t Ultra Large Crude Carrier ULCC 300 800 tis t Megatanker 1 mln t Richkovi tankeri porivnyano z morskimi mayut vidnosno neveliku vantazhopidjomnist Voni takozh podibno do morskih suden i mayut podil na vidsiki Zlivno nalivni operaciyi zdijsnyuyutsya za dopomogoyu nasosiv ustanovlenih na lihterah abo na plavuchij nasosnij stanciyi Dlya dalekih perevezen vikoristovuyutsya lihteri vantazhopidjomnistyu do 10000 t i vishe yaki buksiruyutsya tankerami chi suhovantazhnimi sudnami Dlya rejdovih operacij buduyut samohidni j nesamohidni lihteri Dlya togo shob naliti naftoprodukt u sudno abo vivantazhiti jogo iz sudna neobhidno zabezpechiti nadijne spoluchennya jogo vantazhnoyi sistemi z beregovoyu naftoyemnistyu i mati obladnannya dlya nalivannya i zlivannya Vantazhni operaciyi za miscem yih zdijsnennya buvayut beregovimi i rejdovimi Pri beregovih operaciyah sudno pid chas nalivannya chi zlivannya stoyit bilya prichalnih pristroyiv a pri rejdovih vantazhni operaciyi zdijsnyuyutsya na rejdi tobto pri viddalenni sudna vid berega Nalivannya i zlivannya naftoproduktiv bilya berega vidbuvayetsya v specialnih vidokremlenih gavanyah yaki nazivayutsya naftogavani Naftogavan povinna mati dostatnyu vodyanu poverhnyu akvatoriyu i glibinu dlya prichalyuvannya j manevruvannya naftonalivnih suden Sporuda dlya prichalyuvannya suden i zv yazku yih z beregom u zagalnomu vipadku nazivayetsya pristannyu abo pirsom Pristan chi pirs mozhut mati odin dva ta bilshe prichaliv zabezpechenih specialnimi prichalnimi pristroyami Vid naftoprichaliv do beregovih rezervuariv prokladayut truboprovodi Perekachuvannya produkciyi z rezervuariv u sudna a takozh iz suden u rezervuari zdijsnyuyetsya za dopomogoyu beregovih nasosnih stancij yaksho sudna ne mayut nasosiv Z yednannya beregovih truboprovodiv iz sudnovimi vidbuvayetsya za dopomogoyu shlangiv abo sharnirnih elementiv Na richkovih pristanyah inodi j na morskih dlya zlivannya produkciyi shiroko vikoristovuyut plavuchi nasosni stanciyi Pri comu sudna prichalyuyut do nasosnoyi stanciyi yaka rozmishuyetsya bilya prichalu Vhidni truboprovodi nasosnoyi stanciyi spoluchayut z vantazhnoyu sistemoyu sudna a vikidni z beregovimi truboprovodami Pislya cogo za dopomogoyu nasosiv produkciya perekachuyetsya iz sudna v beregovi rezervuari Plavucha nasosna stanciya ce richkove chi morske sudno na yakomu zmontovano nasosi dva abo bilshe Taku stanciyu zastosovuyut dlya promizhnih perevantazhen naftoprodukciyi na plavu Div takozhTanker Tankeri dlya zridzhenih gazivLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Encyclopaedia Britannica 1911 Petroleum U Chisholm Hugh red Encyclopaedia Britannica T 21 vid Eleventh Edition Cambridge Cambridge University Press s 316 322 OCLC 70608430 Procitovano 22 lyutogo 2008 Encyclopaedia Britannica 1911 Ship U Chisholm Hugh red Encyclopaedia Britannica T 24 vid Eleventh Edition Cambridge Cambridge University Press s 881 889 OCLC 70608430 Procitovano 22 lyutogo 2008 Hayler William B Keever John M 2003 American Merchant Seaman s Manual Centerville MD Cornell Maritime Press ISBN 0870335499 Central Intelligence Agency CIA World Factbook 2008 New York Skyhorse Publishing ISBN 1602390800 Procitovano 27 lyutogo 2008 Turpin Edward A McEwen William A 1980 Merchant Marine Officers Handbook vid Fourth Edition Centreville MD Cornell Maritime Press ISBN 37812421 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn dovzhina dovidka Internet dzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tanker 1 Shipbroker 2 Shipphoto ship photos de Categorized ship photos Poten amp Partners A collection of articles relating to tankers 4 Pictures of wine tankers 5 Picture of Navigator A 6 Shipbroker

    Дата публікації:
    Топ