Павленко Марина Степанівна | ||||
---|---|---|---|---|
Марина Павленко | ||||
Народилася | 30 березня 1973 (51 рік) Старичі, Львівська область | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | поетеса, письменниця, художниця | |||
Мова творів | українська | |||
Жанр | вірші, дитяча література | |||
Magnum opus | «Чар-папороть» «Як дожити до ста» «Півтора бажання» «Домовичок з Палітрою» | |||
Премії | «Смолоскип» (2000, 2001, 2002) «Гранослов» (1996, 2002) «Благовіст» | |||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Марина Павле́нко (30 березня 1973, село Старичі, Яворівський район, Львівська область) — українська поетеса, письменниця, художниця, науковиця, педагогиня. Найвідоміші твори: «Як дожити до ста», , , .
Життєпис
Народилася 30 березня 1973 року у селі Старичі Яворівського району Львівської області в родині вчителів. Незабаром родина переїхала на Черкащину. Саме завдяки батьку (вчителю української мови та літератури) Марина і почала писати перші твори. З відзнакою закінчила Уманський державний педінститут (нині університет) імені П. Г. Тичини. По закінченню вузу працює вчителькою початкових класів Уманської міської гімназії, а з 2000 року Марина Степанівна — викладач кафедри української літератури й українознавства рідного університету. Вона — кандидат педагогічних наук, доцент, автор багатьох наукових публікацій, методичних рекомендацій «У країні Лісових Дзвіночків», монографії про П. Тичину. Член національної спілки письменників України. Автор збірок поезій: «Бузкові зошити» (1997), «Час-папороть», «Душа осики», романів для підлітків «Русалонька із 7-В…», книги казок «Півтора бажання (Казки старої Ялосоветиної скрині)», повістей-казок «Домовичок з палітрою», «Домовичок повертається», повістей «Миколчині історії», «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?». Як художниця, Марина Павленко проілюструвала чимало збірок (у тому числі й власні). Як художник-ілюстратор Марина Павленко стала відома завдяки оформленню видань своїх поетичних творів: «Чар-папороть» (2002 р.), «Душа осики» (2006 р.). За монографію «Тичининська формула українського патріотизму» Марина Степанівна Павленко удостоєна літературної премії «Благовіст». Викладає сучасну українську літературу на кафедрі української літератури та народознавства Уманського державного педагогічного університету.
Захоплення
- Малювання:
- Створила ряд книжок-розмальовок (Пан Крабс., 1998)
- Ілюструвала власні книжки «Чар-папороть» і «Півтора бажання»
Творчість
Поезія
- «Бузкові зошити» (Київ: «Гранослов», 1997),
- «Чар-папороть» (Львів: «Каменяр», 2002);
Проза
- збірка оповідань «Як дожити до ста» (Київ: «Гранослов», 2004),
- повість-казка «Домовичок із палітрою» (Київ: «Смолоскип», 2001),
- цикл казок «Півтора бажання (Казки з Ялосоветиної скрині)» (Київ: «Смолоскип», 2004),
- Марина Павленко про Павла Тичину, Надію Суровцову, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко / М. Павленко. — Київ : Грані-Т, 2009. — 120 с.: іл. — (Серія «Життя видатних дітей»). —
Одна з авторів всеукраїнських дитячих видань «Ангелятко» та «Ангеляткова наука».
- «Русалонька із 7-В та загублений у часі» (Вінниця: «Теза», 2007);
- «Русалонька із 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу» (Вінниця: «Теза», 2008, 2011);
- «Русалонька із 7-В в тенетах лабіринту» (Вінниця: «Теза», 2011);
- «Русалонька із 7-В плюс дуже морська історія» (Вінниця: «Теза», 2013).
Наукові студії
- «Тичининська формула українського патріотизму» (Умань: «Алмі», 2002),
- «У країні лісових дзвіночків». Нові підходи до використання творчості П. Тичини в навчально-виховному процесі початкової школи: Методичні рекомендації." (Умань: 2002),
- упорядник збірника спогадів про Павла Тичину «З любов'ю і болем» (К.: Міленіум, 2005)-
Нагороди та відзнаки
Марина Павленко — переможець і лауреат літературних конкурсів:
- «Гранослов» (1996 р. — поезія, 2002 р. — проза);
- «Привітання життя» (Львів, 1996);
- Літературний конкурс видавництва «Смолоскип» (2000, 2001, 2002)
- «Коронація слова» (Київ, 2004);
- Української бібліотеки у Філадельфії (США, 1998);
- конкурсу на найкращу поему, присвячену річниці незалежності України (США, 2000);
- Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО) (2005);
- «Дитячий портал»(2005);
- Всеукраїнського конкурсу сучасної новели імені Валеріана Підмогильного (2006);
- Міжнародна недержавна українсько-німецька премія імені Олеся Гончара за збірку «Як дожити до ста»
- літературна премія «Благовіст» за монографію «Тичининська формула українського патріотизму»;
- (2021) за оповідання «Драма в Умані».
Посилання
- Марина Павленко: «Наша мова не лише калинова і солов'їна, вона може бути і картопляною, і кукурудзяною, і автобусною.» // Вебресурс Без Купюр. Інтерв'ю — 09.02.2019 [ 16 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 5 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2010. Процитовано 5 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2009. Процитовано 5 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 вересня 2010.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Pavlenko Marina StepanivnaMarina PavlenkoNarodilasya30 bereznya 1973 1973 03 30 51 rik Starichi Lvivska oblastGromadyanstvo UkrayinaDiyalnistpoetesa pismennicya hudozhnicyaMova tvorivukrayinskaZhanrvirshi dityacha literaturaMagnum opus Char paporot Yak dozhiti do sta Pivtora bazhannya Domovichok z Palitroyu Premiyi Smoloskip 2000 2001 2002 Granoslov 1996 2002 Blagovist Vislovlyuvannya u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pavlenko Marina Pavle nko 30 bereznya 1973 selo Starichi Yavorivskij rajon Lvivska oblast ukrayinska poetesa pismennicya hudozhnicya naukovicya pedagoginya Najvidomishi tvori Yak dozhiti do sta ZhittyepisNarodilasya 30 bereznya 1973 roku u seli Starichi Yavorivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti v rodini vchiteliv Nezabarom rodina pereyihala na Cherkashinu Same zavdyaki batku vchitelyu ukrayinskoyi movi ta literaturi Marina i pochala pisati pershi tvori Z vidznakoyu zakinchila Umanskij derzhavnij pedinstitut nini universitet imeni P G Tichini Po zakinchennyu vuzu pracyuye vchitelkoyu pochatkovih klasiv Umanskoyi miskoyi gimnaziyi a z 2000 roku Marina Stepanivna vikladach kafedri ukrayinskoyi literaturi j ukrayinoznavstva ridnogo universitetu Vona kandidat pedagogichnih nauk docent avtor bagatoh naukovih publikacij metodichnih rekomendacij U krayini Lisovih Dzvinochkiv monografiyi pro P Tichinu Chlen nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Avtor zbirok poezij Buzkovi zoshiti 1997 Chas paporot Dusha osiki romaniv dlya pidlitkiv Rusalonka iz 7 V knigi kazok Pivtora bazhannya Kazki staroyi Yalosovetinoyi skrini povistej kazok Domovichok z palitroyu Domovichok povertayetsya povistej Mikolchini istoriyi Chi shkidlivo hoditi pokrivlyami garazhiv Yak hudozhnicya Marina Pavlenko proilyustruvala chimalo zbirok u tomu chisli j vlasni Yak hudozhnik ilyustrator Marina Pavlenko stala vidoma zavdyaki oformlennyu vidan svoyih poetichnih tvoriv Char paporot 2002 r Dusha osiki 2006 r Za monografiyu Tichininska formula ukrayinskogo patriotizmu Marina Stepanivna Pavlenko udostoyena literaturnoyi premiyi Blagovist Vikladaye suchasnu ukrayinsku literaturu na kafedri ukrayinskoyi literaturi ta narodoznavstva Umanskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu Zahoplennya Malyuvannya Stvorila ryad knizhok rozmalovok Pan Krabs 1998 Ilyustruvala vlasni knizhki Char paporot i Pivtora bazhannya TvorchistPoeziya Buzkovi zoshiti Kiyiv Granoslov 1997 Char paporot Lviv Kamenyar 2002 Proza zbirka opovidan Yak dozhiti do sta Kiyiv Granoslov 2004 povist kazka Domovichok iz palitroyu Kiyiv Smoloskip 2001 cikl kazok Pivtora bazhannya Kazki z Yalosovetinoyi skrini Kiyiv Smoloskip 2004 Marina Pavlenko pro Pavla Tichinu Nadiyu Surovcovu Vasilya Simonenka Vasilya Stusa Irinu Zhilenko M Pavlenko Kiyiv Grani T 2009 120 s il Seriya Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 465 250 3 Odna z avtoriv vseukrayinskih dityachih vidan Angelyatko ta Angelyatkova nauka Rusalonka iz 7 V abo proklyattya rodu Kulakivskih Vinnicya Teza 2005 2011 Rusalonka iz 7 V ta zagublenij u chasi Vinnicya Teza 2007 Rusalonka iz 7 V proti Rusalonki z Bilokrilivskogo lisu Vinnicya Teza 2008 2011 Rusalonka iz 7 V v tenetah labirintu Vinnicya Teza 2011 Rusalonka iz 7 V plyus duzhe morska istoriya Vinnicya Teza 2013 Naukovi studiyi Tichininska formula ukrayinskogo patriotizmu Uman Almi 2002 U krayini lisovih dzvinochkiv Novi pidhodi do vikoristannya tvorchosti P Tichini v navchalno vihovnomu procesi pochatkovoyi shkoli Metodichni rekomendaciyi Uman 2002 uporyadnik zbirnika spogadiv pro Pavla Tichinu Z lyubov yu i bolem K Milenium 2005 Nagorodi ta vidznakiMarina Pavlenko peremozhec i laureat literaturnih konkursiv Granoslov 1996 r poeziya 2002 r proza Privitannya zhittya Lviv 1996 Literaturnij konkurs vidavnictva Smoloskip 2000 2001 2002 Koronaciya slova Kiyiv 2004 Ukrayinskoyi biblioteki u Filadelfiyi SShA 1998 konkursu na najkrashu poemu prisvyachenu richnici nezalezhnosti Ukrayini SShA 2000 Svitovoyi federaciyi ukrayinskih zhinochih organizacij SFUZhO 2005 Dityachij portal 2005 Vseukrayinskogo konkursu suchasnoyi noveli imeni Valeriana Pidmogilnogo 2006 Mizhnarodna nederzhavna ukrayinsko nimecka premiya imeni Olesya Gonchara za zbirku Yak dozhiti do sta literaturna premiya Blagovist za monografiyu Tichininska formula ukrayinskogo patriotizmu 2021 za opovidannya Drama v Umani PosilannyaMarina Pavlenko Nasha mova ne lishe kalinova i solov yina vona mozhe buti i kartoplyanoyu i kukurudzyanoyu i avtobusnoyu Vebresurs Bez Kupyur Interv yu 09 02 2019 16 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 28 sichnya 2015 Procitovano 5 grudnya 2010 Arhiv originalu za 4 bereznya 2010 Procitovano 5 grudnya 2010 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2009 Procitovano 5 grudnya 2010 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 veresnya 2010 Arhiv originalu za 25 grudnya 2021 Procitovano 25 grudnya 2021