Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ге́оргій Гео́ргійович Філіпч́ук — доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України. Почесний доктор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, почесний доктор Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича. Академік Міжнародної слов'янської академії імені Яна Амоса Коменського.
| Георгій Георгійович Філіпчук | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 4-й' Міністр охорони навколишнього природного середовища України | ||||
| 18 грудня 2007 — 11 березня 2010 | ||||
| Президент | Віктор Ющенко | |||
| Прем'єр-міністр | Юлія Тимошенко | |||
| Попередник | Василь Джарти | |||
| Наступник | Віктор Бойко | |||
| Народився | 19 грудня 1950 (73 роки) село Киселів, Кіцманський район, Чернівецька область | |||
| Відомий як | політик | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича | |||
| Політична партія | ВО «Просвіта» імені Тараса Шевченка. | |||
| Нагороди |
| |||
Громадський і політичний діяч. Член Центрального правління, перший заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка; голова секретаріату Конгресу української інтелігенції. Співголова ГО «Всеукраїнський форум „Українська альтернатива“».
Народний депутат Верховної Ради України II, III та VI скликань.
Життєпис
Народився 19 грудня 1950 року в селі Киселів на Буковині. Закінчив історичний факультет Чернівецького університету імені Юрія Федьковича, працював учителем історії в середніх школах містах Заставна і Чернівці, методистом обласного інституту вдосконалення вчителів. Пройшов шлях від інспектора до начальника Чернівецького обласного управління освіти, очолював Чернівецьку обласну державну адміністрацію (1996–1998). Працював провідним науковим співробітником Науково-дослідного інституту українознавства МОН України та Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, викладачем Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича, генеральним директором ДП „Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості“ (2005–2006). Очолював Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (2007–2010). Обирався головою Комісії з питань екологічної політики та головою Комітету з освіти і науки, членом Президії Верховної Ради України.
Відмінник народної освіти України (1981). Відмінник народної освіти СРСР (1983). Володіє німецькою мовою. Учасник (факелоносець) естафети Олімпійського вогню ХХІІ Олімпіади, капітан футбольної команди ВР України (1994–2000).
Автор понад 350 наукових праць з питань розвитку національної освіти, громадянського суспільства, етнокультурної та екологічної політики, націо-державотворення, зокрема монографій та наукових збірників: „Розвиток освіти у багатонаціональних регіонах“ (1996), „Українська етнокультура у змісті національної, загальної та педагогічної освіти“ (1996), „Екологія і політика“ (в 2 томах, 1998, співав.), „Громадянське суспільство: освіта, етнокультура, етнополітика“ (2002), „Екологічна політика, національні і глобальні реалії“ (в 4 томах, 2002—2004, співав.), „Словник термінів з питань екології, безпеки життя і діяльності“ (2003), „Мистецтво у розвитку особистості“ (2006), „Сталий розвиток та екологізація суспільства“ (2009), „Філософія екологічної освіти сталого розвитку“ (2012), „Учитель мистецьких дисциплін у дискурсі педагогічної майстерності“ (2013, співав.), „Національна освіта: особистість і суспільство“ (2013), „Націєтворчість освіти“ (2014), „Національна ідентичність: культурно-освітній вимір“ (2016), „Освітній україноцентризм Георгія Філіпчука“ (2016), „Духа не вгашайте“ (у 7-и частинах — 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки, зокрема: „Сковорода: зрощення Душі“ (2017), „ Світіння Культурою“ (2017), „Педагогіка“ особистої і національної Гідності» (2018), «Що ми?.. Чиї сини» (2018) та ін.). «Українськість: витоки, виклики, відповіді» (2018).
Батьки: українці з Буковини — Георгій Олександрович, учасник другої світової війни, (1919–1979), мати Анастасія Георгіївна (1928–1965) — робітники Киселівського цегельного заводу. Дружина Наталія Олександрівна (1959) — кандидат педагогічних наук, провідний науковий працівник Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України. Син Олександр (1978) і Син Андрій (1984) — випускники Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. , Усиновлення: Максимчук Павло (1988) — випускник юридичного факультету Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича.
Захоплення
Книги, мистецтво, подорожі, автомобіль, футбол, зимове купання.
Політичні переслідування
З 2010 року, після зміни влади, почалися кримінальні переслідування екс-міністра Г.Філіпчука у справі компаній «Венко Інт. ЛТД» і «Венко Прикерченська ЛТД». Ці компанії, будучи зареєстровані на Бермудських і Віргінських островах, зуміли отримати (в результаті Угоди з Урядом Януковича) від України ліцензію на розробку нафтогазоносного шельфу Чорного моря на площі 12960 км², включаючи територію українського військово-морського полігону «Чауда». Не маючи достатніх ні фінансових, ні технологічних засобів, ні досвіду роботи, компанії «Венко» на вкрай невигідних для України умовах стали власниками родовищ (прогнозовані запаси — 1,6 трлн м3 газу), вартість яких становила близько 470 млд дол. За отриману ліцензію «Венко» оплатила державі всього 1, 34 млн дол. З огляду на невигідні умови для України, уряд Ю. Тимошенко, на підставі наданих міністром Г.Філіпчуком аналітичних документів, розірвав в травні 2008 року підписані угоди, оскільки були допущені істотні порушення. У квітні 2008 р. Г.Філіпчук анулював лицезію, якою незаконно володіла «Венко Прикерченська ЛТД». Оскільки компанії «Венко» представляли також інтереси української фінансово-політичної олігархії, яка отримала за надзвичайно низькою ціною величезне національне багатство України, то логічно, що надалі відбулось загострення боротьби за володіння нафтогазоносним шельфом. Звинувачення, яке ставилося Міністру, було свого роду помстою олігархічної влади, проти «інтересів» якої в боротьбі за шельф виступив Г.Філіпчук, відстоюючи стратегічні позиції України. За словами Олександра Турчинова, «Влада мститься тим, хто повернув державі шельф Чорного моря» (15 грудня 2010 р. « Українська правда»). У грудні 2010 року він був затриманий Генеральною прокуратурою (Генпрокурор Пшонка). Своєї провини Г. Філіпчук ніколи не визнавав, вважаючи цей процес відвертою помстою олігархів та політично корумпованої тодішньої влади. Указом Президента у 2013 р. Г. Філіпчук. був помилуваний.
Справа «Венко» є прикладом аморальності фінансово-політичної олігархії та саме тих корумпованих правоохоронних органів, які обслуговували нуворишів, а не інтереси Українського народу відповідно 13 статті Конституції України («Земля, її корисні копалини, водні та інші природні ресурси є власністю Українського народу»). Головне — факт втрати Україною стратегічних запасів вуглеводнів продовжує залишатися відкритою проблемою для національної безпеки і перспективи розвитку держави.
Кар'єра
Вчитель історії Заставнівської середньої школи № 2 Чернівецької області. (1973 1977).
Методист історії та права Чернівецького обласного інституту удосконалення вчителів (1977 -1978).
Інспектор шкіл, заступник начальника, начальник Чернівецького обласного управління освіти. (1984 -1994).
Вчитель історії шкіл № 7, № 9, № 26 м. Чернівці, доцент, професор кафедри педагогіки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (1977 -1999)
Голова Чернівецької обласної державної адміністрації. (1996 -1998).
Голова Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики, (1994–1998)
Обраний Головою Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти. 1 лютого 2000 р.
Керівник служби Міністра України у зв'язках з ВР України. (2003 -2004).
Провідний науковий працівник відділу філософії освіти та освітніх технологій, НДІ українознавства Міністерства освіти і науки України.(2004 -2005).
Генеральний директор ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (2005 2006).
Міністр охорони навколишнього природного середовища. (2007—2010).
Депутат Чернівецької облради народних депутатів (1990–1994).
Народний депутат Верховної Ради України ІІ, ІІІ, VI скликань.
Член-кореспондент АПН України (1997).
Академік Національної академії педагогічних наук України (1999).
Член президії АПН України (1997–2002).
Академік Міжнародної слов'янської академії імені Яна Амоса Коменського (2003), Іноземний член Російської академії освіти (2004).
Член Ради з питань мовної політики при Президентові України (1997—1998).
Член Координаційної ради з питань внутрішньої політики при Президентові України (1998).
Голова Всеукраїнського об'єднання «Єдність-2000» (2000).
Член НРУ (1989–2000).
Член президії Центрального проводу НРУ (1995-1999).
Співголова «Народного руху України за єдність» (2000–2002).
Народний депутат України 2-го скликання з 11 травня 1994 до 3 квітня 1997 за Кіцманським виборчім округом № 437 Чернівецької області, висунутий трудовим колективом. Член фракції НРУ. Голова Комісії з питань екологічної політики (з червня 1994). На час виборів: начальник управління освіти Чернівецької облдержадміністрації. 1-й тур: з'явилось 89,0 %, «за» 59,67 %. 12 суперників.
Народний депутат України 3-го скликання з 12 травня 1998 до 14 травня 2002 за виборчим округом № 203 Чернівецької області. З'явилось 76,7 %, «за» 40,6 %, 14 суперників. На час виборів: народний депутат України, голова Чернівецької обласної державної адміністрації, член НРУ. Член фракції НРУ (травень 1998 — лютий 2000, уповноважений представник, заступник голови фракції НРУ з березня 1999 до лютого 2000), позафракційний (лютий 2000 — березень 2001). Член Комітету з питань науки і освіти (з липня 1998, з лютого 2000 — голова Комітету з питань науки і освіти).
Довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка Харківській області (2004–2005).
Керівник виборчого штабу блоку Юлії Тимошенко у Вінницькій області на дострокових виборах до Верховної Ради України у 2007 році.
Результати волевиявлення вінничан (таблиця):
| Місто\область | БЮТ | НУНС | ПР | КПУ | СПУ |
| Вінниця | 54,2 | 14,3 | 13,5 | 7,7 | 2,0 |
| Вінницька область | 50,0 | 18,6 | 12,6 | 5,0 | 2,5 |
Народний депутат України 6-го скликання від «Блоку Юлії Тимошенко». На час виборів: провідний науковий працівник Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих Академії педагогічних наук України. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з листопада 2007).
Склав депутатські повноваження, оскільки 18 грудня 2007 був призначений міністром охорони навколишнього природного середовища України в уряді Юлії Тимошенко. Звільнений з посади 11 березня 2010 року у зв'язку з відставкою Уряду.
Нині — академік НАПН України Георгій Філіпчук займається науковою діяльністю, член спеціалізованої вченої ради. Громадський діяч. Член Центрального правління, перший заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Член Президії Української Всесвітньої Ради. Співголова ГО "Всеукраїнський форум «Українська альтернатива».
Нагороди
- Орден «За заслуги» III ступеня (2000), II ступеня (2008).
- Заслужений діяч науки і техніки України (2009).
Медалі імені А. Макаренка, К. Ушинського, Г. Сковороди. Медаль „Будівничий України“ — найвища нагорода Всеукраїнського товариства „Просвіта“ імені Тараса Шевченка. Лицарський Хрест Заслуги (1997). Знак Державного комітету фінансового моніторингу України „За високі досягнення в розбудові системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом“ (2008). Орден Святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня (УПЦ КП, 1998), орден Святого Миколи Чудотворця (УПЦ КП, 2017). Лауреат премії імені Івана Богуна (2007). Лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка (2017).
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 19 грудня 2007 року № 17-VI «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Філіпчука Г.Г.»
- Постанова Верховної Ради України від 18 грудня 2007 року № 10-VI «Про формування складу Кабінету Міністрів України»
- Постанова Верховної Ради України від 11 березня 2010 року № 1965-VI «Про припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України»
- Указ Президента України від 6 квітня 2009 року № 227/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
Посилання
- Верховна Рада України 2-го скликання [ 17 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Верховна Рада України 3-го скликання [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [ 13 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Урядовий портал [ 16 квітня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ge orgij Geo rgijovich Filipch uk doktor pedagogichnih nauk profesor dijsnij chlen Nacionalnoyi akademiyi pedagogichnih nauk Ukrayini Pochesnij doktor Institutu pedagogichnoyi osviti i osviti doroslih imeni Ivana Zyazyuna NAPN Ukrayini pochesnij doktor Cherniveckogo Nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha Akademik Mizhnarodnoyi slov yanskoyi akademiyi imeni Yana Amosa Komenskogo Georgij Georgijovich Filipchuk4 j Ministr ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha Ukrayini18 grudnya 2007 11 bereznya 2010PrezidentViktor YushenkoPrem yer ministrYuliya TimoshenkoPoperednikVasil DzhartiNastupnikViktor BojkoNarodivsya19 grudnya 1950 1950 12 19 73 roki selo Kiseliv Kicmanskij rajon Chernivecka oblastVidomij yakpolitikGromadyanstvo UkrayinaNacionalnistukrayinecAlma materChNU imeni Yuriya FedkovichaPolitichna partiyaVO Prosvita imeni Tarasa Shevchenka NagorodiOrden Za zaslugi II stupenya Orden Za zaslugi III stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Filipchuk Gromadskij i politichnij diyach Chlen Centralnogo pravlinnya pershij zastupnik golovi Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka golova sekretariatu Kongresu ukrayinskoyi inteligenciyi Spivgolova GO Vseukrayinskij forum Ukrayinska alternativa Narodnij deputat Verhovnoyi Radi Ukrayini II III ta VI sklikan ZhittyepisNarodivsya 19 grudnya 1950 roku v seli Kiseliv na Bukovini Zakinchiv istorichnij fakultet Cherniveckogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha pracyuvav uchitelem istoriyi v serednih shkolah mistah Zastavna i Chernivci metodistom oblasnogo institutu vdoskonalennya vchiteliv Projshov shlyah vid inspektora do nachalnika Cherniveckogo oblasnogo upravlinnya osviti ocholyuvav Chernivecku oblasnu derzhavnu administraciyu 1996 1998 Pracyuvav providnim naukovim spivrobitnikom Naukovo doslidnogo institutu ukrayinoznavstva MON Ukrayini ta Institutu pedagogichnoyi osviti i osviti doroslih Nacionalnoyi akademiyi pedagogichnih nauk Ukrayini vikladachem Cherniveckogo Nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha generalnim direktorom DP Ukrayinskij naukovo doslidnij i navchalnij centr problem standartizaciyi sertifikaciyi ta yakosti 2005 2006 Ocholyuvav Ministerstvo ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha Ukrayini 2007 2010 Obiravsya golovoyu Komisiyi z pitan ekologichnoyi politiki ta golovoyu Komitetu z osviti i nauki chlenom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini Vidminnik narodnoyi osviti Ukrayini 1981 Vidminnik narodnoyi osviti SRSR 1983 Volodiye nimeckoyu movoyu Uchasnik fakelonosec estafeti Olimpijskogo vognyu HHII Olimpiadi kapitan futbolnoyi komandi VR Ukrayini 1994 2000 Avtor ponad 350 naukovih prac z pitan rozvitku nacionalnoyi osviti gromadyanskogo suspilstva etnokulturnoyi ta ekologichnoyi politiki nacio derzhavotvorennya zokrema monografij ta naukovih zbirnikiv Rozvitok osviti u bagatonacionalnih regionah 1996 Ukrayinska etnokultura u zmisti nacionalnoyi zagalnoyi ta pedagogichnoyi osviti 1996 Ekologiya i politika v 2 tomah 1998 spivav Gromadyanske suspilstvo osvita etnokultura etnopolitika 2002 Ekologichna politika nacionalni i globalni realiyi v 4 tomah 2002 2004 spivav Slovnik terminiv z pitan ekologiyi bezpeki zhittya i diyalnosti 2003 Mistectvo u rozvitku osobistosti 2006 Stalij rozvitok ta ekologizaciya suspilstva 2009 Filosofiya ekologichnoyi osviti stalogo rozvitku 2012 Uchitel misteckih disciplin u diskursi pedagogichnoyi majsternosti 2013 spivav Nacionalna osvita osobistist i suspilstvo 2013 Naciyetvorchist osviti 2014 Nacionalna identichnist kulturno osvitnij vimir 2016 Osvitnij ukrayinocentrizm Georgiya Filipchuka 2016 Duha ne vgashajte u 7 i chastinah 2014 2015 2016 2017 2018 roki zokrema Skovoroda zroshennya Dushi 2017 Svitinnya Kulturoyu 2017 Pedagogika osobistoyi i nacionalnoyi Gidnosti 2018 Sho mi Chiyi sini 2018 ta in Ukrayinskist vitoki vikliki vidpovidi 2018 Batki ukrayinci z Bukovini Georgij Oleksandrovich uchasnik drugoyi svitovoyi vijni 1919 1979 mati Anastasiya Georgiyivna 1928 1965 robitniki Kiselivskogo cegelnogo zavodu Druzhina Nataliya Oleksandrivna 1959 kandidat pedagogichnih nauk providnij naukovij pracivnik Institutu pedagogichnoyi osviti i osviti doroslih NAPN Ukrayini Sin Oleksandr 1978 i Sin Andrij 1984 vipuskniki Institutu mizhnarodnih vidnosin Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Usinovlennya Maksimchuk Pavlo 1988 vipusknik yuridichnogo fakultetu Cherniveckogo nacionalnogo universitetu im Yuriya Fedkovicha Zahoplennya Knigi mistectvo podorozhi avtomobil futbol zimove kupannya Politichni peresliduvannya Z 2010 roku pislya zmini vladi pochalisya kriminalni peresliduvannya eks ministra G Filipchuka u spravi kompanij Venko Int LTD i Venko Prikerchenska LTD Ci kompaniyi buduchi zareyestrovani na Bermudskih i Virginskih ostrovah zumili otrimati v rezultati Ugodi z Uryadom Yanukovicha vid Ukrayini licenziyu na rozrobku naftogazonosnogo shelfu Chornogo morya na ploshi 12960 km vklyuchayuchi teritoriyu ukrayinskogo vijskovo morskogo poligonu Chauda Ne mayuchi dostatnih ni finansovih ni tehnologichnih zasobiv ni dosvidu roboti kompaniyi Venko na vkraj nevigidnih dlya Ukrayini umovah stali vlasnikami rodovish prognozovani zapasi 1 6 trln m3 gazu vartist yakih stanovila blizko 470 mld dol Za otrimanu licenziyu Venko oplatila derzhavi vsogo 1 34 mln dol Z oglyadu na nevigidni umovi dlya Ukrayini uryad Yu Timoshenko na pidstavi nadanih ministrom G Filipchukom analitichnih dokumentiv rozirvav v travni 2008 roku pidpisani ugodi oskilki buli dopusheni istotni porushennya U kvitni 2008 r G Filipchuk anulyuvav liceziyu yakoyu nezakonno volodila Venko Prikerchenska LTD Oskilki kompaniyi Venko predstavlyali takozh interesi ukrayinskoyi finansovo politichnoyi oligarhiyi yaka otrimala za nadzvichajno nizkoyu cinoyu velichezne nacionalne bagatstvo Ukrayini to logichno sho nadali vidbulos zagostrennya borotbi za volodinnya naftogazonosnim shelfom Zvinuvachennya yake stavilosya Ministru bulo svogo rodu pomstoyu oligarhichnoyi vladi proti interesiv yakoyi v borotbi za shelf vistupiv G Filipchuk vidstoyuyuchi strategichni poziciyi Ukrayini Za slovami Oleksandra Turchinova Vlada mstitsya tim hto povernuv derzhavi shelf Chornogo morya 15 grudnya 2010 r Ukrayinska pravda U grudni 2010 roku vin buv zatrimanij Generalnoyu prokuraturoyu Genprokuror Pshonka Svoyeyi provini G Filipchuk nikoli ne viznavav vvazhayuchi cej proces vidvertoyu pomstoyu oligarhiv ta politichno korumpovanoyi todishnoyi vladi Ukazom Prezidenta u 2013 r G Filipchuk buv pomiluvanij Sprava Venko ye prikladom amoralnosti finansovo politichnoyi oligarhiyi ta same tih korumpovanih pravoohoronnih organiv yaki obslugovuvali nuvorishiv a ne interesi Ukrayinskogo narodu vidpovidno 13 statti Konstituciyi Ukrayini Zemlya yiyi korisni kopalini vodni ta inshi prirodni resursi ye vlasnistyu Ukrayinskogo narodu Golovne fakt vtrati Ukrayinoyu strategichnih zapasiv vuglevodniv prodovzhuye zalishatisya vidkritoyu problemoyu dlya nacionalnoyi bezpeki i perspektivi rozvitku derzhavi Kar yera Vchitel istoriyi Zastavnivskoyi serednoyi shkoli 2 Cherniveckoyi oblasti 1973 1977 Metodist istoriyi ta prava Cherniveckogo oblasnogo institutu udoskonalennya vchiteliv 1977 1978 Inspektor shkil zastupnik nachalnika nachalnik Cherniveckogo oblasnogo upravlinnya osviti 1984 1994 Vchitel istoriyi shkil 7 9 26 m Chernivci docent profesor kafedri pedagogiki Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha 1977 1999 Golova Cherniveckoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi 1996 1998 Golova Komisiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan ekologichnoyi politiki 1994 1998 Obranij Golovoyu Komitetu Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan nauki ta osviti 1 lyutogo 2000 r Kerivnik sluzhbi Ministra Ukrayini u zv yazkah z VR Ukrayini 2003 2004 Providnij naukovij pracivnik viddilu filosofiyi osviti ta osvitnih tehnologij NDI ukrayinoznavstva Ministerstva osviti i nauki Ukrayini 2004 2005 Generalnij direktor DP Ukrayinskij naukovo doslidnij i navchalnij centr problem standartizaciyi sertifikaciyi ta yakosti 2005 2006 Ministr ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha 2007 2010 Deputat Cherniveckoyi oblradi narodnih deputativ 1990 1994 Narodnij deputat Verhovnoyi Radi Ukrayini II III VI sklikan Chlen korespondent APN Ukrayini 1997 Akademik Nacionalnoyi akademiyi pedagogichnih nauk Ukrayini 1999 Chlen prezidiyi APN Ukrayini 1997 2002 Akademik Mizhnarodnoyi slov yanskoyi akademiyi imeni Yana Amosa Komenskogo 2003 Inozemnij chlen Rosijskoyi akademiyi osviti 2004 Chlen Radi z pitan movnoyi politiki pri Prezidentovi Ukrayini 1997 1998 Chlen Koordinacijnoyi radi z pitan vnutrishnoyi politiki pri Prezidentovi Ukrayini 1998 Golova Vseukrayinskogo ob yednannya Yednist 2000 2000 Chlen NRU 1989 2000 Chlen prezidiyi Centralnogo provodu NRU 1995 1999 Spivgolova Narodnogo ruhu Ukrayini za yednist 2000 2002 Narodnij deputat Ukrayini 2 go sklikannya z 11 travnya 1994 do 3 kvitnya 1997 za Kicmanskim viborchim okrugom 437 Cherniveckoyi oblasti visunutij trudovim kolektivom Chlen frakciyi NRU Golova Komisiyi z pitan ekologichnoyi politiki z chervnya 1994 Na chas viboriv nachalnik upravlinnya osviti Cherniveckoyi oblderzhadministraciyi 1 j tur z yavilos 89 0 za 59 67 12 supernikiv Narodnij deputat Ukrayini 3 go sklikannya z 12 travnya 1998 do 14 travnya 2002 za viborchim okrugom 203 Cherniveckoyi oblasti Z yavilos 76 7 za 40 6 14 supernikiv Na chas viboriv narodnij deputat Ukrayini golova Cherniveckoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi chlen NRU Chlen frakciyi NRU traven 1998 lyutij 2000 upovnovazhenij predstavnik zastupnik golovi frakciyi NRU z bereznya 1999 do lyutogo 2000 pozafrakcijnij lyutij 2000 berezen 2001 Chlen Komitetu z pitan nauki i osviti z lipnya 1998 z lyutogo 2000 golova Komitetu z pitan nauki i osviti Dovirena osoba kandidata na post Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka Harkivskij oblasti 2004 2005 Kerivnik viborchogo shtabu bloku Yuliyi Timoshenko u Vinnickij oblasti na dostrokovih viborah do Verhovnoyi Radi Ukrayini u 2007 roci Rezultati voleviyavlennya vinnichan tablicya Misto oblast BYuT NUNS PR KPU SPU Vinnicya 54 2 14 3 13 5 7 7 2 0 Vinnicka oblast 50 0 18 6 12 6 5 0 2 5 Narodnij deputat Ukrayini 6 go sklikannya vid Bloku Yuliyi Timoshenko Na chas viboriv providnij naukovij pracivnik Institutu pedagogichnoyi osviti ta osviti doroslih Akademiyi pedagogichnih nauk Ukrayini Chlen frakciyi Blok Yuliyi Timoshenko z listopada 2007 Sklav deputatski povnovazhennya oskilki 18 grudnya 2007 buv priznachenij ministrom ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha Ukrayini v uryadi Yuliyi Timoshenko Zvilnenij z posadi 11 bereznya 2010 roku u zv yazku z vidstavkoyu Uryadu Nini akademik NAPN Ukrayini Georgij Filipchuk zajmayetsya naukovoyu diyalnistyu chlen specializovanoyi vchenoyi radi Gromadskij diyach Chlen Centralnogo pravlinnya pershij zastupnik golovi Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Chlen Prezidiyi Ukrayinskoyi Vsesvitnoyi Radi Spivgolova GO Vseukrayinskij forum Ukrayinska alternativa NagorodiOrden Za zaslugi III stupenya 2000 II stupenya 2008 Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 2009 Medali imeni A Makarenka K Ushinskogo G Skovorodi Medal Budivnichij Ukrayini najvisha nagoroda Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Licarskij Hrest Zaslugi 1997 Znak Derzhavnogo komitetu finansovogo monitoringu Ukrayini Za visoki dosyagnennya v rozbudovi sistemi zapobigannya ta protidiyi legalizaciyi vidmivannyu dohodiv oderzhanih zlochinnim shlyahom 2008 Orden Svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira III stupenya UPC KP 1998 orden Svyatogo Mikoli Chudotvorcya UPC KP 2017 Laureat premiyi imeni Ivana Boguna 2007 Laureat Vseukrayinskoyi premiyi imeni Ivana Ogiyenka 2017 PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 19 grudnya 2007 roku 17 VI Pro dostrokove pripinennya povnovazhen narodnogo deputata Ukrayini Filipchuka G G Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 18 grudnya 2007 roku 10 VI Pro formuvannya skladu Kabinetu Ministriv Ukrayini Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 11 bereznya 2010 roku 1965 VI Pro pripinennya povnovazhen chleniv Kabinetu Ministriv Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 6 kvitnya 2009 roku 227 2009 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini PosilannyaVerhovna Rada Ukrayini 2 go sklikannya 17 chervnya 2021 u Wayback Machine Verhovna Rada Ukrayini 3 go sklikannya 11 lipnya 2021 u Wayback Machine Dovidnik Hto ye hto v Ukrayini vidavnictvo K I S 13 chervnya 2020 u Wayback Machine Uryadovij portal 16 kvitnya 2008 u Wayback Machine